Вирок № 40176340, 15.08.2014, Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/1893/13-к Номер провадження 1-кп/375/3/14

ВИРОК ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15.08.2014 року Рокитнянський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Нечепоренка Л.М., при секретарі Киричок В.В., за участю прокурора Сахно Л.В., потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, неповнолітньої ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5 та представника потерпілого ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Рокитне кримінальне провадження № 12013100010000176 по обвинуваченню

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та мешканки АДРЕСА_1, українки, громадянки України, студентки 4 курсу Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова, не заміжньої, не судимої

по ст.286 ч.2 КК України,-

у с т а н о в и в:

09 червня 2013 року біля 18 год. 55 хв. обвинувачена, керуючи технічно справним автомобілем марки «DACIА LOGAN» д.н.з. НОМЕР_5 з пасажирами в салоні ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_9, їх двома малолітніми онуками, неповнолітньою ОСОБА_3 та рухаючись поза межами населеного пункту по другорядній автодорозі с.Синява-вул.Першотравнева в смт.Рокитне в напрямку вул.Першотравневої на порушення вимог п.п.1.3, 1.5 та 2.3 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.01 та введених в дію з 1.01.02, не діяла таким чином, щоб не створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров»ю громадян, завдавати матеріальних збитків, проявила неуважність та безпечність, за наявності по напрямку руху встановленого попереджувального знаку - 2.1 ПДР України «Дати дорогу», на порушення його вимог та вимог п.16.11 ПДР України, при виїзді з другорядної дороги на головну Т-10-17 Миронівка-Рокитне-Довгалівське-Плоске в смт.Рокитне, не дала дорогу автомобілю марки «VOLKSWAGEN TOUAREG» д.н.з. НОМЕР_6 під керуванням водія ОСОБА_10, який наближався до даного перехрестя нерівнозначних доріг з правого боку по головній дорозі та рухався в напрямку с.Плоске, в результаті чого на смузі руху автомобіля «VOLKSWAGEN ТOUAREG» допустила зіткнення вказаних транспортних засобів.

Внаслідок вищевказаної ДТП пасажир автомобіля «DACIА LOGAN» ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження, від яких померла в Рокитнянській ЦРЛ, а пасажири ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримали тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.

Таким чином обвинувачена порушила вимоги:

- п.1.3 ПДД « Учасники дорожнього руху зобов»язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими»;

- п.1.5 «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров»ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

- 2.3 «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов»язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

- п.16.11 «На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку руху»;

- Вимог дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу». Водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що під»їзджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі.

Тобто порушення Правил дорожнього руху України перебуває в причинному зв»язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та наслідками у вигляді спричинення потерпілим ОСОБА_3 та ОСОБА_2 тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості та смерті ОСОБА_8.

В судовому засіданні обвинувачена вину свою визнала повністю і показала, що 9 червня 2013 року біля 18 год. вона керувала автомобілем «DACIА LOGAN» д.н.з. НОМЕР_5 з пасажирами в салоні ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_9, їх двома малолітніми онуками та неповнолітньою ОСОБА_3 і рухались із с.Синява Рокитнянського району в напрямку смт.Рокитне по другорядній автодорозі. Коли під»їхали до перехрестя з головною дорогою, яка була позначена відповідним знаком, пригальмувала і впевнившись у відсутності транспортних засобів, які б рухалися по головній дорозі, почала переїздити головну дорогу в напрямку вул.Першотравневої в смт.Рокитне. Коли вже минала головну дорогу майже на узбіччі її раптово вдарив в праву задню частину автомобіля легковий автомобільё якого вона не бачила на головні дорозі. Від ДТП пасажири ОСОБА_11 та ОСОБА_2 отримали тілесні ушкодження і їх та матір забрала швидка допомога, де мати в лікарні від отриманих травм померла.

Допитавши обвинувачену, потерпілих, свідків, дослідивши докази по справі, суд вважає доказаною вину обвинуваченої у вчиненні інкримінуємого їй кримінального правопорушення.

Так, потерпілий ОСОБА_1 суду показав, що 9.06.13 його мати - ОСОБА_8 їхала в автомобілі під керуванням доньки - ОСОБА_7 і під час ДТП отримала тілесні ушкодження, від яких померла.

Потерпіла ОСОБА_2 суду показала, що 9.06.13 вона, її чоловік, сестра - ОСОБА_8, двоє онуків та сусідська дівчина - ОСОБА_11, автомобілем під керуванням ОСОБА_7 із с.Іванівка Білоцерківського району поїхали на озеро, розташоване в Рокитнянскому районі. Після 17 год. поверталися додому і коли переїздили перехрестя перед смт.Рокитне вона побачила автомобіль чорного кольору, який їхав з правої сторони на них і вона про це крикнула, а потім він вдарив в задню частину автомобіля їх автомобіля. Вона та Ірина отримали травми і їх та сестру ОСОБА_8 забрала в лікарню швидка допомога, де та від отриманих травм померла.

