Рішення № 40185649, 14.08.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" серпня 2014 р.Справа № 922/3065/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.

розглянувши справу

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м.Харків до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Харків про стягнення 12221,39 гривень за участю представників:

позивача - Счастливої Я.О. (довіреність №38-1867 від 28 травня 2010 року)

відповідача - ОСОБА_1 (особисто)

ВСТАНОВИВ:

21 липня 2014 року позивач, комунальне підприємство "Харківські теплові мережі", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідача) суми вартості безпідставно спожитої теплової енергії у розмірі 12221,39 гривень. Крім того, позивач просив суд покласти судові витрати на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 липня 2014 року було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду. Провадження у справі було порушено та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 07 серпня 2014 року.

07 серпня 2014 року представник позивача надав через канцелярію суду супровідним листом (вх.№27492) витребувані документи та правове обґрунтування заявлених позовних вимог. Судом було досліджено надані документи та долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 07 серпня 2014 року було оголошено перерву до 14 серпня 2014 року.

13 серпня представник позивача надав до суду пояснення (вх.№28257) на підтвердження заявлених позовних вимог.

14 серпня 2014 року відповідач надав до суду відзив (вх.№28430), в якому заперечував проти позову, а саме, зазначив, що не погоджується із завищеними тарифами на теплопостачання для ФОП, та вважає, що повинен сплачувати за тепло по тарифам для населення.

Надані сторонами документи судом було досліджено та долучено до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні 14 серпня 2014 року підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх повністю.

Відповідач у судовому засіданні 14 серпня 2014 року проти позову заперечував, з підстав, зазначених у відзиві.

Враховуючи те, що норми ст.65 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що в межах наданих йому повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Отже, суд, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення сторін, встановив наступне.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (відповідач) займає нежитлове приміщення на першому поверсі багатоповерхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу від 27 жовтня 1998 року. Система опалення житлового будинку єдина з системою опалення приміщення, що займає відповідач й немає окремого теплового вводу. Даний факт підтверджується актом обстеження №173/6114 від 06 листопада 2012 року та актом обстеження №173/528 від 30 жовтня 2013 року.

Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" (позивач) здійснювало постачання теплової енергії на підставі Розпорядження про початок опалювальних сезонів 2012-2013 р.р. та 2013-2014 p.p. до житлового будинку за адресою: м.Харків, вул.Ахсарова,11, в якому розташоване приміщення відповідача.

Факт споживання відповідачем теплової енергії підтверджується актами на включення та відключення опалення до житлового будинку, в якому розташоване приміщення відповідача. Акт на включення опалення №173/21348 від 20 жовтня 2012 року та акт №173/20215 від 15 квітня 2013 року на відключення, акт на включення опалення №173/1098 від 03 жовтня 2013 року, та акт №173/1118 від 14 квітня 2013 року на відключення опалення, підписані представниками сторін та скріплені печатками (а.с.16, 17).

Спірне приміщення є нежитловим, згідно наданому відповідачем витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, відповідач використовує дане приміщення з метою ведення підприємницької діяльності, що було зафіксовано позивачем у відповідних актах, та не заперечувалося самим відповідачем під час розгляду даної справи. Також відповідач не заперечував, що він дійсно користувався тепловою енергією у вказаний період.

Порядок формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання затверджені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики 17.02.2011 №242.

У зв'язку із відсутністю у відповідача приладів обліку, розрахунок вартості теплової енергії здійснений розрахунковим способом з урахуванням теплового навантаження на потреби опалення та гаряче водопостачання згідно "Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні" КТМ 204 України 244-94, які затверджені Держжитлокомунгоспом України 14 грудня 1993 року.

Таким чином, сума вартості спожитої відповідачем теплової енергії за період з жовтня 2012 року по квітень 2014 року без достатніх правових підстав складає 12221,39 гривень.

Оскільки договір на поставку теплової енергії між сторонами укладено не було, то у відповідності до вимог ст.530 Цивільного кодексу України, позивачем було направлено відповідачу лист-вимогу про сплату виниклої заборгованості у розмірі 12221,39 гривень.

Відповідач, в свою чергу, відповіді на лист-вимогу не надав, заборгованість не погасив. Доказів на підтвердження оплати боргу за спірний період до суду не надав.

Відповідно до ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог та заперечень проти них, суд дійшов висновку про повне задоволення відповідного позову, виходячи з наступного.

Згідно Закону України "Про теплопостачання", теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Відповідно до п.23 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2007 року №1198 у споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до максимального теплового навантаження. Максимальне теплове навантаження - це навантаження, що відповідає сумі максимальних теплових потоків на опалення, вентиляцію, кондиціювання, технологічні потреби, гаряче водопостачання й визначається проектом. У зв'язку з тим, що відповідач займає не окрему будівлю, а лише приміщення у будівлі із централізованою системою опалення, опалення яких здійснюється автоматично при постачанні опалення у будівлю, яке він займає, для розрахунку теплового навантаження, що використовується при нарахуваннях безприкладним споживачам, позивач користувався нормативним документом "Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні" КТМ 204 України 244-94, які затверджені Держжитлокомунгоспом України 14 грудня 1993 року. Розрахунок теплових потоків (теплових навантажень) відповідно до КТМ 204 України 244-94 виконується при відсутності проектів на опалення, про що є пряма вказівка у п.2.1.5 КТМ 204 України 244- 94. Таким чином, розмір теплового навантаження на приміщення відповідача склав 0,00395Гкал/год.

