Ухвала суду № 40182776, 13.08.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/4668/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Гром Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

13 серпня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді - Гром Л.М.;

суддів - Бєлової Л.В.,

Мацедонської В.Е.,

при секретарі судового засідання - Мотилю В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта Регіон Сервіс» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2014 року за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта Регіон Сервіс» до державного реєстратора державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України Біленької Є.В. та державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, треті особи без самостійних вимог на предмет спору: Публічне акціонерне товариство «Одеський нафтопереробний завод», Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» про визнання протиправними дій,

в с т а н о в и в:

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2014 року провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта Регіон Сервіс» до державного реєстратора державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України Біленької Є.В. та державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, треті особи без самостійних вимог на предмет спору: Публічне акціонерне товариство «Одеський нафтопереробний завод», Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» про визнання протиправними дій закрито.

Не погоджуючись з ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2014 року позивач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з`явились у судове засідання, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними дії відповідачів щодо внесення 27.02.2014 до державного реєстру обтяжень рухомого майна відомостей про Договір застави, укладений 25.02.2014 між публічним акціонерним товариством «Одеський Нафтопереробний Завод» та публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» за реєстраційним номером 14208982; зобов'язати відповідачів внести відомості про припинення обтяження в державному реєстрі обтяжень рухомого майна за Договором застави, укладеному 25.02.2014 між публічним акціонерним товариством «Одеський нафтопереробний завод» та публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» за реєстраційним номером 14208982; найменування боржника: публічне акціонерне товариство «Одеський нафтопереробний завод», ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України: 00152282.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив того, що позовні вимоги стосуються поновлення порушеного, на думку позивача, права власності на рухоме майно шляхом зобов'язання відповідачів внести відомості про припинення обтяження в державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що в свою чергу виключає можливість розгляду зазначеної справи у порядку адміністративного судочинства.

Судова колегія не може не погодитись з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 3 КАС України, справою адміністративної юрисдикції (далі адміністративна справа) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що не відносяться до адміністративної юрисдикції спори з публічно-правових відносин, де відсутній суб'єкт, який наділений публічно-владними повноваженнями, а також з відносин, де такий суб'єкт хоч і є, але при цьому він не здійснює владні управлінські функції.

Згідно ч. 1 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Водночас, згідно із частиною 1 статті 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Як вбачається з матеріалів справи, державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 25287988) діє на підставі Статуту, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №80/5 від 102.08.2005 зі змінами, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 22.10.2010 №2593/5. Згідно з положеннями Статуту основною метою діяльності відповідача є технічне, технологічне забезпечення створення та супроводження програмного забезпечення ведення автоматизованих систем Єдиних та Державних реєстрів, що створюються відповідно до наказів Мін'юсту.

Зі змісту Статуту видно, що на відповідача-2 не покладено обов'язки виконання функцій та повноважень, що можуть бути віднесені до владних управлінських у розумінні статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України.

У позовних вимогах до відповідачів позивач просить суд визнати протиправними дії відповідачів щодо внесення до державного реєстру обтяжень рухомого майна відомостей про Договір застави, укладений 25.02.2014 за реєстраційним номером 14208982 та зобов'язати відповідачів внести відомості про припинення обтяження в державному реєстрі обтяжень рухомого майна за даним Договором застави.

Водночас, відповідно до пункту 2 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №830 від 05.07.2004, державне підприємство «Інформаційний центр» Мін'юсту є адміністратором Реєстру, відповідає за технічне, технологічне та програмне забезпечення Реєстру, збереження та захист даних, що містяться у Реєстрі.

Отже, ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України здійснює виключно технічні функції з ведення реєстру, які не є виконанням владних управлінських функцій при здійсненні делегованих повноважень в розумінні статті 3 КАС України. Зазначене свідчить про те, що відповідач-2 не є суб'єктом владних повноважень, а є господарюючим суб'єктом.

В силу п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо закриття провадження.

Таким чином, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.

Керуючись статтями 195, 196, 199, 200, 205, 206 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта Регіон Сервіс» - залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Ухвала складена у повному обсязі 18.08.2014 року.

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Бєлова Л.В.

Мацедонська В.Е.