Постанова № 4017504, 14.02.2008, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

___________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2008 р.

Справа № 12/627/07

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого М.С. Петрова

суддів Г.П. Разюк, С.І. Колоколова

при секретарі судового засідання: Бухтіяровій О.Г.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином повідомлений;

від відповідача: Донченко О.В., довіреність № б/н від 03.09.07р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства “Укрриба”

на рішення господарського суду Миколаївської області від 04 “грудня” 2007року

по справі № 12/627/07

за позовом Державного підприємства “Укрриба” (далі по тексту ДП “Укрриба”)

до Відкритого акціонерного товариства “Миколаївське сільськогосподарсько-рибоводне підприємство” (далі по тексту ВАТ “Миколаївське СРП”)

про стягнення 5288,02 грн.

В С Т А Н О В И В:

05 листопада 2007 року ДП “Укрриба” звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до ВАТ “Миколаївське СРП” про стягнення з відповідача 5288,02 грн. заборгованості за договором відступлення права вимоги №1 від 01.11.06 р.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 04.12.07 р. (суддя Семенов А.К.) у позові ДП “Укрриба” відмовлено з огляду на те, що позивач не виконав умови договору № 1 від 01.11.06 р. щодо передачі відповідачу документів, підтверджуючих право вимоги до боржника, тому ВАТ „Миколаївське СРП” не могло виконати свої зобов'язання за договором № 1 від 01.11.06 р., тобто з боку позивача мало місце прострочення кредитора, тому останній не може вимагати виконання відповідачем своїх обов’язків, так як відповідно до ч.2 ст.613 ЦК України у даному випадку виконання зобов’язання відповідачем може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

При цьому, місцевий господарський суд не прийняв до уваги доводи позивача щодо часткового виконання відповідачем своїх обов'язків по договору №1 від 01.11.06 р. –оплати 10000 грн., як доказу передачі позивачем документів, підтверджуючих борг ТОВ „Південна сільськогосподарсько-рибоводна промисловість”, посилаючись на те, що у платіжному документі відповідача про сплату 10000 грн. підставою оплати цих грошових коштів є договір переуступки без зазначення його номеру та дати, а відповідно із цим, на думку суду 1 інстанції, неможливо встановити що 10000 грн. сплачувалися саме за договором відступлення права вимоги №1 від 01.11.06 р., а не за іншим аналогічним договором.

Не погоджуючись із рішенням місцевого господарського суду ДП “Укрриба” звернулось з апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 04.12.07р., позов задовольнити, оскільки вважає оскаржене рішення необґрунтованим і прийнятим в результаті неповного з'ясування всіх обставин справи.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на те, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про наявність прострочення кредитора - ДП “Укрриба”, оскільки всі необхідні документи, підтверджуючі суму вимоги до боржника, були надані ВАТ “Миколаївське СРП” 01.11.06 р. під час укладання та підписання сторонами договору відступлення права вимоги №1 від 01.11.06 р. Письмового документу на підтвердження факту передачі зазначених документів сторонами не було складено, однак факт передачі цих документів підтверджується фактичними діями відповідача, а саме сплатою 10000 грн. боргу із зазначенням у платіжному документі підстави оплати –за договором переуступки. На думку скаржника відповідач не маючи первинних документів щодо боргу ТОВ „Південна сільськогосподарсько-рибоводна промисловість” не сплатив би на користь первісного кредитора 10000 грн.

Крім того, скаржник вважає, що відповіді ВАТ “Миколаївське СРП” на його претензії, також свідчать про отримання документів на підтвердження заборгованості ТОВ „Південна сільськогосподарсько-рибоводна промисловість”, оскільки відповідач у разі неотримання цих документів зазначив би, що не може сплатити залишок заборгованості за договором відступлення права вимоги у зв'язку із відсутністю у нього вказаних документів.

За таких обставин, скаржник вважає, що у місцевого господарського суду було достатньо доказів для задоволення позову.

Скаржник про час і місце судового засідання належним чином повідомлений, однак в судове засідання не з’явився, заявивши клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку із відпусткою юриста.

Вказане клопотання скаржника залишено без задоволення, апеляційна скарга розглянута за відсутністю представника ДП „Укрриба”, оскільки судова колегія вважає, що у скаржника було достатньо часу для заміни свого представника, знаходження юриста у відпустці не може бути поважною причиною для нез’явлення у судове засідання. До того ж ДП „Укрриба” не надало доказів на підтвердження обставин, викладених у клопотанні.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, але його представник в судовому засіданні просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржене рішення суду 1 інстанції без змін, вважаючи його обґрунтованим та відповідаючим вимогам чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника відповідача, та перевіривши правильність юридичної оцінки судом 1 інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до наступного.

01.11.06 р. ДП “Укрриба” та ВАТ “Миколаївське СРП” уклали договір про відступлення права вимоги № 1 згідно умов якого ДП “Укрриба” (“Первісний кредитор”) відступає, а ВАТ “Миколаївське СРП” (“Новий кредитор”) набуває права вимоги, належного позивачу у відповідності із договорами зберігання з правом користування № 13/15 від 01.07.05 року, № 14/05 від 01.07.05 року, № 7 від 01.06.04 року.

Згідно із п.2.1 вищезазначеного договору право вимоги, що відступається, оцінене сторонами в сумі 15288,02 грн.

Відповідно до п.3.2 договору відступлення права вимоги від 01.11.06р., з моменту набрання чинності договору, незалежно від виконання Боржником його обов’язків перед відповідачем у позивача виникає право вимоги до відповідача щодо сплати боргу у сумі 15288 грн. 02 коп., а відповідач зобов’язаний виконати зобов’язання в сумі 15288 грн. 02 коп. на користь позивача протягом 30 календарних днів із дня підписання договору.

Із змісту вищенаведеного пункту договору випливає, що зобов'язання відповідача по оплаті 15288,02 грн. виникає з 01.11.06 р. і останній день строку виконання цього зобов'язання, встановлений договором, є 30.11.06 р. При цьому відповідач повинен сплатити ці грошові кошти позивачу (первісному кредитору) незалежно від того сплатив йому Боржник борг за договорами зберігання, а чи ні.

Як вбачається із відзиву ВАТ “Миколаївське СРП” на позов 20.07.06 р. господарським судом Миколаївської області по відношенню до нього порушено провадження по справі №10/362/06 за заявою кредитора ТОВ СГВП „Агра-Флагман”, а 30.10.06 р. ухвалою господарського суду Миколаївської області визнано безспірні вимоги кредитора ТОВ СГВП „Агра-Флагман” та введено процедуру розпорядження майном ВАТ “Миколаївське СРП” і призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Цуріку М.В.

Вказана обставина підтверджується постановою Вищого господарського суду України від 06.11.07 р. по справі №10/362/06 про банкрутство ВАТ “Миколаївське СРП”.

З врахуванням наведеного, а також того факту, що договір про відступлення права вимоги №1 від 01.11.06 р. підписано головою правління ВАТ “Миколаївське СРП”, який після призначення розпорядника майна без згоди останнього не мав права підписувати вказаний договір, відповідач вважає його недійсним, а відповідно із цим не має ніяких обов’язків перед позивачем.

Однак, судова колегія зазначені доводи відповідача до уваги не приймає, оскільки договір №1 від 01.11.06 р. в установленому законом порядку недійсним не визнано.

Таким чином, обов'язок відповідача по сплаті 15288,02 грн. виник з 01.11.06 р., тобто після порушення відносно відповідача справи про банкрутство, тому у даному випадку позивач є поточним кредитором і його вимоги розглядаються в звичайному позовному провадженні.

Як зазначалося вище останній строк сплати відповідачем 15288,02 грн. спливав 30.11.06 р. У зв'язку із цим, позивач 30.11.2006 р. виставив відповідачу рахунок №2057 на сплату боргу. Згідно із виписки з банківського рахунку позивача за 4.12.06 р. відповідач у цей день на підставі рахунку №2057 від 30.11.06 р. частково сплатив борг у сумі 10000 грн. Залишок боргу склав 5288,02 грн.

Висновок місцевого господарського суду про те, що з банківської виписки неможливо встановити що 10000 грн. сплачені за договором №1 від 01.11.06 р. є помилковим, оскільки рахунок на сплату цих коштів позивачем виставлено саме у строк закінчення терміну сплати за договором №1 від 01.11.06 р. Крім того, залишок боргу за цим договором дорівнює саме сумі позову ДП „Укрриба”, який останнє просить стягнути саме за вказаним договором.

Посилання місцевого господарського суду на те, що у витягу з банківського рахунку підставою сплати 10000 грн. зазначено інший договір –„перепустки” є недоречним, оскільки із врахуванням вищенаведених обставин видно, що відповідач, а не позивач у платіжному документі допустив помилку у написанні слова „переуступка”, що є рівнозначним по змісту слову „відступлення”.

14.02.08 р. в ході розгляду апеляційної скарги представник відповідача, з врахуванням рішення господарського суду 1 інстанції, незважаючи на те, що у суді 1 інстанції відповідач не визнавав позов тільки з тих підстав, що договір відступлення права вимоги №1 від 01.11.06 р. є недійсним, почав стверджувати, що 10000 грн. сплачено позивачу на підставі іншого договору відступленя права вимоги. У зв”язку із цим судовою колегією відповідно із вимогами ст.ст.38,101 ГПК України у представника відповідача було витребувано договір про відступлення права вимоги, на підставі якого сплачено позивачу 10000 грн.

На виконання вимоги судової колегії представником відповідача надано 2 договори відступлення права вимоги від 01.11.06 р., укладених між ДП „Укрриба” і ВАТ „Миколаївське СРП”, в яких Боржниками є ФОП Нерсісян Б.С., ТОВ СГВП „Агро-Флагман”.

Однак, судова колегія вважає, що жодний з наданих договорів не міг бути підставою для сплати відповідачем 10000 грн. позивачу, оскільки в одному з цих договорів відступлено право вимоги 4952,28 грн. боргу, а в другому –8147,50 грн. Не могли бути підставою для сплати і обидва договори, тому що представник відповідача зазначав, що 10000 грн. сплачено на підставі іншого договору, а не договорів. Крім того, у платіжному документі підставою для сплати 10000 зазначено один договір.

До того ж у відзиві на позов (а.с.29) відповідач сам зазначає на те, що він частково виконав умови договору №1 від 1.11.06 р. сплативши 10000 грн.

Помилковим є і висновок місцевого господарського суду про відсутність обов'язку відповідача по сплаті боргу, який суд 1 інстанції пов'язує із не переданням відповідачу документів, підтверджуючих заборгованість Боржника.

По перше: фактичні дії відповідача свідчать про те, що ці документи фактично йому були передані позивачем, оскільки в жодній відповіді на претензії позивача про необхідність сплати боргу відповідач не зазначав на відсутність у нього документів, підтверджуючих заборгованість Боржника. Крім того, незважаючи на короткостроковий термін сплати грошових коштів –30 календарних днів, відповідач не звертався до позивача і окремо з вимогою надати йому документи, що підтверджують право вимоги до Боржника. До того ж як зазначалося вище більшу частку заборгованості відповідач сплатив 4.12.06 р. Більш того, у відповіді на претензію (а.с.21) відповідач повністю визнав заборгованість по всім 3 договорам переуступки у тому числі і по договору №1 від 1.11.06 р., тобто це свідчить про те, що всі необхідні документи йому були передані і ніякої прострочки кредитора не було.

По-друге: за умовами п.3.2 договору відповідач у будь-якому випадку повинен був сплатити 15288,02 грн.. навіть незалежно від виконання Боржником своїх обов'язків перед Новим кредитором (відповідачем).

Відповідно із ст.ст.525,526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає, що апеляційна скарга ДП „Укрриба” підлягає задоволенню, рішення господарського суду Миколаївської області від 04.12.07 р. –скасуванню, позов –задоволенню, а з відповідача слід стягнути 5288,02 грн. боргу.

Згідно із ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита та на ІТЗ судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49,99,101-105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державного підприємства “Укрриба” задовольнити, рішення господарського суду Миколаївської області від 04.12.2007 року скасувати, позов Державного підприємства „Укрриба” задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Сільськогогосподарско-рибоводне підприємство” (м.Миколаїв, вул.Силікатна, 269, р/р 260043001494 в МФ “Ва Банк” в м.Миколаїв, МФО 326063, код ЄДРПОУ 00476725) на користь Державного підприємства “Укрриба” (м.Київ, вул.Тургенєвська, 82-А, банк “Фінанси і кредит”, р/р 26004110646980, МФО 300131, інд. код 25592421) 5288 грн. 02 коп. боргу, 102 грн. 00 коп. державного мита за подачу позову та 51 грн. 00 коп. за подачу апеляційної скарги, 118 грн. витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу.

Видачу наказу доручити господарському суду Миколаївської області.

Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя М.С. Петров

Суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк