Рішення № 40186756, 14.08.2014, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2014 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Яремка В. В.

суддів: Бреславського О.Г., Чупікової В.В.

секретар Тодоряк Г.Д.

за участю представника позивачки ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, третьої особи ОСОБА_3, представника третьої особи ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача - ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідача - ОСОБА_7, про відшкодування шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_5, на рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 05 червня 2014 року,

встановила:

У лютому 2013 року ОСОБА_5 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_6 про відшкодування шкоди.

В подальшому розмір позовних вимого було зменшено.

Зазначала, що з 22 березня 2008 року в її власності перебував автомобіль «Mersedes-Benz-350», 2004 року випуску, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1.

15 листопада 2011 року в м. Чернівці відповідач ОСОБА_6, керуючи зазначеним автомобілем, на порушенням вимог Правил дорожнього руху України, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, з перевищенням встановленої швидкості руху, вчинив дорожньо-транспортну пригоду, в результаті якої спричинив загибель потерпілої громадянки ОСОБА_8, а також пошкодив належний їй, позивачці, автомобіль, спричинивши їй матеріальну шкоду в сумі 142322 гривні 24 коп.

Зазначену суму просила стягнути з відповідача.

Рішенням Сокирянського районного суду Чернівецької області від 05 червня 2014 року в задоволені позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивачки ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Посилається на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Оскаржуване рішення районного суду вказаним вимогам не відповідає.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка та її представник не довели в суді обґрунтованості заявлених позовних вимог, як в частині повного фізичного знищення з вини відповідача належного їй автомобіля так і в частині розміру завданого їй збитку.

Проте з таким висновком погодитись не можна, оскільки суд дійшов його внаслідок недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що згідно з пп. 2-4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.

У справі встановлено, що 15 листопада 2011 року у нічний час у м. Чернівці відповідач ОСОБА_6, керуючи автомобілем «Mersedes-Benz-350», 2004 року випуску, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, на порушення вимог Правил дорожнього руху України, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, з перевищенням встановленої швидкості руху, не урахувавши дорожньої обстановки та неправильно застосувавши прийоми керування автомобілем, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення із зустрічним автомобілем марки «Volkswaqen Cаddy», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2.

Це стверджується вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці від 4 травня 2012 року (а.с.33-34).

Відповідно до ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, у справі встановлено, що саме з вини відповідача ОСОБА_6 скоєно дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої автомобіль, належний позивачці, дістав пошкодження.

З висновку судової автотоварознавчої експертизи № 563-а від 22 лютого 2014 року, проведеної експертом НДЕКЦ УМВС України у Чернівецькій області вбачається, що середня ринкова вартість автомобіля «Mersedes-Benz-350», державний номер НОМЕР_1 станом на 15 листопада 2011 року складала 190657 гривень 24 коп., вказаний автомобіль внаслідок ДТП дістав значні пошкодження; загальна вартість відновлювального ремонту могла складати 377319 гривень 26 коп., проведення такого ремонту є економічно недоцільним (а.с.217-226).

Оцінюючи вказаний висновок експертизи, колегія суддів вважає його належним та допустимим доказом.

Висновок ґрунтується на наявних матеріалах цивільної та кримінальної справи, де містять необхідні вихідні дані щодо стану автомобіля як до так і після ДТП.

У зв'язку з цим доводи представника відповідача ОСОБА_2 та представника третьої особи ОСОБА_4, як і висновок суду першої інстанції про те, що висновок експерта не може вважатися допустимим доказом в силу того, що експерт не оглядав автомобіль, є необґрунтованими.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Зазначений висновок експертизи є допустимим доказом. Він узгоджується з наявними у справі письмовими доказами.

Відповідач та його представник належними доказами не спростували такого висновку.

У справі встановлено, що 08 вересня 2012 року позивачка продала пошкоджений автомобіль ОСОБА_3 за 48335 гривень.

Це стверджується довідкою рахунком № 607499 (а.с.79).

Названий доказ свідчить про дійсну вартість пошкодженого автомобіля після ДТП.

На спростування цього доказу відповідач чи його представник не подавали інші докази та не бажали ініціювати проведення експертизи з даного питання.

Таким чином, змінені позовні вимоги ОСОБА_5 про відшкодування шкоди є доведеними та підлягають задоволенню.

Зокрема, з відповідача, з вини якого пошкоджено автомобіль, належний позивачці, на користь позивачки слід стягнути 142322 гривень 24 коп., як різницю між дійсною вартістю автомобіля до ДТП та його дійсною вартістю після ДТП (190657,24-48335=142322,24).

Цей спосіб відшкодування шкоди відповідає нормі ст. 1192 ЦК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивачки слід стягнути 711 гривень 61 коп. - витрат зі сплати судового збору.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції послався на показання третьої особи ОСОБА_3, допитаного як свідка, про те, що він у свій час придбав автомобіль «Mersedes-Benz-350», належний позивачці в іншої особи - ОСОБА_9 за 30000 доларів США, однак всі кошти не сплатив.

Проте при цьому суд першої інстанції помилково витлумачив зміст показань ОСОБА_3

У справі встановлено, що позивачка ОСОБА_5 08 вересня 2010 року видала довіреність ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на управління та розпорядження автомобілем «Mersedes-Benz-350» (а.с.29).

В подальшому 23 березня 2011 року ОСОБА_10 видав аналогічну довіреність ОСОБА_3, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14

Проте у справі відсутні докази про відчуження автомобіля указаними у довіреностях особами один одному чи іншим особам.

Заперечуючи проти позову, представники відповідача, а також третя особа

ОСОБА_7 та її представник посилалися на те, що ОСОБА_15, яка є матір'ю відповідача ОСОБА_6, через різних осіб, за певний передала третій особі ОСОБА_16 біля 40000 доларів США для розрахунків з потерпілими внаслідок скоєного відповідачем ДТП.

Проте у справі відсутні докази того, що дані чи інші кошти ОСОБА_3 отримував для передачі ОСОБА_5 на відшкодування шкоди, завданої пошкодженням автомобіля, як і відсутні докази про те, що ОСОБА_5 отримувала будь яке відшкодування від відповідача чи уповноважених ним осіб.

Третя особа ОСОБА_3 стверджував під час розгляду справи, що отримані ним від ОСОБА_15 кошти він за домовленістю з нею витрачав на потреби, пов'язані із розглядом кримінальної справи про звинувачення ОСОБА_6

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги ОСОБА_5 є обґрунтованими та доведеними, а тому рішення суду першої інстанції слід скасувати з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

На підставі наведеного, ст. ст. 1166, 1192 ЦК України та керуючись п. 2 ч. 1 ст. 307, п. п.2 - 4 ст. 309 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_5, задовольнити.

Рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 05 червня 2014 року скасувати.

Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_6 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 142322 (сто сорок дві тисячі триста двадцять дві) гривні 24 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 711 (сімсот одинадцять) гривень 61 коп. - витрат зі сплати судового збору

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий В. В. Яремко

Судді: О.Г. Бреславський

В.В. Чупікова