Рішення № 40183067, 04.08.2014, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/3546/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2014 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

Головуючого судді - Монич О.В.

при секретарі - Пасер М.

з участю предстанивка позивача - ОСОБА_1

та представника відповідача - Гриниха Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Ужгород справу за позовом ОСОБА_3 до ПАТ КБ «Приват Банк», третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ТОВ «Закарпатблок» про повернення безпідставно привласнених коштів,-

встановив:

ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ПАТ КБ «Приват Банк» про повернення безпідставно привласнених коштів, мотивуючи його тим, що 19 червня 2008 року між ТОВ «Закарпатблок» та ЗАТ КБ «Приватбанк», в особі Закарпатського РУ, укладено кредитний договір, згідно якого Банк надав Товариству кредит у сумі 140000 доларів США у формі поновлювальної кредитної лінії на строк до 14 грудня 2008 року. В забезпечення виконання кредитного договору 20 червня 2008 року між позивачем, як майновим поручителем, та Банком укладено три договори застави (майнових прав на отримання грошових коштів по депозитному договору) на загальну суму 120000 Євро та три договори відступлення права вимоги (цесії) за вказаними договорами. З огляду на те, що в кінцевий строк повернення позичкових коштів ТОВ «Закарпатблок» кредитної заборгованості не погасило, Банк на підставі укладених із ОСОБА_3 договорів застави та договорів цесії отримав право погасити кредитну заборгованість Товариства за рахунок депозитних коштів позивача. Однак, Банк одразу не погасив кредитної заборгованості ТОВ «Закарпатблок», а продовжував нараховувати відсотки та штрафні санкції за порушення умов кредитного договору ще на протязі чотирьох місяців до 23 квітня 2009 року, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача безпідставно нараховані після 14 грудня 2008 року та стягнуті з його депозитних рахунків кошти в загальному розмірі 17698,42 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ становить 141463,47 грн.

Представник позивача - ОСОБА_1 в судовому засіданні збільшила позовні вимоги та просили стягнути з ПАТ КБ «ПриватБанк» в особі Закарпатського Регіонального Управління ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_3 безпідставно стягнуті кошти в розмірі 208213,43 грн., оскільки станом на 14 травня 2014 року згідно офіційного курсу НБУ (100 доларів США = 1176,4521 грн.) 17698,42 долара США становить саме 208213,43 грн.

Представник відповідача - Гриниха Т.Ю. проти задоволення позову заперечила та пояснила, що відповідач правомірно нарахував та стягнув з позивача відсотки та пеню за прострочення виконання зобов'язання. Просила відмовити у задоволенні позовної заяви.

Заслухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступних висновків.

20.06.2008р. між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Закарпатблок» укладено кредитний договір №К074-08/ПКЛ відповідно до умов якого ТОВ «Закарпатблок» отримало кредит в вигляді поновлюваної кредитної лінії в сумі 140 000,00 доларів США на строк до 13 листопада 2008року.

13 листопада 2008року між сторонами вказаного кредитного договору укладено додаткову угоду до кредитного договору від 20.06.2008р. №К074-08/ПКЛ згідно якої кредитний договір викладено в новій редакції.

Відповідно до п. А. 3 вказаної додаткової угоди до кредитного договору строк повернення кредиту визначено - 14 грудня 2008року.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором були укладені між ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" та ОСОБА_3 договір застави майнових прав на отримання грошових коштів від 20.06.2008р. по депозитному договору № SAMDN25000700605198 від 17.12.2007р., договір застави майнових прав на отримання грошових коштів від 20.06.2008р. по депозитному договору № SAMDN25000700605221 від 17.12.2007р. та договір відступлення права вимоги (цесії) від 20.06.2008р.

Згідно п. 13.4.1 Договорів застави заставодержатель має право з метою задоволення своїх вимог звернути стягнення на предмет застави у випадку, якщо в момент настання термінів виконання Позичальником якого-небудь із зобов'язань, передбачених Кредитним договором, вони не будуть виконані.

