Постанова № 40179314, 13.08.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"13" серпня 2014 р. № 820/13330/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шляхова О.М.,

за участі секретаря - Браварець К.В.,

за участі : представника позивача - Колядинського Р.М. (довіреність б/н від 11.08.14р.),

представника відповідача - Полежаки О.А.(довіреність №5697/8-10-20-30-10--019 від 25.09.2013р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА СТАЛЬНА КОРПОРАЦІЯ" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення № 0002232201 від 14.07.2014 р.; №0002222201 від 14.07.14 р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, зазначив, що висновки податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства є необґрунтованим, спростовуються наявними первинними документами, які були в наявності у відповідача під час перевірки. Посилаючись на вказані обставини, позивач у судовому засіданні підтримав позов та просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач у судовому засіданні адміністративний позов не визнав, проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, на обґрунтування своїх заперечень посилався на письмове заперечення на адміністративний позов та акт перевірки № 2648/20-30-22-01/38277948 від 03.07.2014 року.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представників позивача та відповідача, встановив наступне.

Судом встановлено, що згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб №617668 Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА СТАЛЬНА КОРПОРАЦІЯ" зареєстроване в якості юридичної особи 13.07.2012 року та перебуває на обліку в ДПІ у Дзержинському районі м.Харкові як платник податків .

Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ТОВ «УКРАЇНСЬКА СТАЛЬНА КОРПОРАЦІЯ» вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 13.07.2012 року (моменту державної реєстрації) по 31.12.2013 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт № 2648/20-30-22-01/38277948 від 03.07.2014р.

На підставі акту перевірки № 2648/20-30-22-01/38277948 від 03.07.2014р. винесено податкові повідомлення-рішення, а саме: № 0002222201, яким визначено розмір грошового зобов"язання з ПДВ на суму 202640 грн. та нараховано штрафні санкції на суму 50660 грн. , № 0002232201 від 14.07.14 р. , яким визначено розмір грошового зобов"язання з податку на прибуток на суму 44073 грн. та нараховано штрафні санкції на суму 11018,29 грн.

З висновків акту перевірки № 2648/20-30-22-01/38277948 вбачається, що відповідачем за результатами проведення перевірки виявлено наступні порушення позивача:

- порушення п. 135.1, п. 135.4, ст. 135, п. 137.1, ст. 137, пп. 138.1.1 п.138.1, 138.2, ст. 138 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 44 073,00 грн.

- порушення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1, ст. 187, п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, внаслідок заниження податку на додану вартість на суму 202 640,00 грн.

Як з'ясовано судом, фактичною підставою для винесення спірних рішень слугувало відображене в акті перевірки № 2648/20-30-22-01/38277948 судження суб'єкта владних повноважень про заниження податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "ГРАНТ ТАЙМ" через відсутність ознак реальності вчинення господарських операцій з зазначеним контрагентом позивача, посилаючись на акт перевірки від 16.04.2014р. № 1057/2659/22-02/38123047 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ГРАНТ ТАЙМ».

Між ТОВ «УКРАЇНСЬКА СТАЛЬНА КОРПОРАЦІЯ» (замовник) та ТОВ «ГРАНТ ТАЙМ» (виконавець) укладено договір здійснення послуг № 1/10-1 від 01.10.2013р. Відповідно до п. 1.2 вищезазначеного договору Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання здійснити послуги по забезпеченню зберігання цілісності товару, експедирування товару власними силами , а також за допомогою інших організацій, забезпечення прийому товару, зважування , супроводження операцій по купівлі - продажу металопрокату, пошуку страхових компаній, організацій , які здійснюють охоронну діяльність , послуги логістики.

Відповідно до умов укладеного договору Виконавцем, надано звіт про виконану роботу, з якого вбачається обсяг наданих послуг, вартість наданих послуг та господарські операції по яким надані послуги.

