Постанова № 40180230, 14.08.2014, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2014 року м. Чернівці Справа № 824/2564/14-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лелюка О.П.,

за участю:

секретаря судового засідання Кіщук О.І.,

представника позивача Столярко В.В. та представника відповідача Бучки Л.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Сокирянському районі Чернівецької області до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Шишковецьке" про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Управління Пенсійного фонду України в Сокирянському районі Чернівецької області звернулось до суду з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Шишковецьке" про стягнення заборгованості.

Посилаючись на наявність заборгованості за червень-липень 2014 року щодо сплати Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з доставкою і виплатою пільгової пенсії, призначеної на підставі пунктів "д" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" колишнім працівникам підприємства ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 управління Пенсійного фонду України в Сокирянському районі Чернівецької області просить суд стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Шишковецьке" кошти в сумі 11981,72 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові. Просив суд позов задовольнити повністю.

Відповідач проти задоволення позову заперечував та просив суд в його задоволенні відмовити, посилаючись на безпідставність заявлених вимог. Зокрема, в судовому засіданні представник відповідача наголошував, що ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 не мають жодного відношення до зазначених в розрахунках управлінням Пенсійного фонду України в Сокирянському районі Чернівецької області посад, оскільки останні не працювали на посадах та не виконували робіт, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які визначені Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Відповідач вважає, що позивач безпідставно включив до розрахунків витрати по виплаті та доставці пенсії, призначеної на пільгових умовах за Списком №2, оскільки пенсії вказаним особам призначенні до набуття чинності Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Заслухавши пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Шишковецьке" є юридичною особою, ідентифікаційний код якої 30774100, місце знаходження: вул.Головна, 68, с.Шишківці, Сокирянський район, Чернівецька область, 60221.

Згідно повідомлення від 14 червня 2000 року відповідач є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та узятий на облік в органі Пенсійного фонду України в Сокирянському районі.

З трудових книжок громадянок ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 вбачається, що останні працювали у сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю "Шишковецьке" (а.с.41-46).

Відповідно до довідки №16 від 08 липня 2009 року, яка видана сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Шишковецьке" ОСОБА_3 працювала на підприємстві дояркою та повністю виконувала установлені норми обслуговування тварин (а.с.24).

Згідно протоколу "Про призначення пенсії" №342 від 29 березня 2010 року вказаній особі було призначено пенсію за віком на пільгових умовах на підставі пункту "д" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", умова призначення - "жінки доярки, свинарки" (а.с.29).

З довідок, які видані виконавчим комітетом Шишковецької сільської ради Сокирянського району Чернівецької області вбачається, що ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 дійсно народили і виховали до 14-річного віку п'ятеро і більше дітей (а.с.19-23).

Вказані особи були представлені до призначення пенсії за віком сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Шишковецьке", що підтверджується поданнями даного товариства №14 від 24 листопада 2003 року, №1 від 27 березня 2007 року, №1 від 20 березня 2003 року, №1 від 23 червня 2006 року, №4 від 02 листопада 2004 року (а.с.31-40).

Відповідно до протоколів "Про призначення пенсії" №141445 від 21 квітня 2003 року, №142052 від 09 березня 2004 року, №143112 від 01 лютого 2005 року, №3210 від 24 липня 2006 року, №381 від 05 червня 2007 року ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 було призначено пенсію за віком на пільгових умовах на підставі пункту "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", умова призначення - "багатодітна мати в с/г" (а.с.25-28,30).

За червень-липень 2014 року громадянкам ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 органом Пенсійного фонду України було виплачено пенсію, з урахуванням фактичних витрат на її виплату та доставку, на загальну суму 11981,72 грн.

Оскільки відповідач в добровільному порядку не сплатив витрати, пов'язані з доставкою і виплатою пільгових пенсій в сумі 11981,72 грн, управління Пенсійного фонду України в Сокирянському районі Чернівецької області звернулось до суду з даним позовом.

До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення закону та робить відповідні висновки.

Згідно з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Цей порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України не змінився у зв'язку з набранням чинності Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Пунктом 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Разом із цим, в абзаці п'ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Однак, вказані норми не стосуються спірних правовідносин, оскільки не поширюються на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону "Про пенсійне забезпечення". Вони були направлені, зокрема, на врегулювання відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України (абзац четвертий); встановлення джерела виплати пенсій іншим пільговим категоріям пенсіонерів (абзац п'ятий). Тобто ці норми були направлені на встановлення регулювання інших відносин, а не на зміну чинного регулювання спірних правовідносин.

Отже, вказані законодавчі приписи регулюють інші правовідносини, а не змінюють чинний порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що є предметом розгляду у цій справі.

Враховуючи викладене, суд вважає помилковими твердження відповідача, що до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" чинним законодавством не був передбачений порядок покриття фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених на підставі пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" і що вказані виплати проводяться з державного бюджету.

Таким чином, суд вважає, що положення пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не поширюються на взаємовідносини з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Зазначена вище позиція суду узгоджується з правовою позицією Вищого адміністративного суду України, висловленою у постанові від 19 червня 2012 року по справі №К991/27864/11 та у постанові від 04 липня 2013 року по справі №9991/85737/11, а також з позицією Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 23 березня 2010 року по справі №21-2487во09.

Крім цього, суд зазначає, що предметом даного спору є стягнення витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів "д" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Разом з цим відповідачем не було надано жодних доказів щодо оскарження розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій чи визнання їх недійсними.

При цьому, суд зазначає, що відповідач не позбавлений права оскаржити рішення, дії чи без діяльність суб'єкта владних повноважень, якщо вважає, що його права та інтереси були ними порушені.

Відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється у порядку, визначеному Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція № 21-1).

Відповідно до пункту 6.4 Інструкції №21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно пункту 6.8. Інструкції №21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Як вбачається з матеріалів справи, борг сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Шишковецьке" перед Пенсійним фондом України по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "д" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", складає 11981,72 грн.

На адресу відповідача позивачем були направлені відповідні розрахунки на загальну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які отримані підприємством, однак, зазначені в розрахунках суми відповідачем не сплачено, у зв'язку з чим і утворилась заборгованість у розмірі 11981,72 грн, яка в добровільному порядку не була погашена.

Згідно із пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б свідчили про погашення вказаної суми відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій на день розгляду справи або ж спростовували доводи позивача відповідачем суду не подано.

З огляду на викладене, суд вважає заявлені управлінням Пенсійного фонду України в Сокирянському районі Чернівецької області позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Керуючись статтями 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Шишковецьке" на користь управління Пенсійного фонду України в Сокирянському районі Чернівецької області витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в сумі 11981 (одинадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят одна) грн 72 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Лелюк

Постанова у повному обсязі складена 19 серпня 2014 року.