Ухвала суду № 40182825, 13.08.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/2872/14 Головуючий у 1-й інстанції: Санін Б.В.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

13 серпня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді - Гром Л.М.;

суддів - Бєлової Л.В.,

Мацедонської В.Е.,

при секретарі судового засідання: Мотилю В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна», Київської міжрегіональної митниці Міндоходів на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2014 року позов ТОВ «Аскоп-Україна» задоволено частково, визнане протиправним та скасоване рішення Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів від 13.09.2013 р №100270000/2013/300311/2.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивач та відповідач звернулися до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційними скаргами.

Позивач просив скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову та прийняти в цій частині нову постанову, якою позов задовольнити повністю.

Відповідач просив ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з`явились у судове засідання, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційних скаргах доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ «Аскоп-Україна» (Покупець) та фірмою «Гларн Інвест ЛЛП» (Велика Британія) (Продавець) було укладено зовнішньоекономічний контракт №L-5/13 від 05.04.2013 р. (надалі - Контракт №L-5/13), згідно якого Продавець продає, а Покупець купує окремими партіями Товар - хімічну окрему органічну речовину L-Lysine (L-лізин) моногідрохлорид (відповідно до Додаткової угоди №4 від 28.06.2013 р.) (надалі - Товар), у кількості 72000 кг, за ціною 1,70 дол. США/кг, загальною вартістю товару - 122 400,00 дол. США. Умови поставки товару - CFR(Одеса, Україна) відповідно до правил «Інкотермс - 2000 р.». Умови оплати - відстрочка платежу 30 днів після прибуття в Україну.

13.09.2013 р. ТОВ «Аскоп-Україна» подало до митного посту Митниці «Столичний» з метою здійснення митного контролю та митного оформлення Товару електронну митну декларацію №100270000/2013/177360 від 13.09.2013 р. (надалі - МД №100270000/2013/177360), згідно якої митна вартість Товару задекларована за ціною договору та складає 122 400,00 дол. США (978 343,20 грн.). При цьому, сума митних платежів, що підлягала сплаті при митному оформленні Товару за основним методом становила 271 979,41 грн. (ввізне мито в розмірі 63 592,31 грн. та ПДВ в розмірі 208 387,10 грн.).

Разом з тим, 13.09.2013 р. за наслідками опрацювання наданих ТОВ «Аскоп-Україна» документів Митницею були додатково витребувані від Позивача інші документи, зокрема: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

На вимогу митного органу ТОВ «Аскоп-Україна» супровідним листом від 13.09.2013 р. вих. №406/09 подало витребувані Митницею додаткові документи, а саме: виписку з бухгалтерської документації (видаткова накладна №12544 від 15.08.2013 р. та податкова накладна №12973 від 15.08.2013 р. про продаж Товару на території України); прайс-лист від 26.06.2013 р.; експортну митну декларацію країни відправлення №080-10-13-00135044 від 26.06.2013 р.; висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» №4104 від 13.09.2013 р. про відповідність зазначеної в інвойсі ціни Товару поточній кон'юнктурі ринку.

Однак, 13.09.2013 р. Відповідач-1 карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №100270000/2013/01722 (надалі - Картка відмови) повідомив Позивачу про відмову у митному оформленні Товару, а також прийняв рішення про коригування заявленої митної вартості №100270000/2013/300311/2 від 13.09.2013 р. (Рішення №100270000/2013/300311/2).

Вважаючи протиправними прийняті Митницею Картку відмови та Рішення №100270000/2013/300311/2, ТОВ «Аскоп-Україна» звернулось до суду із даним позовом про їх скасування та стягнення через Відповідача-2 надмірно сплаченої суми ввізного мита.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується колегія суддів.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частин 1-3 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);4) виписку з бухгалтерської документації;5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;7) копію митної декларації країни відправлення;8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частин 2-7 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (ч. 2).

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч. 3).

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч. 6).

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (ч. 7).

За правилами частин 1-2 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Отже, як вбачається з наведених норм законодавства, право митного органу на витребування від декларанта додаткових документів виникає лише у разі наявності обґрунтованого сумніву у повноті та/або достовірності відомостей про митну вартість товарів, однією з підстав виникнення якого є виявлення розбіжностей у поданих декларантом документах і такі розбіжності мають впливати саме на числове значення складових митної вартості товарів.

Відповідно до ч.1 - 3 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;в) на основі віднімання вартості;г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Підстава для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачена ч.2 ст. 58 МК України.

