Постанова № 40166175, 07.08.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2014 р. Справа № 804/11023/14

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кальника В.В.

при секретарі судового засідання Шкуті А.А.

за участю:

представника позивача Корнєва Є.О.

представника відповідача Волошина А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Мінол» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Мінол» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровської області, згідно якого ТОВ «ФІРМА «МІНОЛ» було відмовлено у прийнятті його податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровської області прийняти податкову декларацію ТОВ «ФІРМА «МІНОЛ» (код 38837272) з податку на додану вартість за квітень 2014 року з додатками, датою її фактичного отримання;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровської області відобразити задекларовані ТОВ «ФІРМА «МІНОЛ» (код 38837272) показники (дані) у податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року з додатками, в електронних базах даних податкової звітності ДПІ, у тому числі в інтегрованих картках ТОВ «ФІРМА «МІНОЛ» (код 38837272);

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровської області у встановлений судом строк подати до суду звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування позову зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Мінол» отримало рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області «про надання податкової звітності» від 02.06.2014 року №15223/10/04-62-18-03-28, у якому Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області зазначає, що податкова декларація з податку на додану вартість ТОВ «Фірма «Мінол» за період квітень 2014 року не вважається податковою звітністю. На думку позивача, дії контролюючого органу, вчинені при винесенні вищезазначеного рішення, спрямовані на порушення прав та охоронюваних Законом інтересів ТОВ «Фірма «Мінол», рішення відповідача від 02.06.2014 року №15223/10/04-62-18-03-28 є протиправним, оскільки податкова декларація з ПДВ за період квітень 2014 року була заповнена позивачем відповідно до положень Податкового Кодексу України, та мала бути прийнятою Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області як податкова звітність.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнав, зазначивши, що податкова декларація з податку на додану вартість за квітень 2014 року заповнена з порушенням норм пункту 48.3 ст. 48 Податкового Кодексу України, у декларації з ПДВ за квітень 2014 року, що подана ТОВ «Фірма «Мінол», обов'язковий реквізит «місцезнаходження платника податків» не містить достовірної інформації. У полі: «Податкова адреса» декларації з ПДВ за квітень 2014 року ТОВ «Фірма «Мінол» зазначено наступне: «49000, м. Дніпропетровськ, вул. Червона, б. 9, кімн. 20». За даними Єдиного державного реєстру місцезнаходження підприємства наступне: «49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпропетровськ, вулиця Червона, будинок 9, кімната 20». Тому, прийняте податковим органом оскаржуване рішення винесено правомірно, в межах повноважень та на підставі законодавства України, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 27.05.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю подало до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період - квітень 2014 року.

Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській 28.05.2014 року була отримана від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Мінол» декларація з податку на додану вартість за квітень 2014 року, про що свідчить копії фіскального чеку, опису кур'єрського листа та повідомлення про вручення, які долучені до матеріалів справи.

Під час перевірки декларації на відповідність вимогам п.48.3 ст.48 Податкового кодексу від 02.12.2010 №2755-УІ (з внесеними змінами та доповненнями) Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській було прийнято рішення про те, що зазначена декларація з ПДВ не вважається податковою декларацією. Про це керівника ТОВ «Фірма «Мінол» було повідомлено листом від 02.06.2014 року №15223/10/04-62-18-03-28 та запропоновано надати до податкової інспекції податковий звіт згідно діючого законодавства.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

За приписами ст.ст. 15, 16 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи, юридичні особи та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операціях), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів.

Згідно до п.48.1, п.48.3, п.48.4 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору. Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:

- тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

- звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

- звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

- повне найменування (прізвище, імя, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

- код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

- реєстраційний номер облікової картки платника податків;

- місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

- найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність;

- дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

- ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;

- підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку ( за наявності).

У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити:

- відмітка про звітування за спеціальним режимом;

- код виду економічної діяльності (КВЕД);

- код органу місцевого самоврядування за КОПТУУ;

- індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

У відповідності до п.49.8, п.49.9 ст. 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають. За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою.

Пунктом 49.10 ст. 49 Податкового кодексу України передбачено, що відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

Згідно п.49.11 ПК України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Суд не приймає посилання представника відповідача в судовому засіданні на той факт, що причиною не визнання податкової звітності позивача контролюючим органом є не вірно вказана адреса платника податку, а саме, в рядку 6 податкової декларації не зазначено словосполучення «Дніпропетровська область», оскільки така підстава контролюючим органом не була зазначена в оскаржуваному рішенні.

Досліджена судом декларація з податку на додану вартість за квітень 2014 року з додатками оформлена у відповідності до приписів чинного законодавства, містить обов'язкові реквізити, підписи уповноважених осіб та печатку підприємства.

Крім того, в рядку 6 податкової декларації підприємства зазначено: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Червона, б.9, кімн. 20, тобто адреса, за якою знаходиться ТОВ «Фірма «Мінол», та яка зазначена в установчих документах позивача та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що вищевказана відмова у невизнанні податкової декларації позивача з податку на додану вартість за квітень 2014р., викладена у листі від 02.06.2014 року №15223/10/04-62-18-03-28, є протиправною і суперечить вищенаведеним нормам ст.ст.48, 49 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 49.13.статті 49 Податкового кодексу України, у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

З огляду на викладене, суд вважає, що необхідним заходом для належного захисту прав платника податків є зазначення дати, з якої податкова декларація вважається поданою платником до органу державної податкової служби, і враховуючи наявний спір, зобов'язати відповідача прийняти таку декларацію датою її фактичного отримання - 28.05.2014 року.

Стосовно позовних вимог про зобов'язання Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області відобразити задекларовані ТОВ «ФІРМА «МІНОЛ» (код 38837272) показники (дані) у податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року з додатками, в електронних базах даних податкової звітності ДПІ, у тому числі в інтегрованих картках ТОВ «ФІРМА «МІНОЛ» (код 38837272), слід зазначити наступне.

Відповідно до «Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби», затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації від 18.07.2005 року № 276, облік, контроль і складання звітності щодо платежів, що надходять до бюджету, здійснюється органами державної податкової служби з використанням автоматизованої інформаційної системи, що забезпечує єдиний технологічний процес введення.

З метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Дані про надходження платежів до бюджету відображаються органом державної податкової служби в особових рахунках платників і в реєстрі надходжень та повернень у день отримання від органів Державного казначейства України відомостей про зарахування та повернення надміру сплачених платежів у вигляді електронного реєстру розрахункових документів.

У картках особових рахунків платників податків на дату проведення останньої облікової операції підбиваються підсумки за всіма графами карток особових рахунків з початку місяця та з початку року (крім граф, що відображають сальдо розрахунків з бюджетом). На кінець місяця після проведення останньої операції здійснюється запис указаних підсумкових рядків до особового рахунку.

Не менше ніж раз на квартал працівником підрозділу адміністрування облікових показників та звітності проводиться вибіркова перевірка правильності проведених операцій в особових рахунках платників.

Податковий борг платника податків, зборів (обов'язкових платежів) обліковується в картках особових рахунків, що ведуться підрозділом адміністрування облікових показників та звітності органу державної податкової служби у порядку, визначеному вищевказаною Інструкцією.

Для контролю за погашенням податкового боргу та застосуванням передбачених нормативно-правовими актами заходів з його ліквідації за запитами підрозділів органу державної податкової служби підрозділом адміністрування облікових показників та звітності формуються відомості про платників, що мають податковий борг. Зазначені відомості формуються на дату запиту для подальшої передачі вказаним підрозділам в електронному вигляді.

На суми податкового боргу підрозділом забезпечення податкових зобов'язань органами державної податкової служби формуються податкові вимоги за формою та в порядку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.10.2012 року №1113 «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків», згідно абзацу «а» пункту 3.1. якого податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних облікової інформаційної системи органів державної податкової служби.

Таким чином, наведені положення законодавства дають підставу для висновку про наявність у платника податків матеріально-правового інтересу в тому, щоб дані карток особових рахунків та електронних баз податкової звітності правильно відображали фактичний стан платежів до бюджету та задекларовані платником податків показники.

З огляду на викладене, позовні вимоги про зобов'язання Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області відобразити задекларовані ТОВ «ФІРМА «МІНОЛ» (код 38837272) показники (дані) у податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року з додатками, в електронних базах даних податкової звітності ДПІ, у тому числі в інтегрованих картках ТОВ «ФІРМА «МІНОЛ» (код 38837272), є також обґрунтованими і такими що підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог про зобов'язання Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровської області у встановлений судом строк подати до суду звіт про виконання судового рішення, суд приходить до висновку про відмову у їх задоволенні, з огляду на те, що відповідно, лише після набрання судовим рішенням законної сили, податковий орган набуває обов'язку вчинити вищезазначені дії в порядку його виконання.

Також, враховуючи, що на час розгляду справи відсутні обставини, які б вказували на можливість невиконання податковим органом - відповідачем по справі передбачених законодавством України дій щодо поновлення порушеного права Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Мінол» як платника ПДВ, суд не вбачає підстав для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення у даній справі.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно частини 2 цієї статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх часткове задоволення.

Виходячи з положень статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує позивачу суму сплаченого судового збору в розмірі 58,56 грн. пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Мінол» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровської області від 02.06.2014 року №15223/10/04-62-18-03-28, згідно якого ТОВ «ФІРМА «МІНОЛ» було відмовлено у прийнятті його податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровської області прийняти податкову декларацію ТОВ «ФІРМА «МІНОЛ» (код 38837272) з податку на додану вартість за квітень 2014 року з додатками, датою її фактичного отримання.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровської області відобразити задекларовані ТОВ «ФІРМА «МІНОЛ» (код 38837272) показники (дані) у податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року з додатками, в електронних базах даних податкової звітності ДПІ, у тому числі в інтегрованих картках ТОВ «ФІРМА «МІНОЛ» (код 38837272).

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Мінол» витрати по сплаті судового збору в сумі 58,56 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 12 серпня 2014 року.

Суддя В.В. Кальник