Рішення № 40173188, 14.08.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С. Петлюри (Комінтерну), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" серпня 2014 р. Справа № 911/2039/14

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Київська»про стягнення 182 414, 37 грн.за участю представників:

від позивача: Гришина С.О.

від відповідача: не з'явилися

суть спору:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 182 414, 37 грн. заборгованості за договором поставки № 030 ЖКВ від 15.08.2013 р., з яких: 178 077, 65 грн. - основного боргу, 3 523, 58 грн. - пені та 813, 14 грн. - 3 % річних.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо сплати вартості поставленого товару.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.05.2014 р. порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд у судовому засіданні на 16.06.2014 р.

12.06.2014 р. через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання б/н від 12.06.2014 р. (вх. № 11260/14 від 12.06.2014 р.) про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю представника відповідача прийняти участь у судовому засіданні, що призначене на 16.06.2014 р.

До господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання вих. № 18К від 10.06.2014 р. (вх. № 11456/14 від 16.06.2014 р.) про долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.06.2014 р., за клопотанням представника позивача, продовжено строк розгляду спору у справі № 911/2039/14 на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 17.07.2014 р. у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представника відповідача і неналежним виконанням сторонами вимог суду.

17.07.2014 р. через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання вих. № 21К від 17.07.2014 р. (вх. № 14170/14 від 17.07.2014 р.) про долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.07.2014 р. відкладено розгляд справи на 14.08.2014 р. у зв'язку з нез'явленням у судове засідання відповідача та невиконанням ним вимог ухвали суду.

Присутній у судовому засіданні 14.08.2014 р. представник позивача повністю підтримав позовні вимоги і просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час, дату і місце розгляду справи, про що свідчить наявність у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення, у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті та зважаючи на обмежені ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строки вирішення спору, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 14.08.2014 р., відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього у судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

15.08.2013 р. між сторонами укладено договір поставки № 030 ЖКВ, за умовами якого позивач зобов'язався поставити та передати у власність відповідачу, а відповідач - прийняти та своєчасно оплатити товар, визначений специфікаціями до договору та видатковими накладними.

Відповідно до п. 3.2 договору ціна за кожну партію товару визначається за домовленістю сторін, вказується у специфікації та/або у видатковій накладній.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що загальна, орієнтована сума договору дорівнює загальній вартості всіх партій товару, які будуть поставлені за договором (згідно підписаних накладних) та становить з урахуванням 20 % ПДВ 700 000, 00 грн.

Згідно з п. 3.4 договору оплата товару здійснюється відповідачем за кожну поставлену партію, на умовах відстрочки оплати протягом 15 календарних днів з моменту передачі товару відповідачу, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача.

Пунктом 4.1 договору визначено, що місцем поставки товару є склад відповідача, якщо інше не передбачено специфікацією договору.

Згідно з п. 4.2 договору відповідач щомісячно до 25 числа подає позивачу заявку із зазначенням найменування асортименту, обсягу та місця поставки товару на наступний місяць. Заявка має надаватись у письмовій формі, по факсу або ел. поштою.

Умовами п. 4.3 договору встановлено, що на підставі замовлення відповідача, сторони підписують специфікацію. У випадку, якщо ціна на товар та інші умови поставки залишаються незмінними, сторони можуть здійснювати поставки, керуючись умовами специфікації, підписаної у попередньому періоді. Якщо сторони підписали специфікацію і умови поставки та оплати за товар різняться від умов, вказаних в договорі, то сторони керуються положеннями специфікації.

Згідно з п. 4.7 договору прийом-передача товару відповідачу оформлюється шляхом підписання видаткової накладної та/або товарно-транспортної накладної з обов'язковим проставленням відмітки, щодо отримання товару. Моментом передачі (поставки) товару вважається момент підписання сторонами зазначеного (их) документу (ів) в місці поставки товару.

Відповідно до п. 5.3 договору у випадку прострочення відповідачем строків оплати товару відповідач зобов'язується сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, пеню, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення платежу та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Пунктом 8.1 договору передбачено, що цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2013 р., але у будь-якому випадку до повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором.

15.08.2013 р. між сторонами було підписано специфікацію № 1 (Додаток № 1 до договору поставки № 030 ЖКВ від 15.08.2013 р.), якою визначено умови оплати - протягом 14 календарних днів після передачі товару відповідачу.

