ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
15 серпня 2014 року м. Київ К/800/44364/14
Суддя Вищого адміністративного суду України Моторний О.А.,
розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області
на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2014
у справі № 813/9489/13-а
за позовом Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр захисту інтелектуальної власності»
про стягнення податкового боргу, -
ВСТАНОВИВ:
Державна податкова інспекція у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області звернулося з позовом (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) про стягнення грошових коштів з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр захисту інтелектуальної власності» в розмірі 281 172,59 грн., що знаходяться на рахунках в установах банків та інших фінансових установах, обслуговуючих такого платника податків за рахунок погашення податкового боргу.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24.02.2014 , позов задоволено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2014 скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24.02.2014 та прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково: стягнуто з рахунків відповідача, відкритих у банках, обслуговуючих цього платника податку, на користь Державного бюджету України суму податкового боргу в розмірі 25 676,99 грн.; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Державна податкова інспекція у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені апеляційним судом порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалене судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити силі рішення суду першої інстанції.
Відповідно до положень пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування судами норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті – пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).
Виходячи із змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення, яке відповідає практиці Вищого адміністративного суду України у цій категорії справ, ця касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки скаржник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального чи процесуального права.
Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, –
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2014.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.А. Моторний
Судове рішення № 40175139, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 15.08.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 813/9489/13-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: