Постанова № 40186852, 13.08.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2014 року № 813/4322/14

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лейко-Журомської М.В.,

секретар судового засідання Гойна Є.А.,

за участю представника позивача Якиміва О.М., представника відповідача Чижевського М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Сервус» до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Львівській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Сервус» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Львівській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002262211 від 03.06.2014 року. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що між позивачем та ФОП ОСОБА_3 укладено договори купівлі-продажу, які Товариством було відображено у податкових деклараціях. Вказано, що кожна сторона договору виконала свої обов'язки, передбачені умовами договору, це підтверджується копіями первинних документів. Зазначено, що при формуванні податкових зобов'язань на продавця товару не покладено обов'язку здійснювати контроль та перевірку за дотриманням покупцем вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку до бюджету. Вказано, що у грудні 2012 року позивачем не виписувались податкові накладні, тому їх і не відображено в додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року і не включено до податкового зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2012 року. Тому висновки податкового органу про заниження Товариством податкового зобов'язання не відповідають дійсності.

Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позові. Просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач позов заперечив, подав письмові заперечення на позовну заяву. У запереченнях вказав, що перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_3 включено до податкового кредиту отриману податкову накладну №117 від 10.12.2012 року, яку ним відображено в реєстрі отриманих податкових накладних. Також встановлено, що у грудні 2012 року позивачем виписано ФОП ОСОБА_3 податкову накладну № 44. Однак, в порушення положень статті 187 Податкового кодексу України позивач не відобразив їх в складі податкового зобов'язання за грудень 2012 року.

В судовому засіданні представник відповідача заперечення підтримав. Вважав позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення. Додатково, на підтвердження існування податкових накладних, долучив копію листа ДПІ у Гагарінському районі ГУ Міндоходів у м. Севастополі та належним чином завірені копії податкових накладних № 44 та №117 від 10.12.2012 року. Просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та надав їм правову оцінку.

Дрогобицькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Львівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «БК «Сервус» з питань дотримання вимог податкового законодавства по операціях щодо реалізації товарів (робіт, послуг) для ФОП ОСОБА_3 за період листопад, грудень 2011 року, січень, лютий, березень, грудень 2012 року.

За результатами перевірки складено акт № 359/22-11/33628385 від 20.05.2014 року, яким встановлено порушення товариством п. 187.1 ст. 187, п. 201.4, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі ПК України), що призвело до заниження податку на додану вартість за грудень 2012 року в сумі 31 333,00 грн.

На підставі встановлених порушень 03 червня 2014 року податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 000226221 яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 47 000,00 грн. (за основним платежем 31 333,00 грн., за штрафними санкціями - 15 667,00 грн.).

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

При прийнятті рішення суд виходить з наступного.

Як встановлено судом з долучених до матеріалів позову документів, зокрема у жовтні та грудні 2011 року між ТзОВ «БК «Сервус» (Продавець) та ОСОБА_3 (Покупець) укладено договори, відповідно до умов яких продавець зобов'язується виготовити та передати, а покупець отримати від продавця та оплатити згідно рахунків продавця товарно-будівельні матеріали, а саме: комплект товарно-будівельних матеріалів для будівництва житлового будинку з СІП панелей загальною площею 115 м.кв. та 230,2 м.кв. Право власності на товар переходить від продавця до покупця з моменту підписання покупцем видаткової накладної на товар, що відпускається згідно цього договору. Загальна кількість і асортимент товару визначається у додатках, що погоджені сторонами та у видаткових накладних на товар.

В обґрунтування виконання умов вказних договорів позивачем до позовної заяви долучено оборотно-сальдові відомості за 01.01.2011 року по 31.03.2012 року, а також реєстр виданих та отриманих накладних за січень 2012 року, у якому відображено видану ОСОБА_3 податкову накладну № 44 від 24 січня 2012 року. Також позивачем надано копію банківської виписки за 24.01.2012 року, копії видаткових накладних від 24.01.2012 року та від 26.01.2012 року.

Як зазначено у акті перевірки, перевіркою встановлено, що відповідно до даних системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів АІС «Податковий блок» за грудень 2012 року, податкове зобов'язання ТзОВ «БК «Сервус» становить 0 грн., а податковий кредит ФОП ОСОБА_3 16 640,00 грн. Дана сума ПДВ відображена у додатку № 5 до декларації, який надіслано до ДПІ в Гагарінському районі ГУ Міндоходів у м. Севастополі. Згідно з реєстром отриманих податкових накладних ФОП ОСОБА_3 за грудень 2012 року включено податкову накладну за № 117 від 10.12.2012 року, однак вказана накладна не відображена в реєстрі виданих податкових накладних ТзОВ «БК «Сервус» за грудень 2012 року.

