Рішення № 40166773, 13.08.2014, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2014 року Справа № 915/1152/14

за позовом приватного підприємства “Фонтекс-Агро” 14001, м. Чернігів, вул. Ціолковського, будинок 30

до фермерського господарства “СА.ЄР.” 57070, Миколаївська область, Веселинівський район, с. Іванівка, (Кубряцька с/р), вул. Шевченка, буд.13

про стягнення 89957 грн. 65 коп.

Суддя А.П. Алексєєв

Представники сторін:

від позивача – не з’явився.

від відповідача – не з’явився.

СУТЬ СПОРУ: 21.07.2014 року позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою до фермерського господарства “СА.ЄР.” з вимогою стягнути грошові кошти за договором поставки паливно-мастильних матеріалів №267 від 12.11.2013 року а саме: борг - 83993 грн.00 коп.; пеня - 4846 грн.28 коп.; 3% річних - 1118 грн.37 коп.

Також, позивач просив стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 1827 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтуються невиконанням відповідачем свого зобов’язання за договором поставки паливно-мастильних матеріалів №267 від 12.11.2013 року в частині здійснення розрахунку за поставлену продукцію.

Ухвалою суду від 21.07.2014 року порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 13.08.2014 року на 09 год. 30 хв.(а.с.1).

13.08.2014 року у судове засідання представники сторін не з’явилися. Повідомлення про вручення поштового відправлення свідчать, що зазначену ухвалу і позивач, і відповідач отримали 30.07.2014 року (а.с.19-20).

Відповідач до господарського суду 13.08.2014 року надав відзив на позовну заяву.

У своєму відзиві позивач визнав позов частково, а саме в частині стягнення основного боргу у сумі 20993 грн.00 коп.; пені 1211 грн. 27 коп.; 3 % річних у сумі 279 грн. 52 коп.

Згідно ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 13.08.2014 року були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Обставини справи.

12.11.2013 року між приватним підприємством “Фонтекс-Агро” (надалі- постачальник) та фермерським господарством “СА.ЄР.” (надалі - покупець) був укладений договір поставки паливно-мастильних матеріалів № 267, за предметом якого постачальник зобов’язався поставити, а покупець зобов’язувався прийняти й оплатити паливно-мастильні матеріали (надалі - ПММ) (а.с.8-12).

Сторони визначили, що асортимент, кількість (обсяг), ціна за відповідну одиницю виміру ПММ визначаються у специфікації (а.с.13).

Відповідно до п. 7.2 договору він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2013 року.

Позовні вимоги обґрунтуються невиконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором поставки №267 від 12.11.2013 року в частині розрахунку за поставлену продукцію.

Згідно п.2.2.2 договору кількість та ціна поставленого товару (окремої партії) визначається відповідно до видаткової накладної.

Позивачем в якості доказу виконання умов договору надана видаткова накладна №5РН0004948 від 04.12.2013 року із зазначенням асортименту товару на суму 83993 грн.00 коп., яка підписана керівниками та скріплена печатками підприємств (а.с.14) та рахунком – фактурою №5СФ0003760 від 04.12.2013 року на оплату поставленого товару (а.с.16).

Пунктом 3.4 договору передбачено, що оплата товару здійснюється покупцем на умовах 100% передоплати, отримання якої постачальником є умовою для здійснення останнім поставки товару відповідно до даного договору.

Відповідно до п. 3.5 договору за домовленістю сторін, відповідач може отримати відстрочку на оплату поставлених товарно-матеріальних цінностей, але не більше ніж на сім днів.

Отже, позивачем доведено належним доказом поставлення товару відповідачу на суму в розмірі 83993 грн. 00 коп., а саме видатковою накладною № №5РН0004948 від 04.12.2013 року (а.с.14).

Згідно вимог п. 3.5 відповідач повинен був сплатити 83993 грн. протягом семи календарних днів з моменту отримання товару покупцем, тобто протягом 05,06,07,08,09,10,11 грудня 2013 року включно.

Як вже зазначалось, відповідач у судове засідання свого представника не направив, правом участі у судовому засіданні не скористався, проте надав відзив, у якому позов визнав частково в частині стягнення основного боргу у сумі 20993 грн.00 коп., пені у сумі 1211 грн. 27 коп. та 3 % річних у сумі 279 грн. 52 коп.

Відповідачем частково у встановлений договором строк ( п.3.5 договору) сума основного боргу була сплачена, що підтверджується наданим суду оригіналом платіжного доручення №699 від 10.12.2013 року на суму 63 000 грн.00 коп., де отримувач ПП “Фонтекс - Агро” (код ЄДРПОУ 37022009) (а.с.23).

Відповідач просить відмовити позивачу в стягненні з нього суми боргу 63000грн.00 коп., пені - 3635 грн.01 коп., 3% річних – 838 грн., 85 коп.

Суд дійшов висновку, що станом на день подання позовної заяви борг відповідачем сплачений частково, а саме в сумі 63 000 грн. 00 коп., у зв’язку з цим сума основного боргу складає 20993 грн. 00 коп.

