Ухвала суду № 40172347, 12.08.2014, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/1112/14-ц Головуючий у 1 інстанції: Пахолюк А.М. Провадження № 22-ц/773/1214/14 Категорія: 59 Доповідач: Русинчука М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2014 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Русинчука М. М.,

суддів - Матвійчук Л.В., Мудренко Л.І.,

при секретарі - Губарик К.А.,

з участю: представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_5,

представника третьої особи - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТзОВ) «Укрспецторг групп» про визнання протоколу прилюдних торгів недійсним, за апеляційною скаргою позивача на рішення Луцького міськрайонного суду від 07 травня 2014 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 07 травня 2014 року в задоволенні позову ОСОБА_5 відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_5, покликаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просила оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення її позову.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції свої висновки обґрунтовував тим, що підстави для визнання протоколу прилюдних торгів № 03-010-0104/12 від 23.11.2012 року по реалізації належного позивачу нерухомого майна, відсутні, оскільки при їх проведені не було порушень законодавства, норми якого регулюють правила проведення прилюдних торгів.

Висновки суду відповідають встановленим в справі обставинам та нормам матеріального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 30.01.2012 року головним державним виконавцем Першого відділу ДВС ЛМУЮ Ліщуком О.О., винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на виконання рішення Луцького міськрайонного суду про солідарне стягнення з ОСОБА_5, ОСОБА_8 на користь ПАТ «Кредитпромбанк» 283604,02 грн. боргу та по 910 грн. судових витрат з кожного (а.с.64).

30.01.2012 року головним державним виконавцем Першого ВДВС ЛМУЮ Ліщуком О.О., в ході здійснення виконавчих дій, за заявою стягувача ПАТ «Кредитпромбанк», було накладено арешт та оголошено заборону на відчуження на все майно, що належить боржнику ОСОБА_5 (а.с.65).

Як вбачається з акту опису й арешту від 31.05.2012 року, державним виконавцем Першого відділу ДВС ЛМУЮ Ліщуком О.О. описано та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, належну боржнику ОСОБА_5 та згідно іпотечного договору від 07.12.2007 року перебуває у заставі стягувача ВАТ «Кредитпромбанк» (а.с.5-7, 66-70).

Вказане нерухоме майно на підставі постанови державного виконавця від 15.06.2012 року було оцінено експертом ОСОБА_9 та визначено його ринкову вартість в розмірі 260500 грн., про що подано звіт про оцінку житлової квартири (а.с.71-74).

Судом першої інстанції також встановлено, що дії державно виконавця щодо проведення процесуальних дій в ході виконавчого провадження ні стягувачем, ні боржником оскаржені не були. Скарги з приводу проведеної оцінки арештованого майна до Першого відділу ДВС ЛМУЮ не надходили (а.с.75).

Відповідно до договору № 03-0104/12 від 09.10.2012 року уповноваженим органом щодо реалізації квартири в АДРЕСА_1 є ТзОВ «Укрспецторг групп» в особі Волинської філії (а.с.76-78).

З матеріалів справи вбачається, що прилюдні торги по реалізації арештованого майна боржника ОСОБА_5, які були призначені на 26.10.2012 року, не відбулися та у подальшому були призначені на 23.11.2013 року, про що було розміщено відповідне повідомлення (а.с.48-50, 79, 83).

05.11.2012 року головним державним виконавцем Першого відділу ДВС ЛМУЮ Ліщуком О.О. з участю представника ТзОВ «Укрспецторг групп» проведено переоцінку арештованого майна та встановлено стартову ціну спірної квартири на нових прилюдних торгах в розмірі - 195375 грн. (а.с.82).

23.11.2012 року за наслідками проведених прилюдних торгів щодо продажу вищезазначеного нерухомого майна згідно протоколу № 03-0104/12 переможцем аукціону визначено одного з двох учасників цих торгів - відповідачку ОСОБА_2 (а.с. 86).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із ч. 2 ст. 16, ч. 1 ст. 215 ЦК України одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням вимог, встановлених ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу, зокрема, у зв'язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а відтак є правочином.

Законом України «Про виконавче провадження» визначено загальні правові основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання та компетенцію, а також учасників виконавчого провадження, закріплює їхні права та обов'язки, у тому числі право стягувачів і боржників та інших учасників виконавчого провадження на оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця та порядок цього оскарження (ст. ст. 1, 2, 6, 12 Закону).

Порядок здійснення підготовки державним виконавцем та проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, а також реалізації арештованого майна визначені Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від № 512/5 від 02.04.2012 року і зареєстрованої у Міністерстві юстиції України, яка розроблена на виконання Закону України «Про виконавче провадження» і визначає умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону, інших нормативно-правових актів підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку.

Правовий аналіз положень указаного Закону та Інструкції свідчить про те, що вони не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють, як і ст. 650 ЦК України, такий спосіб реалізації майна, як його продаж на прилюдних торгах, і відсилають до інших нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України та Міністерства юстиції України, якими визначається порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна (ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» та п. п. 5.11, 5.12 Інструкції).

Відповідно до ч. 1 ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

Правила проведення прилюдних торгів визначені Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 27.10.1999 року №68/5 (далі - Положення), за яким прилюдні торги є спеціальною процедурою продажу майна, за результатами якої власником майна стає покупець, який у ході торгів запропонував за нього найвищу ціну (п. 2.2 Положення).