Свідок ОСОБА_9 суду показав, що автомобілем під керуванням племінниці дружини - ОСОБА_7 вони поїхали на озеро в Рокитнянському районі і біля 18 год. поверталися додому. Дорога йшла через ліс і виходила на головну, яку необхідно було переїхати. ОСОБА_12 призупинилася і так як машин не було, поїхала далі. Він сидів на передньому пасажирському сидінні і машину справа не бачив, так як розмовляв із задніми пасажирами. Коли минали перехрестя, дружина крикнула про автомобіль, який їхав з правого боку і він побачив даний автомобіль, якій через секунду вдарив їх в задню частину автомобіля, де сиділа матір ОСОБА_12 - ОСОБА_8, яку від удару викинуло з автомобіля і автомобіль пішов юзом. Потерпілих - ОСОБА_2, ОСОБА_11 та ОСОБА_8 забрали до лікарні, де остання померла.

Свідок ОСОБА_10 суду показав, що 9.06.13 біля 18 год. він керував автомобілем марки «VOLKSWAGEN TOUAREG» д.н.з. НОМЕР_6, належним СФГ «Т.В.К.», який рухався зі швидкістю біля 60 км/год. по автодорозі Миронівка-Рокитне-Довгалівське-Плоске в бік с.Довгалівське. Вказана дорога є головною по відношенню до прилеглих. Коли він наблизився до перехрестя з дорогою, яка веде з с.Синява до вул.Першотравневої смт.Рокитне, то побачив з лівого боку, тобто з с.Синява до перехрестя наблизився автомобіль сірого кольору і призупинився. Так як той автомобіль не виказував наміру рухатися далі він продовжив рух і коли наблизився до перехрестя, то легковий автомобіль почав рухатися через дорогу і з метою уникнути зіткнення він почав гальмувати та намагався об»їхати автомобіль, але це не вдалося і на його стороні руху він вдарився своїм автомобілем в задню частину легкового автомобіля. Після зупинки автомобіля він вийшов з кабіни і почувши крики жінок, викликав швидку допомогу.

Згідно висновку судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи № 2885 від 15.07.14:

- 4,5 - в даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля Дачія ОСОБА_7

повинна була діяти у відповідності до вимог п.16.11 ПДР та розділу 33 п/п 2.1 цих Правил.

У даній дорожньо-транспортній ситуації технічна можливість запобігти зіткнення водія автомобіля Дачія ОСОБА_7 визначалася виконанням нею вимог п.16.11 ПДР та розділу 33 п/п 2.1 цих Правил, для чого вона не мала будь-яких перешкод технічного характеру.

- 6,7 - в даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля Фольксваген ОСОБА_10

повинен був діяти у відповідності до вимог п.п.10.1 та 12.3 ПДР.

Водій автомобіля Фольксваген ОСОБА_10 не мав технічної можливості попередити

зіткнення з автомобілем Дачія шляхом застосування своєчасного прямолінійного гальмування, тобто шляхом виконання вимог п.п.10.1 та 12.3 ПДР України.

- 8 в даній дорожньо-транспортній ситуації дії водія автомобіля Дачія ОСОБА_7 не

відповідали вимогам п.16.11 ПДР та розділу 33 п/п 2.1 цих Правил та знаходилися, з технічної точки зору, в причинному зв»язку з виникненням даної ДТП.

В діях водія автомобіля Фольксваген ОСОБА_10 не вбачається невідповідностей вимогам

ПДР України, які б знаходилися, з технічної точки зору, в причинному зв»язку з виникненням даної ДТП.

Тобто, з вказаного висновку можливо зробити висновок, що основними причинами дорожньо-транспортної пригоди є неуважність обвинуваченої.

Крім того, вина обвинуваченої підтверджується:

- карткою первинного обліку інформації про вчинення ДТП на Окружній автодорозі смт.Рокитне, при якій учасники отримали тілесні ушкодження;

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 09.06.13, схемою до нього та фототаблицею, де вказані дорожня розмітка, розташування транспортних засобів та інші докази, які мають значення для справи;

- протоколами оглядів транспортних засобів;

- висновком судово-медичної експертизи № 100 від 18.07.13, згідно якого смерть ОСОБА_7 настала внаслідок закритої травми грудної клітини та живота з пошкодженням органів.

При проведенні експертизи виявлено: множинні переломи ребер з пошкодженням легень; забої легень; чрезкапсулярні розриви селезінки та печінки; кров в черевній та плевральній порожнинах.

Пошкодження, що спричинило смерть ОСОБА_8, могло утворитися від дії твердого предмета (предметів), могло утворитися в результаті ДТП під час дії виступаючих елементів салону автомобіля, в строк та при обставинах, вказаних у постанові; в момент ДТП потерпіла могла займати місце пасажира легкового автомобіля та має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.

- висновком судово-медичної експертизи №72 від 18.07.13, згідно якого у ОСОБА_3

виявлені тілесні ушкодження у вигляді: саднин в області обличчя, лівої та правої кисті; струсу головного мозку та закритий перелом кісток тазу, які утворилися в результаті ДТП у пасажира автомобіля в строк та при обставинах, вказаних у постанові.

