Рішення № 40176018, 11.08.2014, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.08.2014 Справа № 9/5009/4372/11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпласт Запоріжжя" (69121, м. Запоріжжя, вул. Товариська, 39-А, кв. 63)

до Дочірнього підприємства "Імідж Холдинг" Акціонерної компанії "Імідж Холдинг АпС" (70420, Запорізька область, Запорізький район, с. Хортиця, пров. Сонячний, 5-А)

про стягнення суми 3175738,39 грн.

Суддя Боєва О.С.

За участю представників сторін:

Від позивача: Погосян М.А. (дов. № 01 від 01.07.14), Ганчев С.Г. (директор, наказ № 1 від 17.01.2012р.)

Від відповідача: не з'явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача суми 2944000грн. основного боргу, суми 123809,66 грн. - пені, суми 23963,18 грн. - 3% річних, суми 83965,55 грн. - інфляційний втрат.

Ухвалою суду від 02.08.2011р. порушено провадження у справі № 9/5009/4372/11, судове засідання призначено на 25.08.2011р. Ухвалою суду від 25.08.2011р. зупинено провадження у справі № 9/5009/4372/11 до вирішення господарським судом Запорізької області спору у справі № 10/5009/4821/11 та набрання рішенням по цій справі законної сили. Ухвалою суду від 03.05.2012р. у зв'язку з усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, провадження у справі № 9/5009/4372/11 поновлено, судове засідання призначено на 22.05.2012р. У судовому засіданні 22.05.2012р. на підставі ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 28.05.2012р. Ухвалою суду від 28.05.2012р. направлено матеріали -документи, вилучені зі справи № 9/5009/4372/11 до СВ Запорізького РВ ГУМВС України в Запорізькій області. Цією ж ухвалою зупинено провадження у справі № 9/5009/4372/11 до розгляду Донецьким апеляційним господарським судом апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Запорізької області від 25.04.2012р. у справі № 10/5009/4821/11 та набрання рішенням по ній (за результатами розгляду апеляційної скарги) законної сили та у зв'язку з надсиланням матеріалів до слідчих органів. Ухвалою суду від 26.04.2013р. поновлено провадження у справі № 9/5009/4372/11 з 16.05.2013р., судове засідання призначено на 16.05.2013р. У судовому засіданні 16.05.2013р. оголошено перерву до 28.05.2013р. Ухвалою суду від 28.05.2013р. на підставі ст. 69 ГПК України строк розгляду спору у справі продовжено на п'ятнадцять днів - до 12.06.2013р., цією ж ухвалою в порядку ст. 79 ГПК України зупинено провадження у справі № 9/5009/4372/11 до вирішення господарським судом Запорізької області спору у справі № 908/1655/13 та спору у справі № 908/1723/13 та набрання рішеннями по цим справам законної сили. Ухвалою суду від 04.09.2013р. у зв'язку з усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, провадження у справі № 9/5009/4372/11 поновлено, судове засідання призначено на 24.09.2013р.

Ухвалою суду від 11.09.2013р. в порядку ст. 79 ГПК України зупинено провадження у справі № 9/5009/4372/11 до розгляду Донецьким апеляційним господарським судом апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Запорізької області від 28.05.2013р., а також до розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 02.07.2013р. у справі № 9/5009/4372/11 та повернення матеріалів справи № 9/5009/4372/11 до господарського суду Запорізької області. Ухвалою суду від 13.01.2014р. провадження у справі № 9/5009/4372/11 було поновлено, судове засідання призначено на 05.02.2014р. Ухвалою суду від 05.02.2014р. в порядку ст. 79 ГПК України зупинено провадження у справі № 9/5009/4372/11 до вирішення господарським судом Запорізької області справи № 908/1723/13 та набрання рішенням по цій справі законної сили, а також до розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 02.07.2013р. у справі № 9/5009/4372/11 та повернення матеріалів справи № 9/5009/4372/11 до господарського суду Запорізької області. Ухвалою суду від 04.08.2014р. провадження у справі № 9/5009/4372/11 поновлено, судове засідання призначено на 11.08.2014р.

22.01.2014р. до господарського суду від ДП "Імідж Холдинг" Акціонерної компанії "Імідж Холдинг АпС" надійшла апеляційна скарга на ухвалу від 28.05.2013р. у справі № 9/5009/4372/11. В скарзі відповідач просить залучити третю особу ТОВ «Торгівельний будинок «Мегаполіс», визнати причини пропуску встановленого законом процесуального строку для оскарження ухвали в апеляційній інстанції поважною і відновити пропущений строк, ухвалу господарського суду Запорізької області від 28.05.2013р. у справі № 9/5009/4372/11 скасувати.

