Вирок № 40168905, 13.06.2014, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

дата документа 13.06.2014

Справа № 320/3208/14-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2014 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Пономаренко Л.Е.,

при секретарі - Хричовій М.В.,

за участю прокурора - Нагорного В.А., Гошовської М.І.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12014080140001233 відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Мелітополя, Запорізької області, громадянина України, неодруженого, не працюючого, який має середньотехнічну освіту, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 16.05.1980 Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 206 КК України, призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком 3 роки. В силу ст. 25 КК України засуджений умовно з обов'язковим залученням до праці. Перегляд вироку 08.02.1982 року, Заводським районним судом м. Запоріжжя - направлений в місця позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців. Звільнений 03.03.1982, на підставі Указу ПВС СРСР «Про амністію» від 27.12.1982 року;

- 14.10.2002 Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч. 1 ст. 121 КК України. Призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років. Звільнений 25.06.2007 року по відбуттю строку покарання;

- 03.11.2011 Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч. 1 ст. 185 КК України. Призначено покарання у вигляді громадських робіт на строк 80 годин;

- 20.06.2012 Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 185 КК України. Призначено покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік. На підставі ст. 71 ч. 1, ст. 72 ч. 1 п. 4 КК України повністю приєднано невідбуту частину покарання за вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 03.11.2011 року та призначено 1 рік 4 дні обмеження волі. Звільнений 22.07.2013 року по відбуттю строку покарання;

- 23.10.2012 Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч.2 ст. 389 КК України. Призначено покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік. На

підставі ч.4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Мелітопольського міськрайоного суду Запорізької області від 20.06.2012 року та призначено покарання у вигляді обмеження волі на строк 1 рік 5 днів. Звільнений 22.07.2013 року по відбуттю

строку покарання,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

04.03.2014, приблизно о 15 годині ЗО хвилин, знаходячись біля будинку № 2 по вул. Красіна, в м. Мелітополі, Запорізької області, ОСОБА_1, будучи у стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрав металоконструкції з котлів НИСТУ - 5 №420318, №420329, вартістю 498 гривень 08 копійок, які належать ТОВ «Мелітопольські теплові мережі», чим спричинив ТОВ «Мелітопольські теплові мережі» матеріальний збиток на суму 498 гривень 08 копійок.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, що кваліфікується як правопорушення (злочин), передбачений ч. 2 ст. 185 КК України.

Крім того, 08.03.2014, приблизно о 20 годині 00 хвилин, знаходячись біля будинку № 96, по вул. Фрунзе, в м. Мелітополі, Запорізької області, ОСОБА_1 маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрав кришку чавунного водопровідного - каналізаційного люку, вартістю 562 гривень 50 копійок, який належить КП «Водоканал», чим спричинив КП «Водоканал» матеріальний збиток на суму 562 гривні 50 копійок.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, що кваліфікується як злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України.

Крім того, 11.03.2014, приблизно о 06 годині 00 хвилин, знаходячись на перехресті вул. Луначарського і вул. Красіна в м. Мелітополі, Запорізької області, ОСОБА_1 маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрав сміттєзбиральний металевий конгейнер «КЕМОНБІ8» ємкістю 1,1 куб. м, вартістю 983 гривень 46 копійок, який належить ТОВ «Ремондіс - Мелітополь», чим спричинив ТОВ «Ремонціс - Мелітополь)) матеріальний збиток на суму 983 гривні 46 копійок.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, що кваліфікується як злочин, передбачений ч.2 ст. 185 КК України.

Крім того, 01.03.2014, приблизно о 17 годині 00 хвилин, знаходячись біля приміщення котельної ТОВ «Мелітопольські теплові мережі», розташованої за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Луначарського буд. № 17, ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, через незачинені двері, проник у приміщення вказаної котельної, яке є сховищем, звідки таємно викрав металеві двері, вартістю 502 гривні 34 копійки, які належать ТОВ «Мелітопольські теплові мережі», чим спричинив вказаному товариству матеріальний збиток на суму 502 гривні 34 копійки.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, поєднану з проникненням у сховище, що кваліфікується як злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєнні інкримінованих йому злочинів визнав в повному обсязі, пояснив, що дійсно скоїв правопорушення за обставин, викладених в обвинувальному акті, у скоєному розкаявся. Цивільний позов ТОВ «Мелітопольські теплові мережі» визнав в повному об'ємі.

Потерпілі у судове засідання не з'явилися, надавши суду заяви про розгляд справи за їхньої відсутності. Представник потерпілого ТОВ «Мелітопольські теплові мережі» заявлений цивільний позов про стягнення майнової шкоди у розмірі 502.34грн. підтримав в повному об'ємі.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою провину у вчинені інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд прийшов до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ст.185 ч.2, як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно та за ст.185 ч.3 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, поєднану з проникненням у сховище.

При вирішенні питання про міру покарання відносно обвинуваченого ОСОБА_1 суд враховує ступінь суспільної небезпеки та характер скоєного кримінального правопорушення.

Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_1, згідно зі ст. 66 КК України, є щире каяття.

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.185 КК України відповідно до ст. 67 КК України, є скоєння злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Суд приймає до уваги те, що ОСОБА_1 будучи раніше неодноразово засудженим за корисні умисні злочини, знову скоїв умисний злочин з корисних мотивів, що характеризує його як особу, що не стала на шлях виправлення та може скоїти нові злочини, що свідчить про його підвищену суспільну небезпеку. У зв'язку з чим, суд вважає, що для виправлення підсудного ОСОБА_1 слід призначити покарання пов'язане з ізоляцією від суспільства керуючись положеннями ст. 70 ч.1 КК України.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 слід залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Цивільний позов ТОВ «Мелітопольські теплові мережі» про відшкодування майнової шкоди у сумі 502,34 грн., підлягає задоволенню, оскільки він визнаний обвинуваченим ОСОБА_1, відповідає пред'явленому обвинуваченню та знайшов своє підтвердження в судовому засіданні.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 371, 373-374 Кримінального процесуального кодексу України , суд

ЗАСУДИВ:

Обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі;

- за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 3 (три) років позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_1 визначити шляхом часткового складання призначених покарань - у виді 3 (три) років 1(один) місяць позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу тримання під вартою ОСОБА_1 залишити до вступу вироку в законну силу.

Початком відбування покарання ОСОБА_1 вважати 27 березня 2014 року.

Цивільний позов ТОВ «Мелітопольські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ін. к. НОМЕР_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,на користь ТОВ «Мелітопольські теплові мережі», що розташоване по вул. Луначарського, 61, в м. Мелітополі (р/р 26036300640599 у філії Запорізького обласного управління АТ «Ощадбанк» м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ 05541114, МФО 313957) майнову шкоду у розмірі 502(п'ятсот дві) гривні, 34(тридцять чотири) копійки.

Речові докази по кримінальному провадженню:

- металоконструкції з котлів НІІСТУ-5 №420318, №420329(металевий швелер), які знаходяться на зберіганні у представника потерпілого ТОВ «Мелітопольські теплові мережі» ОСОБА_2, згідно розписки від 27.03.2014року - передати у власність ТОВ «Мелітопольські теплові мережі»;

- контейнер «REMONDIS», який знаходиться на зберіганні у ТОВ «Ремондіс-Мелітополь», згідно довідки №118 від 20.03.2014року, виданої директором ТОВ «Ремондіс-Мелітополь» ОСОБА_3 - передати у власність ТОВ «Ремондіс-Мелітополь»;

- кришка чавунного водопровідного - каналізаційного люку, яка знаходиться на зберіганні у представника КП «Водоканал» ОСОБА_4, згідно розписки від 19.03.2014року - передати у власність КП «Водоканал» Мелітопольської міської ради Запорізької області.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя Л.Е.Пономаренко