Рішення № 40166458, 13.08.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 18/76/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.2014 Справа № 908/2160/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Завод підйомних машин та металоконструкцій" (69002, м. Запоріжжя, вул. Крива бухта, 89-А; адреса для листування: 690104, м. Запоріжжя, вул. Олімпійська, 12)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Дослідно-експериментальний механічний завод" (69063, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 20-В)

про стягнення 9525,57 грн.

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: Гайдук С.П., довіреність № б/н від 13.06.2014 р., паспорт серії НОМЕР_1 від 15.10.1999 р.;

від відповідача: не з'явився.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 23.06.2014 року надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Завод підйомних машин та металоконструкцій" до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Дослідно-експериментальний механічний завод" про стягнення 15869,77 грн. Вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору підряду № 520 від 08.07.2013 р. щодо своєчасного погашення заборгованості за виконанні підрядні роботи, у зв'язку з чим виникла заборгованість. Внаслідок порушення строків оплати, позивачем з урахуванням положень договору та приписів діючого законодавства були нараховані пеня, три відсотки річних та втрати від інфляції. В обґрунтування позову заявник посилався на ст.ст. 11. 525, 526, 530, 549-551, 599, 610-612, 625, 837, 843, 846, 854 ЦК України, ст.ст. 199, 202 ГК України та умови договору підряду № 520 від 08.07.2013 р.

Ухвалою суду від 24.06.2014 року порушено провадження у справі № 908/2160/14, присвоєно справі номер провадження 18/76/14, судове засідання призначене на 14 липня 2014 р. В судовому засіданні 14.07.2014 р. прийнята до розгляду заява позивача про зміну розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд стягнути з ТОВ "Дослідно-експериментальний механічний завод" 13318,60 грн., з яких: 7377,00 грн. - основного боргу, 4751,75 грн. - пені, 195,28 грн. - 3% річних, 994,57 грн. - витрат від інфляції. У зв'язку з неявкою представника відповідача, з метою всебічного та повного з'ясування фактичних обставин справи судове засідання відкладалося на 13.08.2014 р.

Через канцелярію суду 07.08.2014 р. від представника позивача надійшла заява № б/н від 05.08.2014 року про зміну розміру позовних вимог, згідно з якою позивач просив суд стягнути з ТОВ "Дослідно-експериментальний механічний завод" на користь ТОВ "Завод підйомних машин та металоконструкцій" 9525,57 грн. а саме: 7377,00 грн. основного боргу, 977,38 коп. пені, 176,62 грн. 3% річних та 994,57 грн. втрат від інфляції. Також, згідно заяви б/н від 30.06.2014 р., що надійшла до суду 02.07.2014 р., позивач просив суд включити до складу судових витрат у справі та стягнути з відповідача 2000,00 грн. витрат на послуги адвоката.

Представник позивача у судовому засіданні 13.08.2014 р. підтримав уточнені позовні вимоги з підстав, викладених у заяві про зміну розміру позовних вимог від 05.08.2014 р.; на вимогу суду надав докази відкриття розрахункового рахунку в банківській установі, які залучені до матеріалів справи.

Судом заява про уточнення позовних вимог від 05.08.2014 р. прийнята до розгляду, у зв'язку з чим судом розглядаються вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Дослідно-експериментальний механічний завод" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Завод підйомних машин та металоконструкцій" 9525,57 грн. з яких: 7377,00 грн. основного боргу, 977,38 коп. пені, 176,62 грн. 3% річних та 994,57 грн. втрат від інфляції.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом не з'явився. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України. Згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 18962292 від 08.07.2014 р. адреса товариства з обмеженою відповідальністю "Дослідно-експериментальний механічний завод": 69063, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 20-В. Саме на цю адресу надсилались процесуальні документи. Зазначене свідчить, що судом вжиті всі заходи повідомлення відповідача про порушення провадження у справі, призначення судового засідання, місце та час розгляду справи.

Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу, за наявними у справі документальними доказами, в порядку ст. 75 ГПК України, та завершений 13.08.2014 р. Судом оголошено вступну та резолютивну частині рішення.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дослідно-експериментальний механічний завод» (замовник, відповідач у справі) та товариство з обмеженою відповідальністю «Завод підйомних машин та металоконструкцій» (підрядник, позивач справі) 08.07.2013 р. уклали договір підряду № 520 (надалі - договір).

