Постанова № 40172101, 08.08.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/2214/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Довгопол М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Кулик - Куличок О.Л.,

представника позивача - Рой С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Карлівський машинобудівний завод" до Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області про визнання нечинним та скасування розрахунку, -

В С Т А Н О В И В:

06 червня 2014 року Публічне акціонерне товариство " Карлівський машинобудівний завод " звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області про визнання нечинним та скасування розрахунку № 42 від 11.02.2014 фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій на суму 116 356 грн 44 коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на порушення відповідачем пункту 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, який передбачає обов'язок органів Пенсійного фонду надсилати підприємствам повідомлення про розмір сум відшкодування на поточний рік до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій, натомість відповідачем надіслано спірний розрахунок, в якому сума відшкодування розрахована за період з 2009 по 2013 рік. Крім того, вказував, що сума пенсії гр. ОСОБА_2 не підлягала включенню до спірного розрахунку та відповідно відшкодуванню, оскільки пільговий стаж вказаного пенсіонера складає 3 роки 8 місяців 29 днів, і після 01.01.1992 року він не працював, тому пенсія йому мала бути призначена згідно статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про наявність поважних причин неприбуття суд не повідомив.

У письмових запереченнях просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що в ході проведеної інвентаризації пенсійних справ встановлено, що витрати на відшкодування пільгових пенсій громадян ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 виставлялися позивачу у меншій частці, а витрати на відшкодування пільгової пенсії гр. ОСОБА_2 взагалі не виставлялися до відшкодування, тому на підставі частини 2 пункту 6.8. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України позивачу направлено розрахунок № 42 від 11.02.2014, в якому визначено донараховані суми витрат. При цьому вказував, що позивачем пропущено строк звернення до суду із позовом про скасування вказаного розрахунку /а.с. 22 - 23, т. 1/.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

З огляду на викладене, суд вважав можливим розгляд справи за даної явки.

Заслухавши представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Карлівський машинобудівний завод" (ідентифікаційний код 14311169) є юридичною особою, зареєстрованою 19.08.1994, відомості про яку включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 15.09.2004, номер запису 1 565 120 0000 000008 /а.с.13, т. 1/.

11.02.2014 представником підприємства отримано від Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області розрахунок № 42 від 11.02.2014 фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 2014 року (перерахунок за попередні періоди») /а.с. 112, т. 1/.

У вказаному розрахунку позивачу визначено суму фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у загальному розмірі 116 356 грн 44 коп.

Після отримання спірного розрахунку позивач звернувся із заявою до Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області від 05.05.2014 за вих. № 1129, на яку отримав лист органу Пенсійного фонду від 27.05.2014 № 1234/03-31 із інформацією про пільговий стаж осіб, включених до розрахунку, а також довідками про розміри пенсій вказаних осіб.

Не погодившись із розрахунком № 42 від 11.02.2014, позивач звернувся до суду із позовною заявою про визнання його нечинним та скасування.

Суд бере до уваги те, що про порушення своїх прав та інтересів позивач фактично дізнався після отримання листа Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області від 27.05.2014 № 1234/03-31 із інформацією про пільговий стаж осіб, включених до розрахунку, а також довідками про розміри пенсій вказаних осіб, при цьому звернувся до суду із позовною заявою 06.06.2014, тому встановлений статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України строк звернення до суду позивачем не пропущено.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку правомірності розрахунку фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій № 42 від 11.02.2014, суд виходить з наступного.

До розрахунку № 42 від 11.02.2014 Управлінням Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області включено витрати на виплату і доставку пенсій громадян:

- ОСОБА_2 за період з 15.03.2011 по 31.01.2014 у частці 29,98 % в розмірі 11 456,27 грн.;

- ОСОБА_3 за період з 15.12.2010 по 31.01.2014 у частці 97,33 % в розмірі 38 800,35 грн.;

- ОСОБА_4 за період з 20.12.2009 по 31.01.2014 у частці 80,33 % в розмірі 47 590,53 грн.;

- ОСОБА_5 за період з 23.05.2010 по 22.05.2013 у частці 16,52 % в розмірі 5 239,63 грн;

- ОСОБА_6 за період з 02.01.2010 по 31.01.2014 у частці 20,42 % в розмірі 13 269,66 грн.

Із матеріалів пенсійних справ вказаних громадян вбачається, що пенсії їм призначено на пільгових умовах у зв'язку із виконанням робіт за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зокрема і на ПАТ «Карлівський машинобудівний завод» /а.с. 25 - 83 , т. 1/.

Відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Постановою Кабінету Міністрів, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно пункту 2 прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" діяв Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 №400/97-ВР.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 № 400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

В силу положень абзацу четвертого пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для платників збору, визначених пунктами 1, 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Згідно частини 1 статті 3 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору, визначені у частині другій цієї статті, сплачують до Пенсійного фонду України у порядку, визначеному законодавством України.