Позивач в обґрунтування позову посилається на ч.1. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст.ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 54-57 Господарського процесуального кодексу України.

Так, відповідно до п. 1 та п. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За невиконання або неналежне виконання даного договору сторони несуть відповідальність відповідно до законодавства України.

Відповідно до норм ст. ст. 629, 525, 526 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

За приписами ч. 1 ст. 32 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

З наданих суду відповідачем доказів вбачається, що він частково провів в установлений строк розрахунок з позивачем, а саме в сумі 63000 грн. 00 коп., так як мав сплатити 83993 грн.00 коп. (а.с.14).

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем по спірним відносинам становить 20993 грн. 00 коп., тому вимога по стягненню основного боргу підлягає частковому задоволенню.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України зазначено, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 230 ГПК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з п. 4.2 договору покупець зобов’язаний за прострочення оплати сплатити постачальникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. Пеня нараховується за весь період прострочення по день проведення розрахунків у відповідності з умовами договору.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивач просить стягнути з відповідача 4846 грн. 28 коп. пені за загальний період нарахування, який складає 162 календарні дні з 12.12.2013 року до 23.05.2014 року.

Відповідач з урахуванням часткової сплати ним суми основного боргу не заперечує проти стягнення пені у розмірі 1211 грн. 27 коп.

Господарський суд, не погодившись з розрахунком пені, зробив власний розрахунок:

отже, розрахунок пені необхідно здійснювати за період з 12.12.2013 року до 23.05.2014 року наступним чином:

- з 12.12.2013 року по 14.04.2014 року (20993 х 2 х 6,5% : 365 х 124) = 927 грн.14 коп. (облікова ставка НБУ складає 6,5 %);

- з 15.04.2014 року до 23.05.2014 року (20993 х 2 х 9,5 % : 365 х 38 ) = 415 грн.26 коп. (облікова ставка НБУ з 15.04.2014 року складає 9,5%).

Всього пеня за порушення строків оплати в період з 12.12.2013 року до 23.05.2014 року складає 1342 грн. грн. 40 коп. (927 грн. 14 коп. + 415 грн. 26 коп.)

При нарахуванні пені за період з 12.12.2013 року до 23.05.2014 року (162 календарних дні) позивачем не було враховано часткову оплату відповідачем суми основного боргу у розмірі 63000 грн.00 коп. сплачену останнім в строк зазначений п. договору 3.5 а саме до 11.12.2013 року включно (а.с.23). У зв’язку з цим пеню необхідно нараховувати на суму 20993 грн.

Відповідно до вищезазначеного розрахунку господарським судом встановлено, що пеня за загальний період нарахування з 12.12.2013 року до 23.05.2014 становить 1342 грн. 40 коп.,

Отже, позовна вимога щодо стягнення пені підлягає частковому задоволенню в сумі 1342 грн. 40 коп.,

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за загальний період нарахування який складає 162 календарних днів з 12.12.2013 року до 23.05.2014 року у сумі 1118 грн. 37 коп.

Відповідач, з урахуванням часткової сплати ним суми основного боргу, визнає 3% річних у розмірі 279 грн.52 коп.

Господарський суд зробив власний розрахунок 3 % річних від простроченої суми.

Розрахунок 3 % річних за період з 12.12.2013 року до 23.05.2014 року складає 279 грн.52 коп. (20993 х 3 /100 /365 х 162).

Отже, позовна вимога щодо стягнення 3% річних підлягає частковому задоволеню у розмірі 279 грн.52 коп.

Загальна сума, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 22614 грн. 92 коп.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги приватного підприємства “Фонтекс-Агро” - задовольнити частково.

2. Стягнути з фермерського господарства “СА.ЄР.” (57070, Миколаївська область, Веселинівський район, с. Іванівка, Кубряцька с/р, вул. Шевченка, буд.13 код ЄДРПОУ 35130789) на користь приватного підприємства “Фонтекс-Агро” (14001, м. Чернігів, вул. Ціолковського, будинок 30, код ЄДРПОУ 37022009) грошові кошти у розмірі 22614 грн. (двадцять дві тисячі шістсот чотирнадцять грн.), 92 коп., з яких 20993 (двадцять тисяч дев’ятсот дев’яносто три) грн. 00 коп. - основний борг, 1342 (одна тисяча триста сорок дві) грн. 40 коп. - пеня, 279 (двісті сімдесят дев’ять ) грн. 52 коп. - 3% річних, 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. – судового збору.

3. В іншій частині позову щодо стягнення основного боргу у розмірі 63000 грн. 00 коп.; 3503 грн. 88 коп. – пені; 3% річних у розмірі 838 грн. 85 коп. - відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Порядок та строк апеляційного оскарження визначений ст. 91,93 ГПК України.

6. Повний текст рішення складено та підписано 18 серпня 2014 року.

Суддя А.П.Алексєєв