Вирок № 40167434, 22.05.2014, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/4308/13-к

Провадження № 1-кп/369/15/14

В И Р О К

іменем України

22.05.2014 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Омельченко М.М.

суддів Бурбели Ю.С., Лисенка В.В., Хрипун С.В.

при секретарі Комендат М.Р., Юрчишині С.А.

за участю прокурора Науменка С.П., Будніка І.А., Безсмертного М.П.,

Тищенка М.А., Боровикова Д.В., Юркової Ю.В.

захисника ОСОБА_4,

потерпілого ОСОБА_5

представника потерпілого ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012100200000384 від 29.11.2012 року за обвинуваченням ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Семенівка Целіноградського району Целіноградської області Казахстан, громадянина України, який має повну середню освіту, розлученого, зареєстрованого і працюючого фізичною особою-підприємцем, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого вироком від 19.06.2013 року Києво-Святошинського районного суду Київської області за ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 70 КК України до 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить засудженому,

- у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, -

встановив:

Приблизно в грудні 2006 року (точна дата досудовим розслідуванням не встановлена) ОСОБА_7, маючи прямий умисел на шахрайське заволодіння грошовими коштами в сумі 350000 доларів США, належних ОСОБА_5, користуючись довірою останнього, породженою тривалими стосунками з ОСОБА_5, якому не було відомо про злочинні наміри ОСОБА_7 на заволодіння його майном, ОСОБА_7 шляхом повідомлення ОСОБА_5 неправдивої інформації щодо своїх дійсних можливостей та намірів по здійсненню посередницьких дій щодо можливості передачі у право власності ОСОБА_5 земельних ділянок за рахунок земель запасу загальною площею 38 га, розташованих в межах населених пунктів Ставищенської сільської ради Брусилівського району Житомирської області поряд з автодорогою Київ-Чоп для здійснення підприємницької діяльності, а також повідомлення неправдивої інформації про свої дружні стосунки з працівниками Брусилівської РДА Житомирської області, зокрема, особисте знайомство з головою вказаної РДА, з метою схилення ОСОБА_5 на згоду з його пропозицією та демонстрації її вигідності, пред'явив останньому заздалегідь довільно обрану ним для вказаної цілі земельну ділянку площею 38 га на полі, вздовж 74 км + 400 м - 74 км + 550 м. чопського напрямку автодороги Київ-Чоп, розташовану в межах с. Йосипівка Ставищенської сільської ради Брусилівського району Житомирської області, не маючи при цьому жодної правомочності щодо розпорядження даною ділянкою та не знаючи її власників, переконав потерпілого ОСОБА_5 у вигідності придбання даної ділянки, аргументуючи це близькістю до дороги, наявністю зручного заїзду від автодороги, кінцевою вартістю, котра була суттєво нижчою, аніж аналогічні ділянки на території Київської області в той період часу, та можливістю подальшої зміни цільового призначення ділянок із ведення особистого селянського господарства на землі промисловості, в результаті чого ввів в оману ОСОБА_5, викликавши у нього хибну впевненість у законності і вигідності придбання ділянки, та схилив його до придбання вказаної ділянки, домовившись про надання йому для проведення розрахунків з власниками вказаних земельних ділянок та посередництва у виготовленні первинної документації завдатку у розмірі 350000 доларів США.

Таким чином ввійшовши в ману ОСОБА_5, користуючись його довірою, ОСОБА_7 08.03.2007 року на території автостоянки поблизу супермаркету «Billa», що в с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської облатсі по вул. Петропавлівській, 2, отримав завдаток від ОСОБА_5 у розмірі 350000 доларів США, що, еквівалентно, відповідно до офіційного курсу гривні до іноземних валют, встановленого НБУ на 08.03.2007 року, - 1767500 грн., про що написав власноруч розписку, взявши на себе зобов'язання сприяти у виготовленні правовстановлюючих документів на вказану ділянку та передачі їх ОСОБА_5 у чотирьохмісячний термін, однак ОСОБА_7, не маючи наміру виконати взяті на себе зобов'язання, розпорядився в подальшому на власний розсуд отриманими грошовими коштами, якими заволодів шахрайським шляхом, взятих на себе зобов'язань не виконав, чим завдав потерпілому ОСОБА_5 матеріальної шкоди в особливо великому розмірі на суму 1767500 грн.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 вину у пред'явленому обвинуваченні не визнав та суду показав, що в с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області на парковці супермаркету «Billa» 08.03.2007 року він не отримував від ОСОБА_5 ніяких грошових коштів, оскільки в той час був у с. Ніверка Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, розписку про нібито отримання грошей у ОСОБА_5, датовану 08.03.2007 роком, міг написати та підписати у 2012 році при відібранні слідчим довільних зразків почерку при призначенні експертизи. З ОСОБА_5 він познайомився приблизно у 2006 році з приводу купівлі-продажу земельних ділянок, і він, ОСОБА_7, і ОСОБА_5 повинні буди підшуковувати клієнтів, які б хотіли придбати земельні ділянки. ОСОБА_5 познайомив його з ОСОБА_8 та ОСОБА_14, які мали намір придбати землю. Вважав, що дане кримінальне провадження є наслідком слухання кримінальної справи у Макарівському районному суді Київської області, де він є потерпілим, а ОСОБА_5 обвинувачується у вимаганні грошей. У пред'явленому йому обвинуваченні просив виправдати.

