Рішення № 40183230, 14.08.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81 Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" серпня 2014 р. Справа № 911/2778/14

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Пивзавод на Подолі»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд»

про стягнення 41192,33 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача: Вапельник С.Д., довір. № 375 від 03.07.2014 р.

від відповідача: Корчук І.І., довір. № 494/03-УБР-14 від 18.07.2014 р.

Обставини справи:

Приватне акціонерне товариство «Пивзавод на Подолі» (далі - ПрАТ «Пивзавод на Подолі», позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» (далі - ТОВ «Фоззі-Фуд», відповідач) про стягнення 62192,33 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку з позивачем за поставку товару відповідно до договору поставки № 2801 від 28.11.2011 р., у зв'язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача 57997,14 грн. основного боргу, 4195,19 грн. пені, а також судовий збір в розмірі 1827,00 грн.

Розгляд справи відкладався.

23.07.2014 р. до господарського суду Київської області ПрАТ «Пивзавод на Подолі» було подано пояснення № 394 від 23.07.2014 р., відповідно до яких позивач зазначив про часткову сплату ТОВ «Фоззі-Фуд» заборгованості за поставлений позивачем товар, а саме - в сумі 21000,00 грн., у зв'язку з чим позивач підтримує позовні вимоги у повному обсязі, з урахуванням частково погашеної заборгованості.

13.08.2014 р. до господарського суду Київської області ПрАТ «Пивзавод на Подолі» було подано пояснення № 408 від 13.08.2014 р., відповідно до яких позивач зазначив, що заборгованість відповідача перед позивачем станом на 12.08.2014 р. становить 36997,14 грн.

14.08.2014 р. до господарського суду Київської області ТОВ «Фоззі-Фуд» було подано відзив на позовну заяву б/н від 13.08.2014 р., відповідно до якого відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що з боку відповідача не було порушено термінів оплати по видатковим накладним, за якими поставлявся товар та які додані позивачем до позовної заяви, оскільки відповідно до п. 2.6 укладеного між сторонами договору оплата за товар здійснюється протягом 30 календарних днів від дати поставки продукції за умови, що постачальник належним чином виконав вимоги п. 2.5 договору. Якщо постачальник виконав вимоги п. 2.5 договору пізніше 7-денного строку, термін відстрочення платежу рахується від дати належного виконання постачальником всіх умов п. 2.5 договору. Відповідач зазначає, що позивач не виконав вимоги п. 2.5 договору, оскільки видаткові накладні, які додані до позовної заяви, не містять всієї інформації, передбаченої п. 4.2 договору, а саме - відсутня інформація щодо номеру замовлення, дати замовлення, не вірно вказано дату договору. Таким чином, як зазначає відповідач, у зв'язку з невиконанням позивачем зобов'язання щодо надання разом з товаром належно оформлених документів, що є обов'язковою умовою для оплати поставленого за договором товару, строк оплати за товар за такими видатковими накладними не настав. Крім того, відповідач посилається на те, що позивачем не вірно розрахована заявлена до стягнення сума пені. Згідно з розрахунком пені, здійсненим відповідачем, пеня становить 3574,11 грн.

У судовому засіданні 14.08.2014 р. ПрАТ «Пивзавод на Подолі» було подано заяву № 409 від 13.08.2014 р. про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 36997,14 грн. основного боргу, 4195,19 грн. пені, а також 1827,00 грн. судового збору.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 р., передбачені ч. 4 ст. 22 ГПК України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

З огляду на викладене, розмір позовних вимог (з урахуванням вказаної заяви № 409 від 13.08.2014 р.) становить 41192,33 грн.

У судовому засіданні 14.08.2014 р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з урахуванням заяви № 409 від 13.08.2014 р.; представник відповідача проти позовних вимог заперечував з підстав, викладених відзиві на позов.

У судовому засіданні 14.08.2014 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

28.11.2011 р. між Приватним акціонерним товариством «Пивзавод на Подолі» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» (покупець) було укладено договір поставки № 2801, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити товар відповідно до умов договору.

Згідно з п. 1.2 договору товар поставляється в асортименті та за цінами, узгодженими сторонами договору в специфікації, яка є невід'ємною частиною договору. Кількість товару та асортимент конкретної партії вказується в замовленні, узгодженому сторонами у встановленому цим договором порядку.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що асортимент і ціна товару, що поставляється за договором, відображаються сторонами в специфікації. У погоджену сторонами ціну товару входять усі витрати, що несе постачальник при поставці товару.