Згідно ст. 91 ГПК України апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд.

Із змісту п. 3.14. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» слідує, що зловживанням процесуальними правами слід вважати, зокрема, подання учасниками судового процесу апеляційних і касаційних скарг на процесуальні документи, дія яких на момент подання такої скарги закінчилася (вичерпана), - наприклад, на ухвалу про зупинення провадження у справі після поновлення провадження в останній. Відповідна практика, спрямована на умисне затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку. З урахуванням обставин справи господарський суд може залишити відповідну скаргу без задоволення, приєднавши її до матеріалів справи і зазначивши про це в описовій частині рішення, прийнятого по суті справи.

Дія ухвали господарського суду Запорізької області від 28.05.2013р. про зупинення провадження у справі № 9/5009/4372/11 на момент подання апеляційної скарги, а саме: станом на 22.01.2014р., закінчилася (вичерпалася), оскільки ухвалою суду від 04.09.2013р. провадження у справі було поновлено, ухвалою суду від 11.09.2013р. знову зупинено та ухвалою від 13.01.2014р. провадження у справі поновлено, призначено судове засідання на 05.02.2014р. Крім того, вказана ухвала вже оскаржувалась в апеляційному порядку і постановою Донецького апеляційного господарського суду від 02.07.2013р. залишена без змін.

За таких обставин суд дійшов до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги ДП "Імідж Холдинг" Акціонерної компанії "Імідж Холдинг АпС" на ухвалу господарського суду від 28.05.2013р. у справі № 9/5009/4372/11, приєднавши її до матеріалів справи.

11.08.2014р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням позивача, починаючи з судового засідання 05.02.2014р., суд здійснював фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме: програмно-апаратного комплексу "Оберіг".

Позивач підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві з урахуванням письмових пояснень, поданих у судовому засіданні 28.05.2012р., зазначивши, зокрема, про наступне. 12.02.2009р. між сторонами був укладений договір поставки № 12/02/09д, за умовами якого, позивач зобов'язався поставити і передати у власність відповідача товар, а останній - прийняти та оплатити його. На виконання умов договору, позивач 04.02.2011р. за видатковою накладною № 1 поставив відповідачу товар на суму 1632000 грн., відповідач, в свою чергу, здійснив часткову сплату товару в розмірі 320000 грн. За видатковою накладною № 1 від 03.03.2011р. позивачем було поставлено товар на суму 1632000 грн., який відповідачем сплачено не було. Тобто відповідачу було поставлено товар на загальну суму 3264000 грн., а оплачено відповідачем 320000грн. Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем складає 2944000 грн. Також позивач зазначив, що твердження відповідача про те, що йому не були надані сертифікат якості та копія висновку санітарно-епідеміологічної експертизи не відповідають дійсності. Товар був прийнятий відповідачем разом з сертифікатом якості, товаросупровідними документами та копією висновку санітарно-епідеміологічної експертизи. Під час приймання товару відповідачем зазначені документи були надані разом з податковою накладною, видатковою накладною та рахунком, останні не приймаються без сертифіката якості і протоколу випробувань продукції. Цей факт підтверджується підписами та печатками сторін на накладних. Просить позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання 11.08.2014р. не з'явився, але у попередніх судових засіданнях представник відповідача заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві, який надійшов до суду 22.05.2012р., та у доповненні до відзиву, яке надійшло 23.05.2012р., зазначивши, зокрема, про наступне. Відповідно до п. 1.3 договору поставки № 12/02/09д від 12.02.2009р. сторони погодили, що одночасно з товаром позивач зобов'язаний був передати відповідачу наступні документи: сертифікат якості, товаросупровідні документи та копію висновку санітарно-епідеміологічної експертизи. Пунктом же 3.2 договору передбачено, що датою постачання є дата фактичної передачі товару, товаросупровідних документів, а також передачі всіх документів підтверджуючих якість товару. Однак позивач не передав відповідачу жодного документу, підтверджуючого якість товару, передбаченого п. 1.3. договору. Також відповідач зазначив, що товар був переданий позивачем не в повному обсязі, а отже партію товару фактично не поставлено. Відповідач неодноразово звертався з листами до позивача, повідомляючи останнього, що документи підтверджуючі якість товару не надані, товар не поставлено. Однак всі листи були залишені без уваги. Вважає, що позивачем не надано жодного доказу виконання ним договірних зобов'язань, необхідних для настання часу оплати партії товару згідно п. 5.1 договору, звертає увагу на те, що відповідач не може та не має право використовувати товар наданий позивачем не маючи документів, які підтверджують якість товару. Окрім цього, зазначає, що незалежним аналітичним центром при Міністерстві аграрної політики та продовольства України Українським науково-дослідним інститутом спирту і біотехнології продовольчих продуктів було зроблено висновок від 14.09.2011р., що Протокол випробувань № 3/8-5111-41770Е від 09.06.2011р. виданий Випробувальним центром інституту екогігієни і токсикології ім. Л.В. Медведя та Протокол № 208с/р вимірювань виробів із полімерних та інших матеріалів від 09.06.2011р. виданий ДЗ «Запорізька обласна санепідстанція» не обґрунтовані, не відповідають дійсності, а ковпачки для закупорювання пляшок впливають на органолептичні показники напою, що не може гарантувати та забезпечувати якість продукції вимог нормативних документів при зберіганні. Просить у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

