Постанова № 40174551, 30.07.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2014 року Справа № 917/1251/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Губенко Н.М.,суддів:Барицької Т.Л., Картере В.І.,розглянувши касаційні скарги ОСОБА_4 ОСОБА_5; ОСОБА_6; ОСОБА_7; ОСОБА_8; ОСОБА_9; ОСОБА_10; ОСОБА_11; ОСОБА_12; ОСОБА_13; ОСОБА_14; ОСОБА_15; Виробничого сільськогосподарського кооперативу "Злагода"; на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.12.2013та на рішення господарського суду Полтавської області від 05.11.2013у справі№ 917/1251/13 господарського суду Полтавської областіза позовом1) ОСОБА_16; 2) ОСОБА_17; 3) ОСОБА_18; 4) ОСОБА_19; 5) ОСОБА_20; 6) ОСОБА_21; 7) ОСОБА_22; 8) ОСОБА_23; 9) ОСОБА_24; 10) ОСОБА_25; 11) ОСОБА_26; 12) ОСОБА_27; 13) ОСОБА_28; 14) ОСОБА_29; 15) ОСОБА_30; 16) ОСОБА_31; 17) ОСОБА_32; 18) ОСОБА_33; 19) ОСОБА_34; 20) ОСОБА_35; 21) ОСОБА_36;до1. Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода"; 2. Виробничого сільськогосподарського кооперативу "Злагода";третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державний реєстратор реєстраційної служби Полтавського районного управління юстиції Полтавської області;провизнання недійсним рішення зборів учасників сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода" Полтавського району та області від 23.02.2013 в частині прийнятого рішення про припинення його діяльності шляхом перетворення у виробничий кооператив та призначення ліквідаційної комісії (комісії з припинення)в судовому засіданні взяли участь представники: - ОСОБА_16 ОСОБА_37, - ОСОБА_17 ОСОБА_37, - ОСОБА_18 ОСОБА_37, - ОСОБА_19 ОСОБА_37, - ОСОБА_20 ОСОБА_37, - ОСОБА_21 ОСОБА_37, - ОСОБА_22 ОСОБА_37, - ОСОБА_23 ОСОБА_37, - ОСОБА_24 ОСОБА_37, - ОСОБА_25 ОСОБА_37, - ОСОБА_26 ОСОБА_37, - ОСОБА_27 ОСОБА_37, - ОСОБА_28 ОСОБА_37, - ОСОБА_29 ОСОБА_37, - ОСОБА_30 ОСОБА_37, - ОСОБА_31 ОСОБА_37, - ОСОБА_32 ОСОБА_37, - ОСОБА_33 ОСОБА_37, - ОСОБА_34 ОСОБА_37, - ОСОБА_35 ОСОБА_37, - ОСОБА_36 ОСОБА_37, - СТОВ "Злагода" Матійченко Т.Г., - ОСОБА_4, - ОСОБА_5 ОСОБА_38, - ОСОБА_6 ОСОБА_39, - ОСОБА_7 ОСОБА_38, - ОСОБА_8 ОСОБА_39, - ОСОБА_9 ОСОБА_38, - ОСОБА_10 ОСОБА_39, - ОСОБА_11 ОСОБА_39, - ОСОБА_12 повідомлений, але не з'явився, - ОСОБА_13 ОСОБА_38, - ОСОБА_14 ОСОБА_38, - ОСОБА_15 ОСОБА_39, - Виробничого сільськогосподарського кооперативу "Злагода" Матійченко Т.Г., - Державний реєстратор реєстраційної служби Полтавського районного управління юстиції Полтавської області повідомлений, але не з'явився

Розпорядженнями секретаря першої судової палати від 08.07.2014 №02-05/268, від 22.07.2014 №02-05/301, 29.07.2014 №02-05/313 змінювався склад колегії суддів для розгляду даної справи.

Розпорядженням секретаря першої судової палати від 29.07.2014 №02-05/313 сформований наступний склад суддів для розгляду даної справи: головуючий суддя - Губенко Н.М., судді: Барицька Т.Л., Картере В.І.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 05.11.2013 у справі №917/1251/13 (суддя Ківшик О.В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.12.2013 (судді: Шевель О.В., Бородіна Л.І. Лакіза В.В.), задоволений позов ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36 (надалі - позивачі) про визнання недійсним рішення зборів учасників сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода" від 23.02.2013 в частині прийнятого рішення про припинення його діяльності шляхом перетворення у виробничий кооператив та призначення ліквідаційної комісії (комісії з припинення).

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами звернулися ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 (надалі - скаржники), як особи, яких не було залучено до участі у справі та Виробничий сільськогосподарський кооператив "Злагода" (надалі ВСК "Злагода"). При цьому, в касаційних скаргах просять залучити їх до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог.

В обґрунтування підстав касаційних скарг скаржники посилаються на те, що, судами попередніх інстанцій в порушення вимог законодавства, не було залучено до участі у справі всіх учасників перетвореного Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода" в Виробничий сільськогосподарський кооператив "Злагода", хоча прийняті у даній справі судові рішення впливають на права та обов'язки всіх учасників товариства та кооперативу. Крім того, скаржники посилаються на порушення судами попередніх інстанцій ст.ст. 141 та 150 ЦК України.

ВСК "Злагода", в обґрунтування підстав касаційної скарги, посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, в тому числі, ст.ст. 141 та 150 ЦК України.

Всіх учасників судового процесу належним чином було повідомлено про час та місце розгляду даної справи.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.

Предметом даного спору є вимога позивачів про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників СТОВ "Злагода" від 23.02.2013 в частині прийняття рішення про припинення його діяльності шляхом перетворення у виробничий кооператив та призначення ліквідаційної комісії (комісії з припинення).

Обґрунтовуючи підстави позову, позивачі посилаються на те, що рішення про припинення діяльності товариства та призначення ліквідаційної комісії приймаються одностайно відповідно до п.п. 8.6., 8.6.6. статуту товариства; в той же час, рішення з вказаних питань на оспорюваних загальних зборах не приймалися одностайно, був порушений порядок підрахунку голосів; крім того, виходячи із приписів ст. 141 ЦК України, СТОВ "Злагода" було зобов'язано перетворитися у акціонерне товариство, а не у виробничий кооператив.

Суди попередніх інстанцій, розглядаючи даний спір, не погодилися із доводами позивачів щодо порушення порядку проведення загальних зборів СТОВ "Злагода" та порушення підрахунку голосів при прийнятті оспорюваного рішення. В той же час, суди прийшли до висновку, що СТОВ "Злагода" в силу ст. 141 ЦК України, мало бути перетворено виключно в акціонерне товариство,. Перетворення СТОВ "Злагода" відповідно до ст.150 ЦК України у виробничий кооператив не могло бути здійснено, оскільки приписи ст. 141 ЦК України є спеціальними по відношенню до приписів ст. 150 ЦК України, норми якої є загальними.

Вищий господарський суд України вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними, з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 23.02.2013 відбулися загальні збори учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода" (надалі СТОВ "Злагода"), до порядку денного яких було включене питання № 2 "Прийняття рішення про перетворення товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода" у зв'язку з приведенням у відповідність до вимог Закону України "Про господарські товариства" (стаття 50), Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо кількості учасників товариства з обмеженою відповідальністю" від 12.05.2011 р. № 3326-VІ".

Згідно з ст. 88 Господарського кодексу України учасник господарського товариства має право брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах. Управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства (ст. 89 Господарського кодексу України).

Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (ст. 97 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 145 Цивільного кодексу України вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників. Компетенція виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю, порядок ухвалення ним рішень і порядок вчинення дій від імені товариства встановлюються цим Кодексом, іншим законом і статутом товариства. Черговість та порядок скликання загальних зборів встановлюються статутом товариства і законом.

За приписами ст. 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів, якщо інше не встановлено законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства. Рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Порядок прийняття рішень загальними зборами учасників товариства з обмеженою відповідальністю передбачений положеннями ст. 60 Закону України "Про господарські товариства", у відповідності до якої загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, аналогічні приписи містяться і в п. 8.8 СТОВ "Злагода". Учасники зборів, які беруть участь у зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів (ст. 60 Закону України "Про господарські товариства").

Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Статтею 108 ЦК України унормовано, що перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми; у разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

В той же час, ч. 1 ст. 150 ЦК України унормовано, що товариство з обмеженою відповідальністю може бути ліквідоване за рішенням загальних зборів його учасників, у тому числі у зв'язку зі спливом строку, на який товариство було створене, а також за рішенням суду - у випадках, встановлених законом.

Тобто, ліквідацією є один із способів припинення юридичної особи, яка вирізняється тим, що не передбачає правонаступництва.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, згідно з протоколом загальних зборів учасників СТОВ "Злагода" № 1 від 23.02.2013 на загальних зборах учасників СТОВ "Злагода" було прийняте рішення, зокрема, щодо припинення товариства шляхом його реорганізації (перетворення) в сільськогосподарський виробничий кооператив, який з моменту проведення державної реєстрації виступатиме правонаступником всіх майнових прав та обов'язків реорганізованого шляхом перетворення СТОВ "Злагода", призначено та затверджено комісію з припинення (перетворення) СТОВ "Злагода", доручено комісії вчинити ряд дій щодо виконання даного рішення у встановленому чинним законодавством порядку.

Матеріалами справи підтверджуються висновки судів, що для участі у зборах від 23.02.2013 було зареєстровано 193 учасники, загальна кількість голосів яких складає 291 голос, що становить 75,66 % від статутного капіталу товариства, що підтверджується протоколом реєстрації учасників від 23.02.2013.

Відповідно до протоколу № 7 лічильної комісії Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода" в голосуванні по питанню про перетворення товариства прийняли участь 193 особи, з яких : голосували "За" 182 учасники, що володіють 259 голосами, що становить 89,12% голосів, присутніх на зборах, голосували "Проти" 9 учасників, що володіють 30 голосами, що становить 10,2 % голосів, присутніх на зборах, утримались 2 учасники, що володіють 2 голосами, що становить 0,68% голосів, присутніх на зборах.

Отже, як вірно зазначили суди попередніх інстанцій, матеріалами справи підтверджується, що СТОВ "Злагода" при проведенні зборів учасників 23.02.2013 дотримано вимоги закону та статуту щодо кількості учасників для проведення загальних зборів та прийняття спірного рішення про перетворення, адже відповідно до протоколу реєстрації учасників від 23.02.2013 для участі у зборах зареєстровано 193 учасники, загальна кількість голосів яких складає 291 голос, що становить 75,66% від статутного капіталу товариства.

Врахувавши наведене та беручи до уваги різні правові наслідки перетворення та ліквідації товариства, враховуючи, що на оспорюваних позивачами загальних зборах учасників не приймались рішення, для прийняття яких законодавство вимагає кваліфіковану більшість голосів (зокрема, про ліквідацію товариства), а лише про перетворення, суди попередніх інстанцій прийшли до вірного висновку про те, що посилання позивачів на відсутність встановленого статутом кворуму для прийняття рішення по зазначеному вище пункту № 2 порядку денного зборів є необґрунтованими, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Крім того, колегія суддів погоджується із висновками судів про недоведеність позивачами порушення порядку підрахунку голосів щодо голосування з питання про перетворення СТОВ "Злагода" у виробничий кооператив, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, надані позивачами в обґрунтування таких доводів, в той час, як матеріали справи містять протокол №7 лічильної комісії, в якому відображені усі дані стосовно підрахунку голосів з голосування, в тому числі, й по питанню перетворення СТОВ "Злагода" у виробничий кооператив.

В той же час, задовольняючи позовні вимоги про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників СТОВ "Злагода" в частині прийнятого рішення про припинення його діяльності шляхом перетворення у виробничий кооператив та призначення ліквідаційної комісії, суди попередніх інстанцій виходили з того, що пунктом 1 Закону України від 12.05.2011 "Про внесення змін до деяких законів України щодо кількості учасників товариства з обмеженою відповідальністю" внесено зміну у частину другу статті 50 Закону України "Про господарські товариства", а саме: цифру "10" замінено цифрою "100".

Пунктом 2 прикінцевих положень вказаного Закону встановлено, що товариства з обмеженою відповідальністю, створені до набрання чинності цим Законом, зобов'язані привести свої статути в частині максимальної кількості учасників товариства з обмеженою відповідальністю у відповідність із цим Законом до 1 січня 2012 року.

Статтею 141 Цивільного кодексу України встановлено, що максимальна кількість учасників товариства з обмеженою відповідальністю встановлюється законом. При перевищенні цієї кількості товариство з обмеженою відповідальністю підлягає перетворенню на акціонерне товариство протягом одного року, а зі спливом цього строку - ліквідації у судовому порядку, якщо кількість його учасників не зменшиться до встановленої межі.

Як зазначили суди, з матеріалів справи вбачається та представниками сторін не заперечується, що СТОВ "Злагода" на момент проведення загальних зборів учасників, результати яких частково оспорюються позивачами у даній справі, не змінило своєї організаційно-правової форми та не зменшило кількості учасників до максимально допустимої кількості протягом строку, визначеного ч. 2 ст. 50 Закону України "Про господарські товариства" (до 01.01.2012).

Водночас, як зазначили суди, єдиним законодавчо визначеним наслідком порушення встановленого законом обмеження кількості учасників товариства з обмеженою відповідальністю відповідно до ст. 141 Цивільного кодексу України є перетворення товариства з обмеженою відповідальністю на акціонерне товариство протягом одного року, або - зі спливом цього строку - ліквідація в судовому порядку, якщо кількість його учасників не зменшиться до встановленої межі. При цьому, як зазначили суди, ст. 150 Цивільного кодексу України, відповідно до якої товариство з обмеженою відповідальністю може бути перетворене в акціонерне товариство чи у виробничий кооператив, є загальною по відношенню до спеціальної норми - ст. 141 Цивільного кодексу України.

Крім того, як зазначили суди попередніх інстанцій, у зв'язку із перетворенням СТОВ "Злагода" у виробничий кооператив, збільшився обсяг прав та обов'язків учасників виробничого кооперативу, в тому числі позивачів, адже члени виробничого кооперативу несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями кооперативу у розмірах та порядку, встановлених статутом кооперативу і законом (ч. 2 ст. 163 Цивільного кодексу України), а учасники акціонерного товариства не відповідають за зобов'язаннями товариства і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах вартості акцій, що їм належать (ч. 2 ст. 152 Цивільного кодексу України).

Встановивши вищенаведені обставини, суди попередніх інстанцій прийшли до висновку про задоволення позову та визнання частково недійсними рішень загальних зборів учасників СТОВ "Злагода" від 23.02.2013 в частині прийняття рішення про перетворення вказаного товариства у виробничий кооператив та призначення ліквідаційної комісії (комісії з припинення), з чим не може погодитися суд касаційної інстанції з огляду на таке.

Відповідно до п. 1 Закону України від 12.05.2011 "Про внесення змін до деяких законів України щодо кількості учасників товариства з обмеженою відповідальністю" внесено зміну у частину другу статті 50 Закону України "Про господарські товариства", а саме: цифру "10" замінено цифрою "100".

Пунктом 2 прикінцевих положень вказаного Закону встановлено, що товариства з обмеженою відповідальністю, створені до набрання чинності цим Законом, зобов'язані привести свої статути в частині максимальної кількості учасників товариства з обмеженою відповідальністю у відповідність із цим Законом до 1 січня 2012 року.

Отже, виходячи з наведених норм, законодавець зобов'язав товариства з обмеженою відповідальністю привести свої статути в частині максимальної кількості учасників товариства до законодавчо обмеженої - 100 осіб та встановив конкретні строки для вчинення таких дій, а саме: до 01.01.2012.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦК України максимальна кількість учасників товариства з обмеженою відповідальністю встановлюється законом. При перевищенні цієї кількості товариство з обмеженою відповідальністю підлягає перетворенню на акціонерне товариство протягом одного року, а зі спливом цього строку - ліквідації у судовому порядку, якщо кількість його учасників не зменшиться до встановленої межі.

Як встановили суди попередніх інстанцій, СТОВ "Злагода" в установлений законом строк (до 01.01.2012) не було перетворено в акціонерне товариство; питання щодо ліквідації вказаного товариства відповідними органами не порушувалося.

Як вказувалося вище (ст. 108 ЦК України) перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми; перетворення як підстава припинення юридичної особи з правонаступництвом має для товариства з обмеженою відповідальністю певні застереження щодо стосуються організаційно-правових форм, в які можуть бути реорганізовані товариства з обмеженою відповідальністю. Такі організаційно-правові форми встановлені в ч. 2 ст. 150 ЦК України, а саме: акціонерне товариство або виробничий кооператив.

