Ухвала суду № 40183504, 13.08.2014, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/7340/13-ц Провадження № 22-ц/795/113/2014 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Жук М. І. Доповідач - Позігун М. І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2014 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіПозігуна М.І.суддів:Губар В.С., Харечко Л.К.при секретарі:Мартиновій А.В.за участю:позивача ОСОБА_5 та її представника - ОСОБА_6, представника ВАТ НАСК "Оранта" - Павлович В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 19 листопада 2013 року по справі за позовом ОСОБА_5 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_8, відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія „Оранта", третя особа - ОСОБА_9 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 листопада 2013 року стягнуто з ВАТ НАСК „Оранта" на користь ОСОБА_5 2 500 грн. у відшкодування моральної шкоди, 3 055 грн. 79 коп. пені та 229 грн. 40 коп. судового збору, а всього 5 785 грн. 19 коп. та відмовлено в задоволенні позовних вимог до зазначеного відповідача в частині стягнення страхового відшкодування в сумі 6 852 грн., 500 грн. витрат на послуги евакуатора. Відмовлено ОСОБА_5 в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_8 про стягнення 36 478 грн. 74 коп. майнової шкоди, 3000 грн. моральної шкоди та 680 грн. вартості автотоварознавчого дослідження, а також відмовлено в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідачів 1500 грн. витрат на правову допомогу.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Незаконність рішення суду апелянт обґрунтовує ухвалення судом рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до невідповідності висновків суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі фактичним обставинам справи. Апелянт зазначає, що всупереч вимогам статей 58-59, 64 ЦПК України суд прийняв як доказ та послався на незрозумілу таблицю, яка не є ні складовою дослідження №СВ 0184АХ-06.06./5, ні будь-яким документом, з якого вбачається, що автомобіль КІА -Sportage був неодноразово в аваріях. Жодних доказів того, що автомобіль КІА -Sportage неодноразово був у аваріях, в судовому засіданні досліджено не було і такі обставини ніким не встановлювались. Також апелянт посилається на відсутність доказів наявності відповідних пошкоджень її автомобіля, які були б підставою для застосування коефіцієнту фізичного зносу. ОСОБА_5 зазначає, що в мотивувальній частині рішення відсутнє обгрунтування відмови в задоволенні її позовних вимог про стягнення з відповідачів витрат на правову допомогу. Крім того, апелянт не погоджується з визначеним судом першої інстанції розміром моральної шкоди і вважає, що її повинна відшкодувати саме ОСОБА_8

Заслухавши доповідача, учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд приходить до слідуючого висновку.

Судом встановлено, що 10 січня 2013 року о 7 год. 30 хв. у м. Чернігові на перехресті вулиць С. Русової та П'ятницької відбулася дорожньо -транспортна пригода за участю автомобілів БАЗ 22154, державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_9 та КІА -Sportage, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_5

Внаслідок ДТП було пошкоджено транспортні засоби.

Власником автомобіля БАЗ 22154, державний номерний знак НОМЕР_2, є ФОП ОСОБА_11 Під час керування зазначеним транспортним засобом ОСОБА_9 виконував трудові обов'язки відповідно до трудового договору, укладеного між ним та ОСОБА_8

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 березня 2013 року ОСОБА_9 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення.

Згідно полісу №АЕ/2067718 від 26 грудня 2012 року між ОСОБА_8 та ВАТ „НАСК „Оранта" було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України щодо забезпеченого транспортного засобу БАЗ 22154, державний номерний знак НОМЕР_2.

Відповідно до п. 4 Полісу страхова сума за шкоду, заподіяну майну, становить 50 000 грн. з нульовим розміром франшизи.

При цьому, згідно п. 2 Полісу страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором (полісом).

Страховою компанією „Оранта" ОСОБА_5 в зв'язку з пошкодженням транспортного засобу було виплачено вартість відновлювального ремонту автомобіля з врахуванням його фізичного зносу в сумі 43 248 грн. 08 коп. Розмір шкоди визначався з врахуванням даних огляду транспортного засобу 11 січня та 31 травня 2013 року та даних системи Ауда Хисторі ДОД, в якій було зафіксовано, що даний транспортний засіб раніше мав механічні пошкодження, в зв'язку з чим провідним спеціалістом ТОВ „Гарант-АСІСТАНС" згідно дослідження № СВ0184АХ-06.06/5дод вартість шкоди було визначено з врахуванням технічного зносу транспортного засобу.

Оскільки ОСОБА_5 не погодилася з визначеним розміром страхового відшкодування, то вона звернулася з заявою до фізичної особи -підприємця ОСОБА_13 про проведення експертного автотоварознавчого дослідження, згідно висновку якого від 24 червня 2013 вартість матеріального збитку визначено в розмірі вартості його відновлювального ремонту без врахуванням коефіцієнта його фізичного зносу в сумі 85 478 грн. 74 коп., що й стало підставою для звернення до суду з позовом. Позивач (з урахуванням уточнень) просила достягнути зі страхової компанії 6852 грн., з ОСОБА_8 - 36 478,74 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 в частині стягнення з ВАТ НАСК „Оранта" страхового відшкодування в сумі 6 852 грн., 500 грн. витрат на послуги евакуатора та в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_8 про стягнення 36 478 грн. 74 коп. майнової шкоди, 3000 грн. моральної шкоди та 680 грн. вартості автотоварознавчого дослідження, суд виходив із того, що виплачене позивачу страхове відшкодування відповідає розміру дійсних матеріальних збитків, а висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 217 від 24.06.2013 року щодо розміру матеріальної шкоди в сумі 85 478 грн. 74 коп. судом було відхилено, як неналежний доказ, в зв'язку з тим, що експертом розмір шкоди було визначено без врахування коефіцієнта фізичного зносу, оскільки автомобіль мав пошкодження в інших дорожньо- транспортних пригодах.

Висновок суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з ВАТ НАСК „Оранта" страхового відшкодування в сумі 6 852 грн., 500 грн. витрат на послуги евакуатора та позовних вимог до ОСОБА_8 про стягнення 36 478 грн. 74 коп. майнової шкоди, 3000 грн. моральної шкоди та 680 грн. вартості автотоварознавчого дослідження ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам закону.

Відповідно до ст. 29 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно з роз'ясненнями, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 р. № 6 „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", при стягненні на користь потерпілого вартості пошкодженого майна враховується зношеність пошкодженого майна.

Порядок визначення розміру матеріальних збитків, завданих пошкодженням колісного транспортного засобу, врегульовано Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції та Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24 листопада 2003 року (далі - Методика).

Згідно з п. 1.6 Методики відновлювальний ремонт - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності колісних транспортних засобів чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів, а вартість відновлювального ремонту дорожнього транспортного засобу відповідно до п. 2.3 Методики - це грошові витрати, необхідні для відновлення пошкодженого, розукомплектованого колісних транспортних засобів.

Системне тлумачення наведених вище положень чинного законодавства дає підстави вважати, що в разі пошкодження транспортного засобу розмір шкоди, завданої транспортному засобу, що підлягає відшкодуванню страховиком, визначається виходячи з оцінки вартості витрат, які несе власник пошкодженого транспортного засобу при здійсненні його відновлювального ремонту.

Розмір матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників колісного транспортного засобу та величини втрати товарної вартості.

При цьому слід звернути увагу на ту обставину, що величина втрати товарної вартості не нараховується і, відповідно, не підлягає стягненню з винної у скоєнні ДТП особи, зокрема, у випадку, якщо транспортний засіб раніше був аварійно пошкоджений або має корозійні руйнування.

Як вбачається з дослідження № СВ0184АХ-06.06/5 дод, складеного за допомогою системи Audatex, матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля КІА-Sportage з врахуванням фізичного зносу транспортного засобу в результаті його пошкодження при ДТП, складає 43 248,03 грн.

Використання комп'ютерної системи для складання ремонтних калькуляцій Audatex передбачено пунктом 8.5.9. Методики, відповідно до якого кількість та вартість необхідних для ремонту матеріалів визначаються за інформацією довідкової літератури та комп'ютерних програм, розроблених за даними виробника КТЗ або за даними виробника лакофарбових (основних) і допоміжних матеріалів (додаток 8).

Отже, апеляційний суд приходить до висновку, що електронний розрахунок системи „Аудатекс" не суперечить чинному законодавству про оціночну діяльність та відображає суму завданих збитків.

Крім того, при проведенні дослідження враховано коефіцієнт фізичного зносу автомобіля, оскільки згідно даних системи Audatex зазначений автомобіль раніше мав пошкодження.

Так, згідно листа ТОВ „Аудатекс Україна" від 20.01.2014 року дослідження автомобіля проводилося в період з 23 по 25 червня 2008 року ЧП ОСОБА_14, а 19 березня 2009 року - ОАО „Полтава-Авто".

