Рішення № 40172941, 12.08.2014, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2014 рокуСправа № 912/302/14 Господарський суд Кіровоградської області у складі колегії суддів: Поліщук Г.Б. - головуючий суддя, суддів Кабакової В.Г. та Шевчук О.Б., розглянув матеріали справи

за позовом: Прокурора Ульяновського району в інтересах держави в особі позивачів:

1. Головного управління Держземагентства у Кіровоградській області, м.Кіровоград,

2. Ульяновської районної державної адміністрації, м.Ульяновка

до відповідачів: 1. Луполівської сільської ради Ульяновського району, с.Луполове Ульяновського району Кіровоградської області,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "КТК-Техпромсервіс", м.Кіровоград

3. Державного підприємства "Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", м.Кіровоград

про визнання аукціону недійсним, визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору, зобов'язання повернути земельну ділянку

за участю представників:

від прокуратури - Макаренко О.І., посвідчення № 023072;

від позивача 1 - участі не брали;

від позивача 2 - участі не брали;

від відповідача 1 - участі не брали;

від відповідача 2 - участі не брали;

від третьої особи - участі не брали.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Прокурор Ульяновського району звернувся до господарського суду Кіровоградської області із позовом про визнання недійсним аукціону з продажу ставки річної суми орендної плати земельної ділянки загальною площею 0,9736га в межах села Луполове на території Луполовської сільської ради; визнання незаконним та скасування рішення про затвердження результатів аукціону та укладення договору оренди земельної ділянки від 06.12.2011 №123; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 26.06.2012 року, укладеного між Луполівською сільською радою Ульяновського району та ТОВ "КТК-Техпромсервіс"; зобов'язання ТОВ "КТК-Техпромсервіс" повернути земельну ділянку державної власності площею 0,9736га вартістю 467231,00грн. в межах села Луполове на території Луполівської сільської ради державі.

Позовна заява мотивована тим, що рішенням сесії Луполівської сільської ради №123 від 06.12.2011 року затверджено результати аукціону по продажу ставки річної суми орендної плати земельної ділянки, який відбувся 01.12.2011р., на підставі п.6 вказаного рішення укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,9736 га в межах села Луполове на території Луполівської сільської ради. Вказану земельну ділянку вартістю 467231,00грн. відповідно до п.1 рішення надано ТОВ "КТК-Техпромсервіс" для будівництва та експлуатації комплексу дорожнього сервісу для обслуговування жителів району.

Земельну ділянку надано за рахунок земель державної власності в межах села Луполове. Відповідно до проекту землеустрою надана земельна ділянка відноситься до земель сільськогосподарського призначення і являється пасовищем, а тому право надання у власність або у користування такої земельної ділянки належить до компетенції Ульяновської районної державної адміністрації.

З огляду на викладене прокурор вважає, що Луполівська сільська рада, провівши аукціон, прийнявши рішення від 06.12.2011 №123 про затвердження його результатів, уклавши з ТОВ "КТК-Техпромсервіс" договір оренди землі, перевищила надані їй законом повноваження, що дає підстави для визнання аукціону, рішень Луполівсько сільської ради незаконними, договору оренди недійсним та повернення земельної ділянки площею 0,9736га.

Крім цього, прокурор посилається на те, що, передавши спірну земельну ділянку для обслуговування жителів району, Луполівська сільська рада порушила встановлені законом вимоги щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням.

Позивачем 1 - Головним управлінням Держземагентства у Кіровоградській області 19.02.2014 року надано до суду пояснення, у відповідності до яких позивач 1 повністю підтримує поданий прокурором позов та просить розгляд справи в судовому засіданні проводити за відсутності його представника (а.с. 60-61 т. 1). Аналогічні клопотання позивачем 1 надсилались до господарського суду 14.03.2014 року, 15.04.2014 року, 12.05.2014 року, 29.05.2014 року, 18.06.2014 року, 21.07.2014 року, 12.08.2014 року (а.с. 87, 113, 131, 218 т. 1; а.с. 20, 91 т. 2).

Позивачем 2 - Ульяновською районною державною адміністрацією власну позицію щодо поданого позову суду не подано.

Відповідачі 1 та 2 - Луполівська сільська рада Ульяновського району та товариство з обмеженою відповідальністю "КТК-Техпромсервіс" без повідомлення та доведення наявності поважних причин вимоги ухвал господарського суду від 05.02.2014 року про порушення провадження у справі та від 19.02.2014, 14.03.2014 року, 15.04.2014 року, 12.05.2014 року, 29.05.2014 року, 18.06.2014 року та 21.07.2014 року про відкладення розгляду справи не виконали, відзив на позовну заяву з обґрунтованими поясненнями або можливими запереченнями щодо заявлених позовних вимог не надали, явку повноважного представників в судові засідання не забезпечили.

Правом на змагальність, передбаченим ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, названі особи не скористалися.

В матеріалах справи містяться належні докази повідомлення позивача 2 - Ульяновської районної державної адміністрації та відповідача 1 - Луполівської сільської ради Ульяновського району про дату, час та місце судових засідань у даній справі, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с. 51, 55, 71, 73, 98, 99, 129, 130, 174, 175 т. 1; 3, 36, 38, 44, 67, 74 т. 2).

Вищевказані ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи направлені на адреси відповідача 2 - товариства з обмеженою відповідальністю "КТК-Техпромсервіс", зазначені в позовній заяві (м. Кіровоград, вул. Зінченка, 2) та Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 18092412 від 05.02.2014 року (03067, м. Київ, пров. Чугуївський, 19-А), повернулися на адресу господарського суду з відмітками органів поштового відділення про закінчення терміну зберігання та про неправильне зазначення, відсутність адреси (а.с. 54, 57, 104, 107, 112, 125, 128, 178, 181 т. 1; 6, 8, 43, 48, 64, 77 т. 2).

Згідно приписів ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

За викладених обставин, господарський суд вважає, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судових засідань у даній справі.

Крім того, на адресу господарського суду 21.07.2014 року електронною поштою надійшло клопотання від 18.07.2014 року № б/н Ульяновської районної державної адміністрації, згідно якого позивач 2 відмовляється від позову, поданого прокурором та просить розглянути справу № 912/302/14 без участі його представника у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні.

Ухвалою від 21.07.2014 року господарський суд зобов'язав Ульяновську районну державну адміністрацію подати суду оригінал клопотання від 18.07.2014 року про відмову від позову та засвідчену належним чином копію довіреності представника Ульяновської РДА від 28.01.2014 року № 01-22/28/1. Вимоги вказаної ухвали Ульяновською райдержадміністрацією не виконані.

Відповідно до частини 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.

В силу вимог частин 4-6 статті 29 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди. Відмова прокурора від поданого ним позову не позбавляє позивача права вимагати вирішення спору по суті. Відмова позивача від позову, поданого прокурором в інтересах держави, не позбавляє прокурора права підтримувати позов і вимагати вирішення спору по суті.

Крім того, пунктом 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 23.03.2012 (із змінами) "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" встановлено, що відмова прокурора від поданого ним позову не є обов'язковою для позивача, і так само відмова позивача від позову не є обов'язковою для прокурора, оскільки така відмова не означає вибуття позивача з процесу чи зміни його процесуального статусу. У відповідних випадках спір підлягає вирішенню по суті. У разі коли обидва згадані учасники судового процесу - прокурор і позивач - заявили про відмову від позову, суд може припинити провадження зі справи згідно з пунктом 4 частини першої статті 80 ГПК, з урахуванням вимог частини шостої статті 22 ГПК; такі ж наслідки настають, якщо позивач відмовився від позову (повністю або в певній частині), а прокурор, зі свого боку, не підтримує відповідні позовні вимоги та не наполягає на їх задоволенні, про що він письмово або усно (із зазначенням про це в протоколі судового засідання) повідомив суд. Винятком з цих правил є відмова громадянина від позову, який було подано у його інтересах прокурором; у такому разі позов залишається без розгляду на підставі пункту 6 частини першої статті 81 ГПК.

Господарський суд враховує, що прокурор у судовому засіданні 12.08.2014 року підтримав позовні вимоги в повному обсязі, в тому числі і ті, що стосуються Ульяновської районної державної адміністрації.

Оскільки позивачем 2 (Ульяновською районною державною адміністрацією) подано клопотання про відмову від позову, а прокурор підтримує позов в повному обсязі, відмова від позову Ульяновської районної державної адміністрації не приймається господарським судом, а позов підлягає вирішенню по суті.

На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, господарський суд встановив наступні обставини.

Рішенням Луполівської сільської ради Ульяновського району Кіровоградської області від 20.08.2010 року №456 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою для продажу права оренди на аукціоні земельної ділянки орієнтовною площею 0,9736 га, по угіддях: 0,9736 га пасовищ за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають в запасі на території Луполівської сільської ради Ульяновського району Кіровоградської області для будівництва та експлуатації комплексу дорожнього сервісу для обслуговування жителів району.

Рішенням Луполівської сільської ради Ульяновського району Кіровоградської області від 06.12.2011 року №123 затверджено результати аукціону, який відбувся 1 грудня 2011 року по продажу ставки річної суми орендної плати земельної ділянки загальною площею 0,9736 га пасовищ, яка знаходиться на території Луполівської сільської ради Ульяновського району Кіровоградської області, для будівництва та експлуатації комплексу дорожнього сервісу, переможцем якого визнано товариство з обмеженою відповідальністю "КТК-Техпромсервіс".

26.04.2012 року між Луполівською сільською радою Ульяновського району Кіровоградської області та товариством з обмеженою відповідальністю "КТК-Техпромсервіс" укладено договір оренди земельної ділянки. Вказаний договір зареєстровано у відділі Держкомзему у Ульяновському районі 26.06.2012 року, про що у Державному реєстрі земель вчинено реєстраційний запис №312550004002371.

Зазначені рішення та договір і є предметом оскарження у даній справі.

Прокурор доводить обставини неправомірного розпорядження спірною земельною ділянкою орендодавцем, яким виступила Луполівська сільська рада, оскільки ця ділянка розташована за межами населеного пункту та відповідно до приписів земельного законодавства повноваження з розпорядження нею належить Ульяновській районній державній адміністрації.

Таким чином, до предмету доказування у даній справі входить встановлення правового режиму спірної земельної ділянки і, відповідно, наявність чи відсутність у Луполівської сільської ради права розпоряджатись вказаною земельною ділянкою.

У відповідності до ст.12 Земельного кодексу України (тут і надалі в редакції на час прийняття Луполівською сільською радою рішення про надання дозволу на виготовлення проектної документації щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

В свою чергу, ст.122 Земельного кодексу України визначає, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно з ч.1 ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

За приписами ч.1 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу (ч.2 ст.124 Земельного кодексу України).

Пунктом 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно з пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Листом від 3 березня 2014 року №540 відділу Держземагентства в Ульяновському районі Головного управління Держземагентства у Кіровоградській області повідомлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3525585200:51:000:0100, розташована на території Луполівської сільської ради Ульяновського району в межах села Луполове Ульяновського району, площа 0,9736га, цільове призначення земельної ділянки до проведення аукціону по продажу ставки річної суми орендної плати земельної ділянки, землі сільськогосподарського призначення по угіддям пасовища. Після проведення аукціону, рішенням Луполівської сільської ради №123 від 06.12.2011р. землі промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та іншого призначення, що використовуються в комерційних цілях для експлуатації комплексу придорожнього сервісу.

З експлікації земель по формі 6-зем вбачається, що спірна земельна ділянка належить до земель сільськогосподарського призначення (пасовище) та розташована в межах населеного пункту.

Листом від 07.05.2014 року №01/18-389 державне підприємство "Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою, адресованому прокурору Ульяновського району, повідомлено, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3525585200:51:000:0100, 3525585200:51:000:0099 згідно проекту роздержавлення і приватизації земель колективного сільськогосподарського підприємства "Південний Буг" Луполівської сільської ради Ульяновського району Кіровоградської області знаходяться за межами населеного пункту.

При цьому, державним підприємством "Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" надіслано на адресу господарського суду лист, яким повідомлено про відсутність в архіві підприємства Проекту роздержавлення і приватизації земель колективного сільськогосподарського підприємства "Південний Буг" Луполівської сільської ради Ульяновського району Кіровоградської області.

Слід також зауважити, що у проекті із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для продажу права оренди на аукціоні, який розроблявся державним підприємством "Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", визначено, що зазначений проект розроблено щодо відведення земельної ділянки за рахунок земель державної власності (запасу) в межах села Луполове на території Луполівської сільської ради Ульяновського району Кіровоградської області.

Листами Кіровоградської обласної ради від 29.07.2014р. та відділу Держземагентства в Ульяновському районі від 31.07.2014р. повідомлено про відсутність доказів на підтвердження розмежування земель державної та комунальної власності на території Ульяновського району.

При цьому господарський суд враховує положення ст.176 Земельного кодексу України, відповідно до якої межі адміністративно-територіальних одиниць посвідчуються державним актом України.

На вимогу суду прокурором та Ульянівською районною радою до суду подано копію рішення від 22.12.2003р. №168, яким погоджено проекти встановлення меж сільських населених пунктів на території Ульяновського району з визначенням загальних площ згідно додатку при умові погодження сільських рад та вирішено подати проекти встановлення меж сільських населених пунктів на затвердження до Кіровоградської обласної ради. Проте будь-які відомості стосовно подальшого погодження/затвердження вказаних проектів, так як і самі проекти до господарського суду не подані. У додатку до вказаного рішення визначена лише площа деяких населених пунктів Ульяновського району (в тому числі і с.Луполове), що позбавляє суд можливості дослідити межі населеного пункту.

У відповідності до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

У матеріалах справи наявна документація (листи відділу Держземагентства в Ульяновському районі, експлікація по формі 6-зем, прокт із землеустрою), що підтверджує місцезнаходження спірної земельної ділянки в межах с.Луполове. Належні докази на підтвердження протилежного ні прокурором, ні позивачами до суду не подані.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно із статтею 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Отже, основною підставою для визнання акта недійсним є порушення прав та охоронюваних інтересів позивача.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено місцезнаходження спірної земельної ділянки в межах населеного пункту, господарський суд дійшов висновку про те, що Луполівська сільська рада, приймаючи оспорюване рішення та укладаючи спірний договір оренди, діяла в межах наданих їй повноважень. В той же час, з урахуванням наведених обставин справи, твердження прокурора щодо порушення оспорюваним рішенням прав та інтересів Головного управління Держземагентства у Кіровоградській області та Ульяновської районної державної адміністрації є необґрунтованими та не підтвердженими матеріалами справи.

За викладених обставин позовні вимоги прокурора Ульяновського району про визнання недійсним аукціону з продажу ставки річної суми орендної плати земельної ділянки загальною площею 0,9736га в межах села Луполове на території Луполовської сільської ради; визнання незаконним та скасування рішення про затвердження результатів аукціону та укладення договору оренди земельної ділянки від 06.12.2011 №123; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 26.06.2012 року, укладеного між Луполівською сільською радою Ульяновського району та ТОВ "КТК-Техпромсервіс"; зобов'язання ТОВ "КТК-Техпромсервіс" повернути земельну ділянку державної власності площею 0,9736га вартістю 467231,00грн. в межах села Луполове на території Луполівської сільської ради державі задоволенню не підлягають.

На підставі статті 49 Господарського процесуального України, господарський суд судовий збір покладає на позивачів.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з Головного управління Держземагентства у Кіровоградській області (25006, м. Кіровоград, вул. Тимірязєва, 84, ідентифікаційний код 38802868) на користь Державного бюджету України (р/р 31211206783002 в Головному Управлінні Державної казначейської служби України у Кіровоградській області, МФО 823016, код 38037409, отримувач коштів УК у м. Кіровограді (м. Кіровоград) 22030001) - 2436,00грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Ульяновської районної державної адміністрації (26400, Кіровоградська область, м. Ульяновка, вул. Леніна, 72, ідентифікаційний код 04055179) на користь Державного бюджету України (р/р 31211206783002 в Головному Управлінні Державної казначейської служби України у Кіровоградській області, МФО 823016, код 38037409, отримувач коштів УК у м. Кіровограді (м. Кіровоград) 22030001) - 2436,00грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 18.08.2014р.

Головуючий суддя Г.Б. Поліщук

Суддя В.Г.Кабакова

Суддя О.Б. Шевчук