Вирок № 40167988, 18.08.2014, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/2221/14-к

Провадження № 1-кп/234/146/14

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2014 року м.Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Клімова В.В.

при секретарі - Ткачовій А.О.

за участю прокурора Василенко О.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

потерпілогоОСОБА_6,

представника потерпілого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013050390003719 від 20.12.2013 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с.Іванівка Барвінківського району Харківської області, громадянина Росії, одруженого, який має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, середню освіту, працює мідником п'ятого розряду в ТОВ "РемДорМаш" м. Покачі Нижньовартовського районй Тюменської області, проживає за адресою: АДРЕСА_2, зареєстрований за даресою: АДРЕСА_3, раніше не судимого, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

20.12.2013 року у світлий час доби, приблизно о 08 годині 00 хвилин ОСОБА_1, керуючи технічно справним транспортним засобом - автомобілем"Chevrolet Tacuma UA75Z ЗНГ" держ. номерний знак НОМЕР_1, рухався по проїжджій частині дороги Кутової Балки м. Краматорська Донецької області зі сторони бульвару Краматорський в напрямку вул. Л.Бикова мікрорайону Лазурний. В цей час в зустрічному йому напрямку рухався автомобіль Gaz 3110 держ.номерний знак НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_6.

На закруглені проїжджих частин вул. Л.Бикова та Кутової Балки м. Краматорська, водій автомобіля "Chevrolet Tacuma UA75Z ЗНГ" держ. номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_1 в порушення вимог п. 11.3 та п.10.1 Правил дорожнього руху України де зазначено:

п. 11.3 «На дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки, чи відповідних дорожніх знаків, виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об 'їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу».

п. 10.1 «Перед ... будь якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»,

не переконавшись у безпеці, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був і міг їх передбачити, діючи з злочинною недбалістю не приділив належної уваги в тому, що це не створить небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, не переконався у безпеці свого маневру, виїхав на смугу зустрічного руху, де скоїв зіткнення з автомобілем "Gaz 3110" держ. номерний знак НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_6

В результаті дорожньо-транспортної пригоди водію автомобіля "Gaz 3110" держ. номерний знак НОМЕР_3, ОСОБА_6 було заподіяно: припухлість м'яких тканин правого гомілковостопного суглоба, закритий уламковий перелом правого надколінника з розбіжністю фрагментів, гемартрозом (наявністю 50 мл. крові при пункції правого колінного суглоба), заподіяні тілесні ушкодження відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, які вимагають для свого загоєння тривалий термін лікування понад 21-н день (3-х тижнів).

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 в пред'явленому йому обвинуваченні за ч.1 ст.286 КК України визнав себе винним у повному обсязі, покаявся та суду пояснив, що 20.12.2013 року приблизно о 07 годині 50 хвилин він керував автомобілем "Chevrolet Tacuma UA75Z ЗНГ" держ. номерний знак НОМЕР_1, рухався по сухій асфальтованій дорозі Кутової Балки м. Краматорська Донецької області зі сторони бульвару Краматорський в напрямку вул. Л.Бикова мікрорайону Лазурний. Не переконався у безпеці свого маневру, виїхав на смугу зустрічного руху, де скоїв зіткнення з автомобілем "Gaz 3110" держ. номерний знак НОМЕР_3, під керуванням потерпілого ОСОБА_6. Внаслідок ДТП потерпілий отримав тілесні ушкодження, його забрала швидка допомога. Проти пред'явленого позову прокурором не заперечував. Цивільний позов потерпілого визнає частково, лише в частині стягнення моральної шкоди, але не згоден з сумою моральної шкоди. Проти стягнення з нього матеріальної шкоди заперечував, вказавши, що оскільки його цивільна відповідальність за шкоду завдану третім особам внаслідок ДТП застрахована, то її повинна виплачувати страхова компанія.

Крім показань обвинуваченого, його вина доведена сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів.

