Рішення № 40176446, 07.08.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №910/14651/14 07.08.14

За позовомТовариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування"доПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Статус" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 простягнення 10 923,86 грн. Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

Від позивача:Невідомий О.М.Від відповідача: не з'явивсяВід третьої особи :не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування" (надалі - "ТДВ "СК "ВіДі-Страхування") звернулось до господарського суду міста Києва із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Статус" (надалі - "ПАТ "СК "Статус") про стягнення 10 923,86 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТДВ "СК "ВіДі-Страхування" на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту №АС-008445 від 14.11.2013 р. внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - "ДТП") виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки Ford Focus, реєстраційний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки Nissan Micra, реєстраційний номер НОМЕР_2, яким скоєно ДТП, застрахована ПАТ "СК "Статус" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АС/4464942, а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.07.2014 р. порушено провадження у справі №910/14651/14, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 та призначено розгляд справи на 07.08.2014 р.

06.08.2014 р. до канцелярії суду надійшли письмові пояснення третьої особи, в яких вона не заперечує проти своєї вини та вказує, що відшкодування шкоди повинне покладатися на відповідача в повному обсязі.

В судове засідання представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду виконав, позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується відміткою на ухвалі суду про відправлення, конвертом та довідкою відділення поштового зв'язку, в якій зазначено причину повернення - по даній адресі такої фірми немає.

При цьому, суд відзначає, що за змістом ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 02218, м. Київ, вул. Райдужна, буд. 59-Б, оф. 3, на яку було відправлено ухвалу суду, підтверджується наявними в матеріалах справи документами, інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, яка міститься на офіційному веб-сайті Державного підприємства "Інформаційно-ресурсний центр" за адресою http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html та вказано у позові.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Третя особа в судове засідання не з'явилась, у своїх письмових поясненнях від

06.08.2014 р. просила у зв'язку з перебуванням у відпустці провести судове засідання без її участі.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач та третя особа повідомлені про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.11.2013 р. між ТДВ "СК "ВіДі-Страхування" (страховик) та ОСОБА_3 (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №АС-008445 (надалі - "Договір"), об'єктом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном, а саме: автомобілем Ford Focus, реєстраційний номер НОМЕР_1, на випадок настання страхових випадків, зокрема, пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин внаслідок ДТП.

16.01.2014 р. о 18:00 год. по проспекту Бажана (метро Харківська) сталася ДТП за участі застрахованого автомобіля Ford Focus, реєстраційний номер НОМЕР_1, та автомобіля марки Nissan Micra, реєстраційний номер НОМЕР_2, а саме: ОСОБА_1, керуючи автомобілем Nissan Micra при перестроюванні та зміні напрямку руху, допустила зіткнення з автомобілем Ford Focus, чим було спричинено механічні пошкодження обом автомобілям.

Факт скоєння ДТП підтверджується довідкою ВДАІ Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві від 16.01.2014 р. та довідкою ВДАІ Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві №9334862 про дорожньо-транспортну пригоду.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_1 п. 10.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Дарницького районного суду

м. Києва від 28.02.2014 р. у справі №753/1878/14-п, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На підставі страхового акту №КР-007576 Регрес від 24.02.2014 р. у відповідності до звіту №634 від 24.01.2014 р. про визначення вартості матеріального збитку, розрахунку суми страхового відшкодування, рахунку СТО №АдС-00000770 від 24.01.2014 р. та на підставі заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування №25/04/9.01/0210.14, позивач виконуючи свої зобов'язання за Договором, здійснив відшкодування завданої шкоди внаслідок спірної ДТП шляхом виплати коштів у сумі 10 932,86 грн., що підтверджується платіжним дорученням №605 від 05.03.2014 р.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до ТДВ "ВіДі-Страхування" перейшло в межах суми 10 932,86 грн. право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Із постанови Дарницького районного суду м. Києва від 28.02.2014 р. у справі №753/1878/14-п вбачається, що транспортний засіб - автомобіль Nissan Micra, реєстраційний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю Ford Focus, реєстраційний номер НОМЕР_1, знаходився під керуванням ОСОБА_1.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем Nissan Micra, реєстраційний номер НОМЕР_2 - ОСОБА_1, встановлена у судовому порядку.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля Nissan Micra, реєстраційний номер НОМЕР_2, застрахована ПАТ "СК "Статус" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АС/4464942, що підтверджується Інформацією з єдиної централізованої бази даних МТСБУ та самим полісом, доданим третьою особою до своїх пояснень від 06.08.2014 р.