В той же час, суди попередніх інстанцій, визнаючи ст. 141 ЦК України, як спеціальну норму по відношенню до приписів ст. 150 ЦК України, яка надає право товариствам з обмеженою відповідальністю перетворитися, зокрема, у виробничий кооператив (що й має місце у даному випадку), не надали жодного правового обґрунтування такому висновку, та не пояснили пріоритетність однієї норми (ст. 141 ЦК України), приписи якої не містять наслідків не ліквідації товариства з обмеженою відповідальністю у разі неперетворення в установлений законом строк в акціонерне товариство, над іншою нормою - ст. 150 ЦК України, яка надає право товариству з обмеженою відповідальністю альтернативу у виборі організаційно-правової форми.

Крім того, є передчасним висновок судів попередніх інстанцій про те, що у зв'язку із перетворенням СТОВ "Злагода" у виробничий кооператив, були порушені права позивачів у зв'язку із збільшенням обсягу прав та обов'язків учасників виробничого кооперативу, а також встановленням обов'язку брати участь у діяльності кооперативу шляхом особистої праці, по відношенню до обсягу прав та обов'язків учасників акціонерного товариства, які несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах вартості акцій, що їм належать з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 163 ЦК України члени виробничого кооперативу несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями кооперативу у розмірах та порядку, встановленому статутом кооперативу та законом.

Тобто, перш ніж робити висновок щодо збільшення обсягу прав та обов'язків позивачів у зв'язку із перетворенням СТОВ "Злагода" у виробничий кооператив, слід було, щонайменш, дослідити положення статуту кооперативу, зокрема, розділ 2, яким визначено обсяг прав та обов'язків членів кооперативу в межах вступного внеску.

Стосовно висновків судів щодо встановлення обов'язку брати участь у діяльності кооперативу шляхом особистої праці, чим на думку судів збільшується обсяг обов'язків членів кооперативу по відношенню до учасників акціонерного товариства, колегія суддів зазначає, що перш ніж робити такий висновок, судам слід було дослідити статус членства позивачів у кооперативі, а саме: чи є вони членами кооперативу, чи асоційованими членами, оскільки розділом 4 статуту ВСК "Злагода" обов'язок особистої трудової участі у діяльності кооперативу покладається лише на членів кооперативу, а у асоційованих членів кооперативу такий обов'язок відсутній.

Згідно з ч. 3 ст. 47 Господарського процесуального кодексу України судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Водночас, у даному випадку, не можна вважати, що суди попередніх інстанцій дотримались вимог, визначених у вказаних нормах щодо прийняття судового рішення за результатами встановлення та обговорення усіх обставин справи; допущені судами порушення норм процесуального права призвели до неповного з'ясування обставин справи, які не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції, в силу визначених ст. 1117 ГПК України меж перегляду справи у суді касаційної інстанції, та дають підстави для скасування прийнятих у даній справі судових рішень з передачею справи на новий розгляд, під час якого врахувати викладене у даній постанові, та вирішити спір відповідно до вимог чинного законодавства.

Таким чином, касаційна скарга ВСК "Злагода" підлягає задоволенню.

Стосовно касаційних скарг фізичних осіб ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 на прийняті у даній справі судові рішення, колегія суддів зазначає.

Як вбачається із прохальних частин, поданих вказаними особами касаційних скарг, останні просили, в тому числі, залучити їх до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявлять самостійних вимог на предмет спору.

Відповідно до приписів ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін.

Отже, вказаною нормою чітко унормовано, що вступ у справу третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору є можливим до прийняття рішення у справі.

В даному випадку, рішення судів у даній справі вже прийняті, а тому, у суду касаційної інстанції відсутні правові підстави для залучення скаржників до участі у даній справі у якості третіх осіб без самостійних вимог, а тому, подані скаржниками касаційні скарги розглядаються судом касаційної інстанції в порядку ст. 107 ГПК України, тобто, як осіб, які не були залучені до участі у справі.

