Рішення № 4018774, 10.06.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/85

10.06.09

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маквіс»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мяу-Гау»про стягнення 13 462,61 грн. за участю представника позивача –Перепелиці А.І., довіреність за № 58-ю від 01.06.2009 р., відповідача –не з’явився,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2009 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення 7 883,69 грн. боргу, пені в розмірі 3 450,33 грн., штрафу 2% в розмірі 157,67 грн., штрафу 25 % в розмірі 1 970,92 грн., а загалом 13 462,61 грн. у зв’язку з неналежним виконанням останнім зобов’язань з оплати товару за договором поставки товару № 52873 від 22.03.2006 року.

Позивач у позовній заяві просив суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах ціни позову.

Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Проте, позивач не вказав на які саме рахунки відповідача він просить накласти арешт та не надав доказів в обгрунтування того, що невжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться у відповідача, утруднить чи зробить неможливим виконання рішення господарського суду.

За таких обставин, в задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову судом було відмовлено.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.02.2009 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 20.03.2009 року.

20.03.20009 року у судовому засіданні представник позивача надав пояснення по справі та розрахунок позовних вимог, відповідно до якого розмір боргу становить 7 883,69 грн., пені - 946,00 грн., розмір штрафу 2% - 157,67 грн., розмір штрафу 25% - 1970,92 грн.

У судовому засіданні 15.04.2009 року представник позивача в порядку ст. 22 ГПК України подав уточнення позовних вимог, яким зменшив позовні вимоги в частині штрафних санкцій та просив стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 7 883,69 грн. та штраф 25% в розмірі 1 970,92 грн., а загалом 9 854,61 грн.

15.04.2009 року через відділ діловодства господарського суду м. Києва відповідач надав відзив на позовну заяву.

У судовому засіданні 10.06.2009 року представник позивача подав заяву, якою уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 7 883,69 грн., штраф 25% в розмірі 1 970,92 грн., пеню та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 10.06.2009 року не з’явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22.03.2006 року між позивачем та відповідачем укладено договір поставки товару № 52873, за умовами якого постачальник зобов’язався передати у власність покупця продукти харчування (товар), відповідно до накладних, які є невід’ємною частиною даного договору, а покупець –прийняти продукти харчування та оплатити їх на умовах і в порядку, визначених даним договором.

Моментом здійснення поставки товарів постачальником є їх отримання покупцем з відповідною відміткою в супроводжувальній первинній обліково-видатковій документації (товарно-транспортна бо видаткова накладна тощо) (п. 2.4.).

Право власності на товар, а також ризик випадкової загибелі товару переходять до покупця в момент підписання відповідальною особою покупця видаткової (або товарно-транспортної) накладної (п. 2.5.).

Умовами договору було встановлено, що покупець розраховується з постачальником за поставлений товар протягом 21 календарного дня з моменту набуття права власності на поставлений товар (п. 4.3.).

На виконання умов договору позивач відповідно до накладних: № мДр-000099 від 05.01.07р., № мДр-003318 від 28.02.07р., № мДр-003661 від 05.03.07р., № мДр-004641 від 20.03.07р. поставив відповідачеві товар на загальну суму 9 104, 32 грн.

Проте, відповідач отриманий товар на суму 7 883,69 грн. не оплатив.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов’язання за договором з поставки товару, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов’язання з оплати отриманого товару та має перед позивачем заборгованість у сумі 7 883,69 грн.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 7 883,69 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до п. 6.3. договору за прострочку платежу понад 30 днів з моменту виникнення зобов’язання по оплаті товару покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі 25% від неоплаченої суми отриманого товару.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з оплати поставленого товару нараховано 1970,92 грн. штрафу за наданим розрахунком, який відповідає вимогам закону.

Отже, позовні вимоги про стягнення 1 970,92 грн. штрафу є обґрунтованими і також підлягають задоволенню.

Окрім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення 946,00 грн. підставі п.6.2 договору у зв’язку з простроченням виконання відповідачем зобов’язання з оплати отриманого товару. На підтвердження цих вимог позивачем не надано суду обґрунтованого розрахунку цієї суми з чітким розмежуванням періодів прострочення та зазначенням сум заборгованості з врахуванням часткових проплат за кожною спірною накладною, які вимагались від позивача судовими ухвалами. Докази часткової сплати відповідачем боргу за кожною спірною накладною для встановлення періодів заборгованості з врахуванням строку виконання зобов’язання за кожною спірною накладною та для визначення сум заборгованості в ці періоди відсутні.

У зв’язку з цим, в частині стягнення 946,00 грн. грн. пені суд залишає позов без розгляду.

Державне мито у сумі 102 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Мяу-Гау»(01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 13/135, код 34002461) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Маквіс»(юридична адреса: 02230, м. Київ, вул. Карла Маркса, 60, поштова адреса: 03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 154, код 32769899) 7 883 (сім тисяч вісімсот вісімдесят три) грн. 69 коп. основного боргу, 1 970 (одну тисячу дев’ятсот сімдесят) грн. 92 коп. штрафу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення 946 грн. пені позов залишити без розгляду

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.Чебикіна