Обов'язковою умовою для оплати поставленого за договором товару є наявність у покупця оформлених у встановленому чинним законодавством України та п. 4.2 цього договору порядку відповідної накладної і податкової накладної та інших документів, які передбачені розділом 4 договору, а також відповідність цін в накладній діючій специфікації. При відсутності одного з зазначених документів, а також у разі їх неналежного оформлення, наявності розбіжностей у відомостях чи даних, постачальник повинен надати відсутні документи або привести документи у відповідність до вимог чинного законодавства України та вимог п. 4.2 цього договору протягом 7-ми днів з дати поставки (п. 2.5 договору).

Пунктом 2.6 договору передбачено, що оплата за товар здійснюється протягом 30 календарних днів від дати поставки за умови, що постачальник належним чином виконав вимоги п. 2.5 договору. Якщо постачальник виконав вимоги п. 2.5 договору пізніше 7-денного строку, термін відстрочення платежу рахується від дати належного виконання постачальником всіх умов п. 2.5 договору.

Згідно з п. 3.8 договору передача товару постачальником і його приймання покупцем по найменуванню, кількості (вазі), якості і ціні проводиться на підставі видаткової та/або товарно-транспортної накладної тільки відповідно до погодженого сторонами замовлення. Покупець приймає товар в асортименті, кількості і за цінами, зазначеними у погодженому сторонами замовлені та специфікації.

Датою приймання партії товару та переходу права власності та ризиків вважається дата підписання відповідної накладної уповноваженим представником покупця (п. 3.17 договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом одного календарного року. У тому випадку, якщо сторони, у термін не менш ніж за 20 днів до закінчення терміну дії даного договору, не повідомлять один одного про бажання розірвати договір або укласти новий договір, то останній вважається продовженим терміном на один рік (п. 11.1 договору).

ПрАТ «Пивзавод на Подолі» на виконання умов договору № 2801 від 28.11.2011 р. було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 57997,14 грн., що підтверджується видатковими накладними, у тому числі - № ПП-003419 від 28.11.2013 р., № ПП-003443 від 03.12.2013 р., № ПП-003444 від 03.12.2013 р., № ПП-003445 від 03.12.2013 р., № ПП-003449 від 04.12.2013р., № ПП-003450 від 04.12.2013 р., № ПП-003451 від 04.12.2013 р., № ПП-003452 від 04.12.2013 р., № ПП-003453 від 04.12.2013 р., № ПП-003505 від 13.12.2013 р., № ПП-003506 від 13.12.2013 р., № ПП-003507 від 13.12.2013 р.,№ ПП-003508 від 13.12.2013 р., № ПП-003509 від 13.12.2013 р., № ПП-003510 від 13.12.2013 р., № ПП-003511 від 13.12.2013 р., № ПП-003521 від 18.12.2013 р., № ПП-003522 від 18.12.2013 р., № ПП-003523 від 18.12.2013 р., № ПП-003524 від 18.12.2013 р, № ПП-003525 від 18.12.2013 р., № ПП-003526 від 18.12.2013 р., № ПП-003537 від 19.12.2013 р., № ПП-003538 від 19.12.2013 р., № ПП-003539 від 19.12.2013 р., № ПП-003576 від 25.12.2013 р., № ПП-003577 від 25.12.2013 р., № ПП-003578 від 25.12.2013 р., № ПП-003579 від 25.12.2013 р., № ПП-003580 від 25.12.2013 р., № ПП-003588 від 26.12.2013 р., № ПП-003589 від 26.12.2013 р.,№ ПП-003590 від 26.12.2013 р., № ПП-003591 від 26.12.2013 р., № ПП-003592 від 26.12.2013 р., № ПП-003593 від 26.12.2013 р., № ПП-003594 від 26.12.2013 р., № ПП-003595 від 26.12.2013 р., № ПП-003596 від 26.12.2013 р., № ПП-003597 від 26.12.2013 р., № ПП-003598 від 26.12.2013 р., № ПП-003599 від 26.12.2013 р., № ПП-0000015 від 09.01.2014 р.,№ ПП-0000016 від 09.01.2014 р., № ПП-0000017 від 09.01.2014 р., № ПП-0000018 від 09.01.2014 р., № ПП-0000019 від 09.01.2014 р., № ПП-0000020 від 09.01.2014 р., № ПП-0000021 від 09.01.2014 р., № ПП-0000022 від 09.01.2014 р., № ПП-0000023 від 09.01.2014 р., № ПП-0000045 від 16.01.2014 р., № ПП-0000046 від 16.01.2014 р., № ПП-0000047 від 16.01.2014 р., № ПП-0000051 від 16.01.2014 р., № ПП-0000052 від 16.01.2014 р., № ПП-0000053 від 16.01.2014 р., № ПП-0000054 від 16.01.2014 р., № ПП-0000055 від 16.01.2014 р., № ПП-0000056 від 16.01.2014 р., № ПП-0000076 від 23.01.2014 р., № ПП-0000077 від 23.01.2014 р., № ПП-0000078 від 23.01.2014 р., № ПП-0000079 від 23.01.2014 р., № ПП-0000081 від 23.01.2014 р., № ПП-0000082 від 23.01.2014 р., № ПП-0000083 від 23.01.2014 р., № ПП-0000084 від 23.01.2014 р., № ПП-0000085 від 23.01.2014 р., підписаними та скріпленими печатками обох сторін договору (копії долучено до матеріалів справи).

