Постанова № 40164410, 18.08.2014, Одеський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
18.08.2014
Номер справи
815/4257/14
Номер документу
40164410
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

Справа № 815/4257/14

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2014 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С. при секретарі Свириді Х.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нове місто-інвестиції» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.03.2014 року №0000362203, -

ВСТАНОВИВ:

З позовом до суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Нове місто-інвестиції» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.03.2014 року №0000362203.

В судовому засіданні 12.08.2014 року представником позивача були підтримані позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на те, що позивач в перевірені податкові періоди правомірно сформував показник податкового кредиту з ПДВ по операціях з придбання речових прав на об'єкт незавершеного будівництва та з проведення передоплати вартості будівельних робіт на об'єкті замовника. Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог з огляду на те, що позивач під час проведення перевірки не зміг надати відповідні докази правомірності формування суми податкового кредиту з ПДВ, укладені ним договори носять фіктивний характер, а тому прийняте податкове повідомлення-рішення є законним та не підлягають скасуванню.

Заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідача та дослідивши наявні в справі письмові докази суд встановив наступні факти та обставини:

Відповідач на підставі ст.1 Закону України «Про державну податкову службу» є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та згідно ст.ст.7,10,11 цього ж Закону здійснює повноваження щодо встановлення порушень податкового законодавства, нарахування та стягнення заборгованості з податків та зборів, штрафних санкцій, а тому позовні вимоги щодо оскарження його актів з цього приводу, на підставі положень ст.55 Конституції України, п.1 ч.2 ст.17, ст.104 КАС України підвідомчі адміністративним судам та повинні розглядатись у порядку адміністративного судочинства.

На підставі наказу керівника ДПІ на проведення перевірки від 24.01.2014 року №168 та направлення на проведення перевірки посадовими особами відповідача в період з 27.01.2014 року по 13.02.2014 року була проведена виїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року.

За результатами зазначеної перевірки був складений акт №117415-53-22-3/38294738 від 20.02.2014 року (а.с.95-109 т.1), на підставі якого було встановлено заниження податок на додану вартість на суму 2234800,00 грн., у зв'язку із порушенням позивачем положень п.186.1 ст.186, п.п.198.1,198.3,198.6, п.198 ст.198, Податкового кодексу України.

За результатами проведеної перевірки відповідачем 17.03.2014 року прийняте податкове повідомлення-рішення №0000362203 (а.с.88 т.1) про нарахування податкового зобов'язання з ПДВ на суму 2234828,00 грн. та штрафних санкцій в розмірі 558707,00 грн.

Представник позивача не погоджується з прийнятим податковим повідомленням-рішенням оскільки вважає, що операції по придбанню речових прав на об'єкт незавершеного будівництва були фактичними, мали на меті досягнення певної комерційної мети, фактично оплачені, будівельні послуги з будівництва котеджів підтверджені первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, факт введення їх в експлуатацію підтверджений належними доказами, а тому позивач правомірно сформував суми податкового кредиту з ПДВ у вказаних податкових періодах на підставі факту проведення оплати вартості товарів, в тому числі ПДВ та отримання від постачальника податкових накладних на відповідні суми.

Представник відповідача - ДПІ у Приморському районі м.Одеси у письмових запереченнях зазначив, що хоча суми ПДВ за вказані податкові періоди й була формально сплачена та підтверджена наявними документами, але фактичних доказів поставки товарів (послуг) позивачу його контрагентами надано не було ні під час проведення перевірки ні на теперішній час, при цьому матеріали зустрічних перевірок з контрагентом позивача за господарськими операціями, підтверджують позицію посадових осіб органу ДПС щодо сумнівів товарності вказаних операцій, що позбавляло позивача право на формування податкового кредиту з ПДВ у відповідних податкових періодах.

Розглянувши оскаржені акти суб'єкту владних повноважень, суд виходячи з положень ч.3 ст.2 КАС України, проходить до висновку, що оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення відповідає вимогам закону, виходячи з наступного.

Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у

справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень

адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах

повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з

використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При визначенні суми податку на додану вартість, що підлягає включенню до податкового кредиту та подальшому бюджетному відшкодуванню, податковий орган враховував наступні норми Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пукнтом 198.6 ст.198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

У відповідності до приписів ч.4,5 ст.11 КАС України судом під час офіційного з'ясування обставин справи досліджувалось питання щодо товарності угод за якими позивач формував податковий кредит з ПДВ у звітних податкових періодах.

Відповідно до протоколу проведення аукціону з реалізації арештованого нерухомого майна від 18.02.2013 року №12/49/1 (а.с.133-134 т.1) ТОВ «Ремстрой-Україна» стала переможцем аукціону та набуло право власності речові права на недобудовану будівлю, що розташована за адресою: м.Одеса, вул..Львівська 15. Згідно акту державного виконавця від 07.03.2013 року №181/10-5 (а.с.135-136 т.1) були затверджені результати аукціону та вказане майно передано переможцю.

15.04.2013 року між ТОВ «Ремстрой-Україна» та ТОВ «Нове місто-інвестиції» був укладений договір купівлі-продажу майнових прав на об'єкт нерухомого майна №ЧПФ-15/04/13НМ (а.с.110-113 т.1) за суму 4637496,00 грн., в тому числі ПДВ.

20.05.2013 року вказане нерухоме майно було передане позивачу за актом приймання-передачі (а.с.115-116 т.1).

У цей саме день ТОВ «Нове місто-інвестиції» уклало з Приватним підприємством «СРК БУДМАРИН» договір купівлі-продажу майнових прав на той же самий об'єкт нерухомого майна №ЧПФ-20/05/13Б (а.с.122-126 т.1) за суму 4683870,96 грн., в тому числі ПДВ.

Факт проведення оплати вартості придбаного позивачем нерухомого майна підтверджується випискам и по рахунку Марфин банку від 29.04.2014 року (а.с.137-139 т.1).

Представник відповідача вважає, що вищенаведені угоди з боку позивача укладені без мети настання реальних насідків та вигоди від цих угод для позивача, а лише з метою отримання чи надання податкової вигоди, що спростовується наступним.

Згідно ст.3 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року №436-IV з урахуванням змін та доповнень під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємством, а суб'єкти підприємства - підприємцями.

Згідно ст..42 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року №436-IV з урахуванням змін та доповнень підприємство - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до умов укладених договорів купівлі-продажу майнових прав позивач придбав незавершені будівництвом будівлі за вартість 4637496,00 грн., в тому числі ПДВ, а здійснив відчуження цього майна на користь ПП «СРК БУДМАРИН» за суму 4683870,96 грн., в тому числі ПДВ, тобто за суму більшу ніж ці об'єкти були придбані у ТОВ «Ремстрой-Україна», що свідчить про те, що вказані угоди були укладені з метою отримання прибутку, а це відповідає наведеним вище меті здійснення підприємницької діяльності.

Проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується і підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-ХIV (зі змінами та доповненнями) на даних бухгалтерського обліку ґрунтуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, тобто первинні документи з відображення господарських операцій є основою і для податкового обліку.

Як зазначено вище, вказані господарські операції були вчинені на підставі укладених належним чином договорів відчуження майнових прав, факт передачі майна з описом підтверджений відповідними актами приймання-передачі та факт проведення оплати підтверджується відповідними виписками банківської установи позивача, а тому, позивач на підставі виданої ТОВ «Ремстрой-Україна» податкової накладної від 20.05.2013 року №17 (а.с.157 т.1) правомірно сформував показники податкового кредиту з ПДВ за травень 2013 року з урахуванням сплаченого ним ПДВ на користь цього контрагента.

14.01.2013 року між громадянами, ТОВ «НОВЕ МІСТО» та ТОВ «Нове місто-інвестиції» був укладені договори про пайову участь у будівництві об'єкта нерухомого майна у вигляді котеджів за адресою: м.Одеса, вул..Львівська 48 (а.с.178-220 т.1).

Того ж дня для забезпечення виконання власних договірних зобов'язань позивач додатково уклав договори на виконання будівельних робіт з ТОВ «ПРОГРЕС А-2» (а.с.221-250 т.1).

Відповідно до умов вказаних договорів було передбачено поетапне проведення будівельних робіт, проведення їх оплати, в тому числі шляхом проведення передоплати.

Конкретні об'єми будівельних робіт на 2013 рік та розміри передоплати за їх проведення були узгоджені листами ТОВ «ПРОГРЕС А-2» від 23.01.2013 року №23-01/1 (а.с.251-252 т.1) та листом позивача від 06.02.2013 року №3 (а.с.253 т.1).

Факт виконання протягом 2013 року будівельних робіт ТОВ «ПРОГРЕС А-2» для позивача підтверджується довідками про вартість виконаних будівельних робіт та актами прийняття виконаних будівельних робіт (а.с.254-265 т.1, а.с.1-6 т.2).

Лише фактична поставка послуг, їх отримання та проведення оплати їх вартості позивачем, у тому числі ПДВ надавало позивачу право сформувати а податковий кредит відповідних податкових періодів на підставі положень п.п.198.3, 198.6 ст.198 ПК України.

Факт проведення оплати вартості вказаних будівельних робіт на користь ТОВ «ПРОГРЕС А-2» підтверджується банківськими виписками Марфин банку (а.с.140-155 т.1).

По факту проведення оплати вартості виконаних робіт, в тому числі й шляхом внесення передоплати, ТОВ «ПРОГРЕС А-2» були видані податкові накладні на користь позивача з наданням податкового кредиту зі сплаченої суми ПДВ (а.с.158-177 т.1).

Підтвердженням факту проведення вказаних будівельних робіт є декларації про готовність об'єктів будівництва до експлуатації від 03.02.2014 року (а.с.52-83 т.2), які зареєстровані Інспекцією ДАБК в Одеській області, що підтверджує проведення та завершення будівництва позивачем котеджів за адресою: м.Одеса, вул..Львівська 48.

Представник відповідача вважає зазначені вище докази недостатніми для підтвердженням фактичного виконання наданих будівельних робіт з боку ТОВ «ПРОГРЕС А-2».

Але такий висновок посадових осіб органу ДПС України є помилкових з наступних підстав:

Пунктом 2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірювач, базуються на даних бухгалтерського обліку.

Пунктом 1 ст.9 цього ж Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо же неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 (надалі - Положення) під первинними документами розуміються документи, створені у письмовій або електронній формах, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до п.2.4 Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральній та /або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис особи, що брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.2.5 Положення документ повинен бути підписаний особисто та підпис може бути скріплений печаткою.

Таким чином, зазначені вище документи первинного бухгалтерського та податкового обліку складені у відповідності до приписів діючого законодавства, мають всі необхідні для цього реквізити, а тому відповідає критеріям належного доказу, визначеного ст.70 КАС України.

В судовому засіданні представником відповідача не надано додаткових доказів, які б спростовували або ставили під сумнів надані представником позивача первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, в зв'язку із чим, суд погоджується з позицією представника позивача про те, що надані ним письмові докази є достатніми для доведення факту постачання будівельних послуг його контрагентом, а тому висновок податкового органу про безтоварність такої угоди є помилковим, в зв'язку із чим, прийняте ним податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню на підставі положень ч.2 ст.162 КАС України.

Судові витрати розподілити у відповідності до вимог ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст.94,158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 17.03.2014 року №0000362203.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня виготовлення та підписання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 18 серпня 2014 року.

Суддя Єфіменко К.С.

Часті запитання

Який тип судового документу № 40164410 ?

Документ № 40164410 це Постанова

Яка дата ухвалення судового документу № 40164410 ?

Дата ухвалення - 18.08.2014

Яка форма судочинства по судовому документу № 40164410 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 40164410 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 40164410, Одеський окружний адміністративний суд

Судове рішення № 40164410, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 18.08.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.

Судове рішення № 40164410 відноситься до справи № 815/4257/14

Це рішення відноситься до справи № 815/4257/14. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 40164402
Наступний документ : 40164411