Постанова № 40180629, 11.08.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/1673/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е. А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Крусяна А.В.

- Шляхтицького О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеське шляхо-будівельне управління» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 березня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеське шляхо-будівельне управління» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Одеське шляхо-будівельне управління» (далі - позивач, ТОВ «ОШБУ») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - відповідач, ДПІ у Приморському районі м. Одеси), в якому позивач просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.01.2014 року №0000182280.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ДПІ у Приморському районі м. Одеси була проведена камеральна перевірка позивача, за результатами якої були встановлені певні порушення податкового законодавства.

Позивач не погодився з встановленими порушеннями посилаючись на те, що 03.01.2014 року ТОВ «ОШБУ» до ДПІ у Приморському районі м. Одеси було подано Декларацію з податку на додану вартість за грудень 2013 року з додатками - уточнюючим розрахунком зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2013 року, та було зменшено показник рядка 16.1 та 16.1.1 декларації на суму 210 193,00 грн.

За таких обставин позивач вважає, що висновки зроблені ДПІ у Приморському районі м. Одеси в акті перевірки не відповідають дійсності, а податкове повідомлення-рішення, складене на підставі даного акту, підлягає скасуванню.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що ДПІ у Приморському районі м. Одеси була проведена камеральна перевірка позивача, за результатами якої був складений акт від 20.12.2013 року №3441/15-53-22-8/36191005, яким були встановлені порушення п. 198.2, ст.. 198, п. 201.10, п. 201.15, ст., 201 ПК України, що призвело до заниження суми податкових зобов'язань за жовтень 2013 року заявлених у податковій декларації за жовтень 2013 року на суму 254 247,00 грн., у зв'язку з чим було складено податкове повідомлення-рішення від 20.01.2014 року №0000182280, яким позивачу збільшену суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 531 370,50 грн., з яких 354 247,00 грн. за основним платежем та 177 123,50 грн. за штрафними санкціями.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28 березня 2014 року відмовлене у задоволенні позову ТОВ «Одеське шляхо-будівельне управління» до ДПІ у Приморському районі м. Одеси про скасування податкового повідомлення-рішення від 20.01.2014 року №0000182280.

Товариством на зазначену постанову подано апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28.03.2014 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ «Одеське шляхо-будівельне управління» у повному обсязі.

Згідно до вимог п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання не прибули сторони, які беруть участь у справі, про те про розгляд справи були належним чином повідомлені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20.12.2013 року ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області проведено камеральну перевірку даних задекларованих ТОВ «Одеське шляхо-будівельне управління» у податковій звітності з ПДВ за жовтень 2013 року та складено акт № 3441/15-53-22-8/36198005, яким встановлено порушення п. 198.2 ст. 198, п. 201.10 п. 201.15 ст. 201 ПК України, що призвело до заниження податкових зобов'язань за жовтень 2013 року заявлених у декларації на суму 354 247,00 грн.

За результатами проведеної перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000182280 від 20.01.2014 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 354 247,00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 177 123,50 грн.

Із вказаним податковим повідомленням-рішенням ТОВ «ОШБУ» не погодилось та оскаржило його до суду.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність відмови у задоволенні позову.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Як встановлено судом, ТОВ «ОШБУ» у декларації з ПДВ за жовтень 2013р. визначило у рядку 17 «Усього податкового кредиту» суму податкового кредиту 1 200 841,00 грн., та у рядку 9 «Усього податкових зобов'язань» суму податкового зобов'язання - 1 201 356,00 грн. та позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду у рядку 18 склало «515 грн.».

03 січня 2014 р. ТОВ «ОШБУ» подало декларацію з ПДВ у електронному вигляді в якій не відображено в рядку 03 про виправлення помилок у декларації за жовтень 2013р., але у додатку №1 до декларації у розділі ІІ «Коригування податкового кредиту» зазначено про помилково зараховані суми кредиту з ПДВ: по ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» «номер податкової накладної» №1065 « 198 263,79 грн.» та по «накладній» № 1341 « 6090 грн.»; по ТОВ «Феррошлях» «номер податкової накладної» №41 « 149 883,87 грн.», що разом складає 354 247 грн.