З огляду на викладене, позивач як роботодавець має обов'язок відшкодовувати витрати органу Пенсійного фонду на виплату і доставку пільгових пенсій його працівникам, які були зайняті на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників.

При цьому суд враховує, що пунктом 1 Постанови Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення " від 6 грудня 1991 року N 1931-XII, встановлено, що в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону, Закон України "Про пенсійне забезпечення " вводиться в дію з 01 січня 1992 року, а з 1 квітня 1992 року - в повному обсязі.

Згідно з частиною 4 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення " порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.

Статтею 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення ", яка є спеціальною нормою, що визначає порядок призначення пільгових пенсій особам, які мали право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію цього Закону, встановлено, що особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах:

а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством;

б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

З огляду на викладене, право на пенсію відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" має особа, яка набула необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах до 01 січня 1992 року і після цієї дати не працювала на цих роботах. При цьому наявності атестації робочих місць не вимагається. Особі, яка до і після 01 січня 1992 року працювала на роботах, передбачених Списками, пенсія призначається відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Зважаючи на те, що пільговий стаж за списком № 2 громадян ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 набуто на ПАТ «Карлівський машинобудівний завод» як до, так і після 01.01.1992, а пільговий стаж громадянина ОСОБА_2 набуто також як до, так і після 01.01.1992, але не тільки на ПАТ «Карлівський машинобудівний завод», але й на інших підприємствах, їм призначено пенсію відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", витрати на виплату якої покладаються на підприємство, де набуто пільговий стаж.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.03 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 за № 64/8663 (далі 0 Інструкція 21-1).

Відповідно до пункту 6.4 Інструкції № 21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (пункт 6.5. Інструкції № 21-1).

Згідно із пунктом 6.8. Інструкції № 21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Як встановлено судом, наказом Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області від 27.11.2013 № 81 на виконання наказу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 25.11.2013 № 1713 встановлено провести у період з 02.12.2013 по 31.12.2013 інвентаризацію пенсійних справ та особових рахунків одержувачів пенсій в управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області /а.с. 70, 71, т. 2/.

За результатами інвентаризації складено узагальнений акт інвентаризації, який затверджено начальником управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області 15.02.2014 /а.с. 72, т.2/. У вказаному акті зафіксовано факт виявлення помилок, які не вплинули на розмір пенсії, у 8 пенсійних справах та 8 особових рахунках .

Згідно письмових пояснень відповідача саме у зв'язку із виявленням помилок в ході інвентаризації Управлінням Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області направлено позивачу розрахунок № 42 від 11.02.2014 фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 2014 року із перерахунком сум за 2009 - 2013 роки.

Дослідивши в ході розгляду справи розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", направлених позивачу за період з грудня 2009 року по січень 2014 року, суд дійшов висновку, що розрахунок № 42 від 11.02.2014 не містить точні та достовірні дані щодо сум витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, які підлягають додатковому відшкодуванню позивачем за попередні періоди.

Так, із спірного розрахунку вбачається, що суму витрат, донарахованих позивачу за період з грудня 2009 року по січень 2014 року , Управлінням Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області обчислено виходячи із сум пенсій, фактично виплачених пенсіонерам ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5. ОСОБА_6 згідно довідок та частки відшкодування, яка виставлялася ПАТ «Карлівський машинобудівний завод» по вказаним пенсіонерам протягом періоду з грудня 2009 року по січень 2014 року . Сума витрат на виплату і доставку пенсії ОСОБА_2 до відшкодування позивачу не виставлялася, тому у розрахунку № 42 від 11.02.2014 була визначена у повному розмірі у частці, пропорційній стажу на підприємстві (29,98 %).

Однак, суми пенсій, фактично виплачені вказаним особам згідно довідок /а.с. 115- 119, т. 1/ не повною мірою відповідають сумам, які були визначені позивачу у розрахунках фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період з грудня 2009 року по січень 2014 року (є більшими або меншими). Співставлення сум витрат по виплаті пенсій ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які виставлені позивачу до відшкодування у розрахунках за період з грудня 2009 року по січень 2014 року, із сумою пенсій, яка фактично виплачена вказаним особам, але не виставлена до відшкодування позивачу, відповідачем не здійснювалося.

Крім того, частку позивача по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій громадянам ОСОБА_6 та ОСОБА_4 за період з грудня 2009 по липень 2010 року у розрахунку № 42 від 11.02.2014 враховано відповідачем невірно (по ОСОБА_4 враховано 19,67 %, замість 20 %, по ОСОБА_6 враховано 79, 33 % замість 79,58 %). .

В ході розгляду справи на вимогу суду Управлінням Пенсійного фонду України в Карлівському районі проведено звірку сум витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, в ході якої підтверджено вищенаведені помилки та виявлено ряд інших помилок в розрахунку № 42 від 11.02.2014 /а.с. 74, т. 2/.

При цьому відповідачем надіслано до суду додаток до розрахунку № 42 від 11.02.2014 (без вихідного номеру і дати), в якому зазначено уточнені дані в розрізі сум витрат по кожному пенсіонеру, як в сторону зменшення, так і в сторону збільшення /а.с. 75, т. 2/. В цілому за даними додатку до розрахунку загальна сума витрат, що підлягає відшкодуванню, збільшилася із 116 356,44 грн. до 116 801, 50 грн.

Разом з тим, із аналізу положень Інструкції № 21-1 суд вбачає, що суми до відшкодування визначаються у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7). Повноважень органів Пенсійного фонду щодо направлення підприємствам додатків до розрахунків чинним законодавством не передбачено, форми цих додатків не встановлено.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У цих нормах Основного Закону України втілено загальновідому формулу обмеження дискреційних повноважень органів державної влади (дозволено лише те, що передбачено законом).

За таких обставин додаток до розрахунку № 42 від 11.02.2014 фактично є лише підтвердженням допущених відповідачем помилок у розрахунку № 42 від 11.02.2014. При цьому, навіть з урахуванням вказаного додатку до розрахунку, відповідачем не доведено точність сум, нарахованих позивачу у розрахунку № 42 від 11.02.2014 з огляду на неврахування розбіжностей сум пенсій, фактично виплачених згідно довідок пенсіонерам, із сумами, які визначалися позивачу у розрахунках фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період з грудня 2009 року по січень 2014 року.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що розрахунок № 42 від 11.02.2014 не є обґрунтованим та підтвердженим документально.

При цьому необхідно зазначити, що суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади, а відтак не може замість органу Пенсійного фонду розраховувати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, які підлягають відшкодуванню позивачем.

Крім того, суд бере до уваги, що пунктом 6.4. Інструкції № 21-1 встановлено обов'язок органів Пенсійного фонду визначати розмір сум до відшкодування на поточний рік щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону та надсилати їх підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Разом з тим, розрахунок № 42 від 11.02.2014 із визначенням розміру сум відшкодування за період з грудня 2009 року по січень 2014 року складено із порушенням строків, визначених пунктом 6.4. Інструкції № 21-1.

Аналіз положення пункту 6.4. Інструкції свідчить про те, що вказана норма має на меті забезпечення завчасного повідомлення підприємства про розмір сум, які підлягають відшкодуванню протягом поточного року, та своєчасного (протягом 10 днів) повідомлення про новопризначені (перераховані) пенсії.

Визначивши суми відшкодування пенсій у розрахунку № 42 від 11.02.2014 за минулі п'ять років, відповідач порушив будь-які розумні строки прийняття такого рішенням.

Доводи відповідача на те, що в даному випадку мала місце обставина, яка впливала на суму відшкодування (інвентаризація пенсійних справ), тому відповідач діяв відповідно до пункту 6.8. Інструкції № 21-1, надіславши спірний розрахунок протягом місяця із дня виникнення цієї обставини, суд вважає недостатньо обґрунтованими.

Так, із матеріалів пенсійних справ ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5. ОСОБА_6, ОСОБА_2 вбачається, що інвентаризація вказаних пенсійних справ проводилася майже щорічно протягом 2009 - 2013 років /а.с. 208-211, т. 1/.

Виявлення під час інвентаризації в кінці 2013 року помилок у визначенні позивачу розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за 2009 - 2013 може бути розцінена як обставина, що впливає на суму відшкодування, водночас із аналізу пункту 6.8. Інструкції № 21-1 вбачається, що відповідні зміни розміру відшкодування доводяться до відома підприємства і підлягають застосуванню у періоді після виникнення обставини, що вплинула на розмір відшкодування. Натомість поширення ж дії даної обставини, що впливає на суму відшкодування, на минулий п'ятирічний період і складення розрахунку за цей період, не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.

У відповідності до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи відповідачем не доведено правомірності виставленого позивачу спірного розрахунку.

Беручи до уваги вищевикладене, суд вважає, що розрахунок № 42 від 11.02.2014 складено Управлінням Пенсійного фонду України в Карлівському районі без врахування усіх обставин, які мали значення для відповідного рішення, із порушенням законодавчо визначених і розумних строків направлення розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, а відтак як акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним і скасуванню.

Отже, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Карлівський машинобудівний завод" до Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області про визнання нечинним та скасування розрахунку задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 2014 року (перерахунок за попередні періоди) № 42 від 11.02.2014, виставлений Публічному акціонерному товариству "Карлівський машинобудівний завод".

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Карлівський машинобудівний завод" судовий збір в розмірі 73 грн 08 коп (сімдесят три гривні вісім копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 13 серпня 2014 року.

Суддя М.В. Довгопол