Рішення № 40173006, 13.08.2014, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2014 рокуСправа № 912/2408/14 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Макаренко Т.В. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 912/2408/14

за позовом: дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії"

до відповідача: комунального ремонтно-експлуатаційного підприємства № 11

про стягнення 65270,48 грн,

представники сторін:

від позивача - Бершадський С.М., довіренісмть № 4 від 08.01.14

від відповідача - участі не брали.

Дочірнє підприємство "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з комунального ремонтно-експлуатаційного підприємства № 11 заборгованості в сумі 65270,48 грн., з яких: 22746,31 грн. - основного боргу, 39324,29 грн. - пені, 316,56 грн. - 3% річних; 2883,32 грн. - інфляційних втрат.

У судовому засіданні, яке відбулось 13.08.2014 позивачем подано заяву в порядку ст. 22 ГПК України від 12.08.2014 про зменшення позовних вимог. Відповідно до поданої заяви позивач просить стягнути з КРЕП № 11: 22746,31 грн - основного боргу, 22746,31 грн - пені, 316,56 грн - 3% річних; 2883,32 грн - інфляційних втрат, а також судовий збір в сумі 1827,00 грн.

Відповідно до приписів ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи викладене, господарський суд приймає вказану заяву до розгляду та розглядає позовні вимоги з урахуванням поданої заяви про зменшення.

Відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника в судове засідання 13.08.2014, натомість до суду надійшло клопотання від КРЕП № 11 від 04.08.2014 щодо розгляду справи № 912/2408/14 без участі представника відповідача.

Відповідач також подав до матеріалів справи письмові пояснення з яких вбачається, що оплата за послуги теплопостачання припинена з причин фінансової неплатоспроможності підприємства. КРЕП № 11 зазначає, що єдиним джерелом існування підприємства є надходження коштів від населення у вигляді квартплати. Підтвердженням незадовільного фінансового стану є невідповідність тарифів на утримання будинків економічно обґрунтованим витратам, які прийнято ще в 2008 році та не змінювалися упродовж усього часу. Фінансування з міського бюджету КРЕП № 11 не одержувало.

У своїх письмових поясненнях відповідач визнає суму боргу, проте через складне фінансове становище не може сплатити одразу всю суму, а тому просить суд при прийняті рішення у даній справі розстрочити виконання рішення суду терміном на 1 календарний рік.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши усі обставини справи, оцінивши подані докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

21.10.2013 між дочірнім підприємством "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" (Постачальник) та комунальним ремонтно-експлуатаційним підприємством № 11 (Споживач), укладено договір № 35/11 на виробництво та постачання теплової енергії (далі - Договір), за яким Постачальник взяв на себе зобов'язання постачати теплову енергію Споживачеві, а останній зобов'язався використовувати теплову енергію та оплачувати її на умовах та в термін, визначених Договором.

Згідно Додатку № 1 до Договору розділ "Характеристика споживача теплової енергії" надання послуги теплопостачання провадиться до приміщення за адресою: м. Кіровоград, вул. Варшавська 2В та вул. Червонозорівська, 17 загальною площею 300,60 кв.м.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що Споживач щомісячно, не пізніше ніж 10 числа місяця наступного за розрахунковим місяцем, оплачує вартість фактично поставленої Постачальником теплової енергії.

Відповідно до пункту 4.4 Договору оплата здійснюється на підставі виставленого Постачальником рахунку за фактично спожиту теплову енергію через установу банку або касу підприємства.

Договір діє з моменту підписання його сторонами до 18.10.2029 року (п. 8.1 Договору).

Додатком № 1 до Договору розділ "Характеристика споживача теплової енергії" встановлено, що вартість теплової енергії складає: 12,0240 Гкал/міс. Х коп. Х діючий тариф.

Відповідно до п. 4.4 Договору Постачальником виставлені Споживачу рахунки-фактури за жовтень 2013 року на суму 2809,22 грн., листопад 2013 року на суму 3806,44 грн., грудень 2013 року на суму 7325,74 грн., січень 2014 року на суму 7316,86 грн., лютий 2014 на суму 6849,47 грн, березень 2014 на суму 4468,16 грн, квітень 2014 на суму 770,42 грн (а.с. 14-18).

Рахунки-фактури отримані відповідачем, що засвідчено підписом.

Відповідно до Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання, для господарських і технологічних потреб споживачів, є товарною продукцією, визначеною для купівлі-продажу.

Статтею 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно частини 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання" та п. 6.2.3 Договору споживач зобов'язаний своєчасно в установлений Договором термін оплачувати спожиту теплову енергію.