Потерпілий ОСОБА_6 у судовому засіданні суду пояснив, що 20.12.2013 року приблизно о 08 годині 00 хвилин він, керуючи автомобілем "Gaz 3110" держ. номерний знак НОМЕР_3, їхав з невиликою швидкістю по сухій асфальтованій дорозі на закруглені проїжджих частин вул. Л.Бикова та Кутової Балки м. Краматорська, по зустрічній смузі їхав автомобіль "Chevrolet Tacuma". Він збирався здійснити поворот, але відчув удар, його машина зіткнулася з автомобілем "Chevrolet Tacuma". Внаслідок зіткнення автомобілей він отримав тілесні ушкодження, з місця ДТП його забрала швидка допомога до травматологічного відділення. Він тривалий час лікувався, дотепер обвинувачений йому не відшкодував ні моральну, ні матеріальну шкоду. Просить стягнути з обвинуваченого моральну шкоду у сумі 10000 грн. та матеріальну шкоду у сумі 25269,72 грн..

Показання обвинуваченого ОСОБА_1 щодо місця та часу скоєння злочину підтверджені у судовому засіданні свідченнями потерпілого ОСОБА_6, який підтвердив, що саме 20 грудня 2013 року приблизно о 08 годині 00 хвилин ОСОБА_1 скоїв ДТП на закруглені проїжджих частин вул. Л.Бикова та Кутової Балки м. Краматорська, а також протоколом огляду місця дорожньо - транспортної пригоди (а.с. 72-82), відповідно до якого встановлено, що ДТП трапилося у на проїжджій частині вул. Л.Бикова в районі опори ЛЕП №115 у м. Краматорську Донецької області.

Вина обвинуваченого підтверджується і висновками судових експертиз, проведених по справі.

Згідно висновку судово-медичної експертизи від 15.01.2014 року №4, у ОСОБА_6 мали місце: припухлість м'яких тканин правого гомілковостопного суглоба, закритий уламковий перелом правого надколінника з розбіжністю фрагментів, гемартрозом (наявністю 50 мл. крові при пункції правого колінного суглоба), які утворилися від дії тупих предметів, можливо, у строк та обставинах, вказаних у постанові, та відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, які вимагають для свого загоєння тривалий термін лікування понад 21-н день (3-х тижнів). Можливість утворення цих тілесних ушкоджень в результаті самовільного падіння з положення стоячи виключається (а.с.111-112).

Таким чином, висновком судово-медичної експертизи підтверджено факт заподіяння внаслідок скоєного обвинуваченим ДТП, потерпілому ОСОБА_6 тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Згідно висновку автотехнічної експертизи № 23/1 від 10.02.2014 року в даній дорожньо-транспортній ситуації, водій автомобіля "Chevrolet Tacuma UA75Z ЗНГ" держ. номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_1, враховуючи вказівки п.11.1 ПДР України, де сказано, що кількість смуг на проїзній частині для руху нерейкових транспортних засобів визначається дорожньою розміткою або самими водіями з урахуванням ширини проїзної частини відповідного напрямку, габаритів транспортних засобів і безпечних інтервалів між ними, повинен був керуватися вимогами п.11.3 та п.10.1 Правил дорожнього руху України, тобто він повинен був вести керований автомобіль "Chevrolet Tacuma UA75Z ЗНГ" якомога правіше до проїжджої частини дороги, не допускаючи виїзд на зустрічну смугу руху.

З технічної точки зору, у розглянутій дорожній ситуації, в діях водія автомобіля "Chevrolet Tacuma UA75Z ЗНГ", держ. номер НОМЕР_1, ОСОБА_1, вбачаються невідповідності вимогам п.10.1 та п.11.3 Правил дорожнього руху України.

З технічної точки зору, у розглянутій дорожній ситуації, водій автомобіля "Chevrolet Tacuma UA75Z ЗНГ", держ. номер НОМЕР_1, ОСОБА_1, виконуючи вимоги п.10.1 та п.11.3 Правил дорожнього руху України, мав технічну можливість запобігти виникненню даної дорожньо-транспортної пригоди.

В даній дорожній ситуації водій автомобіля Gaz 3110 держ. номерний знак НОМЕР_3, ОСОБА_6 повинен був керуватися вимогами п.12.3 Правил дорожнього руху України, тобто, з моменту об'єктивної можливості виявлення початку руху автомобіля "Chevrolet Tacuma UA75Z ЗНГ", у бік смуги руху автомобіля Gaz 3110, він зобов'язаний був застосувати гальмування.

З технічної точки зору, в умовах розглядаємої дорожньо-транспортної пригоди, в діях автомбіля Gaz 3110 держ. номерний знак НОМЕР_3, ОСОБА_6 не вбачається невідповідностей вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху України.

З технічної точки зору, в умовах даної дорожньо-транспортної пригоди, водій автомбіля Gaz 3110 держ. номерний знак НОМЕР_3, ОСОБА_6 не мав технічної можливості запобігання даної дорожньої пригоди.

Місце зіткнення автомобіля "Chevrolet Tacuma UA75Z ЗНГ", держ. номер НОМЕР_1, з автомобілем Gaz 3110 держ. номерний знак НОМЕР_3, розташоване на правій, зі сторони мікрорайону Лазурний, у напрямку вул. Бульвар краматорський м.Крамтаорська, стороні проїжджої частини дороги вул. Л.Бикова м. Краматорська, тобто на смузі руху автомобіля Gaz 3110 держ. номерний знак НОМЕР_3, або на зустрічній, відносно напрямку руху автомобіля Chevrolet Tacuma UA75Z ЗНГ, держ. номер НОМЕР_1, смузі.

З технічної точки зору, у розглянутій дорожній ситуації, дії водія автомобіля Chevrolet Tacuma UA75Z ЗНГ, держ. номер НОМЕР_1, ОСОБА_1, які не відповідали вимогам п.11.3 та 10.1 Правил дорожнього руху України, знаходяться у причинному зв'язку з даною дорожньо-транспортною пригодою.

З технічної точки зору, у даній дорожній ситуації, невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, які б перебували в причинному зв'язку з даною дорожньо-транспортною пригодою, в діях водія автомобіля Gaz 3110 держ. номерний знак НОМЕР_3, ОСОБА_6 не вбачається. (а.с. 113-126)

Таким чином, суд приходить до висновку, що факт того, що ОСОБА_1, керуючи автомобілем "Chevrolet Tacuma UA75Z ЗНГ", держ. номер НОМЕР_1, порушив вимоги п.10.1 та п.11.3 Правил дорожнього руху України, що знаходяться у причинному зв'язку з даної ДТП і наслідками, які від цього настали, підтверджено у суді висновками експерта (а.с. 111-126).

Вислухавши обвинуваченого, потерпілого, проаналізувавши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що подія злочину мала місце, провина обвинуваченого ОСОБА_1 доведена повністю та його дії вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України, тому що він, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Призначаючи покарання, суд керується положеннями ст. 65 КК України, відповідно до якої особі, що скоїла злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.

Призначаючи покарання, суд також враховує вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Обвинувачений скоїв злочин вперше, раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, працює: Тюменська область, Нижньовартовський район, м. Покачі, ТОВ «РемДорМаш», мідник п'ятого розряду, не перебуває на обліку в диспансерах міста Краматорська, за місцем роботи характеризується позитивно.

Обставинами, які пом'якшують покарання, суд визнає повне визнання вини та чистосердечне каяття обвинуваченого.

Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

За таких обставин, суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання у вигляді штрафу в доход держави в межах санкції ч.1 ст. 286 КК України у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Розглядаючи питання про призначення додаткового покарання у вигляді позбавлення обвинуваченого права керування транспортними засобами, та враховуючи положення Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 зі змінами «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» де йдеться про те, що при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання, та особу винного, тому суд вважає, про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами на один рік.

Суд вважає, що призначення обвинуваченому такого додаткового покарання є справедливим і необхідним для виправлення обвинуваченого та для запобігання скоєння ним правопорушень у сфері безпеки руху в майбутньому.

