Рішення № 40183206, 11.08.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/3684/14 11.08.14

За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"доПриватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія"провідшкодування шкоди в порядку регресу 9 020,00 грн.

Головуючий суддя: Літвінова М.Є.

Судді: Босий В.П.

Полякова К.В.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" про відшкодування шкоди в порядку регресу 9 020,00 грн., заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.03.2014 порушено провадження у справі №910/3684/14, розгляд справи призначений на 24.03.2014.

Ухвалою від 24.03.2014 розгляд справи відкладено на 16.04.2014 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

15.04.2014 відповідач надав відзив на позовну заяву №3166 від 14.04.2014р., за змістом якого заперечує проти задоволення позовних вимог.

Ухвалою від 16.04.2014 відповідно до ст.ст.69,77 Господарського процесуального кодексу України було продовжено строк розгляду справи на 15 днів, а також відкладено розгляд справи на 14.05.2014.

Ухвалою від 14.05.2014 розгляд справи відкладено на 21.05.2014 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 21.05.2014 було призначено колегіальний розгляд справи №910/3684/14.

Розпорядженням від 21.05.2014 за підписом заступника голови Господарського суду Донецької області було призначено колегіальний розгляд справи №910/3684/14 у складі головуючого судді Літвінової М.Є., судді Полякової К.В., судді Отрош І.М.

Ухвалою від 21.05.2014 справу №910/3684/14 було прийнято до провадження колегії суддів, розгляд справи призначено на 23.06.2014р.

Ухвалою від 21.05.2014 розгляд справи відкладено на 23.06.2014 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 23.06.2014 розгляд справи відкладено на 09.07.2014 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням за підписом Заступника Голови господарського суду міста Києва від 09.07.2014 змінено склад судової колегії, а саме замінено суддю Отрош І.М. на суддю Босий В.П.

Ухвалою від 09.07.2014р. справу №910/3684/14 було прийнято до провадження колегії суддів, розгляд справи призначено на 09.07.2014р.

Ухвалою від 09.07.2014 розгляд справи відкладено на 11.08.2014 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представники сторін у судове засідання призначене на 11.08.2014р. не з'явились.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд міста Києва,-

В С Т А Н О В И В:

Згідно з п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про страхування", страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Пунктом 2 ст. 352 Господарського кодексу України встановлено, що страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обов'язкове страхування).

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України "Про страхування", страхування може бути добровільним або обов'язковим.

Страхування наземного транспорту (крім залізничного), відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 6 Закону України "Про страхування", є видом добровільного страхування.

В статті 16 Закону України "Про страхування" визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

23.10.2012 між ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" (далі - позивач, страховик) та ПАТ "Миронівський хлібопродукт" (далі - страхувальник) укладений Договір добровільного страхування наземного транспорту №28-0101-0065/0000211 (далі - Договір), за яким був застрахований автомобіль - автобус "ПАЗ34234" державний номер НОМЕР_1.

16.08.2013 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля "ПАЗ34234" державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 та "ВАЗ21124" державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3.

Судом встановлено, що ОСОБА_2, водій "ПАЗ34234" державний номер НОМЕР_1 16.08.2013 (станом на дату ДТП) перебував у трудових відносинах з Миронівським м'ясопереробним заводом "Легко" підрозділу ВАТ "МЗВКК", якому належить пошкоджений автобус "ПАЗ34234" державний номер НОМЕР_1 (свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3).

16.08.2013 страхувальник звернувся до страховика із заявою про факт настання події та виплати страхового відшкодування.

На підтвердження сплати коштів за ремонт автобуса згідно рахунку б/н від 23.08.2013, страхувальник надав позивачу платіжне доручення №319 від 28.08.2013 на суму 10 900,00 грн.

Відновлювальний ремонт автобуса "ПАЗ34234" державний номер НОМЕР_1 проведений ФОП ОСОБА_4, який є суб'єктом господарювання, платником єдиного податку та займається видом діяльності - 50.20.0 Технічне обслуговування та ремонт автомобілів, згідно свідоцтва серії НОМЕР_4 та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (в матеріалах справи).

Відповідно до акту виконаних робіт б/н від 27.08.2013 вартість виконаних робіт застрахованого автомобіля становить 10 900,00 грн.

Відповідно до заяви страхувальника від 16.08.2013, останній просив здійснити виплату страхового відшкодування на рахунок "Миронівського м'ясопереробного заводу "Легко" ВП ПАТ "Миронівський ЗВКК" (підрозділ на правах філії).

На підставі вищевказаного договору №28-0101-0065/0000211 від 23.10.2012, заяви страхувальника від 16.08.2013, акту виконаних робіт від 27.08.2013, позивач виплатив страхове відшкодування в сумі 10 020,00 грн. (10 900,00 грн. вартість виконаних робіт щодо відновлення автомобіля - 880,00 грн. франшиза позивача) на рахунок філії страхувальника - "Миронівського м'ясопереробного заводу "Легко" ВП ПАТ «Миронівський ЗВКК» згідно платіжного доручення №15192 від 29.08.2013.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, в тому числі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Частиною 2. ст. 1187 Цивільного кодексу України, передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Положеннями статті 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страхова сума - це грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов"язаний провести виплату при настанні страхового випадку, а страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Наведеною статтею також визначено, що при страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору, якщо інше не передбачено договором страхування.