Згідно з п. 1.4 цього Положення організація та проведення прилюдних торгів з реалізації предмета іпотеки здійснюється з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

Оскільки об'єктом прилюдних торгів було нерухоме майно боржника ОСОБА_5, заставлене нею стягувачу - ВАТ "Кредитпромбанк", то організація і проведення цих торгів повинна відбуватися з урахуванням вимог цього Закону.

Статтею 41 Закону України «Про іпотеку» визначено, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Закон України «Про іпотеку» як і Положення, містять норми, які визначають порядок проведення прилюдних торгів по реалізації нерухомого майна, проте Закон в даному випадку має вищу юридичну силу і підлягає застосуванню в першу чергу.

Статтею 43 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що прилюдні торги проводяться в двомісячний строк з дня одержання організатором прилюдних торгів заявки державного виконавця на їх проведення.

Початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

Організатор прилюдних торгів не пізніше ніж за 15 днів до дня початку прилюдних торгів публікує за місцезнаходженням предмета іпотеки принаймні в двох місцевих друкованих засобах масової інформації повідомлення про проведення прилюдних торгів. У повідомленні зазначається інформація про день, час, місце проведення прилюдних торгів, опис предмета іпотеки, що підлягає продажу, місце, де можна отримати додаткову інформацію про умови проведення прилюдних торгів та іншу необхідну інформацію.

Не пізніше дня публікації повідомлення про проведення прилюдних торгів у засобах масової інформації організатор прилюдних торгів письмово сповіщає державного виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день, час і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну продажу майна.

Згідно із ст. 45 Закону прилюдні торги проводяться прозоро. Організатор прилюдних торгів забезпечує кожного учасника прилюдних торгів правилами проведення прилюдних торгів до їх початку.

Будь-який учасник може бути покупцем предмета іпотеки, якщо він запропонує найвищу ціну. Якщо покупцем є іпотекодержатель, він зобов'язаний сплатити лише різницю між запропонованою ним ціною і розміром невиконаного основного зобов'язання.

Прилюдні торги проводяться принаймні за умови присутності одного учасника. У разі участі у прилюдних торгах одного покупця майно може бути придбане ним за початковою ціною.

Якщо жоден учасник не зареєструвався або у разі якщо предмет іпотеки не був проданий, прилюдні торги визнаються такими, що не відбулися.

За результатами проведення прилюдних торгів і продажу предмета іпотеки складається протокол, який підписується уповноваженим представником організатора прилюдних торгів та покупцем предмета іпотеки.

Позивачем ОСОБА_5 у відповідності до ст. 60 ЦПК України не було доведено факту порушення відповідачами чинного законодавства при проведенні прилюдних торгів по примусовій реалізації нерухомого майна, що їй належало.

Отже, з врахуванням наведених правових норм та встановлених судом обставин справи, відсутності доказів, які б підтверджували наявність підстав відповідно до ст. 203, 215 ЦК України для визнання недійсним протоколу прилюдних торгів № 03-010-0104/12 від 23.11.2012 року по реалізації належного позивачу ОСОБА_5 нерухомого майна, місцевий суд прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову останньої.

Доводи позивача проте, що державний виконавець порушив вимоги чинного законодавства при реалізації квартири, яка за умовами іпотечного договору перебуває в заставі ПАТ «Кредитпромбанк», за відсутності рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки є безпідставними.

Відповідно до ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

Тобто, вищенаведеною нормою Закону передбачено реалізацію предмета іпотеки з прилюдних торгів за відсутності рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку примусового виконання рішення про стягнення заборгованості в користь стягувача-іпотекодержателя, як це мало місце в розглядуваному випадку.

Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 27.10.1999 року №68/5 врегульовано порядок організації і проведення прилюдних торгів з продажу будь-якого арештованого державним виконавцем майна. Оскільки реалізація іпотечного майна має свої особливості, в пункті 1.4 Положення на цей випадок передбачено необхідність застосування поряд з загальними його правилами ще й спеціальних норм Закону України «Про іпотеку», якими інакше, ніж в Положенні, врегульовано порядок проведення прилюдних торгів щодо предмета іпотеки. В цьому пункті не міститься якесь обмеження чи застереження щодо застосування норм вказаного Закону в залежності від наявності чи відсутності рішення суду або виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки. Тлумачення позивачем зазначеного пункту так, що норми Закону України «Про іпотеку» підлягають застосуванню при реалізації предмета іпотеки з прилюдних торгів лише за наявності рішення суду або ж виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на іпотечне майно, є обмежувальним, яке не випливає із змісту наведеної норми, а тому не може бути застосоване.

З цього випливає, що згадане іпотечне майно могло бути продано на прилюдних торгах, які проводились на виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_5 як поручителя, на користь вищезазначеного банку-іпотекодержателя заборгованості за кредитним договором, відповідно до вимог Закону України «Про іпотеку».

Таким чином, доводи апеляційної скарги позивача ОСОБА_5 не знайшли свого підтвердження під час перегляду в апеляційному порядку оскаржуваного рішення суду і висновків суду, викладених в рішенні, вони не спростовують.

На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Луцького міськрайонного суду від 07 травня 2014 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: