Рішення № 40170679, 12.08.2014, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/2304/14-ц

2/264/8529/2014

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2014 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Литвиненко Н. В., при секретарі Ксєломєнос О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Маріуполі позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про визнання недійсним дублікату свідоцтва про право на спадщину за заповітом,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2014 року позивачка звернулася до суду з позовом про визнання недійсним дублікату свідоцтва про право на спадщину за заповітом (далі - дублікат) на ім'я ОСОБА_4, виданого ОСОБА_3 26 червня 2009 року нотаріусом Третьої Маріупольської державної нотаріальної контори ОСОБА_2, посилаючись на те, що документ, дублікат якого виданий відповідачкою, не був утраченим і знаходився у позивачки, про що було відомо ОСОБА_3, яка не є спадкоємицею ОСОБА_4 і не мала права на одержання дубліката. В 2014 році відповідачкою до дубліката незаконно внесені зміни. Дублікат видано за відсутності правовстановлюючого документа на будівлі, що входять до спадкового домоволодіння, без перевірки родинних зв'язків між ОСОБА_4 і ОСОБА_3 В 2014 році відповідачкою до дубліката незаконно внесені зміни щодо правовстановлюючого документа на спадкове майно.

У судовому засіданні позивачка та її представник адвокат ОСОБА_5 позов підтримали, просили суд його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнала, стверджуючи, що нотаріальна дія (видача дубліката документа) вчинена з додержанням вимог чинного законодавства.

Залучена до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_3, що діяла через представника адвоката ОСОБА_6 вважає позов необґрунтованим і націленим на заперечення її спадкових прав.

Суд, вислухавши сторони, третю особу, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступніх підстав.

Судом встановлено, що згідно зі свідоцтвом про право власності на будівлю від 21 квітня 1970 року власником житлового будинку АДРЕСА_1 був ОСОБА_7 Згідно з даними з реєстру прав власності на нерухоме майно від 09 березня 2005 року вказане домоволодіння складалось з житлового будинку літ. А-1, житловою площею 17,3 кв. м, прибудови літ. А 1-1, сараю літ. В, літньої кухні літ. Г, убиральні літ. Д, гаражу літ. Е, огорожі літ. 1,2 та мостіння літ. 1.

28 жовтня 2001 року ОСОБА_7 склав заповіт, згідно з яким усе своє майно заповідав своїй дочці ОСОБА_4

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_7 помер.

Після його смерті відкрилась спадщина на житловий будинок АДРЕСА_1 та на грошовий внесок у Маріупольському відділенні №8013/053 ВАТ «Ощадний банк України». До нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини звернулися його дочки, ОСОБА_4, яка проживала з батьком, і ОСОБА_1

27 травня 2005 року державним нотаріусом Третьої маріупольської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 5/6 частини житлового будинку АДРЕСА_1 із зазначенням, що домоволодіння складається з житлового будинку літ. А-1, житловою площею 17,3 кв. м, прибудови літ. А-1-1, сараю літ. В, літньої кухні літ. Г, убиральні літ. Д, гаражу літ. Е, огорожі літ. 1,2 та мостіння літ. 1.

Згідно з даними технічного паспорту від 29 березня 2013 року спірне домоволодіння складається з тих же будівель.

ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/6 частину спадкового майна, як спадкоємець, який має право на обов'язкову частку у спадщині, не отримала.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_4 померла. Спадщину прийняв її син, ОСОБА_8, який проживав з нею і звернувся із заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини. 02 лютого 2007 року державним нотаріусом Третьої маріупольської державної нотаріальної контори йому було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на частку в майні організації орендарів Маріупольського металургійного комбінату імені Ілліча. Свідоцтво про право на спадщину на 5/6 частини житлового будинку і грошові внески ним отримано не було. Родинні відносини між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 підтверджуються свідоцтвом про народження останнього.

ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_8 помер. Після його смерті відкрилась спадщина на 5/6 частини спірного житлового будинку і 5/6 частини грошового внеску в банку. Із заявами про прийняття спадщини за законом в нотаріальну контору звернулись його дочка, ОСОБА_3, і тітка, ОСОБА_1. Родинні відносини між ОСОБА_3 і ОСОБА_8 підтверджуються даними свідоцтва про народження ОСОБА_3

Згідно з даними Маріупольського бюро технічної інвентаризації та витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_7

Згідно з даними домової книги в будинку АДРЕСА_1 були зареєстровані ОСОБА_7, ОСОБА_4 і ОСОБА_8 З 2009 року в будинку зареєстрована ОСОБА_1

Постановою державного нотаріусу Третьої маріупольської державної нотаріальної контори від 24 жовтня 2012 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/6 частину житлового будинку АДРЕСА_1 з відповідними до цієї частини надвірними прибудовами, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_7

Постановою державного нотаріусу Третьої маріупольської державної нотаріальної контори від 30 березня 2013 року ОСОБА_3 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 5/6 частини зазначеного житлового будинку після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_8, у зв'язку з відсутністю державної реєстрації права власності ОСОБА_4 на зазначену частину житлового будинку на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Рішенням Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 13 лютого 2014 року визнано за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування на 5/6 частини житлового будинку АДРЕСА_1 зі всіма надвірними прибудовами, після смерті її батька ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

Оспорюваний дублікат виданий ОСОБА_3 26 червня 2009 року за реєстровим № 1-1432 державним нотаріусом Третьої Маріупольської державної нотаріальної контори ОСОБА_2

Відповідно до ст. 5 Закону України від 02.09.93 № 3425-XII "Про нотаріат" (далі - Закон № 3425-XII) нотаріус, серед іншого, зобов'язаний: здійснювати свої професійні обов'язки відповідно до цього Закону і принесеної присяги; сприяти громадянам, підприємствам, установам і організаціям у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів; відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам.

Згідно з нормами ст. ст. 8, 34, 53 Закону № 3425-XII однією з вчинюваних нотаріусами нотаріальних дій є видача дубліката нотаріального документа, що зберігаються у справах нотаріуса, який видається у разі втрати або зіпсування документа, посвідченого або виданого нотаріусом чи посадовою особою органу місцевого самоврядування, за письмовою заявою фізичної чи юридичної осіби, за дорученням якої або щодо якої вчинялася нотаріальна дія, а у разі смерті фізичної особи - за заявою спадкоємця померлого.

Пунктом 26, чинної на час вчинення оскаржуваної дії Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (далі - Інструкція) також передбачно, що дублікати документів, посвідчених або виданих нотаріусом, можуть бути видані за письмовою заявою спадкоємців осіб, за дорученням яких або щодо яких вчинялася нотаріальна дія. У цьому разі нотаріусу, крім свідоцтва про смерть таких осіб, подаються документи, які підтверджують їх родинні стосунки.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 Закону № 3425-XII право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Таким чином право на звернення до суду з позовом про незаконність нотаріальної дії чи відмови в її вчиненні мають заінтересовані особи (фізичні та юридичні), стосовно яких були вчинені нотаріальні дії, або які одержали відмову в їх вчиненні, тобто безпосередньо брали участь у нотаріальному процесі. Особи, які не брали участі у вчиненні нотаріальних дій, але вважають, що їх права і охоронювані законом інтереси порушені нотаріальною дією, вправі звернутися до суду з відповідним самостійним позовом про недійсність посвідченого акта, але не до нотаріуса, а до інших суб'єктів спірних матеріальних правовідносин, з приводу яких виник спір. Саме таке процесуальне правило визначення суб'єктного складу осіб наведене у ст. 50 Закону № 3425-XII.