Проте, не зважаючи на такі покази обвинуваченого ОСОБА_7, його вина у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, підтверджується сукупністю доказів, які були досліджені в ході судового розгляду кримінального провадження, а саме:

- показаннями потерпілого ОСОБА_5, який суду показав, що з ОСОБА_7 він познайомився в кінці 2006 року як з посередником у купівлі-продажу земельних ділянок. При знайомстві ОСОБА_7 повідомив, що має дружні відносини з головою Брусилівської РДА, має свою землевпорядну організацію, запропонував обсяг земель в Брусилівському районі Житомирської області поблизу траси Київ-Чоп, та пропозиції з їх придбання. В свою чергу він розказав про таку можливість своїм знайомим. Першого з ОСОБА_7 познайомив свого знайомого ОСОБА_8, разом з ОСОБА_8 вони їздили і дивились землі, деякий час ОСОБА_8 думав, а потім погодився придбати земельну ділянку на запропонованих ОСОБА_7 умовах. 05.01.2007 року ОСОБА_5 і ОСОБА_8 зустрілися з ОСОБА_7 та його дружиною, під час зустрічі ОСОБА_8 передав ОСОБА_7 80000 доларів США, про що ОСОБА_7 написав розписку та повідомив, що це буде рішення Брусилівської РДА Житомирської області. На початку березня 2007 року ОСОБА_9 показав та запропонував придбати земельну ділянку площею 38 га, яка знаходилась в с. Ставище Брусилівського району Житомирської області та прилягала до траси Київ-Чоп, на що ОСОБА_5 погодився. Так, на виконання домовленостей 08.03.2007 року на автостоянці поблизу супермаркету «Billa», що в с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області по вул. Петропавлівській, 2, в присутності свідків, всередині автомобіля Mersedes, що належить ОСОБА_7, передав ОСОБА_7 350000 доларів США, на що останній написав ОСОБА_5 розписку. Проте в подальшому, 12.03.2007 року ОСОБА_7 зник з місця проживання так і не виконавши умов домовленості, після чого ОСОБА_5 почав здійснювати активні дії, направлені на пошуки ОСОБА_7, приїжджав до його дружини, яка сказала, що ОСОБА_7 пропав. У серпні 2008 року ОСОБА_5 знайшов ОСОБА_7, та при зустрічі останній запевнив його, що всю взяту суму коштів ним буде повернуто в повному обсязі протягом 2-х місяців. В подальшому ОСОБА_7 повернув йому близько 20000 доларів США, а в 2010 році ОСОБА_5 був затриманий співробітниками УБОЗ Хмельницької області по обвинуваченню у вчиненні вимагання відносно ОСОБА_7. Крім того, потерпілий ОСОБА_5 пояснив, що до заяви про вчинення ОСОБА_7 злочину він додав копію розписки про отримання коштів, оскільки оригінал він знайшов пізніше, про що повідомив працівників міліції, які вилучили в нього оригінал зі складенням протоколу. Під час досудового розслідування потерпілий ОСОБА_5 заявив цивільний позов, який підтримав у судовому засіданні, в якому просив стягнути з ОСОБА_7 на свою користь 2796395 грн. матеріальної шкоди та 80000 грн. моральних збитків (том 1 а.с. 11-13).

