Рішення № 4018642, 12.05.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.09 Справа№ 30/24

за позовом: ТзОВ ТВК „Львівхолод”,м.Львів

до відповідача: ЗАТ „Агентство економічної безпеки „Ефорт”, м.Львів

про стягнення 29992,97 грн.

Суддя Мороз Н.В.

Представники:

від позивача – Бень Т.Т., Дерба В.М.

від відповідача – Тимків Т.В.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговельно-виробнича компанія “Львівхолод”, м. Львів, звернулось із позовною заявою до закритого акціонерного товариства "Агентство економічної безпеки “Ефорт”, м. Львів про стягнення 29992,97 грн.

09.02.2009 р. господарський суд Львівської області порушив провадження по справі та призначив розгляд на 03.03.2009 р. Розгляд справи відкладався з мотивів, зазначених в ухвалі суду від 03.03.2009 р., в судових засіданнях 24.03.2009 р. та 28.04.2009 р. оголошувались перерви.

Представникам сторін роз’яснено їх права згідно ст. 22 ГПК України. У відповідності до ст. 75 ГПК України справа слухається за наявними у ній матеріалами.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві, додатку та доповненні до позовної заяви. Ствердив, зокрема, що на підставі договору №156/934 від 01.04.2008 р. відповідач надавав позивачу послуги з охорони магазину “Рукавичка” в смт. Добротвір, вул. Будівельна, 7. По акту від 23.11.2008 р. в 21:30 год. позивач передав відповідачу під охорону цей об’єкт, однак, біля 4:16 год. невідомі особи шляхом зламу дверей викрали металевий сейф, завдавши збитків на 29992,97 грн. Просить позов задовольнити.

В судових засіданнях представник відповідача позов заперечив з мотивів, зазначених у відзиві на позовну заяву. Посилається на невчинення відповідальною особою позивача необхідних дій, які повинні були передувати передачі об’єкту під охорону, зокрема, проведення огляду всіх приміщень, закриття вікон та дверей; посилається на нестворення належних умов для збереження матеріальних цінностей, не закріпивши сейф; ставить під сумнів розмір викрадених коштів, зазначаючи, що кошти були викрадені в сумі, що перевищувала ліміт каси, що звільняє відповідача від відповідальності. Посилається на вжиття охоронцями всіх належних заходів для охорони майна позивача. Просить у позові відмовити.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

01.04.2008 р. між позивачем (замовник) та відповідачем (охорона) був укладений договір №156/934 про надання охоронних послуг, згідно із п. 1.1. якого позивач передає, а відповідач приймає під охорону об’єкт та /або його відокремлені приміщення, перераховані у дислокації (зокрема, п. 14 магазин “Рукавичка” смт. Добротвір, вул. Будівельна, 7: приміщення магазину методом відео спостереження за моніторами, товарно-матеріальні цінності магазину “Рукавичка”, розміщена на обох поверхах магазину з 22:00 по 08:00 год.).

Відповідно до п. 3.8.1., п. 3.8.2. договору, об’єкт передається під охорону у визначений договором час. Безпосередньо перед здаванням об’єкта під охорону відповідальна особа замовника проводить ретельний огляд усіх приміщень об’єкта з метою виявлення і випровадження сторонніх осіб, зачиняє вікна, двері, люки, грати, інші конструкції на запори, опечатує їх і навішує контрольні замки в присутності представника охорони. Об’єкт вважається прийнятим під охорону після підписів представника охорони та відповідальної особи замовника у відповідних розділах (графах) “Журналу приймання-здавання об’єкта” (п. 3.8.4.). Охорона не несе майнової відповідальності за стан збереження майна на об’єкті у випадку порушення працівником замовника визначених цим договором порядку приймання (здавання) об’єкта під охорону (п. 3.13.). Відповідач зобов’язався здійснювати заходи оперативного реагування на безпосередні правопорушення проти майна замовника на об’єктів, приймати під охорону опечатані приміщення, вказані у дислокації (п. п. 4.1.1.1., 4.1.2.).

