Ухвала суду № 40176513, 07.08.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2014 р. Справа № 876/11486/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.

суддів: Большакової О.О., Гудима Л.Я.,

за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Ковельсільмаш" на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 20.08.2013 р. по справі за позовом управління Пенсійного фонду України в м.Ковелі та Ковельському районі Волинської області до Публічного акціонерного товариства "Ковельсільмаш" про стягнення заборгованості,-

встановив:

06.08.2013 року позивач - управління Пенсійного фонду України в м.Ковелі та Ковельському районі Волинської області (надалі - УПФУ в м.Ковелі та Ковельському районі Волинської області), звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача - Публічного акціонерного товариства "Ковельсільмаш" (надалі - ПАТ "Ковельсільмаш") заборгованості в сумі 546499,27 грн.

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач зареєстрований як платник збору на загальнообов'язкове пенсійне страхування, а отже зобов'язаний відшкодовувати витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій працівників відповідача, призначених відповідно до п.п. «а», «б-з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», незалежно від часу їх призначення, до досягнення працівниками пенсійного віку, встановленого ст. 26 цього Закону. Згідно розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, борг ПАТ "Ковельсільмаш" за червень-липень 2013 року перед УПФУ в м.Ковелі та Ковельському районі Волинської області становить 546499,27 грн., однак відповідач не сплатив зазначеної суми боргу, у зв'язку із чим позивачем було заявлено адміністративний позов.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 20.08.2013 р. адміністративний позов задоволено повністю. Стягнуто з ПАТ "Ковельсільмаш" (45007, Волинська область, місто Ковель, вулиця Варшавська, будинок 1, ідентифікаційний код 00238138) на користь УПФУ в м.Ковелі та Ковельському районі Волинської області (45000, Волинська область, місто Ковель, вулиця Незалежності, будинок 101, код ідентифікаційний код 37788984) заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за червень-липень 2013 року в сумі 546 499,27 грн. (п'ятсот сорок шість тисяч чотириста дев'яносто дев'ять грн. 27 коп.).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із норми частини другої розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно якої пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". Одночасно зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

При цьому, відповідно до п.п. 6.2, 6.4, 6.8 п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду № 21-1 від 19 грудня 2003 року, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. В свою чергу підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Позивачем надсилався ПАТ "Ковельсільмаш" розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. «а», «б-з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», однак не зважаючи на вжиті УПФУ в м.Ковелі та Ковельському районі Волинської області заходи, відповідачем не проведено відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 546499,27 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач - Публічне акціонерне товариство "Ковельсільмаш" оскаржило його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що згідно з підпунктами 6.2, 6.4, 6.8 пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. №21-1, розмір сум відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новогіризначених (перерахованих) пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Відповідач вважає неправильним висновок суду першої інстанції про те, що надані розрахунки підтверджують фактичні витрати та підлягають відшкодуванню з ПАТ "Ковельсільмаш", так як довідка-розрахунок заборгованості та картка особового рахунку ПАТ «Ковельсільмаш» не можуть бути беззаперечними доказами існування заборгованості, оскільки вони є документами власного обліку позивача. До того ж, довідка-розрахунок та картка особового рахунку містять інформацію, яка потрапила в ці документи з розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій і не узгоджені із ПАТ «Ковельсільмаш».

Крім цього, відповідач зазначає, що при прийнятті оскаржуваної постанови судом першої інстанції не було враховано що відповідно до ухвали господарського суду Волинської області від 02.01.2013р., господарським судом було порушено провадження у справі № 5004/1671/12 про банкрутство ПАТ «Ковельсільмаш». На даний час, провадження у цій справі триває.

Апелянт вважає, що ця обставина є суттєвою для розгляду адміністративної справи, з огляду на те, що борг, який склався станом на дату порушення провадження справи по банкрутству, включений в реєстр кредиторів та буде оплачуватись при розподілі коштів між кредиторами. Порядок оплати ж поточних платежів, в тому числі і відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, діючим законодавством не передбачений.

В судове засідання сторони не з'явились, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи у суді, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ПАТ "Ковельсільмаш" 25 жовтня 1991 року зареєстроване виконавчим комітетом Ковельської міської ради як юридична особа, що вбачається з довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ № 199057/6 (а.с.17). Відповідач перебуває на обліку в УПФУ в місті Ковелі та Ковельському районі Волинської області як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і зобов'язаний відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до частини другої розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Зазначений обов'язок відповідача виник у зв'язку із тим, що його працівники, відпрацювавши деякий період за відповідних умов в ПАТ "Ковельсільмаш", отримали право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "а", "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Ці обставини відповідачем не заперечуються.

УПФУ в місті Ковелі та Ковельському районі Волинської області надано розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "а", "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (а.с.6-14).

З довідки позивача від 16 серпня 2013 року № 6215/02-20-22 слідує, що у червні-липні 2013 року пенсіонерам, вказаним в розрахунках, яким призначено пенсії за пільговий стаж, набутий під час роботи в ПАТ "Ковельсільмаш", отримано пенсій з врахуванням поштових витрат на суму 546 499,27 грн. (а.с.32).

Відповідно до карток особового рахунку відповідача з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, нараховано до відшкодування за списком № 1 - 348 277,63 грн. (з них 178 938,13 грн. за червень 2013 року та 169 339,50 грн. за липень 2013 року) і за списком № 2 - 198 221,64 грн. ( з них 97 940,82 грн. за червень 2013 року та 100 280,82 грн. за липень 2013 року), а всього 546 499,27 грн. (а.с.15-16)

Попри це відповідач, не зважаючи на вжиті позивачем заходи, не провів відшкодування зазначених витрат в сумі 546 499,27 грн. та не надав суду жодних підтверджень щодо сплати вказаної заборгованості.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників. Як передбачено статтею 3 цього Закону платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують внески до Пенсійного фонду у порядку, визначеному законодавством України.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Зокрема, суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності повинні сплачувати 100 відсотків від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Разом із цим відповідно до частини другої розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно п.п. 6.2, 6.4, 6.8 пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду № 21-1 від 19 грудня 2003 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій передбачено Порядком ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-2 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за № 988/18283. Відповідно до пунктів 2.2, 9.2 Порядку документами, на підставі яких здійснюється облік сум нарахованих платежів шляхом занесення інформації про суми, що підлягають сплаті платниками, до карток особових рахунків платників, є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. За бажанням платника органами Пенсійного фонду проводиться звірення розрахунків за всіма платежами, які сплачуються ним за звітний період. За платежами, за якими виникли розбіжності, за бажанням платника друкуються картки особових рахунків платників.

Так, зазначені розрахунки про розмір сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а також картки особових рахунків платників були сформовані позивачем та надіслані ПАТ "Ковельсільмаш", про що свідчать копії повідомлень про вручення поштового відправлення. (а.с. 6-7,9,11-14)

Враховуючи вищенаведені правові норми, колегія суддів вважає, що доводи відповідача, викладені у апеляційній скарзі, спростовані зазначеними доказами і посилання останнього на те, що такі розрахунки та картки особових рахунків платників не можуть бути беззаперечними доказами існування заборгованості, оскільки вони є документами власного обліку позивача, судом до уваги братись не можуть. Як слідує із матеріалів справи, копії розрахунків відповідач отримав разом із матеріалами позовної заяви, однак жодних заходів з відшкодування витрат не вживав.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів зазначає, що УПФУ в м.Ковелі та Ковельському районі Волинської області як територіальний орган Пенсійного фонду України у відповідності із законодавством України правомірно сформувало та надіслало до ПАТ "Ковельсільмаш" розрахунок відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 546499,27 грн.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Ковельсільмаш" залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 20.08.2013 р. по справі № 803/1700/13-а - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя І.В. Глушко

Судді О.О. Большакова

Л.Я. Гудим