З наявних у справі матеріалів слідує, що відповідач не здійснює належним чином у встановлений Договором строк платежі за використану теплову енергію. Заборгованість відповідача за теплову енергію утворилась за період з жовтня 2013 по квітень 20114 року включно, та станом на 23.06.2014 становила 22746,31 грн.

У відповідності до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до частини 2 статті 175 Господарського кодексу України - майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Наявність у боржника заборгованості у сумі 22746,31 грн. підтверджується довідкою позивача (а.с. 20). Відповідач не надіслав суду доказів сплати спірної суми заборгованості на рахунок позивача, разом з тим, КРЕП № 11 вказану суму боргу визнав (письмові пояснення від 04.08.2014).

На підставі викладеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію на підставі договору на виробництво та постачання теплової енергії № 35/11 від 21.10.2013 за період з жовтня 2013 по квітень 2014 в сумі 22746,31 грн. є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч. 1-2 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною третьою статті 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Умовами Договору, зокрема, п. 7.1.1, встановлено відповідальність Споживача за прострочення терміну оплати за фактично спожиту теплову енергію у вигляді пені в розмірі 1,0% від суму простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

У своїй позовній заяві позивач пред'явив вимоги про стягнення пені, виходячи з обумовленого договором в розмірі 1,0%, однак у заяві від 12.08.2014 представник позивача зменшив нараховану суму пені до розмірі загальної суми боргу - 22746,31 грн.

За обґрунтованим розгорнутим розрахунком позивача за загальний з 11.11.2013 до 23.06.2014 відповідачу правомірно нараховано 22746,31 грн. пені, тому вимога щодо стягнення з відповідача пені в сумі 22746,31 грн. підлягає задоволенню.

Крім того, позивач також заявляє вимогу про стягнення з відповідача 316,56 грн. 3% річних за період з 11.11.2013 по 23.06.2014 та 2883,32 грн. інфляційних втрат за період листопад 2013 по червень 2014.

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України відсотки річних та інфляційні втрати можуть нараховуватись кредитором до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання боржником.

Враховуючи наведені вище правові норми, правомірність визначення позивачем періоду для нарахування збитків від інфляції та 3 % річних (а.с. 22 - 23), господарський суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 2883,32 грн. інфляційних збитків та 316,56 грн. 3 % річних заявлені правомірно і підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги ДП "Кіровоградтепло" є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у розмірі 1827,00 грн покладається на відповідача.

У своїх письмових поясненнях від 04.08.2014 відповідач заявив клопотання про розстрочку виконання рішення суду терміном на 1 календарний рік.

Положення п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачена можливість розстрочки виконання рішення господарського суду.

Підставою для розстрочки виконання рішення є конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк. При цьому, визначальним фактором при наданні розстрочки виконання судового рішення є винятковість таких обставин та їх об'єктивний вплив на можливість виконання судового рішення.

Заява відповідача мотивована тим, що підприємство перебуває у складному фінансовому становищі, фінансування з міського бюджету не отримує, має значні борги перед іншими установами та товариствами, єдиним джерелом доходу є надходження коштів від населення у вигляді квартплати за тарифами, які не відповідають економічно обґрунтованим витратам. З огляду на вказане, відповідач не може сплати суму борг відразу.

Відповідно до приписів статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно зі статтею 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Разом з тим, заявником не подано до суду доказів, на підтвердження викладеного у письмових поясненнях від 04.08.2014 та доказів на підтвердження конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим; доказів складного фінансового становища боржника. Крім того, не подано відповідачем доказів вчинення дій спрямованих на зменшення заборгованості перед позивачем. Також матеріалами справи не підтверджено гарантованість та можливість виконання рішення суду у разі розстрочення його виконання у запропонований заявником строк.

З огляду на вказане, врахувавши ступінь вини відповідача у виникненні спору, фінансовий стан та матеріальні інтереси обох сторін, враховуючи недоведеність заявником наявності виняткових обставин, господарський суд відмовляє у задоволенні заяви відповідача про розстрочку виконання рішення у даній справі на 1 календарний рік.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, Законом України "Про судовий збір", господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з комунального ремонтно-експлуатаційного підприємства № 11 (25026, м. Кіровоград, вул. Червонозорівська, 17, ідентифікаційний номер 23224392) на користь дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" (25030, м. Кіровоград, вул. Кутузова, 23/16, ідентифікаційний код 33142568) 22 746,31 грн. - основного боргу, 22 746,31 грн. - пені, 316,56 грн - 3% річних, 2883,32 грн. - інфляційних втрат, а також 1827,00 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 18.08.2014.

Суддя Т. В. Макаренко