Потерпілим ОСОБА_6 заявлено позов про стягнення з обвинуваченого на його користь моральної шкоди у сумі 10000 грн. та матеріальної шкоди у сумі 25269,72 грн., яка складається з витрат на лікування у сумі 3604,57 грн., шкоди заподіяної автомобілю у сумі 20915,15 грн. та витрат на послуги автоевакуатора у сумі 750 грн.. В обґрунтування моральної шкоди потерпілмй посилається на те, що в результаті ДТП йому були причинені тілесні ушкодження, від яких він фізично та морально страждав в момент їх заподіяння та в ході подальшого лікування, також моральна шкода полягає у порушенні життєвих зав'язків та способу життя внаслідок тривалого лікування стаціонарно, а потім амбулаторно; тривалого стану стресу, в якому позивач перебуває дотепер, позбавленні можливості користування власністю - автомобілем, який до тепер в повному обсязі не відремонтований. В обґрунтування матеріальної шкоди надані копії чеків на придбання лікарських препаратів, висновок експертного автотоварознавчого дослідження №310/13, копіями квітанцій та актів виконаних робіт (а.с.45-60).

Розглянувши наявний в матеріалах справи цивільний позов потерпілого ОСОБА_6, суд вважає за необхідне залишити його без розгляду з огляду на наступне.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6, виданого 24.03.2009 р. ВРЕР м. Краматорська при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області, автомобіль Chevrolet Tacuma UA75Z ЗНГ, реєстраційний номер НОМЕР_1, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_5, 2004 року випуску, належить ОСОБА_10.

13.02.2013 року між СК «АСКО Донбас Північний» та обвинуваченим було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правої відповідальності власників наземних транспортних засобів, посвідченого полісом №АЕ/23749882, відповідно до якого була застрахована цивільно-правова відповідальність, забезпечений транспортний засіб: автомобіль Chevrolet Tacuma UA75Z ЗНГ, реєстраційний номер НОМЕР_1, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_5, 2004 року випуску. Термін дії Договору страхування - з 14.02.2013 р. до 13.12.2014 р.. Страхова сума на одного потерпілого складає 100000 грн. за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю та 50000 грн. - за шкоду, заподіяну майну. Франшиза складає 1000 грн. (а.с.132)

Згідно з вимогами ст.ст. 9.3.22, 23, 24 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхові компанії зобов'язанні відшкодувати матеріальну шкоду потерпілим і моральну шкоду в рамках ліміту укладеного договору страхування, заподіяну підсудними.

Відповідно до ст. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 02.07.2004 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів» не підлягають розгляду в кримінальній справі позови про відшкодування шкоди, які не виходять із пред'явленого обвинувачення. При виникненні такої ситуації суд повинен роз'яснити потерпілому можливість вирішення таких спірних питань в порядку цивільного судочинства.

Як видно, обов'язки про відшкодування заподіяної шкоди страховиком випливають не з обвинувачення, яке пред'явлено ОСОБА_1, а із договірних зобов'язань про відшкодування шкоди, які визначаються спеціальним Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» згідно з яким передбачено порядок звернення з вимогами про відшкодування шкоди і умови такого відшкодування. Зокрема, однією із умов вирішення питання про відшкодування страховиком шкоди є надання потерпілою стороною обвинувального вироку суду, що набув чинності відносно особи, цивільна відповідальність, якої застрахована за договором страхування.

Також зазначаючи відповідачем обвинуваченого позивач у справі не вказав як відповідача страхову компанію, доказів на підтвердження звернення до страхової компанії за відшкодуванням спричинених збитків суду також не надано.

Питання правовідносин, які випливають з договірних стосунків із страховими компаніями, потребують ретельного дослідження, включаючи правильне визначення суб'єктного складу сторін у спорі такої категорії, проведення складних розрахунків цивільно-правового характеру, з урахуванням франшизи, що не притаманно кримінальному процесу з урахуванням його специфіки та термінів судового розгляду.

Крім того, від відшкодування муит моральної шкоди СК «АСКО Донбас Північний» залежить питання про розмір відшкодування моральної шкоди обвинуваченим, зважаючи на що, суд не може передчасно вирішити питання про відшкодування моральної шкоди ОСОБА_6, а тому цивільний позов необхідно залишити без розгляду, запропонувавши потерпілому звернутись до суду в порядку цивільного судочинства відповідно до ст.128 КПК України.

