Ухвала суду № 40186877, 17.07.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

17 липня 2014 рокусправа № 0870/8014/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Поплавського В.Ю.

суддів: Чепурнова Д.В. Богданенка І.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Надточія В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2012 року по справі № 0870/8014/12 за позовом приватного підприємства «Ясон» до комунального підприємства з технічної інвентаризації Бердянської міської ради, треті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство «Ясон» звернулося до суду з адміністративним позовом до комунального підприємства з технічної інвентаризації Бердянської міської ради, треті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, якому, з урахуванням уточнення позовних вимог (том 1 а. с. 152), просило визнати протиправними дії реєстратора Комунального підприємства технічної інвентаризації Бердянської міської ради Запорізької області Жеребко О.В. у відмові в державній реєстрації Приватному підприємству «Ясон» прав власності на будівлі туристичного притулку, які розташовані за адресою АДРЕСА_4; скасувати реєстрацію прав власності; зобов'язати реєстратора Комунального підприємства технічної інвентаризації Бердянської міської ради Запорізької області зареєструвати речові права на нерухоме майно згідно рішення Господарського суду Запорізької області від 08.12.2009 року № 4/368/09; скасувати реєстрацію комунального підприємства технічної інвентаризації Бердянської міської ради договору купівлі-продажу посвідченим приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_5 від 29.01.2010 року за реєстром № 1452; скасувати реєстрацію комунального підприємства технічної інвентаризації Бердянської міської ради договору купівлі-продажу посвідченим приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_5 від 29.01.2010 року за реєстром № 1453; скасувати реєстрацію комунального підприємства технічної інвентаризації Бердянської міської ради договору купівлі-продажу посвідченим приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_5 від 29.01.2010 року за реєстром № 1454; зобов'язати реєстратора комунального підприємства технічної інвентаризації Бердянської міської ради Запорізької області зареєструвати рішення Господарського суду Запорізької області від 08.01.2009 року, № 4/368/09, на підставі заяви приватного підприємства «Ясон» від 06.04.2012 року про державну реєстрацію прав власності на будівлі туристичного притулку, які розташовані за адресою: АДРЕСА_4.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2012 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Не погодившись з рішенням суду від 15 листопада 2012 року, треті особи - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 подали апеляційні скарги, в яких зазначають, що постанова з порушенням норм матеріального та процесуального права та просять скасувати постанову суду, оскільки вважають з ухваленням нового рішення, яким відмовити у задоволенні позовних ПП «Ясон» вимог в повному обсязі.

Апеляційні скарги мотивовані тим, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 є добросовісними набувачами квартир АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3. Оскільки право власності на вказані квартири підтверджено договорами купівлі-продажу, належним чином оформленими та нотаріально посвідченими, то відповідно до норм чинного законодавства, право власності на вказані квартири набуто з моменту нотаріального посвідченого договору купівлі-продажу.

Таким чином, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 вважають, що державна реєстрація вказаних квартир на підставі правовстановлюючих документів здійснена законно та підстави для її скасування відсутні.

Крім того, треті особи зазначають, що вказаний спір стосується цивільних правовідносин та не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених позовних вимог, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі рішення господарського суду Запорізької області від 02.12.2009 року у справі № 4/368/09, відповідачем за ПП «Ясон» зареєстровано право власності на житлові будинки з окремими квартирами за адресами: АДРЕСА_5, АДРЕСА_6, АДРЕСА_7, АДРЕСА_8, АДРЕСА_9, АДРЕСА_10, АДРЕСА_11, АДРЕСА_12, АДРЕСА_13, АДРЕСА_14. Крім того, відповідачем 26.05.2010 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу № 1453 від 29.01.2010; 26.05.2010 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_2 за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу № 1454 від 29.01.2010; 26.05.2010 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_3 за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу № 1452 від 29.01.2010.

На письмовий запит щодо надання належним чином завіреної копії судового рішення по справі № 4/368/09, господарський суд Запорізької області направив копію рішення від 08.12.2009 року № 4/368/09 (а.с.133-141). Станом на 20.09.2012 року рішення суду оскаржено не було.

По факту підробки рішення у справі № 4/368/09 про визнання права власності на нерухоме майно по АДРЕСА_4 20.06.2012 року порушено кримінальну справу.

Разом з тим, рішенням господарського суду від 08.12.2009 року у справі № 4/368/09 визнано за приватним підприємством «Ясон» право власності на будівлі туристичного притулку, які розташовані за адресою: АДРЕСА_4.

06.04.2012 року позивач звернувся з письмовою заявою до відповідача про реєстрацію права власності на будівлі туристичного притулку, що належить приватному підприємству «Ясон» на підставі рішення господарського суду Запорізької області від 08.12.2009 року. До вказаної заяви позивачем було додано копію рішення суду від 08.12.2009 року, довіреність від 22.03.2012 року.