Нотаріус в данному процесі не може бути відповідачем, оскільки предметом позову є спір про право, зокрема позивачка заперечує наявність у третьої особи права на спадщину, про що свідчать як її власні пояснення у цій справі, так і попередні невдалі намагання оспорити це право з різних підстав, починаючи з 2007 року (а.с.75-89). Позивачка не є особою, стосовно якої вчинено нотаріальну дію (видачу дубліката), тобто безпосереднім учасником нотаріального процесу, а отже не має права позиватися до нотаріуса щодо законності видачі заперечуваного дубліката.

Крім того, за змістом ст. 32 ЦПК участь у справі кількох відповідачів допускається, коли предметом спору є спільні права чи обов'язки кількох відповідачів, або права і обов'язки кількох відповідачів виникли з однієї підстави, або предметом спору є однорідні права і обов'язки.

Виходячи з норм Закону № 3425-XII, у нотаріуса немає спільних чи однорідних прав та обов'язків стосовно позивача. Це суперечить правовому статусу нотаріуса, визначеному в статтях 1, 9 Закону № 3425-XII. Нотаріус вчиняє нотаріальні дії від імені держави, тому в нього не можуть бути спільні чи однорідні права і обов'язки з особами, які звернулися до нього, або з особами, які вирішили, що їх права порушені нотаріальними діями.

Разом з тим, переконливими і такими, що грунтуються на нормах чинного законодавства, є заперечення державного нотаріуса, згідно з якими оспорюваний дублікат був виданий на підставі оголошення у пресі (газета «Вісник Приазов'я» № 24 від 16.06.2009 року) та заяви про видачу дубліката у зв'язку з втратою ОСОБА_3, що є спадкоємцем за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року батька - ОСОБА_8, який був спадкоємцем за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_4 До заяви про видачу дубліката документа були долучені фотокопії документів, які підтверджують їх родинні стосунки. Відомостей про наявність у позивачки правовстановлюючих документів на час видачі дубліката нотаріус не мав. Прередбачених ст. 49 Закону України «Про нотаріат» підстав для відмови в видачі дубліката не існувало. Видача дубліката є законною та була необхідна ОСОБА_3 для оформлення своїх спадкових прав.

При цьому спадкові права позивачки на 1/6 частку жилого будинку та банківського вкладу порушені не були. Видача оспорюваного дубліката жодним чином не впливає на отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на обов'язкову частку у спадщині позивачкою, яка має правовстановлюючий документ на нерухоме майно ОСОБА_7

При видачі ОСОБА_3 дубліката свідоцтва про право на спадщину за заповітом на ім'я ОСОБА_4 після померлого 23.05.2004 року ОСОБА_9 була виявлена технічна помилка у примірнику свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 27.05.2005 року за реєстровим № 1-362, що зберігається у справах держнотконтори та дублікаті цього документа, виданого 26.06.2009 року за реєстровим № 1-1432. Тому помилку «рішення, виданого Іллічівським районним судом м. Маріуполя 23 квітня 1970 року за № 24808» було закреслено, оговорено та скріплено підписом та печаткою державного нотаріуса, що не протиречить вимогам нормам Закону № 3425-XII та Інструкції, за змістом яких виправлення в документах допускаються за наявності відповідного застереження.

Доводи відповідачки, всупереч вимогам ст. ст. 10, 60 ЦПК України, позивачкою не спростовані.

Таким чином, суд вважає доцільним відмовити позивачці у задоволенні цього позову.

Керуючись ст.ст. 10, 32, 57, 60, 209, 214, 215 ЦПК України, Законом України від 02.09.93 № 3425-XII "Про нотаріат", суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про визнання недійсним дублікату свідоцтва про право на спадщину за заповітом відмовити.

Повний текст рішення буде виготовлений 18 серпня 2014 року.

На рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Іллічвіський райсуд м.Маріуполя протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні під час його проголошення, протягом 10 днів з дня отримання копії рішення суду.

Суддя: Н. В. Литвиненко