Відповідно п. 13.6 Договорів застави у разі звернення стягнення на Предмет застави згідно з п.п. 13.4.1, 13.4.2, 13.4.3, 13.5 цього договору Заставодержатель має право задовольнити за рахунок предмета застави свої передбачені п.п. 2, 4 цього договору вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення.

Пункт 18 Договорів застави звернення стягнення на Предмет застави здійснюється у випадках, передбачених п.п. 13.4.1, 13.4.2, 13.4.3, 13.5 цього договору відповідно до чинного законодавства України та цього договору.

Пунктом 19 з Договору застави звернення стягнення і реалізація майнових прав здійснюється шляхом відступлення заставодавцем заставодержателю право вимоги, що випливає з заставленого права. Відступлення права вимоги здійснюється, за вибором Заставодержателя, згідно з договором про відступлення права вимоги (цесії) або згідно закону в судовому порядку. Заставодержатель має право задовольнити за рахунок заставлених майнових прав свої вимоги в повному обсязі, обумовленому на момент фактичного задоволення, включаючи вимоги зазначені в п. п. 2, 4 цього договору, відшкодування збитків, витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги.

Згідно ст.572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобовязання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника.

Згідно ст.589 ЦК України за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Враховуючи викладені норми цивільного законодавства, заставодержатель має право задовольнити за рахунок заставлених майнових прав свої вимоги в повному обсязі в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, але не зобов'язаний здійснити задоволення своїх вимог за рахунок заставлених майнових прав.

Чинне законодавство та умови договорів застави не містять обов'язку для кредитора негайно звертати стягнення на майнові права після закінчення строку дії основного зобов'язання у разі несплати основним позичальником суми боргу.

Відповідно ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених частиною четвертою статті 545 цього Кодексу.

Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Боржник не має права на відшкодування збитків, завданих простроченням кредитора, якщо кредитор доведе, що прострочення не є наслідком його вини або осіб, на яких за законом чи дорученням кредитора було покладено прийняття виконання.

Згідно ч. 4 ст. 612 ЦК України прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

На підставі договорів про відступлення права вимоги (цесії), що укладені між ОСОБА_3 та Банком, останній набув лише права вимоги на отримання банківського вкладу.

Відповідно до п.2 договорів відступлення права вимоги даний договір набирає чинності з моменту настання якої-небудь з подій, в тому числі при порушення ТОВ «Закарпатблок» якого-небудь із зобов'язань, передбачених кредитним договором. Оскільки, Позивач вносив добровільно кошти на погашення кредиту, а саме: 14.01.2009 року позивачем внесено в касу банку готівку 80 000,00 доларів США, а також 09.04.2009 року - 5590,00 доларів США у Банка небуло підстав стягувати кошти з депозитних рахунків саме 14.12.2008 року.

Також, позивачем не надано доказів звернення позивача до відповідача з заявою про розірвання депозитних договорів SAMDN25000700605198 від 17.12.2007 p., SAMDN25000700605221 від 17.12.2007р. та SAMDN25000700605435 від 17.12.2007р. конвертування валюти договорів та направлення коштів на погашення простроченого кредиту ТОВ «Закарпатблок» за кредитним договором № К074-08/ТЖЛ від 19 червня 2008 р.

Відповідно ст.. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами , доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Оскільки відповідач правомірно нарахував та стягнув з позивача відсотки та пеню за прострочення виконання зобов'язання, а позивач не довів ті обставини на які посилався як на підставу своїх позовних вимог, суд відмовляє у задоволення позову.

Керуючись, ст.ст. 545, 572, 589, 612, 613 ЦК України ст. ст. 10, 60, 11, 114, 209, 212, 214, 215, 218, ЦПК України,

Рішив:

У задоволенні позову ОСОБА_3 до ПАТ КБ «Приват Банк», третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ТОВ «Закарпатблок» про повернення безпідставно привласнених коштів - відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородській міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду Монич О.В.