Наявність пошкоджень автомобіля КІА-Sportage 2008 року випуску також підтверджується і висновком №217 експертного автотоварознавчого дослідження колісного транспортного засобу, складеного 24 червня 2013 року ФОП ОСОБА_13, (сліди ремонту та фарбування бамперу заднього), який, встановивши факт наявності пошкоджень, які мали місце до ДТП, при розрахунку вартості відновлювального ремонту та вартості матеріального збитку в зв'язку з наявними пошкодженнями не нарахував величину втрати товарного виду, оскільки автомобіль іноземного виробництва з терміном експлуатації менше семи років, але при визначенні розміру збитку не врахував коефіцієнт фізичного зносу автомобіля.

Апеляційним судом вживалися заходи щодо з'ясування характеру пошкоджень автомобіля, які мали місце до січня 2013 року, але згідно відповіді ФОП ОСОБА_14 було підтверджено факт дослідження автомобіля КІА-Sportage 2008 року випуску згідно з даними системи „Аудатекс Україна" та повідомлено суд про неможливість надання документів в зв'язку з їх знищенням за закінченням терміну зберігання (а.с.178).

З метою з'ясування характеру пошкоджень, які мали місце на автомобілі до 2013 року, судом позивачу пропонувалося надати дані попереднього власника автомобіля, на що остання відповіла, що автомобіль придбано в м. Києві на автомобільному ринку, а тому особу попереднього власника вона не знає, а реєстрацію автомобіля проведено згідно довідки -рахунку.

Оскільки в матеріалах справи є два дослідження вартості матеріального збитку, один з яких не визнавався позивачем, а інший - відповідачами, за клопотанням ОСОБА_5 ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 26 лютого 2014 року у справі було призначено судову автотоварознавчу експертизу.

Згідно висновку №15 експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 16 червня 2014 року вартість матеріального збитку станом на червень 2013 року визначено в розмірі 99921,60 грн., а матеріальний збиток станом на момент дослідження з врахуванням висновку №217 становить 76970,86 грн., з врахуванням висновку № СВ0184АХ-06.06/5 дод - 65161,84 грн.

Проте, висновки зазначеного експертного дослідження не можуть бути підставою для скасування рішення місцевого суду і ухвалення нового рішення з таких підстав.

Як зазначено у висновку експерта, розбіжність в вартості відновлювального ремонту у висновках № 217 та № СВ0184АХ-06.06./5 пов'язана, зокрема, з незастосуванням коефіцієнта фізичного зносу при визначенні розміру шкоди у висновку № 217 та визначення шкоди з врахуванням зазначеного коефіцієнта в іншому висновку.

Згідно висновку №15 експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 16 червня 2014 року ринкову вартість автомобіля станом на час проведення дослідження визначено в розмірі 133639,19 грн., а вартість відновлювального ремонту на час проведення дослідження з урахуванням висновків попередніх досліджень складає відповідно 76970,86 грн. та 65161,84 грн.

Проте, в даному випадку експертом хоча і було застосовано коефіцієнт фізичного зносу транспортного засобу, але при цьому ним було враховано пошкодження, які було отримано автомобілем внаслідок ДТП в січні 2013 року, а тому такий визначений розмір не ґрунтується на положеннях ст.ст. 29-30 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та Методики, згідно яких при врахуванні коефіцієнта фізичного зносу беруться до уваги пошкодження транспортного засобу, які мали місце до останньої ДТП. При визначенні ринкової вартості автомобіля КІА-Sportage в сумі 99921,60 грн. та вартості відновлювального ремонту станом на червень 2013 року з урахуванням висновків попередніх досліджень в сумі 118612,61 грн. та 103168,45 грн. експертом не було враховано коефіцієнт фізичного зносу автомобіля КІА-Sportage, оскільки відсутні дані про характер пошкоджень. З викладеного вбачається, що визначена експертом вартість автомобіля є меншою, ніж визначена ним вартість відновлювального ремонту, що є підставою для висновку про те, що транспортний засіб вважається фізично знищеним.

Проте, згідно п.7.32. Методики відповідне документальне підтвердження факту відновлювального ремонту транспортного засобу є підставою для збільшення (зменшення) вартості КТЗ унаслідок зміни його технічного стану, а тому неврахування експертом величини коефіцієнта фізичного зносу станом на 2013 рік при проведенні експертизи не ґрунтується на вимогах Методики та суперечить положенням ст. 29 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Висновком експертизи не спростовано обґрунтованість розміру коефіцієнта фізичного зносу, визначеного у висновку № СВ0184АХ-06.06./5.

