Ухвала суду № 40185172, 11.08.2014, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Сало А.Б.

Суддя-доповідач:Охрімчук І.Г.

ПОСТАНОВА

іменем України

"11" серпня 2014 р. Справа № 817/1251/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Охрімчук І.Г.

суддів: Зарудяної Л.О.

Кузьменко Л.В.

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Городоцький завод "Будматеріали" на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "08" квітня 2014 р. у справі за позовом Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Городоцький завод "Будматеріали" про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2013р. Сарненська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Рівненській області звернулась до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Городоцький завод "Будматеріали" 524741,17 грн. заборгованості перед бюджетом по сплаті земельного податку. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначає про те, що вказана заборгованість виникла на підставі податкових повідомлень-рішень Сарненської МДПІ:

- від 17.08.2012 № 1001871540, що винесене за актом перевірки відповідача від 10.08.2012 №525/15/32940386. До відповідача застосовано 170 грн. штрафних (фінансовій санкцій за неподання у встановлений законом строк податкової декларації з плати за землю;

- від 06.12.2012 № 1003141540, що винесене за актом перевірки Відповідача від 23.11.2012 № 575/15/32940386. До відповідача застосовано 1020 грн. штрафних (фінансових санкцій за неподання у встановлений законом строк податкової декларації з плати за землю;

- від 30.01.2013 №0000121540, що винесене за актом перевірки відповідача від 21.12.2012 №638/15/32940386. Відповідачу визначено суму грошового зобов'язання по земельному податку в сумі 478955.51 грн.. в тому числі 383164.41 грн. основного платежу та 95791,10 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Заявою Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 01.04.2014р. №1635/17-14-10 позивач зменшив розмір позовних вимог та просив стягнути з ТОВ "Городоцький завод "Будматеріали" 44765,66грн., з яких 44595,66 грн. пені, що обліковується по особовому рахунку, та штрафних санкцій в сумі 170,00 грн.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 08.04.2014р. позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "Городоцький завод "Будматеріали" 44765,66 грн. заборгованості перед бюджетом по сплаті земельного податку.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, підприємство з звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанов суду скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог податкового органу. На думку апелянта, суд першої інстанції порушив вимоги ст.ст.49,51 КАС України, оскільки не перевірив правову підставу для стягнення пені, підстав її нарахування, період.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дослідивши докази, зібрані в матеріалах справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на наступне.

Судом з'ясовано, що за наслідками проведення Сарненською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Рівненській області камеральної перевірки податкової звітності підприємства йому було донараховано податкові зобов'язання із земельного податку за податковими повідомленнями-рішеннями: від 17.08.2012р. №1001871540, від 06.12.2012р. №1003141540, від 30.01.2013р. №00000121540.

Зазначені податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем у судовому порядку.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 02.08.2013р. у справі №817/1513/13-а, яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2013р. визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 30.01.2013р. №00000121540.

Відповідно до постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 30.10.2013р. у справі №817/1514/13-а, яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2014р., визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 06.12.2012р. №1003141540.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 23.05.2013 у справі 817/1515/13-а позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Городоцький завод "Будматеріали" до Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №10018711540 від 17.08.2012 - залишено без розгляду (в зв'язку з відкликанням позовної заяви) (а.с.86-87).

Судом першої інстанції встановлено, що ухвала Рівненського окружного адміністративного суду від 23.05.2013 по справі 817/1515/13-а набрала законної сили, отже грошове зобов'язання визначене податковим повідомленням-рішенням №10018711540 від 17.08.2012, набуло статусу узгодженого.

Таким чином, заборгованість, яка рахується за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом по сплаті земельного податку в сумі 44 765,66 грн., яка виникла на підставі податкового повідомлення-рішення №10018711540 від 17.08.2012 (а.с.10) на суму 170,00грн. та нарахованої пені у сумі 44595,66 грн.

Приймаючи рішення про задоволення цього позову, суд виходив з того, що податкове зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням №10018711540 від 17.08.2012 набуло статусу узгодженого та посилаючись на приписи Податкового кодексу України, дійшов висновку про обґрунтованість та задоволення позовних вимог податкового органу.

Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість судового рішення, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

Як вже зазначалось 10.08.2012р. Сарненською міжрайонною державною податковою інспекцією Рівненської області Державної податкової служби проведено камеральну перевірку податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю Городоцький завод "Будматеріали", за результатами якої складно акт №6720 (а.а.12).

Відповідно до висновків акту камеральної перевірки встановлено порушення термів подання податкової звітності підприємством, а саме не подання підприємством податкової декларації з плати за землю юридичних осіб, граничний строк подання якої 20.02.2012р.

За результатами перевірки складено податкове повідомлення-рішення №10018711540 від 17.08.2012 р. (а.с.10), відповідно до якого сума грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями складає 170,00 грн.

