Рішення № 401814, 29.08.2006, Господарський суд Полтавської області

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

29.08.2006р. Справа №14/239

за позовом Приватної фірми "Орнатус", вул.Мало-М'ясницька, 9/11, м. Харків,61001

до Закритого акціонерного товариства "Ланнівський молочно-консервний комбінат", вул. Заводська,1, с. Ланна, Карлівський район, Полтавська область,39541

про стягнення 188160 грн.28 коп.

Суддя Іваницький Олексій Тихонович

Представники:

від позивача: Мележик Л.Г., дов. б/н від 03.06.06 р.

від відповідача: Харкіна І.О., дов. №715 від 28.08.2006 р.

СУТЬ СПОРУ: розглядається позовна заява про стягнення 188160,28 грн. заборгованості за поставлену продукцію згідно договору № 13/04 від 13.04.2006 р., в тому числі 154800,00 грн. – основного боргу, 1531,04 грн. – пені, 29412,00 грн. – 1% за користування чужими коштами, 2417,24 грн. – 30%річних та заява про уточнення позовних вимог від 18.07.2006 р. про стягнення з відповідача 152800,00 грн. – основного боргу, 6247,82 грн. – пені та 9864,99 грн. – 30% річних.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 18.07-31.07.2006р. строк вирішення спору за клопотанням сторін було продовжено в порядку статті 69(4) ГПК України.

Відповідач у відзиві на позов, а його представник в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що договір поставки № 13/04 від 13.04.2006 р. є неукладеним.

Позивач у судові засідання 18.07.2006 р., 31.07.2006р. подав заяву про уточнення позовних вимог, в зв’язку зі сплатою відповідачем 13.06.2006 р. 2000,00 грн. і просить суд стягнути з відповідача 152800,00 грн. –основного боргу, 6247,82 грн. – пені та 9864,99 грн. – 30% річних. В частині стягнення з відповідача 29412,00 грн. – 1% за користування чужими коштами позивач відмовився і просить суд в цій частині провадження у справі припинити.

Суд заяву прийняв і задовольнив.

Провадження у справі в частині стягнення 2000,00 грн. – основного боргу підлягає припиненню на підставі статті 80(1-1) ГПК України, а в частині 29412,00 грн. – 1% за користування чужими коштами відповідно до статті 78 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд встановив, що 13 квітня 2006 року між Приватною фірмою «Орнатус», м. Харків (далі – позивач) та Закритим акціонерним товариством «Ланнівський молочноконсервний комбінат», с. Лання був укладений договір поставки № 13/04 (далі – договір), відповідно до умов якого позивач передає, а відповідач отримує та оплачує товар у кількості, асортименті та по цінам, які вказані у накладних, рахунках, чеках або інших документах.

14.04.2005 року у відповідності з вищевказаним договором позивач відвантажив, а відповідач отримав товар (цукор - пісок у кількості 40 тон.), що підтверджується накладними № а 7.14.04.2006/504/а від 14.04.2006р., № а 7.14.04.2006/505/а от 14.04.2006р., на загальну суму: 154800,00 грн.

Відповідач згідно з п.3.2 договору зобов'язувався здійснити оплату за отриману продукцію на умовах відстрочки платежу 5(п'ять) банківських днів з моменту отримання товару, тобто 21.04.2006 настав останній строк оплати за відвантаженій товар.

Відповідач у зазначений строк з позивачем не розрахувався, в зв’язку з чим 27.04.2006р. на його адресу позивачем була направлена вимога № 27/04 юр про сплату боргу за отриманий товар .

Станом на день прийняття рішення, тобто на 29.08.2006р. сума основного боргу відповідача за отриману продукцію склала 152800 грн. 00 коп. (з врахуванням оплати на суму 2000,00 грн. 13.06.2006р., копія банківської виписки в матеріалах справи).

Неодноразові усні звернення та вимоги що до виконання відповідачем своїх зобов'язань, які він взяв на себе по договору № 13/04 від 13.03.2006 року ніяких результатів не принесли.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти товар а сплатити за нього певну грошову суму.

Статтями 509,510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до статей 526-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно,які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.2. вищевказаного договору та статті 4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» у випадку несвоєчасної сплати за отриманий товар «Покупець» сплачує пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення платежу що складає 2863,43 грн. за період із 21.04.2006р. по 18.07.2006р. (розрахунок в матеріалах справи).

У відповідності до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.7.2 договору сторони встановили, що в разі прострочки оплати за поставлений товар, більш ніж на 10 днів, відповідач сплачує позивачу 30% річних із простроченої суми.

