Постанова № 4016603, 26.05.2009, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 травня 2009 року справа № 2а-2639/09/2370

11 год. 55 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Гараня С.М.

при секретарі Слуцькій Н.Ю.

за участю:

представника позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Сінніс, Лтд» ОСОБА_1 - за довіреністю

представника відповідача Державної податкової інспекції у місті Черкаси ОСОБА_2 - за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінніс, ЛТД» до Державної податкової інспекції у місті Черкаси про визнання протиправними та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сінніс, ЛТД» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Черкаси (далі - відповідач) про визнання протиправним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000212303 від 01.02.2009 р.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача послався на те, що перевірка контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу залів гральних автоматів проведена з порушеннями порядку проведення перевірки, а при застосуванні до позивача фінансово-господарських санкцій відповідачем пропущені строки їх застосування, передбачені статтею 250 Господарського Кодексу України, і з цих підстав вважає оспорюване рішення відповідача нечинним.

Представник відповідача проти позову заперечував, вважаючи застосування штрафних санкцій правомірними, а зазначений в статті 250 ГК України термін не підлягає застосуванню в спірних правовідносинах.

Суд, заслухавши пояснення та доводи сторін, оцінивши наявні у справі докази приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Черкаської міської ради 23.11.1995 року (ідентифікаційний код 22810515). Організація діяльності з проведення азартних ігор позивачем проводиться на підставі ліцензії Міністерства фінансів України серія АВ № 082959 від 15.06.2006 року, з терміном дії до 03.05.2011 року.

14.01.2009 р. Державною податковою адміністрацією у Ленінському районі міста Миколаєва була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 р. по 30.09.2008 р.

За результатами повірки був складений акт № 68/23-300/25992942 від 14.01.2009 р. та встановлені порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме не забезпечене щоденне друкування та зберігання одного фіскального чеку за 19.08.2007 р. у книзі обліку розрахункових операцій та не оприбуткована готівка в касі підприємства за 18.07.2007 р. у сумі 1159 грн.

На підставі вказаного акту відповідач рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000212303 від 01.02.2009 р. застосував до позивача штраф у розмірі 5795 грн. за встановлене порушення пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України відповідно до Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

Відповідно до положень пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України 15.12.2004 № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01. 2005 р. за № 40/10320, Уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Підприємствам, яким Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (265/95-ВР) надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку. Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Частина 2 статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 р. № 436/95 зазначає, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Таким чином суд приходить до висновку про правомірність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 5795 грн. (1159 грн. х 5 = 5795 грн.).

Щодо пропущення відповідачем строку, протягом якого податковий орган мав право застосувати до суб'єкта господарювання санкції за порушення порядку ведення касових операцій, передбачених статтею 250 Господарського Кодексу України, про що стверджує позивач, суд зазначає наступне.

Строки застосування адміністративно-господарських санкцій, установлені статтею 250 Господарського кодексу України, не поширюються на випадки накладення штрафних санкцій за порушення платником податків правил оподаткування у порядку, визначеному Законом України від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі - Закон № 2181-ІІІ). Цей Закон, як зазначено в абзаці 1 його преамбули (зі змінами, внесеними Законом України від 20 лютого 2003 року № 550-VІ), є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, а також визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Пунктом 1.5 статті 1 Закону № 2181-ІІІ штрафну санкцію (штраф) визначено як плату у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, установлених відповідними законами.

Відповідно до пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181-III штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством. Штрафні санкції накладаються контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків. Відповідно до пункту 17.3 зазначеної статті сплата (стягнення) передбачених нею штрафних санкцій прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Таким чином порушення платником податків строків погашення податкового зобов'язання, установлених пунктом 5.3 статті 5 Закону № 2181-ІІІ, тягне за собою накладення на нього контролюючим органом штрафу шляхом прийняття акта ненормативного характеру у формі податкового повідомлення, яке згідно з пунктом 1.9 статті 1 Закону № 2181-ІІІ є письмовим повідомленням про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом. При визначенні суми податкових зобов'язань податковий орган має враховувати строки давності, встановлені статтею 15 Закону № 2181-ІІІ.

Таким чином суд приходить до висновку про те, що до штрафних санкцій, запроваджених Законом № 2181-ІІІ, застосовуються строки давності, передбачені цим Законом, а не строки накладення адміністративно-господарських санкцій, установлені статтею 250 Господарського кодексу України.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя С.М. Гарань.

Повний текст постанови виготовлений 1 червня 2009 року.