12.02.2009р. між ТОВ "Інтерпласт Запоріжжя" (постачальник, позивач у справі) та ДП "Імідж Холдинг" АК "Імідж Холдинг АпС" (покупець, відповідач у справі) був укладений договір поставки № 12/02/09Д, за умовами якого, постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупця: ковпачок пластмасовий з висувним клапаном для закупорювання скляних пляшок ТМ "Хортиця" (далі «товар»), відповідно до затвердженого еталонного зразка та специфікацій, які складають невід'ємну частину даного договору. Покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором (п.1.1 договору).

Пунктами 11.1, 11.2 визначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2009р. У випадку якщо на протязі 30 календарних днів до закінчення строку дії договору жодна зі сторін не виявить бажання розірвати договір, він вважається пролонгованим на аналогічний період.

Відповідно до п. 1.2 договору кількість, асортимент і ціна товару узгоджується сторонами завчасно та зазначається в специфікаціях до даного договору, які є невід'ємною його частиною.

Поставка товару по даному договору здійснюється партіями, розмір яких визначається у підписаних специфікаціях до даного договору (п.3.1).

Так, специфікацією № 1 від 18.10.2010р. сторони погодили асортимент, ціну, кількість та дати поставки товару, а саме: 25.12.2010р., 25.01.2011р., 20.02.2011р. Загальна вартість товару складає 4896000 грн. з урахуванням ПДВ.

У пункті 1.3. визначено документи на товар, які постачальник повинен передати покупцю, а саме: санітарно-гігієнічний висновок (копія), посвідчення якості, товаросупровідні документи.

Згідно з п. 3.2 договору датою поставки товару вважається дата фактичної передачі товару, товаросупровідних документів в пункті поставки, про що свідчить відмітка в товаросупровідних документах, а також передачі усіх документів підтверджуючих якість товару.

Згідно ж з п. 6.2 договору товар вважається переданим постачальником та прийнятим покупцем по кількості з моменту його фактичної передачі в пункті поставки та оформлення товаросупровідних документів.

Відповідно до п. 5.1 договору, в редакції додаткової угоди № 4 від 28.10.2009р., покупець здійснює розрахунок за кожну отриману партію товару на протязі 60 календарних днів від дати поставки товару, а також передачі усіх документів, що підтверджують якість товару.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.02.2011р. та 03.03.2011р. позивач, на виконання умов договору, поставив відповідачу, а останній прийняв товар на загальну суму 3264000 грн., про що сторонами підписано та скріплено печатками видаткову накладну № РН-0000001 від 04.02.2011р. на суму 1632000 грн. та видаткову накладну № РН-0000002 від 03.03.2011р. на суму 1632000 грн.

В матеріалах справи містяться копія Протоколу випробувань продукції № 161, виданого Лабораторією промислової токсикології і гігієни праці при використанні хімічних речовин Державної установи «Інститут медицини праці АМН України», копія Висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 05.03.02-03/3247 від 19.01.2011р., виданого Державною санітарно-епідеміологічною службою Міністерства охорони здоров'я України та копії Сертифікатів якості ковпачка пластмасового з висувним клапаном та дозаторним обладнанням № 1/04/02/11 від 04.02.2011р. та № 2/03/03/11 від 03.03.2011р. Як слідує з пояснень позивача вказані документи були передані відповідачу разом з товаром.

