Рішення № 4018148, 06.02.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.09 Справа № 16/267

За позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Батьківщина”, с. Чабановка, Новоайдарський район Луганської області

до Закритого акціонерного товариства аграрно переробного підприємства “Редан”, смт. Новоайдар Луганської області

про стягнення 145011 грн. 05 коп.

Суддя Шеліхіна Р.М.

секретар судового засідання Маценко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача –Мова В.І., довіреність від 25.11.08. № 332;

від відповідача –Єрмоленко Є.В., дов. від 05.12.08.,

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості з урахуванням індексу інфляції у розмірі 132344 грн. 01 коп., пені у сумі 11258 грн. 58 коп., 3%-річних у розмірі 1408 грн. 46 коп. на підставі договору про постачання молока цільного від 01.01.08.

Відповідач листом, зданим до суду 22.01.09., визнав суму основного боргу у розмірі 126744,51грн., повідомивши про залік зустрічних вимог з позивачем на суму 2100,24грн. Також представник відповідача висловив свої заперечення щодо решти позовних вимог і зазначив, що договір про постачання молока цільного від 01.01.08. він вважає неукладеним, оскільки в договорі відсутня ціна і строк виконання відповідачем (покупцем) обов’язку по оплаті отриманого товару.

Представник позивача надав суду заяву від 06.02.09., якою просить стягнути з відповідача суму боргу за поставлений товар у розмірі 126744,51грн. (в цій частині позов зменшено), пеню в сумі 16904,04грн. за період з 17.07.08. по 05.02.09. (в цій частині позивач збільшив суму і період –203 дні), інфляційні нарахування в сумі 12082,48грн. за період з 01.08.08. по 01.02.09., (в цій частині збільшено позов –первісно заявлено 3499,26грн.), три відсотки річних в сумі 2114,72грн. за період з 17.07.08. по 05.02.09. (первісно заявлено 1408,46грн.). Також представник позивача заперечив доводи представника відповідача щодо неукладеності договору і додав до матеріалів справи додаткові угоди до вказаного договору, в яких сторони домовились про ціну і якість поставляємого товару.

Представник відповідача заперечив проти збільшення розміру позовних вимог у зв’язку з порушенням позивачем вимог ст.22 ГПК України, вказавши при цьому про відсутність у договорі строку оплати товару і про настання обов’язку для відповідача по оплаті у відповідності до правил ч.2ст.530 ЦК України.

Згідно правил ст.ст.22,49 ГПК України суд приймає збільшення позову позивачем зі стягненням з позивача державного мита в сумі 148,46грн. за збільшений розмір позовних вимог з урахуванням сплаченого 1451грн.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об’єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, вислухав представників сторін, оцінивши надані ними докази своїх вимог і заперечень до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Між сторонами у справі укладено договір про постачання молока цільного від 01.01.08., на підставі якого позивач (постачальник) зобов’язався поставити та передати відповідачу (покупцю) товар в асортименті та за ціною, обумовлених у додатках до договору: від 01.01.08., від 01.02.08., від 28.02.08., від 18.03.08., від 28.09.08., від 21.04.08., від 01.05.08., від 20.05.08., а покупець зобов’язався прийняти та оплатити товар на підставі умов пункту 3.4 договору: «Фактично поставляєма постачальником та прийнята покупцем партія продукції оплачується щоденно по безготівкову розрахунку або на умовах передоплати згідно рахунку-фактури». Додатковими угодами, вказаними вище, встановлено вартість та якість продукції.

За своєю правовою природою вказаний договір є договором поставки і відповідає інституту правових норм поставки - ст.265 Господарського кодексу України зі строком виконання відповідачем своїх обов’язків по оплаті отриманої продукції в день отримання цієї продукції. У разі пред’явлення постачальником (позивачем) рахунків-фактур для оплати товару до поставки –у відповідача як у покупця виникає обов’язок здійснити передоплату.

На виконання вказаного договору позивач поставив товар –молоко цільне - на суму 579673,30грн., що підтверджено матеріалами справи (приймальні квитанції на а.с.11-13,15-17) та визнано представником відповідача у судовому засіданні на вказану суму, але відповідач не розрахувався з позивачем за куплений товар у повному обсязі, у зв’язку з чим за ним утворився борг у сумі 126744,51грн. з урахуванням взаємозаліку зустрічних вимог, який позивач просить стягнути на свою користь.

Крім того, за несвоєчасне виконання зобов’язань по оплаті товару позивачем заявлена вимога про стягнення пені в сумі 16904,04грн. за період з 17.07.08. по 05.02.09. (первісно заявлено 11258,58грн. за період з 17.07.08. по 01.11.08.), інфляційні нарахування в сумі 12082,48грн. за період з 01.08.08. по 01.02.09., (первісно заявлено 3499,26грн.), три відсотки річних в сумі 2114,72грн. за період з 17.07.08. по 05.02.09. (первісно заявлено 1408,46грн.). Дослідивши матеріали справи та вислухав представників сторін, оцінивши надані сторонами докази своїх вимог до суті спору, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до правил ст.ст.22,78 ГПК України суд приймає визнання позову відповідачем, якщо такі дії не суперечать законодавству і не порушують прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Визнання відповідачем позову у сумі 126744,51грн., пред’явленого позивачем на підставі договору про постачання молока цільного від 01.01.08. за невиконання відповідачем договірних обов’язків, не суперечить законодавству і не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Матеріалами справи підтверджено належним чином факт поставки товару і заборгованість на суму 126744,51грн. Позивач належним чином довів суду факт поставки товару відповідачеві. Таким чином, позивач виконав свої обов’язки перед відповідачем у відповідності до умов вказаного договору та вимог закону.