- показаннями свідка ОСОБА_10 - колишнього голови Брусилівської РДА Житомирської області, який суду показав, що з ОСОБА_7 він не знайомий, не мав з ним справ. У 2007 року, кінець весни - початок літа, до нього звернувся ОСОБА_5 у м. Житомир, коли ОСОБА_10, будучи головою Брусилівської РДА, був на якомусь заході, пов'язаному з роботою, показав розпорядження на виготовлення проекту відводу земельної ділянки та сказав, що ОСОБА_7 взяв у нього та інших людей гроші, щоб отримати земельні ділянки на території Брусилівського району. На що ОСОБА_10 сказав, що це розпорядження підроблене, про що він зробив висновок за багатьма ознаками. В подальшому, на прохання ОСОБА_5 він надавав для ознайомлення журнал реєстрації розпоряджень, в якому не було зареєстровано того розпорядження, яке надавав ОСОБА_5. Також ОСОБА_10 зазначив, що ОСОБА_7 він бачив двічі: один раз ОСОБА_7 звертався щодо виділення земельних ділянок в межах Лазарівської сільської ради як представник ОСОБА_15, другий - на трасі на заправці з приводу можливості виділення земельної ділянки в с. Ставище, але ОСОБА_10 повідомив, що в с. Ставище землі немає. Ніяких грошей йому ОСОБА_7 не передавав. В подальшому до ОСОБА_10 звернулася ОСОБА_15 та сказала, що ОСОБА_7 взяв в неї 50000 доларів США для виділення землі і обманув;

- показаннями свідка ОСОБА_8, який суду повідомив, що ОСОБА_5 познайомив його з ОСОБА_7 з приводу оформлення та купівлі земельних ділянок, так 08.03.2007 року ОСОБА_5 повідомив, що зустрічається з ОСОБА_7 для передачі йому грошових коштів та просить бути присутнім при цій зустрічі. Зустрівшись на автостоянці поблизу супермаркету «Billa», що в с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області по вул. Петропавлівській, 2, в автомобілі Mersedes, який належить ОСОБА_7, ОСОБА_5 передав майнові кошти в сумі 350 000 доларів США ОСОБА_7;

- показаннями свідка ОСОБА_11, які були оголошені в судовому засіданні, відповідно ст. 358 КПК України із застосуванням п. 8 Розділу XI «Перехідні положення» КПК України, яка за станом здоров'я не могла прибути в судове засідання (том 2 а.с. 83-89), яка, будучи допитаною 28.01.2012 року, показала, що вона являється дружиною ОСОБА_5, який надавав платні юридичні послуги населенню, а наприкінці 2006 року почав працювати в сфері земельних відносин та познайомився з ОСОБА_7 Будучи посередником між товаришами, які передавали ОСОБА_7 грошові кошти на придбання земельних ділянок в с. Ставище Брусилівського району Житомирської області, ОСОБА_5 вирішив сам придбати земельну ділянку у вказаному селі. Так 08.03.2007 року, вона з чоловіком ОСОБА_5 взявши із собою спортивну сумку, в якій знаходились грошові кошти в загальній сумі 350000 (триста п'ятдесят тисяч) доларів США, поїхали на автостоянку поблизу супермаркету «Billa», що в с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинського р-ну, Київської обл. по вул. Петропавлівській, 2, де зустрівшись з ОСОБА_7 та його дружиною ОСОБА_9, передали вище вказані грошові кошти. 12.03.2007 року ОСОБА_5 повідомив їй, що ОСОБА_7 покинув своє місце проживання, зобов'язань перед ним та його товаришами не виконав (том 2 а.с. 91-92);

- постановою від 08.12.2011 року слідчого СВ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 190 КК України (приводом до порушення кримінальної справи була заява ОСОБА_5, зареєстрована в ЖРЗПЗ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області № 11861/2 від 06.12.2011 року; підставами до порушення кримінальної справи - достатні дані, які вказують на наявність в діях ОСОБА_7 ознак злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (том 1 а.с. 31);

- заявою ОСОБА_5 від 08.09.2011 року, в якій він просить прийняти міри до ОСОБА_7 та ОСОБА_9, які скоїли відносно нього шахрайство в особливо великих розмірах, до якої, згідно тексту заяви, долучено копію розписки від 08.03.2007 року про отримання ОСОБА_7 коштів від ОСОБА_5 (том 1 а.с. 37-38);

- довідкою про курс валют, відповідно до якої на момент вчинення злочину 100 долар США коштувало 505 гривен (том 1 а.с. 52);

- даними з протоколу огляду місця події від 02.02.2012 року, під час якого була оглянута земельна ділянка, яку ОСОБА_5 у лютому 2007 року пропонував придбати ОСОБА_7, що розташована на узбіччі Житомирського напрямку а/д Київ-Чоп 74 км+400 м в с. Йосипівка Брусилівського району Житомирської області (том 1 а.с. 97-99);

- протоколом виїмки від 06.08.2012 року, відповідно якого у ОСОБА_5 вилучено оригінал розписки від 08.03.2007 року, наданої ОСОБА_7 (том 1 а.с. 162);