Щомісячні розрахунки кількості використаної теплової енергії виконуються також у відповідності до КТМ 204 України 244-94. У цей розрахунок включені теплове навантаження, середньомісячна температура повітря на вулиці, кількість годин постачання опалення, температури в приміщенні, середньорічна температура повітря на вулиці по м.Харкову для проектування будівель та споруд, коефіцієнт розподілу теплової енергії.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Так, цивільні права і обов'язки виникають, крім угод, також внаслідок інших дій суб'єктів. Такими діями зокрема, може бути користування тепловою енергією без договору.

Відповідно до ст.1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. При цьому, в силу частини 2 вказаної норми, зазначені положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення зазначеної глави застосовуються, згідно п.4 ч.3 ст.1212 Цивільного кодексу України, і до відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно, або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно із ст.1213 Цивільного кодексу України, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Щодо заперечень відповідача з приводу завищених тарифів за теплопостачання для нього, як фізичної особи-підприємця, суд зазначає наступне.

Так як відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення, в якому здійснює підприємницьку діяльність, то позивач правомірно нарахував йому вартість теплопостачання за тарифами для потреб інших споживачів, до яких, згідно діючого законодавства, відносяться всі споживачі, окрім населення та бюджетних організацій.

Відповідно до ч.16 ст.1 ЗУ "Про теплопостачання", тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг ( Абзац п'ятнадцятий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012р.).

Відповідно до ч.1 ст.16 ЗУ "Про теплопостачання", до повноважень національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, при регулюванні господарської діяльності суб'єктів відносин у сфері теплопостачання, відноситься розробка методик розрахунків тарифів на виробництво теплової енергії та плати за її транспортування та постачання.

Відповідно до законів України «Про теплопостачання» і «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», Указу Президента України від 23.11.2011 року №1073 «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг», постанови Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 року №869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги», Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, встановлює тариф (ціну) на теплову енергію.

Відповідно до вимог чинного законодавства України, встановлено такі тарифи: для населення, для бюджетних установ, для інших споживачів.

Оскільки відповідач є фізичною особою підприємцем, який використовує нежитлове приміщення для комерційної діяльності, не є бюджетною організацією, тому до нього застосовуються тарифи за спожиту теплоенергію "для інших споживачів", які вище ніж тарифи для населення, оскільки держава виділяє дотації з державного бюджету на покриття різниці в тарифах на теплову енергію для населення.

Рішеннями виконкому Харківської міської ради затверджуються тарифи на комунальні послуги.

Квартира відповідача відноситься до нежитлового фонду, що є необхідною передумовою для нарахування заборгованості за тарифами, встановленими для "інших споживачів" (всіх споживачів, крім населення та бюджетних установ).

Тарифи на теплову енергію для інших, не бюджетних установ, застосовуються щодо юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, фізичних осіб за нежитлові приміщення, що використовуються для комерційної діяльності.

Також, слід зазначити, що позивач вже неодноразово звертався до суду про стягнення з відповідача заборгованості за безпідставно спожиту теплову енергію, про що свідчать рішення господарського суду Харківської області: №№58/324-10 від 18 січня 2010 року, 922/6484/11 від 16 серпня 2011 року, 5023/3672/12 від 04 вересня 2012 року.

Однак, відповідач, навіть після винесення судових рішень про стягнення з нього вартості теплової енергії за тарифами, встановленими для "інших споживачів" (всіх споживачів, крім населення та бюджетних установ), не звертався до позивача ні для укладення договору на постачання теплоенергії, ні з заявами про відключення його від системи опалення, чи з заявами про перерахування тарифів.

Враховуючи викладене, та те, що на момент прийняття рішення по справі, в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем заборгованості в добровільному порядку, суд вважає заявлену вимогу позивача щодо стягнення з відповідача суми вартості безпідставно спожитої теплової енергії у розмірі 12221,39 гривень нормативно та документально обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, встановивши сторону, з вини якої справу було доведено до суду, суд керується ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких судовий збір покладається на відповідача.

На підставі вищевикладеного, ст.ст.11, 530, 1212, 1213 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст.1, 12, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (61058, АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м.Харків, вул.Доброхотова, 11, код ЄДРПОУ 31557119, р/р №260333012313 у ПАТ "Ощадбанк" м.Харкова, МФО 351823) 12221,39 гривень вартості безпідставно отриманої теплової енергії та 1827,00 гривень судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 15 серпня 2014 року.

Суддя К.В. Аріт

Справа №922/3065/14