Рішенням від 11.05.2012 року відповідачем було відмовлено позивачу в реєстрації прав власності, оскільки інвентаризаційна (реєстраційна) справа на об'єкт не повернута Бердянською міжрайонною прокуратурою (у тридцятиденний строк з моменту надіслання рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав заявником не було усунено обставин, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав).

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до положень ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, зокрема, є: рішення суду про право власності на об'єкт незавершеного будівництва; рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрали законної сили.

Додатком 2 до Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07 лютого 2002 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 за № 157/6445визначено перелік правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно, серед яких, зокрема, зазначається рішення суду про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності.

Статтею 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" визначено виключний перелік підстав для відмови у державній реєстрації прав. Так, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: заявлене право не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; нерухоме майно або більша за площею його частина перебуває в іншому реєстраційному (кадастровому) окрузі; із заявою про державну реєстрацію звернулася особа, яка відповідно до цього Закону не може бути суб'єктом права власності на даний об'єкт нерухомого майна або представником такого суб'єкта; подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію права власності відповідно до правочину про відчуження нерухомого майна було подано після державної реєстрації обмежень, вчинених щодо цього майна; заявлене право власності або інше речове право вже зареєстроване. Відмова у державній реєстрації прав з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Відповідно до п. 3.5 Тимчасового положення, реєстратор БТІ відмовляє у проведенні державної реєстрації прав, якщо: заявлене право не є таким, що підлягає державній реєстрації відповідно до Положення; із заявою про державну реєстрацію прав звернулась особа (особи), яка не може бути заявником відповідно до Положення; об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, розташований у межах території, на якій свою діяльність здійснює інше БТІ відповідно до договору з Адміністратором Реєстру прав; подані документи не відповідають вимогам, установленим Положенням та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства; заявлене право вже зареєстроване; не проведено технічну інвентаризацію об'єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або вона проведена не тим БТІ, що здійснює свою діяльність на території, у межах якої розташований такий об'єкт; право власності та інші речові права на нерухоме майно виникли на підставі правочинів за наявності в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомостей про накладення заборони та/або арешту нерухомого майна, що підтверджується відповідним витягом; право власності на нерухоме майно, що перебуває у податковій заставі, виникло з порушенням встановленого порядку відчуження; відчуження або інше визначення юридичної долі об'єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації, у випадках, встановлених нормативно-правовими актами, відбулося без отримання витягу з Реєстру прав або строк його дії закінчився; у тридцятиденний строк з моменту надіслання рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав заявником (заявниками) не усунено обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав.

Стаття 30 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" надає особам право оскаржити дії та бездіяльність державного реєстратора в судовому порядку.

Як підставу для прийняття рішення про відмову в державній реєстрації прав від 11.05.2012 року відповідач зазначає, що інвентаризаційна (реєстраційна) справа на об'єкт не повернута Бердянською міжрайонною прокуратурою (у тридцятиденний строк з моменту надіслання рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав заявником не було усунено обставин, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав).

Не повернення прокуратурою інвентаризаційної справи не може бути підставою для відмови в державній реєстрації прав, оскільки ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та п. п. 3.5 Тимчасового положення визначають виключний перелік підстав для відмови в державній реєстрації, і така підстава серед зазначеного переліку відсутня.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії реєстратора Комунального підприємства з технічної інвентаризації Бердянської міської ради Запорізької області щодо відмови позивачу у державній реєстрації прав власності на будівлі туристичного притулку, які розташовані за адресою: АДРЕСА_4 - є протиправними.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", Тимчасового положення, підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, зокрема, є рішення судів, що набрали законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (в редакції станом на грудень 2009 року), рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

П. 3.1 Тимчасового положення визначено, що з моменту прийняття заяви про державну реєстрацію прав реєстратором БТІ розпочинається її розгляд. Реєстратор БТІ встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на об'єкти, права щодо яких підлягають державній реєстрації. Реєстратор БТІ відмовляє у проведенні державної реєстрації прав, якщо подані документи не відповідають вимогам, установленим Положенням та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства.

А відтак, відповідач, отримавши заяви про реєстрацію прав власності, повинен був перевірити відповідність поданих документів вимогам законодавства. Якщо документи не відповідали вимогам, установленим Положенням та іншими нормативно-правовими актами, реєстратор повинен був прийняти рішення про відмову у проведенні державної реєстрації.

Як вбачається з інформаційних довідок з Реєстру прав власності на нерухоме майно, що наявні в матеріалах справи, підставою для реєстрації за Приватним підприємством «Ясон» прав власності на житлові будинки з окремими квартирами за адресами: АДРЕСА_5, АДРЕСА_6, АДРЕСА_7, АДРЕСА_8, АДРЕСА_9, АДРЕСА_10, АДРЕСА_11, АДРЕСА_12, АДРЕСА_13, АДРЕСА_14 у м. Бердянську Запорізької області було рішення Господарського суду Запорізької області від 02.12.2009 року, однак у матеріалах справи відсутня копія вказаного рішення суду.