ПрАТ «Пивзавод на Подолі» було надіслано на адресу ТОВ «Фоззі-Фуд» претензію № 158 від 08.04.2014 р. на суму 69399,68 грн.

Відповідь на претензію отримано не було.

ПрАТ «Пивзавод на Подолі» та ТОВ «Фоззі-Фуд» було підписано акт звірки взаємних розрахунків станом на 30.06.2014 р. на суму 57997,14 грн.

ТОВ «Фоззі-Фуд» було частково оплачено поставлений позивачем товар в сумі 21000,00 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача за період з 10.06.2014 р. до 21.07.2014 р.

Оскільки відповідач не розрахувався з позивачем у повному обсязі за договором № 2801 від 28.11.2011 р., останній і звернувся з даним позовом до суду.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності з ч. 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.

Так, ст. 655 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст.ст. 691, 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Поряд з цим, приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилається на те, що позивач не виконав вимоги п. 2.5 договору, оскільки видаткові накладні, які додані до позовної заяви, не містять всієї інформації, передбаченої договором, тому, у зв'язку з невиконанням позивачем зобов'язання щодо надання разом з товаром належно оформлених документів, що є обов'язковою умовою для оплати поставленого за договором товару, строк оплати за товар за такими видатковими накладними не настав.

Проте, заперечення відповідача не беруться судом до уваги, оскільки відповідно до п. 3.17 договору датою приймання партії товару та переходу права власності та ризиків вважається дата підписання відповідної накладної уповноваженим представником покупця. Спірні накладні підписані відповідачем без будь-яких заперечень, а отже товар вважається прийнятим без зауважень.

Відповідач від отриманого товару згідно договору № 2801 від 28.11.2011 р. не відмовлявся, крім того, відповідачем було частково оплачено суму товару за вказаним договором, а також підписано акт звірки взаємних розрахунків станом на 30.06.2014 р. на суму 57997,14 грн.

Накладні, які містяться в матеріалах справи, є первинними обліковими документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідають вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 36997,14 грн. за товар, отриманий на підставі договору поставки № 2801 від 28.11.2011 р., всупереч п. 2.6 договору на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 36997,14 грн. підлягає задоволенню.

Позивачем також заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача 4195,19 грн. пені за порушення термінів оплати товару.

Відповідно до п. 7.2 договору у випадку порушення термінів оплати товару, передбачених договором, покупець оплачує на користь постачальника виключну неустойку в розмірі 0,05% від простроченої суми оплати за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Так, позивач просить суд стягнути з відповідача 4195,19 грн. пені, нарахованої на заборгованість відповідача за кожною видатковою накладною окремо, з урахуванням часткових проплат за загальний період з 30.12.2013 р. до 25.06.2014 р.

Згідно з ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Проте, наданий позивачем розрахунок пені є невірним, оскільки здійснений з порушенням вимог ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Відповідно до розрахунку, здійсненого судом з дотриманням вимог ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» за загальний період з 30.12.2013 р. до 25.06.2014 р. на заборгованість відповідача за видатковими накладними, сума пені становить 3604,55 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Пивзавод на Подолі».

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Промислова, 5, код 32294926) на користь Приватного акціонерного товариства «Пивзавод на Подолі» (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 41, код 00382527) - 36997 (тридцять шість тисяч дев'ятсот дев'яносто сім) грн. 14 коп. основного боргу, 3604 (три тисячі шістсот чотири) грн. 55 коп. пені та 1800 (одну тисячу вісімсот) грн. 80 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 19.08.2014 р.

Суддя В.М. Бабкіна