Так, відповідно до вищевказаної норми метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно із поданої ТОВ «Аскоп-Україна» МД №100270000/2013/177360 задекларована Позивачем митна вартість Товару складає 122 400,00 дол. США (978 343,20 грн.) за 72000,00 кг (по ціні 1,70 дол. США за 1 кг). При цьому, митна вартість була заявлена за основним методом, тобто за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

На підтвердження задекларованої ТОВ «Аскоп-Україна» суми митної вартості придбаного Товару, що також вказано у Картці відмови, разом із МД №100270000/2013/177360 Позивач подав до митного органу пакет документів, а саме: рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД №КТ-100-6360-2011 від 02.12.2011 р.; картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами №100/2012/0003921 від 16.11.2012 р.; міжнародну автомобільну накладну СMR 023811 від 12.09.2013 р.; міжнародну автомобільну накладну СMR 023812 від 12.09.2013 р.; коносамент №MOLU13702078709 від 29.06.2013 р.; рахунок-фактуру (інвойс) №L1306-0139 від 28.06.2013 р.; Контракт №L-5/13; Додаткову угоду №4 до Контракту №L-5/13 від 28.06.2013 р.; довідку про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами від 10.07.2013 р.; інформацію про позитивні результати здійснення екологічного контролю органів Державної екологічної інспекції України «Екологічний контроль ввіз/вивіз дозволено» №2761 від 29.06.2013 р.; сертифікат про походження товару загальної форми від 07.08.2013 р.

Крім того, оскільки надані Позивачем разом із МД №100270000/2013/177360 документи не були визнані митним органом достатніми для підтвердження заявленої митної вартості товару, 13.09.2013 р. Відповідачем-1 було повідомлено ТОВ «Аскоп-Україна» про необхідність подання додаткових документів щодо митної вартості Товару, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

На зазначену вимогу ТОВ «Аскоп-Україна» супровідним листом від 13.09.2013 р. вих. №406/09 були подані витребувані Митницею додаткові документи, зокрема: виписка з бухгалтерської документації (видаткова накладна №12544 від 15.08.2013 р. та податкова накладна №12973 від 15.08.2013 р. про продаж Товару на території України); прайс-лист від 26.06.2013 р.; експортна митна декларація країни відправлення №080-10-13-00135044 від 26.06.2013 р.; висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» №4104 від 13.09.2013 р. про відповідність зазначеної в інвойсі ціни Товару поточній кон'юнктурі ринку.

Разом з тим, 13.09.2013 р., не беручи до уваги додатково надані Позивачем документи та пояснення, Відповідач-1, без надання письмової інформації щодо причин невизнання заявленої ТОВ «Аскоп-Україна» митної вартості Товару, Карткою відмови не прийняв МД №100270000/2013/177360 та повідомив про відмову у митному оформленні імпортованого останнім Товару.

Однак, з аналізу наведених вище норм вбачається, що повідомляючи Позивача про необхідність надати додаткові документи митний орган має обґрунтовувати свої вимоги щодо їх надання, узгоджуючи таке надання документів з правовою суттю правовідносин, які склалися між Позивачем та його контрагентом, проте, як встановлено судом, Відповідачем такого зроблено не було. Разом з тим, митний орган не зазначив, які саме обставини такі документи повинні підтвердити.

Разом з тим, дослідивши надані сторонами докази, колегія суддів вважає, що встановлені митним органом розбіжності у документації, наданій позивачем, жодним чином не впливають на вартість поставленого товару.

Інших переконливих аргументів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не наведено, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.

Відповідно до правової позиції викладеної в постановах Верховного Суду України від 29.05.2012 р. у справі № 21-91а12 та від 11.09.2012 р. у справі № 21-262а12, за умови ненаведення митним органом доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчить про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості. А ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом коригування митної вартості.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої про порушення відповідачем вимог чинного законодавства при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів.

Стосовно позовної вимоги щодо стягнення з Державного бюджету України надміру сплаченого ввізного мита у розмірі 21696,20 грн. та податку на додану вартість в розмірі 71096,78 грн., судова колегія зазначає наступне.

За правилами частин першої, третьої статті 265 МК митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. У разі виникнення у митного органу сумніву щодо правильності визначення декларантом митної вартості, він своїм рішенням має право зобов'язати останнього визначити митну вартість іншим способом, ніж він використав для її визначення.

Крім того, з аналізу положень статей 265, 266 МК та Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2008 року № 339 (чинного на час виникнення спірних відносин), вбачається, що питання контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, як і визначення методу її обчислення у встановленому законом порядку в разі виникнення обґрунтованого сумніву, відносяться до виключної компетенції митних органів. Тому суд, встановивши протиправність рішень митного органу про визначення митної вартості товару за тим чи іншим методом, не вправі підміняти митний орган, стягуючи з державного бюджету надмірно сплачену з такої вартості суму ПДВ, фактично визначаючи при цьому інший метод обчислення митної вартості.

Подібна правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постанові від 17.12.2013 року у справі № 21-439а13, яка відповідно до ст. 244-2 КАС України, є обов'язковою для всіх судів України.

Таким чином, дана позовна вимога щодо стягнення з Державного бюджету України надміру сплачених платежів задоволенню не підлягає.

За таких обставин підстав для задоволення апеляційних скарг судова колегія не вбачає.

Отже, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.

Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» та Київської міжрегіональної митниці Міндоходів - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Ухвала складена у повному обсязі 18.08.2014 року.

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Бєлова Л.В.

Мацедонська В.Е.