Згідно з п. 1.1 договору підрядник зобов'язується виконати роботи по ремонту та поставці обладнання, а замовник - на умовах цього договору оплатити та прийняти виконані роботи та обладнання: перелік необхідних робіт по ремонту та поставці обладнання зазначені у специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору.

Після виконання всіх робіт згідно з відповідною специфікацією за цим договором, підрядник складає та передає замовнику для підписання двосторонній акт приймання виконаних робіт. Замовник зобов'язується підписати вищезазначений акт протягом 10-ти робочих днів або в той же строк надати мотивовану відмову зі списком недоліків/невідповідностей/необхідних доробок (п. 1.2 договору).

Згідно з п. 3.2 договору розрахунок за цим договором здійснюється у два етапи: перший етап - 50% (авансовий платіж) від суми відповідної специфікації, після пред'явлення рахунку протягом 5 банківських днів; другий етап - остаточний платіж 50% протягом 5 банківських днів після підписання двостороннього акту приймання виконаних робіт, який зазначений у п. 1.2 цього договору.

09.07.2013 р. сторони підписали додаткову угоду № 1 до договору підряду № 520 від 08.07.2013 р., якою договір доповнили пунктом 5.1.4.

На виконання п. 1.1 договору учасниками правочину були узгоджені специфікації № 1 на суму 3000,00 грн., № 2 на суму 23150,00 грн. та № 3 - 81508,00 грн., якими визначені обсяг робіт та строки їх виконання.

У відповідності до умов договору та специфікації № 3 до договору, позивач 12.12.2013 р. виставив ТОВ «ДЕМЗ» рахунок-фактуру № СФ-0000121 для внесення авансового платежу на суму 40754,00 грн., з терміном оплати до 16.12.2013 р.

Замовник зобов'язання щодо строків внесення авансового платежу, передбачених пунктом 3.2 договору належним чином не виконав, сплатив 26.12.2013 р. - 20377,00 грн. та 11.01.2014 р. - 20377,00 грн.

За результатами виконання позивачем підрядних робіт, що визначені специфікацією № 3 до договору підряду, сторонами 03.02.2014 р. складений та підписаний акт приймання-здавання виконаних робіт № 1 на суму 81508,00 грн. Зауважень щодо якості та строку виконаних робіт з боку замовника не надходило.

Для остаточного розрахунку за виконанні позивачем роботи за специфікацією № 3 до договору підряду, останнім виставлений рахунок-фактура № СФ-0000002 від 27.01.2014 р. на суму 40754,00 грн.

Відповідач зобов'язання щодо оплати виконаних робіт в повному обсязі та встановлені договором строки не виконав, сплатив лише 14.02.2014 р. - 20377,00 грн., 26.02.2014 р. - 10000,00 грн., 19.06.2014 р. - 3000,00 грн., внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 7377,00 грн.

У зв'язку з порушенням порядку оплати виконаних позивачем підрядних робіт, на адресу відповідача спрямовані листи № 5815 від 25.02.2014 р., № 5852 від 17.03.2014 р. з проханням сплатити суму заборгованості (ар. с. 28-29).

У відповіді № 38 від 20.03.2014 на лист № 5852 від 17.03.2014 р. відповідач підтвердив наявність заборгованості за виконані позивачем підрядні роботи та поскаржився на скрутне фінансове становище на підприємстві, у зв'язку з чим не має змоги належним чином виконати зобов'язання за договором підряду.

Внаслідок відсутності з боку відповідача оплати за виконані підрядні роботи (специфікація № 3 до договору підряду), позивачем на його адресу надіслані лист № 5948 від 16.04.2014 р., який залишений без реагування, та претензія № 6007 від 08.05.2014 р., відповідно до якої позивач вимагав сплатити виниклу суму боргу, пеню за порушення строків оплати, три відсотки річних та втрати від інфляції за порушення виконання грошового зобов'язання.

Претензія отримана відповідачем 15.05.2014 р., але залишена без відповіді, борг без оплати.

Внаслідок неотримання від відповідача оплати вартості виконаних підрядних робіт, позивач за захистом своїх порушених прав та законних інтересів звернувся з позовом до суду.

Заслухавши представника позивача, дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором підряду № 520 від 08.07.2013 р. підлягають задоволенню виходячи з наступного:

Приписами ст. 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічні приписи містять ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно ч. 1 статті 843 ЦК України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов'язання щодо його виконання, однак відповідач, покладений на нього обов'язок щодо оплати вартості виконаних підрядних робіт на суму 7377,00 грн., у встановлений договором строк, не виконав, факт порушення відповідачем умов, визначених договором, доведений та підтверджується матеріалами справи.

Отже, вимога позивача про стягнення із відповідача 7377,00 грн. основного боргу задовольняється судом.

За порушення виконання відповідачем грошового зобов'язання позивач просив стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 176,62 грн. за період з 27.12.2013 року включно по 13.08.2014 року включно та 994,57 грн. інфляційних втрат за період з березня 2014 р. включно по травень 2014 р. включно.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні витрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних - є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником. Вказана правова позиція викладена в інформаційному листі Верховного Суду України № 3.2-2005 від 15.07.2005 року.

Надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат суд визнав виконаним вірно, а вимоги про стягнення з відповідача 176,62 грн. 3% річних за період прострочення з 27.12.2013 року включно по 13.08.2014 року включно та 994,57 грн. втрат від інфляції за період прострочення з березня 2014 р. включно по травень 2014 р. включно, такими, що підлягають задоволенню.

За порушення відповідачем строків оплати за виконані підрядні роботи, позивач, враховуючи положення п. 8.2 договору, просив стягнути суму пені у розмірі 977,38 грн. за період прострочення з 27.12.2013 року включно по 13.08.2014 року включно.

Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з положеннями ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню, в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Умовами п. 8.2 договору встановлено, що в разі порушення замовником строків оплати виконаних підрядником робіт, замовник сплачує підряднику пеню у розмірі 0,2% несвоєчасно оплаченої суми робіт за кожний день прострочення.

Проаналізувавши норми наведеного діючого законодавства України та умови договору суд дійшов висновку, що наданий позивачем розрахунок суми пені у розмірі 977,38 грн. є вірним та виконаним з дотриманням вказаних норм права та умов договору, тому вимога позивача щодо стягнення пені у розмірі 977,38 грн. за період з 27.12.2013 року включно по 13.08.2014 року включно судом задовольняється.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доказів оплати наявної заборгованості, 3% річних, втрат від інфляції та пені відповідач суду не надав, викладені в позові обставини не спростував.

На підставі викладеного вище, позовні вимоги задовольняються судом в повному обсязі.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України» зазначено, що відповідно до розділу VI Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) судовими витратами є витрати сторін та інших учасників судового процесу в господарському суді, які пов'язані з розглядом справи і складаються з: судового збору; сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом; витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження; оплати послуг перекладача, адвоката; інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Склад судових витрат не є вичерпним, і оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи.

В якості доказу оплати позивачем витрат на послуги адвоката у даній справі на суму 2000,00 грн., позивачем надано: договір про надання правової допомоги у господарських справах № 2 від 12.06.2014 р., укладений ТОВ «Завод підйомних машин та металоконструкцій» з адвокатом Гайдук С.П. (згідно договору, адвокат надає замовнику правову допомогу в господарській справі за позовом ТОВ «Завод підйомних машин та металоконструкцій» до ТОВ "Дослідно-експериментальний механічний завод" про стягнення боргу). Рахунок-фактуру № 001 від 12.06.2014 р. на суму 2000,00 грн., платіжне доручення № 397 від 12.06.2014 р., Акт приймання-здавання наданих послуг від 16.06.2014 р. № 1 до договору від 12.06.2014 р. № 2.

Суд визнав достатніми надані докази для покладення на відповідача витрат, понесених позивачем на оплату послуг адвоката у розмірі 2000,00 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Дослідно-експериментальний механічний завод" (69063, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 20-В, код ЄДРПОУ 01033326, р/р 26007205723 в ЗОТ АТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Запоріжжя, МФО 313582) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Завод підйомних машин та металоконструкцій» (69002, м. Запоріжжя, вул. Крива бухта, 89-А код ЄДРПОУ 33700560, р/р 26001055895273 в Запорізькому РУ «Приватбанка» МФО 313399) 7377,00 грн. (сім тисяч триста сімдесят сім грн. 00 коп.) основного боргу, 977,38 грн. (дев'ятсот сімдесят сім грн. 38 коп.) пені, 176,62 грн. (сто сімдесят шість грн. 62 коп.) 3% річних, 994,57 грн. (дев'ятсот дев'яносто чотири грн. 57 коп) втрат від інфляції, 2000,00 грн. (дві тисячі грн. 00 коп.) витрат на послуги адвоката, 1827,00 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) судового збору. Видати наказ.

Суддя В.В. Носівець

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 15 серпня 2014 р.