Стаття 265 ГК України зобов’язує відповідача виконати обов’язок по прийняттю та оплаті куплених товарів у відповідності до умов договору.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Правилом ст.629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим до виконання його умов сторонами.

За таких підстав, з відповідача слід стягнути борг на користь позивача за неоплачений товар відповідно до договору про постачання молока цільного від 01.01.08. у розмірі 126744,51грн. та припинити провадження у справі в частині основного боргу на суму 2100,24грн. на підставі правил п.1.1ст.80 ГПК України, та позов в цій часті слід задовольнити частково, оскільки позивачем доведено належним чином обставини правовідносин сторін за вказаними договорами і заборгованість відповідача в розмірі 126744,51грн. Судові витрати в частині 2100,24грн. слід покласти на відповідача тому, що відповідачем не доведено суду факт надіслання позивачеві заяви про залік зустрічних вимог до звернення позивача з позовом до суду, у зв’язку з чим позивач правомірно заявив до стягнення суму боргу у розмірі 128844,75грн. і на підставі проведеного під час розгляду справи взаємозаліку зустрічних вимог зменшив позов в частині основного боргу.

Вимогами ст.625 ЦК України встановлено обов’язок боржника (відповідача), який прострочив строк виконання зобов’язання, сплатити борг з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних. Позивач розрахував позовні вимоги в частині інфляційних витрат і річних з дня останньої поставки продукції до дня постановлення судом даного рішення. З урахуванням вимог пункту 3.4 вказаного договору і враховуючи відсутність пред’явлених відповідачу рахунків-фактур для здійснення передоплати, обов’язок у відповідача по оплаті поставленого товару виник в день отримання товару. Таким чином, позивач правомірно заявив до стягнення вказані вимоги з дати останньої поставки продукції і позовні вимоги про стягнення інфляційних нарахувань в сумі 12082,48грн. за період з 01.08.08. по 01.02.09., трьох відсотків річних в сумі 2114,72грн. за період з 17.07.08. (дата останньої поставки) по 05.02.09. слід задовольнити.

Позов в частині заявленої до стягнення пені слід залишити без розгляду на підставі п.5ст.81 ГПК України, оскільки суд не має реальної можливості задовольнити чи відмовити (або відмовити частково) в даній вимозі тому, що позивач не надав на вимогу суду докази часткової оплати відповідачем боргу за поставлений товар, і документи, на підставі яких можна дійти висновку про розмір та строки часткової оплати вартості поставленого товару, в матеріалах справи відсутні, адже позивач зобов’язаний був розрахувати вимогу про стягнення пені по кожній партії поставки і з урахуванням правил ст.232 ГК України та додати до такого розрахунку підтверджуючі часткову оплату документи. Тому суд залишає без розгляду вимогу про стягнення пені у зв’язку з пред’явленням недостатньо мотивованого розрахунку даної вимоги, покладаючи державне мито і витрати на судовий процес в цій частині на позивача.

При цьому слід вказати, що позивач має право пред’явити вимоги про стягнення пені за вказаним договором, підтвердивши нормативно і документально часткову оплату відповідачем поставленої продукції, і відмова в цій частині позову на підставі ст.33 ГПК України буде неправомірною і такою, що порушуватиме право позивача на стягнення неустойки за порушення відповідачем обов’язків по оплаті продукції.

Відповідно до правил ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог з віднесенням на відповідача судових витрат в частині припиненого провадження у справі, оскільки частина боргу на суму 2100,24грн. залікована сторонами після отримання позовної заяви від позивача.

На підставі викладеного, ст.265 ГК України, ст.ст.526,625,629 ЦК України, керуючись ст.ст.22,33,43,49,п.5ст.78, п.1.1ст.80,п.5ст.81,ст.ст.82,84,85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу

“Батьківщина”, с. Чабанівка Новоайдарський район Луганської

області, вул. «Миру», 42, ід. код 03738947 на користь державного

бюджету на р/р 31118095700006, банк ГУДК у Луганській області,

одержувач УДК у м. Луганську ГУ ДКУ У Луганській області, МФО

804013, ОКПО 24046582, код бюджетної класифікації 22090200,

символ звітності банку 095 державне мито в сумі 148,46грн. Видати наказ Новоайдарському відділенню Старобільській МДПІ.

3.Стягнути з Закритого акціонерного товариства аграрно переробного підприємства “Редан”, смт. Новоайдар Луганської області, вул. ім. Тельмана, 44, ід. код 25360797 на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Батьківщина”, с. Чабанівка Новоайдарський район Луганської області, вул. «Миру», 42, ід. код 03738947 борг у сумі 126744,51грн.; інфляційні нарахування у сумі 12082,48грн., 3% річних на суму 2114,72грн., витрати по держмиту у сумі 1430,42грн., витрати на послуги судового процесу у сумі 105,53грн. Видати наказ.

4.Припинити провадження у справі в частині 2100,24грн. основного боргу.

5.Позов в частині заявленої до стягнення пені 16904,04грн. залишити без розгляду і судові витрати в цій частині покласти на позивача.

Рішення підписане 11.02.09.

Суддя Р. Шеліхіна