- висновком експерта № 44-ВКД від 26.01.2012 року, відповідно до якого текст на електрофотокопії розписки, датованої 08.03.2007 року, отриманої у ОСОБА_5 та наданої на дослідження, ймовірно, виконаний ОСОБА_7; вирішити питання в категоричній формі не представилось можливим в зв'язку з тим, що досліджувані рукописні записи, нанесені електрофотографічним способом, тому експерт не може спростувати можливість монтажу (компонування різних документів з використанням сканувального приладу, обробкою в конкретному редакторі на базі ПК, та подальшим отриманням змінених зображень через знакодрукуючий прилад); при наданні на дослідження оригіналу розсипки від 08.03.2007 року питання буде вирішено в категоричній формі; у тексті електрофотокопії розписки, датованої 08.03.2007 року, ознак незвичайного положення (хвороба, стан сп'яніння, сильне душевне хвилювання тощо) не виявлено (том 1 а.с. 120-125);

- висновком експерта № 650-ВКД від 15.10.2012 року, відповідно якого текст на наданому на експертне дослідження оригіналі розписки, датованої 08.03.2007 року та вилученої у ОСОБА_5, виконаний ОСОБА_7, ознак незвичайного положення (хвороба, стан сп'яніння, сильне хвилювання тощо), не виявлено (том 1 а.с.172-177);

- оригіналом розписки від 08.03.2007 року, відповідно до якої ОСОБА_7, паспорт НОМЕР_1, мешкає: АДРЕСА_2, отримав від ОСОБА_5 грошову суму в розмірі триста п'ятдесят тисяч доларів США за те, що протягом чотирьох місяців зобов'язується оформити та продати ОСОБА_5 документи на право власності на земельну ділянку в розмірі 38 га, які знаходяться: Житомирська область, Брусилівський район, с. Ставище (котрі прилягають фасадом до траси Київ-Житомир з цільовим призначенням комерційна забудова; в разі невиконання умов гроші зобов'язуюсь повернути до 08.06.2007 року з оплатою 20% пені від отриманої суми (том 1 а.с. 179);

- витягом з кримінального провадження № 1201210020000384 від 06.12.2012 року (том 1 а.с. 188);

- довідкою № 8022 від 21.10.2013 року Макарівського РВ ГУ МВС України в Київській області, відповідно до якої оперативно-розшукова справа категорії «Розшук» № 14-1137 від 13.04.2007 року щодо розшуку безвісті зниклого ОСОБА_7 було зупинено 01.02.2008 року в зв'язку з розшуком останнього (том 2 а.с. 121, 146); інформацією, отриманою з Макарівського РВ ГУ МВС України в Київській області, що за заявою ОСОБА_9 - дружини обвинуваченого ОСОБА_7 двічі у 2004 та 2007 році оголошувався в розшук (том 2 а.с. 122);

- висновком експерта № 228ВКЕ/381СВЕ від 14.04.2014 року, відповідно до якого фарбові матеріали темно-синього кольору, якими нанесені рукописні написи на аркуші 179 том 1 (розписка ОСОБА_7 від 08.03.2007 року), відрізняються від фарбових матеріалів, якими нанесені рукописні написи на аркушах 180-185 том 1 (експериментальні зразки почерку ОСОБА_7); рукописні записи в розписці-оригіналі, датованій 08.03.2007 року (том 1 а.с. 179), виконані ОСОБА_7 (том 2 а.с. 233-241);

- вироком від 19.06.2013 року Києво-Святошинського районного суду Київської області, яким ОСОБА_7 засуджений за ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 70 КК України до 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить засудженому (том 2 а.с. 186-200).

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності суд визнає, що обвинувачений ОСОБА_7 дав суду неправдиві, необ'єктивні та необґрунтовані покази, та вважає їх лінією захисту обвинуваченого, оскільки покази обвинуваченого ОСОБА_7 повністю спростовуються показаннями свідків ОСОБА_10, ОСОБА_8 та ОСОБА_11, показами потерпілого ОСОБА_5, які суд вважає правдивими та послідовними, оскільки вони підтверджуються дослідженими у справі письмовими документами, в тому числі висновками проведених у справі експертиз.