Між сторонами підписані акти здачі-приймання робіт (наданих послуг), а саме Акт , № 0У- 734 від 7.10.2013р.; Акт № ОУ - 735 від 10.10.2013р.; Акт № ОУ - 736 від 11.10.2013р.; Акт №ОУ-737 від 31.10.2013р.; Акт № ОУ - 628 від 6.11.2013р.; Акт № ОУ - 630 від 8.11.2013р.; Акт № ОУ - 629 від 8.11.2013р.; Акт № ОУ - 632 від 22.11.2013р.; Акт № ОУ - 633 від 22.11.2013р.; Акт № ОУ - 589 від 3.12.2013р., Акт № ОУ - 591 від 4.12.2013р.; Акт № ОУ - 590 від 4.12.2013р.; Акт № ОУ - 593 від 5.12.2013р.; Акт № ОУ - 592 від 5.12.2013р.; Акт № ОУ - 594 від 6.12.2013р., на загальну суму 674 978,64 грн. Також виписано наступні податкові накладні : № 735 від 10.10.2013р.; № 734 від 07.10.2013р.; № 737 від 31.10.2013р.; № 736 від 11.10.2013р.; № 629 від 08.11.2013р.; № 628 від 06.11.2013р.; № 630 від 08.11.2013р.; № 632 від 22.11.2013р.; № 633 від 22.11.2013р.; № 594 від 06.12.2013р.; № 593 від 05.12.2013р.; № 592 від 05.12.2013р.; № 591 від 04.12.2013р.; № 590 від 04.12.2013р.; № 589 від 03.12.2013р.

Позивачем здійснено сплату за отримані роботи, що підтверджується банківськими виписками, які містяться в матеріалах справи.

Між ТОВ «УКРАЇНСЬКА СТАЛЬНА КОРПОРАЦІЯ» (Довіритель) та ТОВ «ГРАНТ ТАЙМ» (Повірений) укладено договір доручення № 01/08-1 від 01.08.13р. Відповідно до п. 1.2. вищезазначеного договору Повірений бере на себе зобов'язання з пошуку потенційних постачальників та покупців металопрокату та іншого товару, а також здійснює супроводження операцій по купівлі-продажу металопрокату та іншого товару. Відповідно до п.1.3 договору показником виконання робіт повіреного є укладання договорів.

Відповідно до умов договору №01/08-1 Повіреним надано звіт про виконану роботу та були підписані наступні акти здачі-приймання робіт (наданих послуг), а саме Акт № ОУ - 595 від 13.12.2013р.; Акт № ОУ - 596 від 20.12.2013р.; Акт № ОУ - 597 від 27.12.2013р.; Акт № ОУ - 631 від 15.11.2013р.; Акт № ОУ - 634 від 29.11.2013р.; Акт № ОУ - 980 від 28.08.2013р.; Акт № ОУ - 981 від 29.08.2013р.; Акт № ОУ - 982 від 30.08.2013р.; Акт № ОУ - 983 від 31.08.2013р. ; Акт № ОУ - 738 від 31.10.2013р. на загальну суму наданих послуг 540 859,85 грн. Також виписано наступні податкові накладні : № 597 від 27.12.2013р.; № 596 від 20.12.2013р.; № 595 від 13.12.2013р.; № 634 від 29.11.13 р.,№631 від 15.11.2013р.; № 738 від 31.10.2013р.; № 983 від 31.08.2013 р., № 982 від 30.08.2013р.; № 981 від 29.08.2013р.; № 980 від 28.08.2013р.

Позивачем здійснено сплату за отримані роботи, що підтверджується банківськими виписками, які містяться в матеріалах справи.

Також на підтвердження взаємовідносин між ТОВ "УКРАЇНСЬКА СТАЛЬНА КОРПОРАЦІЯ" та ТОВ ГРАНТ ТАЙМ» надано реєстри виданих та отриманих податкових накладних за серпень, жовтень, листопад та грудень 2013 року, а також картку рахунку № 6852 за серпень, жовтень, листопад та грудень 2013 року, що підтверджує фактичні відносини з контрагентом та відображення у бухгалтерському та податковому обліку. Крім цього надано оборотно-сальдову відомість по рахунку № 631 за за серпень, жовтень, листопад та грудень 2013р. , з якої вбачається обсяг наданих послуг.

Судом встановлено, що копії долучених до матеріалів справи податкових накладних не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Спір по справі виник з приводу формування платником податків податкового кредиту з ПДВ, а тому суд при розгляді справи вважає за необхідне керуватись п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України , згідно якої право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (п.п."а"п.198.1 ст.198).

Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За правилами п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Що стосується порядку формування валових витрат , суд вважає за необхідне керуватись ст. 138 ПКУ.

Стаття 138 Податкового Кодексу України містить у собі склад витрат та порядок їх визнання, так, відповідно п.138.1 витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10-138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно п. 138.2 ст.138 Податкового Кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Позивачем до матеріалів справи надано належні накладні , платіжні доручення та інші первинні документи, які підтверджують виконання договорів .

Суд зазначає, що під час складання акту перевірки відносно позивача та прийняття спірних податкових повідомлень - рішень у відповідача були в наявності всі документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій, що підтверджуються додатками до акту перевірки , з яких вбачається перелік використаних документів.

Як пояснив представник позивача під час судового засідання, придбання послуг у пошуку потенційних покупців здійснювалося та супроводження операцій з купівлі-продажу металопрокату здійснювалося ТОВ «УКРАЇНСЬКА СТАЛЬНА КОРПОРАЦІЯ» з метою досягнення максимального економічного ефекту з купівлі металобрухту.

Суд зазначає, що відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що на час укладення угод між позивачем та його контрагентом , складання інших первинних документів, позивач та його контрагент не знаходились в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , а також не були платниками податку на додану вартість.

Відповідач в акті перевірки № 2648/20-30-22-01/38277948 від 03.07.2014р.. посилається лише на акт перевірки від 16.04.2014р. № 1057/2659/22-02/38123047 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ГРАНТ ТАЙМ» , без зазначення порушень, які виявлено саме в діяльності позивача.

Суд також зауважує, що чинним законодавством України на учасників цивільно-правових відносин, які є платниками податків, не покладено обов'язку та не визначено право перевірки відповідності законодавству статусу контрагентів, в т.ч. перебування за місцезнаходженням, та дотримання ними вимог податкового законодавства. Кожен платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Статтею 198 ПК України не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах, послугах отриманих від продавця, в разі порушення ним умов податкового законодавства, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг).

Крім того відповідачем не доведено про обізнаність позивача щодо порушень , які могли бути допущені його контрагентом -ТОВ «ГРАНТ ТАЙМ» при здійсненні господарських операцій та які відображені в акті № 1057/2659/22-02/38123047 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ГРАНТ ТАЙМ» .

З приводу посилання відповідача щодо нікчемності правочинів, укладених між позивачем та ТОВ «ГРАНТ ТАЙМ» , суд зазначає, що згідно з ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину).

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Пунктом 3 ст. 215 ЦК України передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Отже, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, та є нікчемним, якщо його недійсність встановлена законом.

У відповідності до ч.2 ст.228 ЦК України нікчемним є правочин, який порушує публічний порядок.

Проаналізувавши положення чинного законодавства, суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення платником податків в податковому обліку показників господарських операцій, котрі в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі , або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 КАС України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

На вимогу суду відповідачем не надано жодних доказів, які б свідчили про те, що договори, зазначені вище, визнані нікчемними у порядку, встановленому законодавством України.

З досліджених в судовому засіданні письмових доказів, пояснень представників сторін судом встановлено наявність належним чином оформлених податкових накладних, інших первинних документів , які підтверджують фактичність та реальність виконання послуг по взаємовідносинам позивача з ТОВ «ГРАНТ ТАЙМ» та відсутність порушень у позивача під час здійснення господарських взаємовідносин .

Таким чином, висновок податкового органу про порушення позивачем норм Податкового кодексу України не відповідає встановленим обставинам справи, через що, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 72, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА СТАЛЬНА КОРПОРАЦІЯ" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень -задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення № 0002232201 від 14.07.2014 року; №0002222201 від 14.07.14 року.

Стягнути з Державного бюджету (УДКСУ у Червонозаводському районі міста Харкова Харківської області, код 37999628, МФО: 851011, Банк: ГУДКСУ у Харківській області, р/р: 31217206784011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА СТАЛЬНА КОРПОРАЦІЯ" (адреса: м.Харків, вул.Тобольська,б.42 ; код ЄДРПОУ 38277948 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 487.20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок).

Постанова може бути оскаржена.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 18 серпня 2014 року.

Суддя Шляхова О.М.