Станом на 18.07.2006р. сума 30% річних складає 9864,99 грн. (розрахунок в матеріалах справи).

Стаття 193 ГК України передбачає, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Посилання відповідача на те, що договір поставки № 13/04 від 13.04.2006 р. є неукладеним відхиляються судом виходячи з наступного.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

В пункті 3 статті 180 Господарського кодексу України зазначено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

З пункту 1.1. вищевказаного договору слідує, що сторони погодились на поставку того товару, кількість, асортимент і ціна якого буде зазначатись у накладних, рахунках, чеках та інших документах. Жодна норма закону не забороняє встановлювати предмет та ціну господарського договору таким чином, тобто ці істотні умови були викладені сторонами чітко, цілком законно і за взаємною домовленістю, про що свідчать печатки сторін на даному договорі і відсутність додаткової угоди, протоколу розбіжностей чи інших документів, укладених з метою зміни умов договору, на момент підписання договору.

З матеріалів справи вбачається, що товар дійсно передавався за накладними і вони містять всі перелічені у вказаному пункті дані; рахунок також виписувався і був отриманий відповідачем, що підтверджується призначенням платежу при сплаті відповідачем товару на суму 2000,00 грн. (дві тисячі гривень 00 коп.) від 13.06.2006 р. на рахунок позивача.

Підтвердженням того факту, що поставка товару позивачем відповідачу здійснювалась саме за письмовим договором, укладеним сторонами, є наступне.

Пункт 1 статті 208 Цивільного кодексу України встановлює, що правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі;

Даний правочин не виконався повністю у момент його вчинення, так як товар було передано позивачем і прийнято відповідачем, але не оплачено (згідно пункту 1 ст.206 Цивільного кодексу України, усно можуть вчинятись правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність).

Поставки товару відбувались під час дії вказаного договору і відповідачем була отримана вимога про оплату товару 05.05.2006 р., що підтверджується поштовим повідомленням, яка містила посилання на укладений сторонами договір і поставлений товар, але відповідач не заперечив, що цей письмовий договір не має відношення до здійснених поставок і відповіді позивачу не надав.

Позивач в обгрунтування позовних вимог надав належні докази вини відповідача в невиконанні взятих на себе зобов‘язань, а також в порушенні вимог чинного законодавства /у матеріалах справи/, які дають підстави суду задовольнити їх частково та стягнути з відповідача на користь позивача основну суму боргу – 152800,00 грн., пені у сумі 6247 грн.82 коп., 9864 грн. 99 коп. – 30%річних, витрати по сплаті держмита – 1689 грн.13 коп. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу – 118 грн.

Припинити провадження в частині стягнення 29412,00 грн. – 1% за користування чужими коштами відповідно до статті 78 ГПК України.

Припинити провадження в частині стягнення 2000,00 грн. – основного боргу відповідно до статті 80(1-1) ГПК України.

Оскільки при подання позовної заяви позивач платіжним дорученням №4080 від 12.05.2006р. сплатив 1881 грн.61 коп. – держмита, а сума позову складає 168912 грн.81 коп. надлишково сплачене держмито в сумі 192 грн. 48 коп. підлягає поверненню з Держбюджету України, про що видається відповідна довідка.

Враховуючи викладене, матеріали справи, керуючись статтями 22, 33-34, 36, 43,44-45, 49, 78, 80 (1-1), 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити провадження в частині стягнення 2000,00 грн. – основного боргу та 29412,00 грн. – 1% за користування чужими коштами. .

3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Ланнівський молочноконсервний комбінат», 39541, Полтавська область, Карлівський район, с. Ланна (п/р 26002170590001 в ПРУ КБ «Приватбанк» МФО 331401 код ЄДРПОУ 00418136)на користь Приватної фірми "Орнатус",61125, м. Харків, вул.. Мало-М’ясницька, 9/11 (п/р 26001016814333 у відділенні №2 ВАТ «Укрексімбанк» філія м. Харкова код ЄДРПОУ 24136224 МФО 351618) основну суму боргу – 152800,00 грн., пені у сумі 6247 грн.82 коп., 9864 грн. 99 коп. – 30%річних, витрати по сплаті держмита – 1689 грн.13 коп. та 118,00 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Повернути Приватній фірмі «Орнатус», 61125, м. Харків, вул.. Мало-М’ясницька, 9/11 (п/р 26001016814333 у відділенні №2 ВАТ «Укрексімбанк» філія м. Харкова код ЄДРПОУ 24136224 МФО 351618) з Державного бюджету України надлишково сплачене держмито в сумі 192 грн. 48 коп., про що видати відповідну довідку.

Суддя Іваницький О.Т.