Показання свідка ОСОБА_12 - тещі обвинуваченого ОСОБА_7, яка суду показала, що останній 08.03.2007 року був у с. Ніверка Кам'янець-Подільського району Хмельницької області на родинному святі, вважає суб'єктивним намаганням свідка виправдати обвинуваченого, оскільки свідок ОСОБА_12 та обвинувачений ОСОБА_7 є близькими родичами між собою, а також покази свідка ОСОБА_12 повністю спростовуються показами свідка ОСОБА_8 та потерпілого ОСОБА_5

Враховуючи встановлені обставини справи, оцінивши всі докази в сукупності, суд визнає, що вина обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні злочину за ч. 4 ст. 190 КК України доведена повністю та кваліфікує його дії як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно та в особливо великих розмірах.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним діяння, характеризуючі дані його особи, ставлення до вчиненого, наслідки вчиненого ним злочину.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд враховує, що злочин за ч. 4 ст. 190 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів, ОСОБА_7 раніше судимий за аналогічний корисливий злочин, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, відповідно до ст. ст. 66, 67 КК України, судом не встановлено, а тому, з урахуванням викладеного, ставлення обвинуваченого до вчиненого, думки потерпілого вважає за доцільне призначити обвинуваченому ОСОБА_7 покарання за ч. 4 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції відповідної статті з конфіскацією майна, оскільки вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства.

Заявлений у справі потерпілим ОСОБА_5 цивільний позов про стягнення 2796395 грн. матеріальної та 80000 грн. моральної шкоди підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні. Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, в залежності від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Так потерпілий пред'явив вимоги про стягнення 2796395 грн. завданої матеріальної шкоди, що дорівнює 350000 доларів США з урахування курсу долара станом на 08.02.2012 року (день подання ним позовної заяви).

Проте, станом на день вчинення злочину - 08.03.2007 року 350000 доларів США становило 1767500 грн. (100 доларів США - 505 гривен). Згідно показів потерпілого ОСОБА_5 - ОСОБА_7 повернув йому 20000 доларів США. Тому такими, що підлягають до задоволення, суд вважає вимоги про стягнення 330000 доларів США, що становить, за курсом 100 доларів США - 505 грн., 1666500 грн.

Вирішуючи питання про стягнення з обвинуваченого на користь потерпілого моральної шкоди, суд, виходячи з вимог розумності та справедливості, вважає такими, що підлягають задоволенню в цій частині, вимоги про стягнення 50000 грн. моральної шкоди.

В решті позовних вимог суд відмовляє за недоведеністю.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ч. 9 ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні на підставі ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 127-129, 368 - 371, 373, 374 КПК України, суд -

засудив:

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, і призначити йому покарання у виді 9 (дев'яти) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить засудженому.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком від 19.06.2013 року Києво-Святошинського районного суду Київської області за ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 70 КК України у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить засудженому, покаранням, призначеним за даний злочин, та остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді 9 (дев'яти) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить засудженому.

Строк відбування покарання ОСОБА_7 обчислювати з 02 жовтня 2012 року.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Семенівка Целіноградського району Целіноградської області Казахстан, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, на користь ОСОБА_5, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, 1666500 (один мільйон шістсот шістдесят шість тисяч п'ятсот) грн. матеріальної та 50000 (п'ятдесят тисяч) грн. моральної шкоди.

Речові докази у кримінальному провадження, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження (том 1 а.с. 130, 131, 178), - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_7 витрати на проведення експертиз у розмірі 3860,80 (три тисячі вісімсот шістдесят грн. 80 коп.) грн. на користь держави (том 1 а.с. 44, 119, 171, том 2 а.с. 232).

Арешт, накладений постановою слідчого СВ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області від 22.11.2011 року на право відчуження земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Шустовецької сільської ради площею 4,14 га, яка належить ОСОБА_7 (том 1 а.с. 73), - залишити без змін.

Арешт, накладений постановою слідчого СВ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області від 13.02.2012 року на право відчуження автомобіля марки Daewoo Lanos, д/н НОМЕР_2, який зареєстрований за ОСОБА_9 (том 1 а.с. 110), - залишити без змін.

Арешт, накладений постановою слідчого СВ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області від 14.02.2012 року на право відчуження земельної ділянки на території Липівської сільської ради, кадастровий номер 3222783800:03:011:0076, площею 0,1500 га, яка належить ОСОБА_9 (том 1 а.с. 112), - залишити без змін.

Застосований відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у виді взяття та тримання під вартою в Київському СІЗО Управління ДПтС України в м. Києві та Київській області, до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом тридцяти діб з дня його проголошення прокурором, потерпілим, його представником, обвинуваченим та його захисником.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, копія вироку негайно після його проголошення вручається прокурору, потерпілому, його представнику, обвинуваченому та його захиснику.

Головуючий суддя Омельченко М.М.

Судді Лисенко В.В.

Хрипун С.В.