Постанова № 4018020, 24.06.2009, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.09

Справа №АС12/677-08.

Господарський суд Сумської області у складі головуючого судді Лугової Н.П., суддів Малафеєвої І.В., Левченко П.І., -

За позовом: Дочірнього підприємства «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» Відкритого акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково- виробниче об»єднання ім. М.В.Фрунзе

до відповідачів: 1) Державної податкової інспекції в м.Суми

2) Головне Управління Державного казначейства України в Сумській області в особі Управління Державного казначейства у м.Суми, м.Суми

про визнання нечинним податкового повідомлення – рішення, стягнення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість

Представники:

від позивача Терещенко В.В.

від відповідачів 1) Марченко О.О., довіреність № 500/9/10-009 від 09.01.2009р., Волинцев І.В., довіреність № 96859/9/10-009 від 19.12.2008р.

2) Нагорна Т.О.

У судовому засіданні брали участь: секретар судового засідання Балясна В.С.

У судовому засіданні, що відбулося 04.12.2008р. на підставі ст. 150 КАС України було оголошено перерву до 14.01.2009р., 14.01.2009р. було оголошено перерву до 13.02.2009р., 13.02.2009р. розгляд справи було відкладено до 17.03.2009р., 17.03.2009р. було оголошено перерву до 08.04.2009р., 08.04.2009р. було оголошено перерву до 06.05.2009р., 06.05.2009р. розгляд справи було відкладено до 28.05.2009р., згідно ухвали суду від 28.05.2009р. у зв»язку з відпустками суддів Лугової Н.П. та Малафеєвої І.В. було змінено склад суду, 28.05.2009р. розгляд справи було відкладено на 10.06.2009р., згідно ухвали суду від 10.06.2009р. у зв»язку з поверненням з відпустки суддів Лугової Н.П. та Малафеєвої Н.П. склад колегії суддів по справі № АС 12/677-08 було змінено, 10.06.2009р. розгляд справи було відкладено до 24.06.2009р.

Суть спору: позивач просить визнати нечинним податкове повідомлення - рішення ДПІ в м.Суми № 0000202306/0/46047 від 17.06.2008р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 3119472,36 грн.

Також, позивач просить стягнути з державного бюджету України на свою користь суму бюджетного відшкодування в розмірі 3119472,36 грн.

Перший відповідач подав відзив на позовну заяву в якому заперечує проти позовних вимог та просить відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що позивачем неправомірно заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість в сумі 3119472,36 грн., оскільки по даним господарським операціям відсутні факти надмірної сплати податку на додану вартість до Державного бюджету України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважних представників позивача, першого та другого відповідачів, дослідивши та оцінивши надані ними докази, суд встановив наступне:

ДПІ в м.Суми 13.06.2008р. була проведена невиїзна позапланова документальна перевірка ДП «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» Відкритого акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково- виробниче об»єднання ім. М.В.Фрунзе з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за жовтень, листопад, грудень 2006р., січень, липень, серпень, жовтень та грудень 2007р., про що складено відповідний акт за № 5599/23-6/30991664-71 від 13.06.2008р.

Як свідчить акт перевірки, першим відповідачем було виявлено порушення позивачем вимог пп.7.7.1 п.7 ст.7 з врахуванням вимог пп.1.3, 1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997р. зі змінами та доповненнями, внаслідок чого було зменшено заявлену позивачем суму ПДВ до відшкодування з бюджету на 3119472,36 грн., в т.ч.: за жовтень 2006р. - 180803,66 грн., за листопад 2006р. – 164368,4 грн., за грудень 2006 р. – 884336,83 грн., за січень 2007р. – 816604,27 грн., за липень 2007р. – 247349,33 грн., за серпень 2007р. - 136112 грн., за жовтень 2007р. – 292075,92 грн. та за грудень 2007р. - 397821,95 грн., оскільки матеріалами перевірки встановлено відсутність надмірної сплати вказаних вище сум податку по ланцюгу продажу товару до виробника.

На підставі вищевказаного акту перевірки, ДПІ в м.Суми було прийнято податкове повідомлення - рішення від 17.06.2008р. № 0000202306/0/46047, яким було зменшено позивачеві суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 3119472,36 грн.

Згідно матеріалів справи, на підставі п.9 ч.6 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» № 509-XII від 12.04.1990р. ДПІ в м.Суми були проведені позапланові виїзні документальні перевірки ДП «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» Відкритого акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково- виробниче об»єднання ім. М.В.Фрунзе по деклараціях з податку на додану вартість за жовтень 2006р., листопад 2006р., грудень 2006р., січень 2007р., липень 2007р., серпень 2007р., жовтень 2007р., грудень 2007р., з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2006 року.

За результатами проведених перевірок було складено довідки (акти): № 134/23-6/30991664/-5 від 16.01.2007р., № 954/23-6/30991664 від 16.02.2007р., № 954/23-6/30991664 від 20.03.2007р., № 1557/23-6/30991664 від 23.04.2007р., № 2411/23-6/30991664 від 15.10.2007р., № 6672/23-6/30991664-100 від 08.01.2008р., № 21/23-6/30991664 та № 1756/23-6/30991664 від 19.02.2008р.

В ході проведення перевірок ДПІ в м.Суми по основним постачальникам ДП «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» Відкритого акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково- виробниче об»єднання ім. М.В.Фрунзе було направлено запити до інших ДПІ України за місцем реєстрації підприємств – контрагентів.

Відповідач, посилаючись на встановлені ним при перевірці обставини та на норми Закону України “Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (із змінами та доповненнями) (далі Закон № 168), зокрема, на п. 1.8. ст. 1; п. 7.7.1 ст. 7; п. 7.7. ст. 7 Закону № 168 вважає, що по господарським операціям позивача зі своїми контрагентами не відбулося надмірної сплати ПДВ, тому позивач не мав права заявляти спірну суму 3119472,36 грн. до бюджетного відшкодування.

Але, суд вважає висновки ДПІ в м.Суми щодо неправомірності заявлення позивачем суд ПДВ до відшкодування за результатами перевірки від 13.06.2008 року помилковими, а прийняте повідомлення-рішення незаконним з огляду на слідуюче.

Відповідно до п.1 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу” № 509-ХП від 04.12.1990 р. (із змінами та доповненнями), органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов’язаних з нарахуванням і сплатою податків і зборів (обов”язкових платежів), незалежно від способу їх подачі).

Проведення перевірок з податку на додану вартість регламентовано Законом України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997р., зокрема п.п.7.7.5 п.7.5 ст. 7 Закону встановлено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Відповідно до п.п. 7.7.7 Закону України «Про податок на додану вартість» за наслідками здійснених перевірок у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування податковий орган надсилає платнику повідомлення в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

13.06.2008 р. відповідач всупереч положенням п.7.7.5 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997р., знову провів перевірку позивача по зазначеним вище деклараціям, незважаючи на сплив термінів встановлених Законом для перевірки.

Підпунктом 4.2.2. п. 4.2. ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181, визначене поняття камеральної перевірки, згідно з яким, камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

У акті зазначено, що перевірка проведена на підставі одержаної інформації від різних ДПІ до яких були зроблені відповідні запити. Але, відповідно до Закону № 2181, камеральна перевірка проводиться на підставі даних, які зазначені у податкових деклараціях. При цьому забороняються будь-які інші види перевірок (у тому числі зустрічних).

Таким чином, враховуючи вищезазначене та керуючись положеннями ст.19 Конституції України, згідно з якими органи державної влади, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, проведення ДПІ в м.Суми 13.06.2008р. документальної невиїзної перевірки ДП «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» Відкритого акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково- виробниче об»єднання ім. М.В.Фрунзе є незаконним, оскільки суперечить чинному законодавству.

Відповідно до п.1.8 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв»язку з надмірною сплатою податку у випадках визначених Законом.

Відповідно до п.п. 7.4.1, п. 7.4 ст. 7 Закону 168, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв”язку із придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу).

Підпунктом 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону 168 передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій, або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) – в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, відповідно первинних документів за жовтень 2006р., листопад 2006р., грудень 2006р., січень 2007р., липень 2007р., серпень 2007р., жовтень 2007р., грудень 2007р. позивач отримав право на податковий кредит, в тому числі і по оспорюваній сумі 3119472,36 грн.