Вказаним договором (поліс №АС/4464942) передбачено, що франшиза становить 500,00 грн., а ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб - 50 000,00 грн.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Нормою ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Таким чином, належним доказом розміру відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу є висновок особи, яка згідно чинного законодавства України має право на проведення експертної оцінки майна (суб'єкт оціночної діяльності або аварійний комісар).

В матеріалах справи наявний звіт №634 про визначення вартості матеріального збитку, складений 24.01.2014 р. суб'єктом оціночної діяльності - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності НОМЕР_3, виданий Фондом державного майна України 29.12.2012 р.), відповідно до якого вартість матеріального збитку завданого автомобілю Ford Focus, реєстраційний номер НОМЕР_1, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, в результаті його пошкодження при спірному ДТП, дорівнює

8 515,10 грн. (із врахуванням 20% ПДВ).

Таким чином, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджено вартість відновлювального ремонту застрахованого транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу у розмірі 8 515,10 грн.

З наявного в матеріалах справи платіжного доручення №605 від 05.03.2014 р. вбачається, що позивачем було перераховано на рахунок СТО кошти у розмірі 10 932,86 грн. на підставі рахунку №АдС-00000770 від 24.01.2014 р.

Отже, розмір фактично виплачених коштів перевищує розмір відновлювального ремонту, розрахованого згідно ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", а тому обов'язок відповідача по сплаті коштів обмежується сумою, визначеною у звіті - 8 515,10 грн.

Різниця між розміром фактично виплачених позивачем коштів та розміром відновлювального ремонту, обов'язок по відшкодуванню якого покладено на відповідача, може бути відшкодована в порядку ст. 1194 Цивільного кодексу України.

Судом встановлено, що до позивача перейшли всі права потерпілого згідно ст. 512 Цивільного кодексу України, а тому, оскільки правовідносини між потерпілим та страховиком за полісом ОСЦВВТЗ (відповідач) регулюються Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", заміна кредитора в зобов'язанні не змінює їх суті та норми, якою вони регулюються.

З метою отримання страхового відшкодування позивач на підставі ст.ст. 11, 509, 530 Цивільного кодексу України та ст.ст. 35, 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" звернувся до відповідача із заявою №15/04/8.04/109-14 від 21.03.2014 р., в якій просив протягом 15 днів з моменту отримання даної заяви переказати суму виплати на його рахунок. Вказаний лист був отриманий ПАТ "СК "Статус" 27.03.2014 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0319404645613.

Однак, на день розгляду даної справи відповідачем не надано доказів на спростування твердження позивача, що ПАТ "СК "Статус" не здійснило відшкодування шкоди, а відтак строк виконання відповідачем зобов'язання по страховому відшкодуванню шкоди, завданої автомобілю Ford Focus, реєстраційний номер НОМЕР_1, станом на день звернення ТДВ "СК "ВіДі-Страхування" до суду за захистом своїх прав настав.

Абзацом 2 пункту 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Враховуючи визначені полісом №АС/4464942 розмір франшизи - 500,00 грн., встановлений розмір вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу - 8 515,10 грн., відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі

8 015,10 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що правомірним буде задовольнити позовні вимоги частково та стягнути з ПАТ "СК "Статус" на користь ТДВ "СК "ВіДі-Страхування" суму страхового відшкодування у розмірі 8 015,10 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування" задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Статус" (02218, м. Київ, вул. Райдужна, буд. 59-Б, оф. 3; ідентифікаційний код 31201694) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування" (08131, м. Київ, вул. Велика Кільцева, 56; ідентифікаційний код 35429675) суму страхового відшкодування у розмірі 8 015 (вісім тисяч п'ятнадцять) грн. 10 коп. та судовий збір у розмірі 1 339 (одна тисяча триста тридцять дев'ять) грн. 41 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.08.2014 р.

Суддя Р.В. Бойко