Реєстрація прав власності на підставі рішення Господарського суду Запорізької області від 02.12.2009 року здійснена 04.12.2009 року, 11.12.2009 року, 14.12.2009 року, тобто тоді, коли рішення Господарського суду Запорізької області ще не набрало законної сили.

Крім того, з наявної в матеріалах справи копії рішення Господарського суду Запорізької області вбачається, що рішення у справі № 4/368/09, яким за приватним підприємством «Ясон» визнано право власності на будівлі туристичного притулку, які розташовані за адресою: АДРЕСА_4, прийнято судом 08.12.2009 року, а не 02.12.2009 року.

Тимчасовим положенням встановлено порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно. Рішення про реєстрацію чи відмову в реєстрації прав приймає реєстратор прав власності на нерухоме майно після приймання й перевірки документів, поданих для реєстрації прав власності на нерухоме майно, установлення відсутності підстав для відмови в реєстрації прав. Стадія прийняття рішення про реєстрацію прав власності чи про відмову в реєстрації прав власності законодавцем покладена між розглядом заяви про реєстрацію та здійсненням самої реєстрації, що на думку суду є основним моментом порядку державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, оскільки унесення запису до Реєстру прав здійснюється лише після прийняття рішення про реєстрацію прав власності.

А відтак, рішення про реєстрацію прав власності, що прийняті на підставі рішення Господарського суду Запорізької області від 02.12.2009 року, є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки господарським судом Запорізької області 02.12.2009 року рішення у справі № 4/368/09 не приймалося. Навіть якщо до заяви про реєстрацію було додано рішення суду від 02.12.2009 року, то державна реєстрація прав власності проведена в той період, коли рішення суду не набрало законної сили.

Відсутність підстав для прийняття рішення про реєстрацію прав власності вказує про протиправність реєстрації прав на житлові будинки з окремими квартирами за адресами: АДРЕСА_5, АДРЕСА_6, АДРЕСА_7, АДРЕСА_8, АДРЕСА_9, АДРЕСА_10, АДРЕСА_11, АДРЕСА_12, АДРЕСА_13, в ул.. Макарова, 15п у м. Бердянську Запорізької області, що є підставою її скасування.

Крім того, 26.05.2010 року відповідачем прийнято рішення про державну реєстрацію прав власності:

- на квартиру № 2 - за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу № 1453 від 29.01.2010 року;

- на квартиру № 4 - за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу № 1454 від 29.01.2010 року;

- на квартиру № 5 - за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу № 1452 від 29.01.2010 року.

Так, в пунктах 1.4 договорів купівлі-продажу ві д 29.01.2010 року, зареєстрованих в реєстрі нотаріальних дій за номерами 1452, 1453, 1454 вказано: "1.4. Квартира що відчужується, належить Продавцю на праві приватної власності на підставі рішення Господарського суду Запорізької області від 02.12.2009 року. Право власності Продавця зареєстровано в реєстрі прав власності на нерухоме майно (Витяг про реєстрацію права власності від 04.12.2009 р.)".

Оскільки реєстрація прав власності на вищевказані квартири за приватним підприємством «Ясон» здійснена неправомірно на підставі неіснуючого рішення Господарського суду Запорізької області від 02.12.2009 року, то і рішення від 26.05.2010 року про державну реєстрацію прав власності на квартиру № 2 - за ОСОБА_3, на квартиру № 4 - за ОСОБА_2, на квартиру № 5 - за ОСОБА_1 також підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", дані до розділу Державного реєстру прав вносяться в разі прийняття рішення про державну реєстрацію прав. Державна реєстрація речових прав скасовується в разі припинення дії договору, укладення іншого договору або винесення судом відповідного рішення, про що вносяться дані до Державного реєстру прав.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 08.12.2009 року № 4/368/09 визнано за Приватним підприємством «Ясон» право власності на будівлі туристичного притулку, які розташовані за адресою: АДРЕСА_4. Таке рішення станом на 20.09.2012 року оскаржено не було. А відтак, саме на підставі зазначеного рішення має бути зареєстровано право власності на будівлі туристичного притулку за приватним підприємством «Ясон».

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що під час розгляду даної адміністративної справи судом першої інстанції в з'ясовано усі обставини, які мають значення для справи, ухвалено законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову.

Доводи третіх осіб щодо порушення їх прав, як власників квартир, не відповідають дійсності, оскільки судом першої інстанції вирішено питання щодо реєстрації прав власності на квартири, які не існують, оскільки рішенням господарського суду Запорізької області у справі № 4/368/09 за приватним підприємством «Ясон» визнано право власності на будівлі туристичного притулку розташовані у АДРЕСА_4.

Разом з тим, скасування реєстрації права власності не скасовує саме право власності на майно, тобто доводи, викладені в апеляційних скаргах не спростовують висновків суду першої інстанції.

Передбачених статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення не вбачається, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2012 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого Адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст виготовлено 30 липня 2014 року.

Головуючий: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов

Суддя: І.Ю. Богданенко