Прокурором також пред'явлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого на користь держави коштів, витрачених закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_6 у сумі 1440 грн. (а.с.5-6), що підтверджується довідкою про вартість лікування (а.с.127).

Відповідно до ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ст.91 КПК України у кримінальному провадженню підлягають доказуванню у тому числі вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Згідно ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Позов прокурора м. Краматорська в інтересах держави в особі відділу охорони здоров'я Краматорської міської ради про відшкодування коштів, витрачених закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування ОСОБА_6 підлягає задоволенню у повному обсязі, як такий, що знайшов своє повне підтвердження у судовому засіданні й з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь відділу охорони здоров'я Краматорської міської ради для перерахування Комунальній міській установі «Міська лікарня№3» необхідно стягнути 1440 грн. 00 коп.

Запобіжний захід на досудовому слідстві обвинуваченому не обирався. Суд вважає, що немає підстав для обрання обвинуваченому будь - якого запобіжного заходу.

Речові докази не долучалися.

Беручі до уваги, що обвинувачений що обвинувачений ОСОБА_1 має на утриманні неповнолітню дитину, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини (а.с.142) та в судовому засіданні просив застосувати до нього Закон України "Про амністію у 2014 році", суд вважає, що до обвинуваченого необхідно застосувати п. "в" ст. 1 Закону України "Про амністію у 2014 році" та звільнити його від призначеного основного та додаткового покарання.

Відповідно до п. «в» ст.1 Закону України "Про амністію у 2014 році", звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст.12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст.12 Кримінального кодексу України осіб, не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

Відповідно до ст. ст.9, 10 Закону України "Про амністію у 2014 році", застосування амністії не допускається, якщо обвинувачений (підсудний) або засуджений заперечує проти цього. Рішення про застосування чи незастосування амністії приймається судом стосовно кожної особи індивідуально після ретельної перевірки матеріалів особової справи та відомостей про поведінку засудженого за час відбуття покарання.

Злочин, який вчинив обвинувачений віднесений до категорії необережних злочинів, який не є особливо тяжким, тобто згідно із ст. 1 Закону України "Про амністію у 2014 році" на нього поширюється цей закон, відповідно до вимог ст. 9 якого його виконання покладається на суди.

Обвинувачений не є особою, до якої згідно ст. 8 Закону України "Про амністію у 2014 році", вказаний Закон не застосовується. Також він не є особою, зазначеною у ст. 4 Закону України "Про застосування амністії в Україні". Інших підстав, які б унеможливлювали застосування положень Закону України "Про амністію у 2014 році" у відношенні обвинуваченого судом під час розгляду зазначеної справи не встановлено.

Керуючись ст. ст. 368-370, 373-374 КПК України, Законом України "Про амністію у 2014 році", суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в доход держави у сумі 3400 (три тисячі чотириста) гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строком на 1 (один) рік.

На підставі п. "в" ст. 1 Закону України "Про амністію у 2014 році" звільнити його від призначеного основного та додаткового покарання.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_4, на користь відділу охорони здоров'я Краматорської міської ради, для перерахування Комунальній міській установі міської лікарні № 3 м. Краматорська на розрахунковий рахунок 35420004002307, ГУДКУ у Донецькій області, ОКПО 01990810, МФО 834016, витрати на лікування потерпілого ОСОБА_6 у сумі 1440 (одна тисяча чотириста сорок) грн. 00 коп..

Позов ОСОБА_6 до ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди у сумі 10000 грн. та матеріальної шкоди у сумі 25269,72 грн. - залишити без розгляду, роз'яснивши потерпілому, що його право на звернення з вказаним позовом до суду у порядку цивільного судочинства.

Запобіжний захід не обирався.

Речові докази не долучалися.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через Краматорський міський суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно, після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Вирок складений та надрукований в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя Краматорського

міського суду: В.В.Клімов