Судом встановлено, що відповідачем скеровано запит до ДПІ у Гагарінському районі ГУ Міндоходів у м. Севастополі щодо проведення зустрічної звірки ФОП ОСОБА_3 Відповідно до отриманого листа та отриманих копій податкових накладних завірених ФОП ОСОБА_3 встановлено, що позивачем виписано такі податкові накладні: № 695 від 30.11.2011 року, № 727 від 14.12.2011 року, № 1085 від 23.12.2011 року, № 771 від 28.12.2011 року, № 44 від 24.01.2012 року, № 848 від 26.01.2012 року, № 89 від 15.02.2012 року, № 63 від 15.02.2012 року, № 106 від 02.03.2012 року, № 117 та № 44 від 10.12.2012 року.

Перевіркою встановлено, що в грудні 2012 року позивачем виписано для ФОП ОСОБА_3 податкові накладні на загальну суму 188 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 31 333,33 грн., однак такі позивачем не відображено у додатку № 5 до податкової декларації з ПДВ за грудень 2012 року та відповідно не включено до податкового зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2012 року, що призвело до заниження податкового зобов'язання та суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за грудень 2012 року в сумі 31 333,33 грн.

В матеріалах справи наявні копії податкових накладних № 117 та № 44 від 10.12.2012 року, які містять відтиск печатки позивача та підпис Михайлівської М.В. - головного бухгалтера Товариства, що ідентичний відтиску печатки та підпису головного бухгалтера позивача на податковій накладній № 44 від 24.01.2012 року.

В судовому засіданні представник позивача вказав, що податкових накладних у грудні 2012 року Товариством не виписувалося, про що свідчить додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року.

Однак, на неодноразову вимогу суду представником позивача не долучено ні виписок з банківського рахунку за період з березня по грудень 2012 року, ні копій оборотно-сальдових відомостей по рахунках 6811 та 361 з метою спростування позиції відповідача щодо здійснення розрахунків між ТзОВ «БК «Сервус» та ФОП ОСОБА_3 за вказаний період, в тому числі існування господарських відносин між ними.

Суд зауважує, що відповідачем не заперечується відсутність податкових накладних № 117 та № 44 від 10.12.2012 року у додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року Товариства, оскільки саме зазначене, а також те, що позивач не включив до своїх податкових зобов'язань суми ПДВ по вказаних накладних до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року стало підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

У свою чергу долучені позивачем документи на обґрунтування позовних вимог жодним чином не спростовують встановлені податковим органом порушення. А лише підтверджують наявність господарських відносин між позивачем та його контрагентом у січні 2012 року.

Податковим зобов'язанням є загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді. Платник податку одержує суми податку в ціні товарів (робіт, послуг), що ним реалізуються, згодом перераховуючи його до бюджету за вирахуванням суми податкового кредиту відповідного звітного періоду.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пунктом 201.4 статті 201 ПК України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Пунктом 201.6 цієї статті передбачено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

У пунктах 36.1 та 36.2 ст. 36 ПК України зазначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПК України, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

З матеріалів справи судом встановлено, що в грудні 2012 року ТзОВ «БК Сервус» виписало для ФОП ОСОБА_3 податкові накладні на загальну суму 188 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 31 333,33 грн. Однак в порушення вищезазначених норм такі не відображені у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця.

Вказане вище є порушенням п. 187.1 ст. 187, п. 201.4, 201.10 ст. 201 ПК України та є заниженням податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 31 333,33 грн.

Частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи, суд приходить до висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень надав суду достатні докази в підтвердження обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, та довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача безпідставні, не підтверджені матеріалами справи, не доведені у судовому засіданні, тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до статті 94 КАС України, судові витрати позивачеві, якому відмовлено в позові, не відшкодовуються.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, що містить майнові вимоги про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, згідно з якими позивачу визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 47 000,00 грн.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру розмір судового збору становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальних заробітних плат, що встановлені законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подана до суду. Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Оскільки за результатами розгляду адміністративної справи суд відмовляє у задоволенні позову, то судові витрати у вигляді судового збору в сумі 940,00 грн. слід покласти на позивача та стягнути з нього до Державного бюджету України судовий збір у сумі 887,00 грн.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Судові витрати у вигляді судового збору в сумі 940,00 грн. (дев'ятсот сорок гривень) покласти на позивача.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Сервус» до Державного бюджету України судовий збір у сумі 887,00 грн. (вісімсот вісімдесят сім гривень)

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 18 серпня 2014 року.

Суддя М.В. Лейко-Журомська