На виконання умов договору поставки № 030 ЖКВ від 15.08.2013 р. позивач по видаткових накладних № ЦЖ000692 від 13.02.2014 р. на суму 59 520, 05 грн., № ЦЖ000693 від 14.02.2014 р. на суму 60 432, 96 грн., № ЦЖ000712 від 19.02.2014 р. на суму 11 823, 84 грн., № ЦЖ000872 від 23.02.2014 р. на суму 46 300, 80 грн. та по товарно-транспортних накладних № 000030 від 13.02.2014 р., № 000064 від 13.02.2014 р., № 000499 від 23.02.2014 р., № 000505 від 18.02.2014 р. поставив відповідачу товар на загальну суму 178 077, 65 грн., а відповідач даний товар отримав, що підтверджується наявністю підписів та печаток відповідача на вищезазначених накладних. Копії зазначених документів залучені до матеріалів справи, оригінали у судовому засіданні оглянуті.

Проте, в порушення своїх договірних зобов'язань, відповідач за поставлений товар за вищезазначеними накладними не розрахувався, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 178 077, 65 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з претензією №6К від 19.03.2014 р. з вимогою сплатити існуючу заборгованості у розмірі 178 077, 65 грн. за договором поставки № 030 ЖКВ від 15.08.2013 р. В підтвердження направлення вказаної претензії позивач надав до суду опис вкладення у цінний лист від 21.03.2014 р. та фіскальний чек № 2812 від 21.03.2014 р., копії яких залучено до матеріалів справи.

Проте, відповідач не виконав свого зобов'язання щодо здійснення оплати за отриманий ним товар, на претензію не відповів, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вказана вимога позивача підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач заявлених до нього вимог щодо стягнення заборгованості за договором поставки № 030 ЖКВ від 15.08.2013 р. не спростував, у судове засідання своїх представників не направив, належних та допустимих доказів, які підтверджують виконання ним зобов'язань за зазначеними договором суду не надав.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що поставка товару була здійснена на виконання умов договору поставки № 030 ЖКВ від 15.08.2013 р., строк оплати відповідно до даного договору настав, доказів оплати товару відповідачем не надано, борг перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 178 077, 65 грн. основного боргу за договором поставки № 030 ЖКВ від 15.08.2013 р. є доведеними, обґрунтованими, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню.

Крім того, позивач на підставі п. 5.3 договору просить стягнути з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожен день прострочення платежу та 3 % річних від простроченої суми, які за розрахунком позивача складають: пеня - 3 523, 58 грн. за період з 01.03.2014 р. по 30.04.2014 р. та 3 % річних - 813, 14 грн. за період з 01.03.2014 р. по 30.04.2014 р.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено розрахунок пені і 3 % річних здійснений позивачем та встановлено, що сума пені і 3 % річних є більшою, ніж заявлена позивачем.

Оскільки в силу ч. 2 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України суд не має право виходити за межі позовних вимог без відповідного клопотання заінтересованої сторони, суд прийшов до висновку про те, що вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню у розмірі заявленому позивачем, а саме: пеня - 3 523, 58 грн. та 3 % річних - 813, 14 грн.

Враховуючи вищезазначене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 182 414, 37 грн. заборгованості за договором поставки № 030 ЖКВ від 15.08.2013 р., з яких: 178 077, 65 грн. - основного боргу, 3 523, 58 грн. - пені та 813, 14 грн. - 3 % річних є доведеними і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір, відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Київська» (07413, Київська область, Броварський район, село Пухівка, вулиця Радгоспна, ідентифікаційний код - 05513187) на користь Публічного акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» (81700, Львівська область, Жидачівський район, місто Жидачів, вулиця Фабрична, будинок 4, ідентифікаційний код - 00278801) 178 077 (сто сімдесят вісім тисяч сімдесят сім) грн. 65 коп. - основного боргу, 3 523 (три тисячі п'ятсот двадцять три) грн. 58 коп. - пені, 813 (вісімсот тринадцять) грн. 14 коп. - 3 % річних та 3 648 (три тисячі шістсот сорок вісім) грн. 29 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено: 15.08.2014 р.

Суддя Т.В. Лутак