При цьому, страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Також зазначена стаття визначає, що страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування.

Таким чином, позивач виплатив страхове відшкодування страхувальнику у розмірі 10 020,00 грн. врахувавши розмір франшизи передбаченої договором від 23.10.2012 №28-0101-0065/0000211.

Закон України "Про страхування" не містить положень, які б зобов'язували страховика за договором добровільного страхування визначити розмір страхового відшкодування з урахуванням лише авто товарознавчої експертизи, а також лише на підставі звіту про оцінку колісного транспортного засобу.

Суд зазначає, що звіт про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, яка необхідна для відновлення транспортного засобу.

Відповідач в порядку ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, не спростував заявлені позовні вимоги.

З огляду на зазначене, обов'язок доказування невідповідності розміру виплаченого позивачем страхового відшкодування розміру заподіяних збитків покладається саме на відповідача.

У відзиві на позов відповідач заперечив проти заявлених позовних вимог та вказав, що позивач не врахував коефіцієнт фізичного зносу при визначенні страхового відшкодування та на підтвердження його наявності надав суду звіт №2733 від 24.06.2014, який проведений суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_5, згідно сертифіката №12900/12, відповідно до якого коефіцієнт фізичного зносу автобуса "ПАЗ34234" державний номер НОМЕР_1 становить 0,32 %.

Твердження відповідача щодо необхідності врахування коефіцієнту фізичного зносу, суд визнав обґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003, № 142/5/2092 "Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів"), зокрема п.п. 7.38., 7.39., Значення ЕЗ приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки.

Винятком стосовно використання зазначених вимог є: а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації; в) якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу - автобуса "ПАЗ34234" державний номер НОМЕР_1, НОМЕР_3, рік випуску останнього - 2008.

Таким чином, вартість матеріального збитку завданого власнику автобуса "ПАЗ34234" державний номер НОМЕР_1 становить 10 772,00 грн. (Сврз=Ср+См+Сс * (1-Ез), де, Ср - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, См - вартість необхідних для ремонту матеріалів, Сс - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, тобто Сврз = 10500 грн. (Ср - См) + 400 (Сс) * (1-0,32) = 10 772,00 грн.

Розмір шкоди та коефіцієнт фізичного зносу застрахованого автомобіля підлягають доведенню перед судом сторонами спору належними засобами доказування відповідно до статей 32, 34 ГПК України, в даному випадку відповідачем, враховуючи, що він заперечує з цих підстав.

Таким чином, матеріали справи містять докази на встановлення та доведення іншого ніж нульовий коефіцієнту фізичного зносу застрахованого автомобіля, а саме - 0,32 %, що судом враховано.

Тобто, з урахуванням наведеного, розмір страхового відшкодування мав становити 9 892,00 грн., за мінусом франшизи у розмірі 880,00 грн. за договором № 28-0101-0065/0000211 від 23.10.2012.

Згідно з частиною 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно внаслідок експлуатації автомобіля "ВАЗ 21124" державний номер НОМЕР_2, як вбачається з постанови Миронівського районного суду Київської області від 06.09.2013.

Вищезазначеною постановою районного суду ОСОБА_3 визнано винним та притягнуто до відповідності за ст. 124 КпАП України і накладено штраф у розмірі 340,00 гр.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення - акт судового розгляду справи, який є результатом дослідження всіх документів та з'ясування всіх необхідних обставин. Таким чином, у справах про адміністративні правопорушення, зокрема, дорожньо-транспортні пригоди, належним доказом є довідка Державної автомобільної інспекції, складена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення. У свою чергу, протокол - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Отже, остаточний висновок щодо наявності у діях особи складу адміністративного правопорушення міститься у постанові суду.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "ВАЗ 21124" державний номер НОМЕР_2 була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) АС/2067856 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом АС/2067856, діючим на дату ДТП (16.08.2013) передбачена франшиза у розмірі 1 000,00 грн.

Отже, відповідач є особою на яку полісом АС/2067856 покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля "ВАЗ 21124" державний номер НОМЕР_2 на час спірної ДТП.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування (стаття 9 Закону України "Про страхування").

Отже, враховуючи вартість відновлювального ремонту, слід також враховувати розмір франшизи за страховим полісом АС/2067856, що становить 1000 грн., тому враховуючи, що матеріальний збиток з урахування коефіцієнту фізичного зносу становить 9 892,00 грн., страхове відшкодування, що підлягає відшкодуванню відповідачем становить 8 892,00 грн.

Щодо інших заперечень відповідача, суд визнав їх необґрунтованими та такими, що спростовані вищенаведеним.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині 8 892,00 грн.

Відповідно до вимог статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

У зв'язку із частковим задоволенням позову, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 145, код 23734213) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (03038, м. Київ, вул. Івана Федорова, 32 літ. А, код 30859524) 8 892,00 грн. (вісім тисяч вісімсот дев'яносто дві гривні 00 коп.) відшкодування шкоди в порядку регресу та 1 801, 07 грн. (одна тисяча вісімсот одна гривня 07 коп.) судового збору.

3.В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 18.08.2014.

Головуючий суддя М.Є. Літвінова

Судді В.П. Босий

К.В. Полякова