Вирок № 40181013, 14.07.2014, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/9948/14-к

Провадження№1-кп/522/657/14

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(на підставі угоди)

14 липня 2014 року Місто Одеса

Місцевий Приморський районний суду міста Одеси у складі:

головуючого - судді Коваленка В.М.

при секретарі - Багрій А.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №3201410000000120 від 29.05.2014 року на підставі обвинувального акту та угоду про визнання винуватості, за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки с.Суботці Знаменівського району

Кіровоградської області, громадянки України, освіта середньотехнічна, заміжньої, тимчасово не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимої,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Учителя Г.О.

обвинуваченої - ОСОБА_2

обвинуваченої у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, не являючись суб'єктом підприємницької діяльності та не маючи відповідних дозвільних і реєстраційних документів, діючи умисно, з лютого 2014 року по 13 березня 2014 року в період часу з 7 години 00 хвилин по 20 годину 00 хвилин у торговому павільйоні АДРЕСА_3 здійснювала збут незаконно виготовлених алкогольних напоїв - горілку, що відноситься до групи підакцизних товарів.

В період з лютого 2014 року по 13 березня 2014 року невстановлені слідством особи щотижнево поставляли в торгівельний павільйон АДРЕСА_3 незаконно виготовлені алкогольні напої, після чого ОСОБА_2 незаконно збувала їх, а також незаконно зберігала з цією ж метою.

13 березня 2014 року приблизно о 12 годині ОСОБА_2, знаходячись в торговому павільйоні АДРЕСА_3, за готівковий розрахунок незаконно збула ОСОБА_3 полімерну пляшку з горілкою ємністю 0,5 літра, міцністю 38,0%, за таким фізико-хімічним показником, як міцність не відповідає вимогам діючого державного стандарту на даний вид алкогольної продукції - ДСТУ 4256:2003 «Горілки і горілки особливі. Технічні умови», а також була виготовлена не промисловим способом.

В цей же день, в ході проведення обшуку в торговому павільйоні АДРЕСА_3, було виявлено та вилучено 70 літрів незаконно виготовлених алкогольних напоїв, які знаходились в прозорих полімерних пляшках, без жодного напису та марок акцизного податку, ємністю 0,5 л. та 2 л., які ОСОБА_2 придбала з метою збуту від невстановлених слідством осіб та незаконно зберігала з тією ж метою.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_2 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.204 КК України: незаконне придбання з метою збуту, зберігання з метою збуту, а також збут незаконно виготовлених алкогольних напоїв.

Суд вважає, що дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ч.1 ст.204 КК України.

Згідно угоди про визнання винуватості від 30.05.2014р., укладеної між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами податкової мііліції прокуратури Одеської області Учителем Г.О. і обвинуваченою ОСОБА_2, у відповідності до вимог ст. 472 КПК України, прокурор відділу нагляду за додержанням законів органами податкової міліції прокуратури Одеської області Учитель Г.О. та ОСОБА_2 дійшли згоди про те, що обвинувачена зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні. Одночасно, сторони угоди про визнання винуватості погодилися на призначення покарання ОСОБА_2 за скоєний нею злочин, передбачений ч.1 ст.204 КК України, у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 17000 гривень з конфіскацією незаконно виготовленої алкогольної продукції, а саме: 70 літрів незаконно виготовлених алкогольних напоїв, які знаходились в прозорих полімерних пляшках, ємністю 0,5 л. та 2 л. та подальшим їх знищенням.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204 КК України, визнала та зазначила, що вона розуміє надані їй законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, характер пред'явленого обвинувачення, вид покарання, який до неї буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості, наполягає на затвердженні вказаної угоди та застосуванні до неї акту амністії.

Прокурор Учитель Г.О. під час судового розгляду просив затвердити угоду про визнання винуватості від 30.05.2014р., укладену між прокурором та обвинуваченою ОСОБА_2.

Суд, вивчивши надані матеріали, вислухавши пояснення обвинуваченої, думку прокурора, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим. Згідно ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204 КК України, який згідно ст. 12 КК України, є злочином невеликої тяжкості.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачена ОСОБА_2 цілком розуміє права, визначені п.п.1-4 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання яке буде застосоване до неї у разі затвердження угоди судом.

Дослідивши угоду про визнання винуватості та переконавшись, що укладена угода є добровільним волевиявленням обвинуваченої, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, з'ясувавши у обвинуваченої чи цілком вона розуміє наслідки затвердження угоди, роз'яснивши обвинуваченій право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення у вчинені якого його обвинувачують, встановивши правильне розуміння обвинуваченою змісту та наслідків затвердження угоди, а також перевіривши її відповідність вимогам кримінального процесуального законодавства, заслухавши доводи учасників підготовчого судового засідання та роз'яснивши їм обмеження права щодо оскарження вироку, передбачені ст.473 КПК України, суд приходить до висновку, що угода про визнання винуватості, укладена між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами податкової міліції прокуратури Одеської області Учителем Г.О. і обвинуваченою ОСОБА_2, відповідає вимогам КПК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, укладення угоди є добровільним, узгоджені вид та міра покарання відповідають загальним засадам призначення покарання, визначених ст.65 КК України, у зв'язку із чим суд вважає, що угода підлягає затвердженню.

Також суд враховує обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_2 згідно ст.66 КК України, а саме: щире каяття.

Обставини, що обтяжують покарання, відсутні.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.204 КК України, покарання у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень з конфіскацією незаконно виготовленої алкогольної продукції, та звільнити засуджену від відбування покарання на підставі ст.1 п. «є» Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року, оскільки обвинувачена вчинила злочини невеликої тяжкості та на день набрання чинності вказаним Законом мала матір, яка досягла 70-річного віку - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, у якої немає інших працездатних дітей, та дала згоду на застосування відносно неї акту амністії.

Підстав для застосування до обвинуваченої запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта, підлягають відшкодуванню відповідно до вимог ст.ст.118-126 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 468, 475 476 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

Угоду про визнання винуватості від 30.05.2014 року, укладену між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами податкової міліції прокуратури Одеської області Учителем Г.О. і обвинуваченою ОСОБА_2 - затвердити.

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.204 КК України, та призначити їй покарання у вигляді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч ) гривень на користь держави з конфіскацією незаконно виготовленої алкогольної продукції.

Звільнити ОСОБА_2 повністю від відбування призначеного покарання у зв'язку із застосуванням акту амністії на підставі п. «є» ч.1 ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року, ст.85 КК України.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в особі НДЕКЦ ГУМВС України в Одеській області процесуальні витрати на залучення експерта у сумі 1537 ( тисяча п'ятсот тридцять сім) гривень 25 коп - р/р 31250272210015 в ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 25574222.

Речові докази по справі: 70 літрів незаконно виготовлених алкогольних напоїв, які знаходились в прозорих полімерних пляшках, ємністю 0,5 л. та 2 л.- конфіскувати на користь держави.

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений: 1)обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; 2)прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.

Апеляційна скарга на вирок суду, може бути подана, через суд який ухвалив судове рішення, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору та не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Судом також роз'яснено обвинуваченому наслідки невиконання угоди передбачені ст. 476 КПК України. Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до апеляційного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору та засудженій.

Суддя:

14.07.2014