Згідно п. 50.1. ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ОШБУ» направлено до ДПІ у Приморському районі м. Одеси кур'єрською поштою Декларацію з ПДВ (у паперовому вигляді) за грудень 2013 р., де у рядку « 03» зазначено, що декларація містить виправлення помилки за жовтень 2013 р., до якої додано Додаток №1 та Додаток №5 аналогічного змісту, що й у електронній Декларації.

Вказану Декларацію за грудень 2013р. з виправленням за жовтень 2013р. ДПІ у Приморському районі м. Одеси отримано 10.01.2014р., що визнано сторонами.

Апелянт не заперечує, що відповідні помилки стосовно декларування уми бюджетного відшкодування у розмірі 354 247 грн. у податковій декларації за жовтень 2013 року дійсно мали місце. При цьому, уточнюючою декларацією за грудень 2013 року, поданою 03.01.2014 року, апелянтом було самостійно виправлено допущені помилки та зменшено заявлений розмір бюджетного відшкодування на вказану суму. Однак, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що у рядку « 03» не зазначено за який звітний період виправляються помилки.

Колегія суддів вважає передчасним висновок суду першої інстанції щодо невиконання позивачем вимог законодавства стосовно збільшення загальної суми грошового зобов'язання з ПДВ у місяці виправлення. Суд посилається на рядок « 18» Декларації за грудень 2013 року, в якому зазначено суму 24,00 грн. Однак судом не було взято до уваги той факт, що у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2013 року апелянтом було зменшено показник рядка « 16.1» та « 16.1.1»декларації на суму ПДВ 210 193,00 грн.

Тобто, ТОВ «ОШБУ» було самостійно усунуто розбіжності при заповненні податкової декларації з ПДВ шляхом подання уточнюючого розрахунку зобов'язань з ПДВ у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2013 року.

Судова колегія приймає до уваги доводи апелянта про те, що апелянт подав декларацію за грудень 2013 року, де у рядку « 03» зазначив, що звітний період, який уточнюється - жовтень 2013 року із самостійним виправленням помилок 03.01.2014 року і лише 10.01.2014 року отримав Акт перевірки та дізнався про факт проведення такої перевірки.

Контролюючим органом зазначена Декларація за грудень 2013 року не була прийнята до уваги і через 10 днів після отримання уточнюючого розрахунку було прийняте спірне податкове повідомлення-рішення.

Проведення камеральної перевірки не може розцінюватися як юридичний факт, з настанням якого припиняється право платника на подання уточнюючої декларації. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 17.04.2013 року у справі № К/800/10279/13.

Таким чином, у стосовно апелянта проводилась камеральна перевірка, однак це не обмежувало платника податків під час проведення такої перевірки подати до податкового органу відповідну уточнюючу декларацію, у тому числі і за період, який був предметом такої перевірки.

Згідно до положень п. 50.3 ст. 50 ПК України у разі, якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.

Таким чином, апелянт мав право подавати уточнюючий розрахунок (декларацію) під час проведення податковим органом камеральної перевірки за період, який перевірявся. Колегія суддів також бере до уваги той факт, що апелянт на момент подання уточнюючої декларації не знав про існування Акту камеральної перевірки.

Враховуючи те, що вищезазначеними уточнюючими розрахунками апелянтом було усунуто розбіжності податкової звітності, колегія суддів вважає помилковою позицію суду першої інстанції про завищення ТОВ «ОШБУ» суми бюджетного відшкодування ПДВ на 354 247,00 грн.

Тому судова колегія вважає, що позовні вимоги змістовні та обґрунтовані.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи і, крім того, судом порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постановлене судове рішення на підставі вимог ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення вимог позивача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 195; 197; 198; 202; 205; 207; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеське шляхо-будівельне управління» задовольнити, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 березня 2014 року скасувати, прийняти у справі № 815/1673/14 нову постанову про задоволення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеське шляхо-будівельне управління».

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області № 0000182280 від 20.01.2014 року.

Постанова апеляційного суду набирає чинності через п'ять днів після надіслання її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: А.В. Крусян

Суддя: О.І.Шляхтицький