Відповідач, в свою чергу, договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за отриманий товар здійснив частково на суму 320000 грн.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Аналогічні приписи містяться в ст. 265 ГК України.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Згідно з ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Приписами ст. 629 цього Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач доказів належного виконання зобов'язання і перерахування позивачу заявленої до стягнення суми не надав.

Факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем за поставлений товар в розмірі 2944000 грн. підтверджується матеріалами справи.

Таким чином вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 2944000 грн. основного боргу є обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи відповідача про те, що позивач не передав відповідачу документи, підтверджуючі якість товару та передбачені п. 1.3. договору, спростовуються наступним.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на киї вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ж ст. 666 ЦК України якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з

товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Відповідачем не надано належних доказів, які б дійсно свідчили про неотримання останнім документів на товар, передбачених п. 1.3 договору. Порядок передачі товару визначений умовами договору, окремих положень щодо порядку передачі документів підтверджуючих якість товару договір не містить. Товар було прийнято відповідачем без зауважень про що свідчать підписані та скріплені печатками видаткові накладні. Накладні не містять жодних посилань, зауважень про відсутність або отримання товару без документів, підтверджуючих його якість.

Щодо посилання відповідача про отримання товару неналежної якості, слід зазначити, що зазначене було предметом дослідження у справі № 908/1723/13, за наслідками розгляду якої було прийнято рішення від 01.04.2014р.

Інші доводи відповідача, викладені у відзиві, спростовуються наведеним вище.

Також позивач просить стягнути з відповідача суму 23963,18 грн. - 3% річних за загальний період з 06.04.2011р. по 29.07.2011р. та суму 83965,55 грн. інфляційних втрат за загальний період з квітня 2011р. по липень 2011р.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо законом чи договором не встановлений інший розмір відсотків.

Перевіривши розрахунок 3% річних суд встановив, що розрахунок здійснений вірно.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок втрат від інфляції, суд вважає за необхідне скоригувати його, оскільки в розрахунок мають включатися також періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Позивачем визначений період нарахування інфляційних втрат з квітня 2011р. по липень 2011р. Отже, за загальний період з квітня 2011р. по липень 2011р. з відповідача підлягає стягненню сума 15561,59 грн. інфляційних втрат.

Таким чином до стягнення підлягає сума 23963,18 грн. - 3% річних за загальний період з 06.04.2011р. по 29.07.2011р. та сума 15561,59 грн. інфляційних втрат за загальний період з квітня 2011р. по липень 2011р.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 123809,66 грн. за загальний період з 06.04.2011р. по 29.07.2011р.

Пунктом 9.2 договору сторони визначили, що у випадку несвоєчасної оплати товару, в строк, визначений п. 5.1 даного договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, за кожен день порушення зобов'язання.

Відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Факт порушення грошових зобов'язань відповідачем є доведеним, період та розмір заявленої до стягнення пені визначний позивачем вірно, а тому вимога про стягнення з відповідача суми 123809,66 грн. пені за загальний період з 06.04.2011р. по 29.07.2011р. підлягає задоволенню.

Таким чином, в цілому, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно зі ст. 49 ГПК України судові витрати відносяться на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Імідж Холдинг" Акціонерної компанії "Імідж Холдинг АпС" (70420, Запорізька область, Запорізький район, с. Хортиця, пров. Сонячний, 5-А; код ЄДРПОУ 32096432) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпласт Запоріжжя" (69121, м. Запоріжжя, вул. Товариська, 39-А, кв. 63; код ЄДРПОУ 34948036) суму 2944000 (два мільйона дев'ятсот сорок чотири тисячі) грн. основного боргу, суму 123809 (сто двадцять три тисячі вісімсот дев'ять) грн. 66 коп. пені, суму 23963 (двадцять три тисячі дев'ятсот шістдесят три) грн. 18 коп. 3% річних, суму 15561 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот шістдесят одну) грн. 59 коп. інфляційних втрат, суму 24950 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят) грн. 74 коп. витрат зі сплати державного мита, суму 230 (двісті тридцять) грн. 92 коп. витрат зі сплати інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Суддя О.С. Боєва

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Повне рішення підписано 18.08.2014р.