Рішення № 40188746, 11.08.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" серпня 2014 р.Справа № 916/2409/14

Господарський суд Одеської області у складі :

судді Никифорчука М.І.

при секретареві Ніколаєві П.В.

за участю представників сторін :

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Ковальчук Р.М. за довіреністю № 1429 від 14.05.2014 р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 916/2409/14:

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз";

До відповідача: Комунального підприємства "МІСЬКЗЕЛЕНТРЕСТ";

про стягнення 332507,29 грн.,-

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю „Союз" (далі - Позивач) звернулось до комунального підприємства „Міськзелентрест" (далі - Відповідач) із позовом про стягнення 332507 грн. 29 коп. посилаючись на наступне.

18 березня 2013 р. між сторонами у справі укладено договір про реструктуризацію заборгованості (далі - Договір ) за яким була реструктуризована заборгованість Замовника (Відповідача) по оплаті послуг з видалення твердих відходів (вивіз сміття) по договору № 01/3/11 від 14.01.2011 року та по договору про закупівлю послуги з видалення твердих відходів (збирання, вивезення твердих побутових відходів) № 01/3/12 від 14.02.20012 року, що утворилась станом на теперішній час у сумі 285 075,02 грн.

Згідно п.2.1 Договору Учасник ( ТОВ „Союз") надає Замовнику розстрочку по сплаті заборгованості, а Замовник зобов'язується сплачувати заборгованість у розмірі 285 075,02 грн. таким чином: по 28 507,50 грн. до 31 березня 2013р., до 30 квітня 2013 р., до 31 травня 2013 р., до 30 червня 2013 року, до 31 липня 2012 року, до 31 серпня 2013 року, до 30 вересня 2013 року, до 31 жовтня 2013 року, до 30 листопада 2013 року, до 31 грудня 2013 року.

Згідно п 2.2 Договору на період реструктуризації боргу Учасник призупиняє нарахування штрафних санкцій за суму заборгованості.

Відповідно до п.5.1 Договору у разі несплати суми заборгованості згідно порядку оплати відповідно до п.2.1 Договору або порушення строку сплати більш ніж двох платежів Замовник сплачує Учаснику штраф в розмірі 100% від загальної суми несплати.

01.07.2013 р. у зв'язку із несплатою згідно графіка розстрочки по договору у відповідача виникла заборгованість в сумі 23 239,01 грн.

01.08.2013 р. у зв'язку із несплатою згідно графіка розстрочки по договору у відповідача виникла заборгованість в сумі 28 507,50 грн.

01.09.2013 р. у зв'язку із несплатою згідно графіка розстрочки по договору у відповідача виникла заборгованість в сумі 255707,50 грн.

01.10.2013 р. у зв'язку із несплатою згідно графіка розстрочки по договору у відповідача виникла заборгованість в сумі 21 507,50 грн.

01.11.2013 р. у зв'язку із несплатою згідно графіка розстрочки по договору у відповідача виникла заборгованість в сумі 28 507,50 грн.

01.12.2013 р. у зв'язку із несплатою згідно графіка розстрочки по договору у відповідача виникла заборгованість в сумі 28 507,50 грн.

Таким чином, у зв'язку з порушенням умов Договору з боку відповідача за ним утворилась заборгованість на загальну суму 155776,51 грн.

Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків від 02 жовтня 2013 р. складеного, підписаного та посвідченого печатками обох підприємств борг відповідача станом на 01.10.2013 р. складає 162 776,53 грн.

Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків від 08 січня 2014 р. складеного, підписаного та посвідченого печатками обох підприємств борг відповідача станом на 31.12.2013 р. складає 155 776,53 грн.

Згідно п. 4.1 Договору Замовнику (відповідачеві) було направлено повідомлення про розірвання Договору. Згідно п.4.2 Договору він вважається розірваним з дати направлення замовнику відповідного повідомлення рекомендованим листом з повідомленням або врученням особисто.

Згідно п. 5.2 Договору, у разі розірвання цього договору відповідно до п.4.1 нарахування штрафних санкцій поновлюється з моменту призупинення їх нарахування.

Відповідно до п. 5.1 Договору відповідачеві нарахований штраф в розмірі 100% від загальної суми несплати в сумі 155 776,51 грн.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 625 ЦК України відповідачеві також нараховані 3% річних в сумі 3 507 грн. 71 коп. та індекс інфляції в розмірі 17 446,56 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 611, 625 ЦК України позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 155776,51 грн., штраф в сумі 155 776 грн. 51 коп., 3% річних в сумі 3 507 грн. 71 коп. та індекс інфляції в розмірі 17 446,56 грн.

Відповідач з вимогами згоден частково, про що зазначив у відзиві на позов, у якому просить відмовити у стягнені штрафу в розмірі 100% від суми заборгованості посилаючись на те, що підприємство недофінансовується з бюджету міста, постановою виконавчої служби від 15.07.2013 р. накладено арешт на рахунки підприємства, у зв'язку з чим діяльність підприємства було блокованою. За цих обставин підприємство і не змогло виконати умови Договору.

Крім того, відповідач просить зменшити розмір неустойки до рівня подвійної облікової ставки Нацбанку України посилаючись на приписи ст. 233 ГК України та мотивуючи це майновим станом підприємства.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, вислухавши представника відповідача, проаналізувавши приписи законодавства, що регулюють правовідносини по даному спору, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинно виконуватись відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а в разі відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. У відповідності до ст. 629 зазначеного кодексу Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.

Як випливає із матеріалів справи приведені позивачем обставини справи цілком підтверджуються наданими ним доказами: вказаним договором, актами звірки взаєморозрахунків, розрахунком сум стягнення.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок сум 3 % річних та індексу інфляції, суд вважає його правильним і тому приймає до уваги.

Щодо заперечень відповідач про відмову у стягнені штрафу в розмірі 100% від суми заборгованості з посиланням на те, що підприємство недофінансовується з бюджету міста, постановою виконавчої служби від 15.07.2013 р. накладено арешт на рахунки підприємства, у зв'язку з чим діяльність підприємства було блокованою і тому підприємство і не змогло виконати умови Договору суд зазначає таке.

Згідно приписів частин 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Таким чином законом визначено, що неможливість виконання грошового зобов'язання не звільняє боржника від виконання грошового зобов'язання.

Стягнення з відповідача штрафу в розмірі 100% від загальної суми несплати визначено п. 5.1 Договору, відповідно до якого за несплату суми заборгованості в порядку оплати згідно п.2.1 Договору або порушення строків сплати більше ніж двох платежів відповідачеві нараховується штраф в розмірі 100% від загальної суми несплати і складає 155 776,51 грн.

Даний пункт договору не визнаний судом недійсним, отже є дійсним та діючим.

Також суд зазначає, що сам факт арешту рахунків підприємств не означає блокування роботи підприємства. Більше того, відповідачем, в порядку ст. 33 ГПК України, не надано доказів як дійсного блокування роботи підприємства саме з підстав арешту рахунків підприємства так і підтвердження факту недофінансування підприємства з бюджету міста, як зазначено у відзиві на позов.

За таких обставин суд не вбачає правових підстав для відмови стягнення вказаного штрафу.

Щодо прохання відповідача про зменшення розміру неустойки до рівня подвійної облікової ставки Нацбанку України з посиланням на приписи ст. 233 ГК України та майновий стан підприємства, господарський суд зазначає таке.

Згідно приписів ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

З приведеної статті випливає, що розмір санкцій може бути зменшений у випадку якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора.

Отже, належні до сплати штрафні санкції повинні бути надмірно великими порівняно із збитками кредитора.

Стягнення з відповідача штрафу в розмірі 100% від загальної суми несплати визначено п. 5.1 Договору. Таким чином, відповідно до цього пункту Договору відповідачеві правомірно нарахований штраф в розмірі 100% від загальної суми несплати в сумі 155 776,51 грн. І тому належні до сплати штрафні санкції не є надмірно великими порівняно із збитками кредитора.

Щодо обставин які повинні бути взято до уваги при зменшенні розміру санкцій, що визначені ст. 233 ГК України, господарський суд зазначає, що будь - яких доказів саме тяжкого фінансового стану підприємства відповідачем не надано. Надана ним картка рахунку підприємства № 6851, на думку суду, свідчить про звичайну господарську діяльність підприємства.

За таких обставин суд не вбачає правових підстав для зменшення розміру неустойки у вигляді штрафу.

Також суд зазначає, що розміром подвійної облікової ставки Нацбанку України визначається пеня як вид штрафної санкції за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

У даному спорі мови про пеню не йдеться.

З огляду на викладене вказані суми підлягають стягненню з відповідача в порядку ст. 525. 526 ЦК України.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст.32,33,43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю „Союз" - задовольнити повністю.

Стягнути з комунального підприємства „Міськзелентрест" (65070, м. Одеса, вул. Варненська, буд. 27 А, код ЄДРПОУ 31185820) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Союз" (65104, м. Одеса, вул. Марії Демченко, буд. 30, код ЄДРПОУ 30586931): суму основного боргу в розмірі 155 776 (сто п'ятдесят п'ять тисяч сімсот сімдесят шість) грн. 51 коп., штраф в сумі 155 776 (сто п'ятдесят п'ять тисяч сімсот сімдесят шість) грн. 51 коп., 3% річних в сумі 3 507 (три тисячі п'ятсот сім) грн. 71 коп., індекс інфляції в розмірі 17 446 (сімнадцять тисяч чотириста сорок шість) грн. 56 коп. та судовий збір в сумі 6650 (шість тисяч шістсот п'ятдесят) грн. 15 коп.

Повний текст рішення складено та підписано 18.08.2014р.

Суддя Никифорчук М.І.