Закон не ставить право позивача на податковий кредит, так само як і право на бюджетне відшкодування у залежність від факту сплати податку на додану вартість постачальником товару до бюджетів.

В ході судового розгляду справи встановлено, що відносно постачальників позивача податковим органом не було виявлено порушень податкового законодавства, а сплата ПДВ підтверджується виданими ними податковими накладними, які оформлені відповідно до вимог Закону.

Відповідно до п.п. 7.7.4 п.7.7 ст. 7 Закону 168 платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої суми бюджетного відшкодування, яке відображається у податковій декларації.

Відповідно до п.п. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону 168 встановлено, що джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Також для відшкодування ПДВ з бюджету законодавство не передбачає умов надходження суми податку до бюджету, та не ставить в будь-яку залежність від сплати податку усіма або окремим контрагентом платника податку.

Перший відповідач - ДПІ в м.Суми подав клопотання за № 22797/9/10-009 від 08.04.2009р. в якому просить суд відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з Державного бюджету України сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 2 429 574,30 грн., оскільки позивачем пропущений строк звернення до адміністративного суду передбачений ст.99 КАС України.

В обґрунтування вимог викладених у клопотанні перший відповідач посилається на те, що строк стягнення належних до відшкодування сум податку на додану вартість по податковим деклараціям за жовтень 2006р., листопад 2006р., грудень 2006р., січень 2007р., липень 2007р., серпень 2007р. закінчився.

Частиною 1 ст.17 КАС України передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб»єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно - правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Оскаржуване податкове повідомлення – рішення № № 0000202306/0/46047 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ було прийнято ДПІ в м.Суми 17.06.2008р.

Згідно ч.2 ст.99 КАС України, звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

До суду з позовом про оскарження рішення відповідача позивач звернувся 22.10.2008р., тобто в межах строку встановленого ч.2 ст.99 КАС України.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення ДПІ в м.Суми № 0000202306/0/46047 від 17.06.2008р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 3119472,36 грн. та стягнення з державного бюджету України на свою користь суму бюджетного відшкодування в розмірі 3119472,36 грн., в т.ч.: за жовтень 2006р. - 180803,66 грн., за листопад 2006р. – 164368,4 грн., за грудень 2006 р. – 884336,83 грн., за січень 2007р. – 816604,27 грн., за липень 2007р. – 247349,33 грн., за серпень 2007р. - 136112 грн., за жовтень 2007р. – 292075,92 грн. та за грудень 2007р. - 397821,95 грн. є правомірними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача на користь позивача підлягають витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 грн. 40 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Визнати нечинним податкове повідомлення –рішення ДПІ в м.Суми № 0000202306/0/46047 від 17.06.2008р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 3119472,36 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» Відкритого акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково- виробниче об»єднання ім. М.В.Фрунзе (40020, м.Суми, вул. Комарова, 2, код 30991664) суму бюджетного відшкодування в розмірі 3119472,36 грн., в т.ч.: за жовтень 2006р. - 180803,66 грн., за листопад 2006р. – 164368,4 грн., за грудень 2006 р. – 884336,83 грн., за січень 2007р. – 816604,27 грн., за липень 2007р. – 247349,33 грн., за серпень 2007р. - 136112 грн., за жовтень 2007р. – 292075,92 грн. та за грудень 2007р. - 397821,95 грн.

4. Стягнути з Державної податкової інспекції в м.Суми (40030, м.Суми, Червона площа, 2, 21102740) на користь Дочірнього підприємства «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» Відкритого акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково- виробниче об»єднання ім. М.В.Фрунзе (40020, м.Суми, вул. Комарова, 2, код 30991664) 3 грн. 40 коп. витрат по сплаті судового збору.

5. Видати виконавчі документи після набрання постановою законної сили.

6. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

7. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом 10 днів з дня її складення у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 20 дні після подання заяви про апеляційне оскарження.

8. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

ГОЛОВУЮЧИЙ СУДДЯ Н.П.ЛУГОВА

СУДДІ І.В. МАЛАФЕЄВА

П.І. ЛЕВЧЕНКО

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повний текст постанови підписано 30.06.2009р.