Відповідно до заяви податкового органу від 01.04.2014р. №1635/17-14-10 , яка надійшла від останнього в процесі розгляду справи судом першої інстанції, Сарненська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Рівненській області просила стягнути з ТОВ "Городоцький завод "Будматеріали" 44765,66грн., з яких 44595,66 грн. пені, що обліковується по особовому рахунку, та штрафних санкцій в сумі 170,00 грн.

Однак з таким правовим висновком суду першої інстанції погодитися не можна з урахуванням такого.

Дійсно, відповідно до приписів підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) при зверненні платника податків до суду із позовом про визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті і прийняття відповідного рішення.

У той же час податковий борг - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Таким чином, податковий борг виникає, зокрема, у разі не сплати у встановлений строк податкового зобов'язання, узгодженого в адміністративному порядку.

Днем узгодження податкового зобов'язання платника податків у разі апеляційного оскарження такого податкового зобов'язання є день закінчення процедури адміністративного оскарження (частина п'ята пункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами").

У свою чергу, процедура адміністративного оскарження згідно з підпунктом 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" закінчується:

останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі, коли така заява не була подана у зазначений строк;

днем отримання платником податків рішення контролюючого органу про повне задоволення скарги, викладеної у заяві;

днем отримання платником податків рішення контролюючого органу, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню.

Водночас відповідно до підпункту 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Якщо ж сума узгодженого платником податків податкового зобов'язання не сплачена у встановлений строк, вона визнається сумою податкового боргу платника податків (підпункт 5.4.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"). Таким чином, виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов'язаний із несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання протягом установленого строку. Для випадків апеляційного порядку узгодження сум податкового зобов'язання строк сплати визначається пунктом 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" і становить десять днів.

Зазначений строк переривається у разі звернення платника податків до суду із позовом про визнання недійсним рішення контролюючого органу згідно з підпунктом 5.4.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". При цьому податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті.

Однак у разі несвоєчасного звернення платником податку до суду (поза межами строку сплати узгодженого в апеляційному порядку податкового зобов'язання, але в межах строків давності, як це передбачено підпунктом 5.2.5 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами") несплачене податкове зобов'язання, процедура апеляційного оскарження якого була завершеною, перетворюється на податковий борг платника податків у силу прямого припису пункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Згідно з п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до вимог пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

Пунктом 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

В силу положень п. 57.3. ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Абзацом 2 п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Однак, вказані податкові зобов'язання платником податків не сплачувались.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно із п. 59.5 ст. 59 цього ж Кодексу у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідачем доказів сплати податкової заборгованості в загальній сумі 44765,66 грн. не надано ( матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про протилежне).

Разом з тим колегія суддів апеляційного адміністративного суду вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність стягнення з підприємства заборгованості перед бюджетом по сплаті земельного податку в сумі 44765,66 грн., так як воно прийнято без урахування положень ПК України.

Так відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Підпунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Згідно із п. 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Порядку стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1244 "Деякі питання реалізації статті 95 Податкового кодексу України" (Порядок стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу) передбачено, що вилучення готівки у платника податків у рахунок погашення його податкового боргу здійснюється працівниками органу державної податкової служби (далі - працівники) з урахуванням вимог пунктів 95.2 - 95.4 статті 95 Податкового кодексу України.

В даному випадку судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем порушено Порядок стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу. Таким чином, з урахуванням того, що податковий орган не здійснив заходів щодо стягнення заявленої до стягнення за рахунок готівки відповідача суми податкового боргу з рахунків платника податків у банках та не отримав дозволу суду на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, суди першої інстанції дійшов не правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Таким чином, суд першої інстанції під час розгляду справи правильно встановив обставини справи, але при ухваленні судового рішення не правильно застосував норми матеріального права, що призвело до не правильного вирішення справи. Зазначена обставина, відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою для задоволення апеляційної скарги і скасування судового рішення, з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Городоцький завод "Будматеріали" задовольнити, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "08" квітня 2014 р. скасувати та прийняти нову постанову.

У задоволенні позову Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Городоцький завод "Будматеріали" про стягнення заборгованості відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) І.Г. Охрімчук

судді: (підпис) Л.О. Зарудяна

(підпис) Л.В. Кузьменко

З оригіналом згідно: суддя _______ І.Г. Охрімчук

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Сарненська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Рівненській області вул.Широка,18,м.Сарни,Рівненська область,34500

3- відповідачу/відповідачам: Товариство з обмеженою відповідальністю "Городоцький завод "Будматеріали" вул. Б.Штейнгеля,88,с.Городок,Рівненський район, Рівненська область,35331

4-третій особі: - ,