Згідно із ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останнього відповідно до закону, а також інші правомочності передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до п. 4. ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Дослідивши матеріали справи, та враховуючи вищенаведені норми, суд касаційної інстанції зазначає, що даний спір є корпоративним, адже пов'язаний з частковим визнанням недійсними рішень зборів товариства (відповідача) від 23.02.2013, в частині рішення про перетворення СТОВ "Злагода" у ВСК "Злагода" та призначення ліквідаційної комісії (комісії з припинення).

Звертаючись до суду касаційної інстанції із касаційною скаргою на прийняті у даній справі судові рішення, скаржники посилаються, зокрема, на те, що, внаслідок того, що їх не було залучено до участі у справі, вони були позбавлені можливості заперечувати проти поданого позову.

Водночас, скаржники не наводять жодних правових норм, що зобов'язують суд при розгляді корпоративного спору з таким предметом позову як визнання недійсними рішень загальних зборів, що має місце у даному випадку, залучати до розгляду справи усіх учасників товариства, рішення загальних зборів якого оспорюється.

Більш того, ч. 2 п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" передбачено, що відповідачем у справах про визнання недійсним рішення загальних зборів є господарське товариство, а не його учасники; аналогічна правова позиція викладена й у листі Верховного Суду України від 01.08.2007 "Практика розгляду судами корпоративних спорів", а саме, в його розділі "Спори щодо визнання рішень загальних зборів учасників (акціонерів) господарського товариства недійсними", згідно з яким "….господарським судам необхідно враховувати, що оскільки загальні збори є органом товариства, то їх рішення мають розцінюватися як рішення самого товариства, а не окремих учасників (акціонерів) товариства. Тому відповідачем у спорах про визнання недійсним рішення загальних зборів є товариство".

Отже, відповідачем у справах про визнання недійсним рішення загальних зборів є господарське товариство, а не його окремі учасники (акціонери), оскільки відповідне рішення є результатом волевиявлення не окремого учасника, а загальних зборів учасників як органа товариства. В матеріалах справи відсутні докази того, що скаржники зверталися до місцевого господарського суду до прийняття рішення із клопотаннями про їх залучення до участі у справі в якості третіх осіб. Таким чином, незалучення попередніми судовими інстанціями до участі у даній справі усіх учасників, в тому числі й скаржників, полягає у правовій площині, та не може слугувати підставою для скасування прийнятих у даній справі судових рішень.

Відповідно до статей 1119, 11110 ГПК України касаційна інстанція має право скасувати рішення у справі, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо господарський суд припустився такого порушення процесуальних норм як прийняття рішення, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі у справі.

Зі змісту наведених вище норм випливає, що обов'язковою умовою задоволення касаційної скарги особи, яку не було залучено до участі у справі шляхом скасування рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення прийнятим рішенням прав та обов'язків такої особи.

Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не береться до уваги.

Крім того, рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто коли в рішенні суду безпосередньо міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо: в описовій чи мотивувальній частині рішення наведені висновки або судження суду про права та обов'язки цієї особи.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 02.09.2008 у справі №23/293.

В той же час, із оскаржуваних скаржниками судових рішень не вбачається, що безпосередньо про скаржників містяться судження в мотивувальних частинах рішення та постанови, або ж в резолютивній частині цих судових рішень зазначено про права і обов'язки скаржників.

Таким чином, твердження скаржників про порушення і неправильне застосування господарськими судами норм процесуального права при прийнятті оскаржуваних рішень та посилання скаржників на порушення їхніх прав та охоронюваних законом інтересів внаслідок винесення господарськими судами спірних судових рішень не знайшли свого підтвердження. Оскільки скаржники не є сторонами у справі, і не довели, що мають бути залучені до розгляду цього спору, їхні доводи по суті прийнятих у даній справі судових рішень не розглядаються судовою колегією, а касаційне провадження за касаційними скаргами скаржників підлягає припиненню, згідно з позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 07.07.2009 у справі №01/65-88.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційне провадження за касаційними скаргами ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 припинити.

Касаційну скаргу Виробничого сільськогосподарського кооперативу "Злагода" задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.12.2013 та рішення господарського суду Полтавської області від 05.11.2013 у справі №917/1251/13 скасувати і справу направити на новий розгляд до господарського суду Полтавської області.

Головуючий суддя Н.М. Губенко

Судді Т.Л. Барицька

В.І. Картере