Відповідно до п. 6.1. договору, охорона несе майнову відповідальність за збитки, завдані замовнику внаслідок неналежного виконання охороною своїх зобов’язань за договором. Охорона звільняється від відповідальності за заподіяні збитки при відсутності його вини в їх спричиненні (п. 7.1.). Охорона не несе відповідальності за розкрадання грошових сум, залишених в приміщенні, що охороняється, понад суму, встановленого нормативними актами ліміту залишку готівки в касі, здійснене шляхом крадіжки, грабежу, або розбійного нападу (п. 7.1.1.), у випадках, коли грошові кошти зберігались не в сейфі або металевій шафі (ящику) (п. 7.1.2. в редакції Протоколу погодження Протоколу розбіжностей, у якому сторони відмовились від обов’язку прикріплювати сейфи чи металеві ящики до підлоги, чим спростовуються заперечення відповідача); за крадіжку товарно-матеріальних цінностей, якщо судом буде встановлено, що вони допущені з вини замовника (п. 7.1.5.).

З матеріалів справи вбачається, що 23.11.2008 р. о 21:30 сторонами був підписаний акт здавання під охорону магазину “Рукавичка”. Посилання відповідача на порушення позивачем вимог п. 3.8.2. договору не доведено суду у встановленому порядку та спростовується фактом підписання зазначеного акту, який, в іншому випадку, згідно із п. 3.12. договору, не підлягав підписанню відповідачем. Крім того, таке посилання не заслуговує на увагу враховуючи характер події, що сталась, а саме, зламу сторонніми особами дверей, тому попередній огляд приміщення не є перешкодою.

З примітки у вказаному акті вбачається, що 24.11.2008 р. о 04:15 було виявлено зламані замки дверей магазину та відсутність сейфу металевого, який знаходився на момент здавання під охорону в кімнаті директора магазину. Зазначена примітка підписана представниками обох сторін.

Як вбачається з касової книги, акту №1 про результати інвентаризації наявних коштів від 24.11.2008 р., підписаного комісією у складі представників обох сторін, були викрадені кошти в сумі 29992,97 грн. По цьому факту порушено кримінальну справу, що підтверджується постановою про порушення кримінальної справи та про прийняття її до свого провадження від 02.12.2008 р. При цьому, посилання відповідача про не підтвердження такого розміру вкраденого спростовується змістом зазначеної постанови.

Не заслуговує на увагу також посилання відповідача на перевищення вказаною сумою ліміту каси. Згідно із наказом позивача від 01.02.2008 р. №31а-фін “Про затвердження лімітів залишків готівки в касах” для даного магазину встановлений ліміт в розмірі 18700 грн. Однак, відповідно до додатку №1 до договору №117/219 від 24.01.2008 р. на інкасацію грошової виручки, укладеного позивачем із ВАТ “Державний ощадний банк України”, інкасація не проводиться в неділю. А саме в цей день і відбулась крадіжка. Згідно абз. 2 п. 5.10. Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого Постановою правління НБУ №637 від 15.12.2004 р., грошові кошти, які надійшли до кас підприємств у вихідні та святкові дні та були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків наступного робочого дня банку та підприємства не вважаються понадлімітними. Належних доказів викрадення іншої суми суду не надано.

У відповідності до ст. 936 ЦК України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. При цьому, у відповідності до ст. 955 ЦК України, положення відповідної глави застосовуються і до окремих видів зберігання, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 978 ЦК України, за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. У відповідності до ст. 942 ЦК України, зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі. Згідно із ст. 950 ЦК України, за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах. Професійний зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі, якщо не доведе, що це сталося внаслідок непереборної сили, або через такі властивості речі, про які зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавця. Проте, відповідач у встановленому порядку не довів наявність передбачених законом підстав для звільнення його від відповідальності, а з рапортів охоронців такі обставини не вбачаються.

Згідно ст. 951 ЦК України, збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості; у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість. Як випливає з матеріалів справи, вартість викраденого становить 29992,97 грн. Належних доказів зворотнього суду не надано.

В силу ст. 33 ГПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами. З врахуванням наведеного, позов підлягає задоволенню. Судові витрати, згідно ст.49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 629,936,942,950,951,978 ЦК України, ст.ст. 33, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з закритого акціонерного товариства "Агентство економічної безпеки “Ефорт”, м. Львів, вул. Тургенєва, 72 (р/р 26006015260001 у ВАТ „Банк Універсальний”, МФО 325707, ЄДРПОУ 32262103) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Торговельно-виробнича компанія “Львівхолод”, м. Львів, вул. Угорська, 22 (р/р 2600001007801 в 2-й ЛФ ВАТ „Кредобанк” м. Львів, МФО 385372, ЄДРПОУ 01553681) - 29992,97 грн. збитків, 299,93 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя