Постанова № 4017225, 22.06.2009, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.09

Справа №АС12/282-07.

За позовом: Відкритого акціонерного товариства «Сумиобленерго», м.Суми

до відповідача: Державної податкової інспекції в м.Суми

про визнання недійсним рішення

Суддя Лугова Н.П.

Представники:

від позивача не з»явився

від відповідача Дмитрієв С.В.

У судовому засіданні брали участь: секретар судового засідання Балясна В.С.

На підставі ухвали суду від 10.12.2008р. справу було передано від судді Костенко Л.А. на розгляд судді Луговій Н.П., 15.05.2009р. провадження у справі поновлено та призначено розгляд справи на 22.06.2009р.

Суть спору: позивач просить визнати нечинним податкове повідомлення – рішення ДПІ в м.Суми № 1000032311/3/27090 від 13.04.2007р. яким позивачеві штрафні санкції в сумі 291 207 грн. 50 коп.

Відповідач подав відзив на позовну заяву в якому заперечує проти позовних вимог та просить відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що вони є неправомірними та необґрунтованими.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника відповідача, дослідивши та оцінивши надані ними докази, суд встановив наступне:

Посадовими особами ДПА у Сумській області та ДПІ в м.Суми на підставі ч.13 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу України» та постанови старшого слідчого СВ ПМ ДПА у Сумській області Радченко О.В. про призначення позапланової комплексної документальної перевірки ВАТ «Сумиобленерго» проведена позапланова виїзна документальна перевірка фінансово – господарської діяльності з питань дотримання ВАТ «Сумиобленерго» вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2003р. по 31.03.2006р.

За результатами вищевказаної перевірки було складено акт позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства ВАТ «Сумиобленерго» за № 5799/23-2/23293513 від 08.09.2006р.

В ході проведеної перевірки податковим органом було виявлено порушення позивачем пп.3.1.1. п.3.1. ст.3, п.4.1. ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» внаслідок чого позивачеві було визначено податковим повідомленням – рішенням № 0000602309/0/59478 від 15.09.2006р. податкове зобов»язання по податку на додану вартість в сумі 662 970,00 грн. та застосовано штрафну санкцію в сумі 331 485,00 грн.

Позивач не погодився з даним податковим повідомленням - рішенням та оскаржив його адміністративному порядку шляхом подання скарги № 17/7172 від 27.09.2006р. до ДПІ в м.Суми.

Рішенням керівника ДПІ в м.Суми про результати розгляду первинної скарги від 24.11.2006р. № 73954/10/25-013-1/398/72ск скарга ВАТ «Сумиобленерго» була залишена без задоволення.

Не погодившись з рішенням керівника ДПІ в м.Суми про результати розгляду первинної скарги, позивач направив повторну скаргу № 17/9316 від 06.12.2006р. до ДПА у Сумській області, яка також рішенням ДПА у Сумській області про результати розгляду повторної скарги від 31.01.2007р. № 1707/10/25-005-165/184 була залишена без задоволення.

Позивач подав скаргу до ДПА України з вимогою скасувати прийняте за результатами документальної перевірки податкове повідомлення – рішення ДПІ в м.Суми № 0000602309/0/59478 від 15.09.2006р., а також попередні рішення про результати розгляду скарг позивача.

У відповідності до п.6.6. ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли нарахована сума податкового зобов»язання (пені та штрафних санкцій) або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення або податкові вимоги не відкликаються, а на суму такого збільшення надсилається окреме податкове повідомлення. Донарахована сума податкового зобов»язання, визначена у такому окремому податковому повідомленні, повинна бути сплачена або може бути оскаржена платником податків за процедурою передбаченою ст.5 цього Закону, із застосуванням строків установлених для сплати або оскарження нового податкового зобов»язання.

ДПА України було прийнято рішення про результати розгляду скарг від 13.04.2007р. № 7331/7/25-0115, відповідно до якого податкове повідомлення – рішення ДПІ в м.Суми № 0000602309/0/59478 від 15.09.2006р. було залишено без змін та до позивача були додатково застосовані штрафні санкції згідно пп.17.1.6. п.17.1. ст.17 зазначеного Закону в сумі 291 207 грн. 50 коп.

На виконання вимог рішення ДПА України про результати розгляду скарг від 13.04.2007р. № 7331/7/25-0115 ДПІ в м.Суми було прийнято оскаржуване податкове повідомлення – рішення № 1000032311/3/27090 від 13.04.2007р. на суму 291 207 грн. 50 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для донарахування податку та застосування штрафних санкцій стало порушення позивачем пп.3.1.1. п.3.1. ст.3, п.4.1. ст.4, пп.7.3.1. п.7.3., пп.7.7.1. п.7.7.ст. Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягає в тому, що позивач не включав до бази та об»єкту оподаткування по податку на додану вартість та не нараховував податкові зобов»язання по податку на додану вартість на отримані від споживачів грошові кошти за спожиту електроенергію у вигляді: сум індексу інфляції, 3% річних від простроченої суми, п»ятикратної та двократної вартості спожитої електроенергії у випадку споживання електроенергії в об»ємі понад договірну величину за розрахунковий період, внаслідок чого позивачем було занижено (недооцінений) об»єкт оподаткування по податку на додану вартість, що призвело до заниження податкового зобов»язання по даному податку в сумі 662 970 грн. 00 коп.

Оскільки за результатами перевірки було встановлено заниження податкового зобов»язання по податку на додану вартість у великих розмірах (662 970 грн.), внаслідок недооцінки об»єкту оподаткування по податку на додану вартість до позивача були застосовані додаткові штрафні санкції у відповідності до пп. 17.1.6. п.17.1. ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-Ш в сумі 287 112 грн. 50 коп.

Судом встановлено, що податковим повідомленням - рішенням № 1000032311/3/27090 від 13.04.2007р. до позивача були застосовані додаткові штрафні санкції внаслідок недооцінки позивачем об»єкта оподаткування по податку на додану вартість, що призвело до заниження податкового зобов»язання у великих розмірах, розмір якого встановлений Кримінальним кодексом України, по податку на додану вартість, який донарахований податковим повідомленням – рішенням № 0000602309/0/59478 від 15.09.2006р.

Відповідно до пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» об»єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України.

Продажем товарів, згідно п.1.4 ст.1 вказаного Закону, визнаються будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі - продажу, міни, поставки та іншими цивільно - правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацією незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

У відповідності до п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» база оподаткування операцій з продажу товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами) з врахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов»язкових) платежів, за винятком податку на додану вартість , що включається в ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку, безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв»язку з компенсацією вартості товарів (робіт, послуг), проданих (виконаних, наданих) таким платником податку.

Згідно до вимог п.4.1 ст.4 вказаного Закону, договірна (контрактна) вартість електроенергії, яку позивач постачає споживачам, визначається регульованими цінами, які встановлює НКРЕ України у вигляді тарифу і відповідно до цих цін позивач сплачує ПДВ до бюджету.

Включення до складу договірної (контрактної) вартості з метою оподаткування податком на додану вартість інших сум, ніж визначені п.4.1 ст.4 даного Закону, чинним податковим законодавством України не передбачено.

Інфляційні суми і проценти, які передбачені ст.625 ЦК України та були передбачені ст.214 ЦК УРСР є санкцією за неналежне виконання грошового зобов»язання і пов»язані лише з компенсацією кредитору знецінених грошових коштів та не входять до складу договірної (контрактової) вартості товарів і не є оплатою продажу будь-якої послуги, а тому вказані суми індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми заборгованості не є об»єктом оподаткування податком нам додану вартість у відповідності до чинного законодавства України.

Слід зазначити, що відповідачем безпідставно ототожнюється ціна поставленої електричної енергії та фактично застосовані санкції за спожиту споживачами електричну енергію в об»ємі понад договірну величину за розрахунковий період. Договорами поставки встановлюються певні об»єми електроенергії, а за те, що користувачі споживають електроенергію за межами договору законодавець передбачив, що до них застосовується підвищення плати, що за своєю правовою суттю є фактично штрафною санкцією за неналежне виконання умов договору.

Крім того, слід зазначити наступне, що надання правової оцінки правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення – рішення № 1000032311/3/27090 від 13.04.2007р. можливе лише після з»ясування обставин, які зумовили донарахування податкового зобов»язання по податку на додану вартість у великих розмірах податковим повідомленням – рішенням № 0000602309/0/59478 від 15.09.2006р., яким позивачу донараховане податкове зобов»язання по податку на додану вартість у великих розмірах, саме за заниження податкового зобов»язання внаслідок недооцінки об»єкта оподаткування.

Господарським судом Сумської області було порушено провадження у справі № АС 16/291-07 за позовом ВАТ «Сумиобленерго» до ДПІ в м.Суми, про визнання нечинним податкового повідомлення – рішення № 0000602309/0/59478 від 15.09.2006р.

Постановою господарського суду Сумської області № АС 16/291-07 від 26.06.2007р. позовні вимоги ВАТ «Сумиобленерго» задоволені в повному обсязі та визнано нечинним податкове повідомлення – рішення ДПІ в м.Суми № 0000602309/0/59478 від 15.09.2006р.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2007р. та ухвалою Вищого адміністративного суду від 03.02.2009р. по даній справі постанову господарського суду від 26.06.2007р. залишено без змін.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо визнання нечинним податкового повідомлення – рішення ДПІ в м.Суми № 1000032311/3/27090 від 13.04.2007р. яким позивачу визначено до сплати штрафні санкції в сумі 291 207 грн. 50 коп. є правомірними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України витрати по сплаті судового збору в сумі 3 грн. 40 коп. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Визнати нечинним податкове повідомлення – рішення ДПІ в м.Суми № 1000032311/3/27090 від 13.04.2007р. яким позивачу донараховано штрафні санкції в сумі 291 207 грн. 50 коп.

3. Стягнути з Державної податкової інспекції в м.Суми (м.Суми, Червона площа, 2, код 21102740) на користь Відкритого акціонерного товариства «Сумиобленерго» (40035, м.Суми, вул.Д.Коротченко, 7, код 23293513) 3 грн. 40 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Видати виконавчий документ після набрання постановою законної сили.

5. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

6. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом 10 днів з дня її складення у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 20 дні після подання заяви про апеляційне оскарження.

7. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ Н.П.ЛУГОВА

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повний текст постанови підписано 26.06.2009р.