Крім того, апеляційний суд враховує, що відповідно до ст.30 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до п.п. 7.18., 7.21., 7.23., 7.24. Методики вартість утилізації КТЗ визначається як сума ринкової вартості технічно справних складників та вартості металобрухту складників, які залишилися. Вартість технічно справних складників визначається відповідно до вимог пункту 7.36 та підпунктів 8.5.10 - 8.5.12 пункту 8.5 цієї Методики з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу та з відніманням вартості робіт з їх демонтажу, діагностування, дефектування, витрат, пов'язаних з їх продажем у регіоні (складські, транспортні, торговельні витрати та інше), суми податків, зборів, інших обов'язкових платежів та прибутку, що очікується від реалізації складників на вторинному ринку. Зазначені витрати, окрім вартості робіт з демонтажу, діагностування, дефектування складників, мають бути задані як вихідні дані замовника оцінки або визначені залученими до оцінки фахівцями у галузі економіки. Якщо ринкова вартість технічно справних складників менша за суму вартості робіт з їх демонтування та витрат, пов'язаних з їх продажем у регіоні, то вартість оцінюваного КТЗ дорівнює вартості металобрухту складників, що залишилися, з урахуванням витрат на утилізацію. У разі перевищення витрат на утилізацію КТЗ над вартістю металобрухту складників, що залишилися, ці обставини зазначаються у висновку про вартість КТЗ.

Виходячи з аналізу зазначених положень Методики, визначення залишкової вартості транспортного засобу можливе лише за умови відсутності його ремонту. Як встановлено судом, ОСОБА_5 провела ремонт автомобіля, в зв'язку з чим неможливо визначити його залишкову вартість, а відповідно і розмір шкоди, який підлягав би відшкодуванню.

Крім того, апеляційний суд враховує, що позивач ОСОБА_5 заперечувала проти визнання автомобіля фізично знищеним, в зв'язку з чим апеляційний суд не може прийняти до уваги висновок експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру.

З врахуванням суперечливих показів свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_16 наявні в матеріалах справи товарні чеки не можуть бути належними і допустимими доказами в підтвердження фактично понесених витрат на проведення ремонтних робіт та придбання запасних частин та матеріалів.

Таким чином, позивач в обґрунтування заявлених вимог не надала належних і допустимих доказів щодо невірного визначення страховою компанією розміру матеріального збитку, а за наявності цивільно-правового спору відремонтувала автомобіль, що в подальшому унеможливило визначення розміру шкоди у випадку перевищення вартості відновлювального ремонту транспортного засобу його вартості на момент ДТП.

Відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

За таких обставин, судом першої інстанції обгрунтовано в основу рішення покладено дослідження № СВ0184АХ-06.06/5 дод від 06 червня 2013 року. Оскільки висновок про матеріальний збиток в розмірі 43248,03 грн. було зроблено згідно системи Audatex, використання якої не суперечить вимогам чинного законодавства, в дослідженні підтверджено наявність попередніх пошкоджень автомобіля КІА-Sportage, то застосування коефіцієнта фізичного зносу є правомірним. Наявність пошкоджень автомобіля зазначено і у висновку №217 експертного автотоварознавчого дослідження колісного транспортного засобу, складеного 24 червня 2013 року ФОП ОСОБА_13.

Доводи апеляційної скарги щодо незаконності рішення суду в частині стягнення 2 500 грн. на відшкодування моральної шкоди зі страхової компанії, якою рішення суду не оскаржувалось, та не стягнення моральної шкоди з відповідача ОСОБА_8 також не дають підстав для її задоволення, оскільки, окрім пояснень самої позивачки, які не є належним і допустимим доказом, в матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази щодо глибини фізичних та душевних страждань, які давали б підстави для висновку ступеня душевних страждань у зв'язку з пошкодженням майна, а відповідно і для визначення розміру грошового відшкодування моральної шкоди.

Суд першої інстанції обгрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 про стягнення з ОСОБА_8 680 грн. вартості автотоварознавчого дослідження, оскільки висновок ФОП ОСОБА_13, за який позивачем було сплачено 680 грн., не було покладено в основу рішення, а також в стягненні витрат за оренду гаража, оскільки згідно ст. 29 „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відшкодовується плата за послуги стоянки і лише за наявності поважних причин.

В матеріалах справи відсутні докази про оплату ОСОБА_5 послуг адвоката в сумі 1500 грн., в зв'язку з чим її вимоги про стягнення з відповідачів вказаних витрат на правову допомогу не підлягають задоволенню.

За викладених обставин доводи апеляційної скарги не дають підстав для її задоволення, а тому вона підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: