Постанова № 40168412, 07.08.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/2864/14 Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О.

Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 серпня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Бистрик Г.М., Карпушової О.В.,

при секретарі - Пономаренко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон Біол Продукт» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Прокуратура м. Києва про визнання протиправними та скасування постанов, припису,

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Регіон Біол Продукт» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Прокуратура м. Києва про визнання протизаконними дій по скасуванню реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт «Автозаправний комплекс з магазином та мийкою по вул. М. Грінченка 18-Б у Голосіївському районі м. Києва», зареєстрованої за № КВ 08311004707 від 10.06.2011 року та декларації про готовність об'єкта до експлуатації «Автозаправний комплекс з магазином та мийкою по вул. М. Грінченка 18-Б у Голосіївському районі м. Києва», зареєстрованої за № 14311105898 від 19.12.2011 року; визнати протизаконними та скасування постанови № 72/14/7/26-49/1802/02/2 від 18.02.2014 року про визнання ТОВ «Регіон Біол Продукт» винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладення штрафу у сумі 109 620 гривень; № 73/14/7/26-50/1802/02/2 від 18.02.2014 року про визнання ТОВ «Регіон Біол Продукт» винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 6 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладення штрафу у сумі 1 096 200 гривень; №71/14/7/26-48/1802/02/2 від 18.02.2014 року про визнання ТОВ «Регіон Біол Продукт» винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 3 п. 5 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладення штрафу у сумі 1 096 200 гривень; визнання протизаконним і скасування дії припису від 04.02.2014 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, виданого ТОВ «Регіон Біол Продукт» за результатами позапланової перевірки, проведеної на вул. М. Гринченка 18-Б у Голосіївському районі м. Києва, автозаправний комплекс з магазином та мийкою.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 квітня 2014 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 04.10.2010 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві було видано ТОВ «Регіон Біол Продукт», як замовнику будівництва автозаправного комплексу з магазином та мийкою за адресою: вул. М.Грінченка, 18-Б у Голосіївському районі м. Києва, дозвіл на виконання підготовчих робіт № 2218-Гл/С.

10.06.2011 року з метою отримання дозволу на виконання будівельних робіт ТОВ «Регіон Біол Продукт» подано, а Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві зареєстровано, декларацію про початок виконання будівельних робіт № КВ 08311004707.

Крім того, 19.12.2011 року ТОВ «Регіон Біол Продукт» подано, а Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві зареєстровано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації № КВ 14311105898.

27.12.2013 року на адресу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві надійшло подання прокуратури Голосіївського району м. Києва від 16.12.2013 року № 128-10749 щодо усунення порушень вимог містобудівного законодавства, в якому зазначалось про подання ТОВ «Регіон Біол Продукт» недостовірної інформації в декларації про початок виконання будівельних робіт, а також містилась вимога про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт № КВ 08311004707 та декларації про готовність об'єкта до експлуатації № КВ 14311105898 та перевірки дотримання ТОВ «Регіон Біол Продукт» законодавства при проведенні будівельних робіт.

Так, за результатами розгляду подання прокуратури наказом в.о. начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від 30.12.2013 року № 74 «д» Алєксєєнком І.О. скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт № КВ 08311004707 від 10.06.2011 року та декларації про готовність об'єкта до експлуатації № КВ 14311105898 від 19.12.2011 року. Про скасування реєстрації декларацій позивача повідомлено листом від 31.12.2013 року № 7/26-20/3112/05.

Крім того, на підставі подання прокуратури головному держінспектору Голівець Д.П. було видано направлення для здійснення позапланової виїзної перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 04.02.2014 року. В направленні зазначено, що перевірка проводиться на підставі наказу від 23.07.2012 року № 52 «з».

За результатами проведеної перевірки складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 04.02.2014 року.

Внаслідок виявлення зазначених в Акті перевірки порушень законодавства, відповідачем було складено:

- протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 04.02.2014 року, в якому зафіксовано порушення ч. 8 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (об'єкт будівництва відноситься до V категорії складності), відповідальність за яке передбачена в абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»;

- протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 04.02.2014 року, в якому зафіксовано порушення ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (виконання будівельних робіт без дозволу на виконання будівельних робіт), відповідальність за яке передбачена в абз. 3 п. 5 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»;

- протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 04.02.2014 року, в якому зафіксовано порушення ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (експлуатація автозаправного комплексу без прийняття його в експлуатацію після виконання будівельних робіт), відповідальність за яке передбачена в абз. 6 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

За результатами розгляду матеріалів справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та на підставі вказаних вище протоколів заступником начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві винесено:

- постанову № 72/14/7/26-49/1802/02/2 від 18.02.2014 року про визнання ТОВ «Регіон Біол Продукт» винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладення штрафу у сумі 109620 (сто дев'ять тисяч шістсот двадцять) гривень;

- постанову № 73/14/7/26-50/1802/02/2 від 18.02.2014 року про визнання ТОВ «Регіон Біол Продукт» винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 6 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладення штрафу у сумі 1096200 (один мільйон дев'яносто шість тисяч двісті) гривень;

- постанову № 71/14/7/26-48/1802/02/2 від 18.02.2014 року про визнання ТОВ «Регіон Біол Продукт» винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 3 п. 5 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладення штрафу у сумі 1096200 (один мільйон дев'яносто шість тисяч двісті) гривень.

Крім того, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві видано ТОВ «Регіон Біол Продукт» припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 04.02.2014 року, яким з метою усунення порушень ч. 1 ст. 34, ч. 8 ст. 36 та ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» заборонено експлуатацію автозаправного комплексу з магазином та мийкою до усунення порушення відповідно до вимог чинного законодавства. Зобов'язано ТОВ «Регіон Біол Продукт» усунути виявлені порушення до 04.03.2014 року.

Позивач не погоджуючись з вказаними вище постановами та приписом, а також вважаючи незаконними дії відповідача щодо скасування реєстрації декларацій звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Суд першої інстанції в оскаржуваній постанові зазначає про відсутність у Інспекції законних підстав для скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт «Автозаправний комплекс з магазином та мийкою по вул. М. Грінченка, 18-Б у Голосіївському районі м. Києва» № КВ 08311004707 від 10.06.2011 та декларації про готовність об'єкта до експлуатації «Автозаправний комплекс з магазином та мийкою по вул. М. Грінченка, 18-Б у Голосіївському районі м. Києва» № КВ 14311105898 від 19.12.2011.

Проте, колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про основи містобудування», містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об'єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об'єктів містобудування, спорудження інших об'єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об'єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про основи містобудування», при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені: розробка містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил, регіональних і місцевих правил забудови; розміщення і будівництво об'єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об'єктів; раціональне використання земель та територій для містобудівних потреб, підвищення ефективності забудови та іншого використання земельних ділянок; охорона культурної спадщини, збереження традиційного характеру середовища населених пунктів; урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій; урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва; інформування через засоби масової інформації громадян про плани перспективного розвитку територій і населених пунктів, розміщення важливих містобудівних об'єктів; участь громадян, об'єднань громадян в обговоренні містобудівної документації, проектів окремих об'єктів і внесення відповідних пропозицій до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій; захист прав громадян та громадських організацій згідно із законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування; 2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Згідно частини 8 статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

Відповідно до ч. 2 ст. 39-1 вказаного Закону у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Визначення процедури виконання будівельних робіт регулюється Порядком виконання будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 466 (далі - Порядок № 466).

Пунктом восьмим Порядку № 466 передбачено, що реєстрації декларації здійснюється з дотриманням вимог Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

Відповідно до п. 10 Порядку № 466 інспекція протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та вносить їх до єдиного реєстру.

Згідно абз. 11 п. 14 Порядку № 466 у разі виявлення Інспекцією недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню Інспекцією.

Інспекція скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного наказу та виключає запис про її реєстрацію з єдиного реєстру протягом п'яти робочих днів з дня виявлення факту подання недостовірних даних, наведених у декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом ( абз. 12 п. 14 Порядку № 466).

Про скасування реєстрації декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня її скасування ( абз. 14 п. 14 Порядку № 466).

Таким чином, колегія суддів зазначає, що при скасуванні для скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт «Автозаправний комплекс з магазином та мийкою по вул. М. Грінченка, 18-Б у Голосіївському районі м. Києва» № КВ 08311004707 від 10.06.2011 та декларації про готовність об'єкта до експлуатації «Автозаправний комплекс з магазином та мийкою по вул. М. Грінченка, 18-Б у Голосіївському районі м. Києва» № КВ 14311105898 від 19.12.2011 відповідач діяв в порядку та в межах наданих йому повноважень.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, за результатами проведеної перевірки відповідач прийшов до висновку про здійснення позивачем самочинного будівництва за відсутності належним чином оформленого права позивача на користування земельними ділянками по вул. М. Грінченка 18-Б у Голосіївському районі м. Києва.

Так, рішенням Господарського суду м. Києва від 03.11.2009 року № 32/600 задоволено позовні вимоги ТОВ «Регіон Біол Продукт» до Київської міської ради, ГУ Земельних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА): визнано право позивача на оренду земельних ділянок, визнано укладеним з моменту набрання рішенням законної сили договору оренди земельної ділянки в редакції, підписаній позивачем, зобов'язано ГУ Земельних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА) зареєструвати договір оренди земельних ділянок.

Проте, постановою Київського апеляційного господарського суду м. Києва від 15.09.2010 року рішення Господарського суду м. Києва від 03.11.2009 року скасовано, в задоволені позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.07.2011 року ця постанова була визнана незаконною та скасована, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

18.10.2011 року Київський апеляційний господарський суду м. Києва виніс постанову по справі № 32/600, якою скасував рішення Господарського суду м. Києва від 03.11.2009 року та відмовив в задоволені позову ТОВ «Регіон Біол Продукт».

Відповідно до ч.5 ст.254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Таким чином, на момент реєстрації декларації про початок проведення будівельних робіт, а саме10.06.2011 року постанова Київського апеляційного господарського суду м. Києва від 15.09.2010 року, якою вперше було скасовано рішення Господарського суду м. Києва від 03.11.2009 року та відмовлено у задоволені позову ТОВ «Регіон Біол Продукт» була чинною та набрала законної сили.

Відповідно до ч.1 ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Отже, помилковим є висновок суду першої інстанції про недопущення позивачем правопорушення у вигляді подання Інспекції недостовірної інформації.

Стосовно визначення категорії складності об'єкта будівництва, що здійснювалося ТОВ «Регіон Біол Продукт», колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 32 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» усі об'єкти будівництва за складністю архітектурно-будівельного рішення та/або інженерного обладнання поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності. Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до державних будівельних норм та стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва. Віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва. Порядок віднесення об'єктів до IV і V категорій складності визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2011 р. N 557, що набрала чинності 03.06.2011 року, затверджений Порядок віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності. Цей Порядок визначає механізм віднесення об'єктів будівництва різного функціонального призначення до IV і V категорій складності. Віднесення об'єкта будівництва до відповідної категорії складності здійснюється проектувальником і замовником.

Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до будівельних норм та державних стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва. В свою чергу, клас наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва визначається згідно з вимогами ДБН В.1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ» (п. 5 класифікація будівельних об'єктів, п.п. 5.1. Класи наслідків (відповідальності) будівель і споруд) за рівнем можливих економічних збитків і (або) інших втрат, пов'язаних з припиненням експлуатації або втратою цілісності об'єкта.

Згідно з п. 6 Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності до V категорії складності відносяться об'єкти будівництва, які мають хоча б одну з таких ознак:

1) згідно із Законом України «Про об'єкти підвищеної небезпеки» є об'єктами підвищеної небезпеки;

2) розраховані на постійне перебування більш як 400 осіб та (або) періодичне перебування понад 1000 осіб;

3) становлять можливу небезпеку для більш як 50000 осіб, які перебувають поза об'єктом;

4) у разі аварії або неможливості (недоцільності) подальшої експлуатації: можуть спричинити збитки в обсязі понад 150000 мінімальних розмірів заробітних плат; можуть призвести до припинення функціонування об'єктів транспорту, зв'язку, енергетики та інженерних мереж загальнодержавного значення; можуть призвести до втрати об'єктів культурної спадщини національного значення.

Відповідно до Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки» - об'єкт підвищеної небезпеки - це об'єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об'єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.

Згідно з Настановою щодо застосування будівельних норм у частині віднесення об'єктів будівництва до категорії складності для подальшого проектування і експертизи, схваленою рішенням науково-технічної ради Міністерства регіонального розвитку будівництва України від 16.06.11 № 59, постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1995 № 554 (чинною на момент реєстрації декларацій) затверджено Перелік об'єктів та видів діяльності, які становлять підвищену екологічну небезпеку.

Абзацом другим пункту 4 вказаного Переліку автозаправні станції віднесені до об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку.

Так, в поданні Прокуратури Голосіївського району міста Києва щодо усунення порушень вимог містобудівного законодавства України від 16.12.2013 № 128-10749 вих 13, зазначається, що згідно ст. 9 Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки», п. 15 Порядку ідентифікації та обліку об'єктів підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 № 956, автозаправний комплекс по вул. М. Грінченка, 18-Б у Голосіївському районі м. Києва відноситься до об'єктів підвищеної небезпеки 2-го класу, що підтверджується актом перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта) від 30.09.2013 № 10/111/771А, складеного Територіальним управлінням Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києва.

Суд першої інстанції в оскаржуваній постанові зазначає про ненадання відповідачем до суду вищезазначеного акту перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта) від 30.09.2013 № 10/111/771А, проте, колегія суддів враховує, що даний документ наявний в матеріалах справи.

Крім того, відповідно до положень ст. 1 Закону України "Про прокуратуру" прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.

Згідно ст. 19 Закону України «Про прокуратуру» предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є, зокрема, відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам.

Відповідно до положень ст. 20 Закону України «Про прокуратуру» при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право, зокрема, вимагати від керівників та колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, а також виділення спеціалістів для проведення перевірок, відомчих і позавідомчих експертиз.

При виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право, зокрема, вносити подання.

Згідно ст. 23 Закону України « Про прокуратуру» подання - це акт реагування прокурора на виявлені порушення закону з вимогою (вимогами) щодо, зокрема, усунення порушень закону, причин та умов, що їм сприяли.

Таким чином, подання прокурора вноситься після виявлення порушення, тобто за фактом його юридичної фіксації.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що посадові особи Інспекції під час видачі наказу від 30.12.2013 № 74 «д», припису та винесені постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності діяли відповідно до вимог чинного законодавства.

Отже, невірним є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.

В зв'язку з вищевикладеним колегія суддів приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального права, що призвело до невірного по суті вирішення справи.

Згідно до статті 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 квітня 2014 року - скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон Біол Продукт» до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві про визнання протиправними та скасування постанов, припису - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: О.М. Оксененко

Судді:

Г.М. Бистрик

О.В. Карпушова

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Бистрик Г.М.

Карпушова О.В.