По ступеню тяжкості виявлені тілесні ушкодження відносяться до категорії ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що потягли за собою розлад здоров»я більше 21 дня.

- висновком судово-медичної експертизи №71Д від 17.07.13, згідно якого у ОСОБА_2

виявлені тілесні ушкодження у вигляді: саднин в області голови, верхніх кінцівок; струсу головного мозку; закритого перелому правої та лівої плечових кісток; перелому кісток тазу з права, які утворилися від дії тупого предмету (предметів) і могли утворитися в результаті ДТП у пасажира автомобіля в строк та при обставинах, вказаних в постанові і відносяться до категорії ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що потягли розлад здоров»я більше 21 дня.

Суд вважає, що порушення обвинуваченою вимог Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинному зв"язку з настанням наслідків.

Суд кваліфікує дії обвинуваченої за ст.286 ч.2 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілим ОСОБА_3 та ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесні ушкодження та спричинили смерть потерпілої ОСОБА_8, а саме в порушенні вимог п.п.1.3, 1.5, 2.3, 16.11 Правил дорожнього руху України.

При обранні міри покарання обвинуваченій суд бере до уваги як пом"якшуючі обставини - щире каяття, активне сприяння розслідуванню злочину, позитивні характеристики з місця проживання та роботи та вік обвинуваченої.

Обтяжуючих обставин не встановлено.

Суд вважає, що обвинуваченій необхідно обрати покарання у виді позбавлення волі з врахуванням її особи, характеристик з місця проживання і роботи та з врахуванням тяжких наслідків, які наступили внаслідок недодержання Правил дорожнього руху та застосовувати додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Але враховуючи особу обвинуваченої, інші обставини - позитивні характеристики, вчинення злочину неумисно, вперше, суд приходить до висновку про можливість її виправлення без відбування основного покарання і тому приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням, якщо вона протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов"язки.

Відповідно до ст.128 КПК України особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину, вправі пред"явити до обвинуваченого цивільний позов.

Ст.55 КПК України передбачено, що потерпілим визнається особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.

Згідно ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, а ст.1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка володіє транспортним засобом на відповідній правовій підставі.

Суд вважає, що є підстави для відшкодування матеріальної шкоди позивачу СФГ «Т.В.К.», так як той поніс матеріальні збитки у вигляді пошкодження його майна, а саме: автомобіля марки «VOLKSWAGEN TOUAREG» д.н.з. НОМЕР_6, що підтверджено висновком № 0027-06/13 від 27.06.2013, згідно якого вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «VOLKSWAGEN TOUAREG» д.н.з. НОМЕР_6 в результаті його пошкодження при ДТП складає 414945,40 грн..

Відшкодувати вказану матеріальну шкоду повинен відповідач по справі - обвинувачена ОСОБА_7 в розмірі 364945,40 грн. та у відповідності до Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - АТ «СК АХА Страхування» в межах страхової суми, а саме: 50 тис. грн., з яким на застрахований автомобіль «DACIА LOGAN» д.н.з. НОМЕР_5 у відповідачки укладений договір цивільно-правової відповідальності згідно страхового полісу №АС/ 0754375 від 01.03.2013.

Речові докази: автомобілі «VOLKSWAGEN TOUAREG» д.н.з. НОМЕР_6 та «DACIА LOGAN» д.н.з. НОМЕР_5 повернути власникам.

Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд

З А С У Д И В :

Визнати винною ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.2 КК України та призначити покарання у виді 5 (п»яти) років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами терміном 1 рік.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_7 звільнити від відбування основного покарання, якщо вона протягом одного року не вчинить нового злочину та виконає покладені на неї обов"язки - повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи та періодично з"являтися до них для реєстрації.

Рахувати строк відбуття покарання з дня набрання вироком законної сили.

Задовольнити цивільній позов СФГ «Т.В.К.» до ОСОБА_7 та АТ «СК АХА Страхування» про відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнути з обвинуваченої ОСОБА_7 364945,40 грн. на користь СФГ «Т.В.К.» с.Ольшаниця, вул.Леніна,96 Рокитнянського району Київської області р/р 2600430101443 в Рокитнянському ТВБВ Ощадбанку № 10026/0583 код ЄРДПОУ 30846410 МФО 322669.

Стягнути з АТ «СК АХА Страхування» м.Київ, вул.Іллінська,8 50 тис. грн. на користь СФГ «Т.В.К.» с.Ольшаниця, вул.Леніна,96 Рокитнянського району Київської області р/р 2600430101443 в Рокитнянському ТВБВ Ощадбанку № 10026/0583 код ЄРДПОУ 30846410 МФО 322669.

Стягнути з обвинуваченої ОСОБА_7 8383,84 грн. на користь держави за проведення інженерно-технічних експертиз.

Речові докази: автомобілі «VOLKSWAGEN TOUAREG» д.н.з. НОМЕР_6 та «DACIА LOGAN» д.н.з. НОМЕР_5 повернути власникам.

На вирок суду може бути подана апеляція протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя