Ухвала суду № 40163979, 05.08.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2014 р.м.ОдесаСправа № 1570/5669/2012

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

Судді доповідача - Потапчука В.О.

суддів - Коваля М.П.

- Семенюка Г.В.

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Главстрой» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2013 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Главстрой» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 04 квітня 2012 року № 0000892250, -

ВСТАНОВИЛА:

До суду першої інстанції надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Главстрой» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 04 квітня 2012 року № 0000892250.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2013 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову.

Не погоджуючись з постановою суду позивачем подано апеляційну скаргу в якій зазначається, що висновки постанови суду першої інстанції помилкові та такі, що не відповідають обставинам справи, у зв'язку з чим апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги позивача.

Сторони були сповіщені належним чином про час і місце судового засідання, що підтверджується письмовими доказами наявними в матеріалах справи, сторони до суду не прибули.

Відповідно до ч 4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, з огляду на зазначене, а також враховуючи те що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи, - дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю сторін по справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що для проведення перевірки господарських відносин TOB «Главстрой» з ДП «ТБС» було надано наступні документи: договори, рахунки, регістри бухгалтерського обліку, банківські виписки, первинні документи згідно яких у періоді, за який проводиться звірка.

Від ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області отримано листа, яким надані матеріали акту позапланової невиїзної документальної перевірки ДП «ТБС» від 16.01.2012 р. №22/23-3/32999728 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період серпень 2011 р., жовтень 2011 року (а.с. 154-177, 234-237).

За результатами перевірки ТОВ «Главстрой» відповідачем було складено відповідний акт № 446/22-5/33217376 від 26.03.2012 року (а.с. 7-19).

На підставі вищезазначеного акту перевірки від 26.03.2012 року ДПІ у Приморському районі м. Одеси було складено податкове повідомлення-рішення № 0000892250 від 04 квітня 2012 року на суму 509 016, 20 грн., у тому числі за основним платежем - 339344,20 грн., за штрафними (фінансовими санкціями) - 169672,00 грн. (а.с. 20).

Перевіркою було встановлено, що TOB «Главстрой» порушило п. 198.3, п. 198.6, ст. 198 Розділу V «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит за серпень 2011 року на суму - 270265 грн., за жовтень 2011 року - 69079, 20 грн.

Перевіркою було встановлено, що TOB «Главстрой» уклав угоду з ДП «ТБС» №17/08 від 17.08.2011 року про виконання субпідрядних робіт по будівництву адміністративного корпусу за адресою м. Одеса, вул. Французкій бульвар. 85/1, угоду №15/08 від 15.08.2011 року про будівельні роботи на житловому комплексі по вул. Артилерійський, 4.

На виконання умов угоди ТОВ «Главстрой» були отримані накладні на матеріали та податкові накладні.

Суми податку на додану вартість за податковими накладними позивачем включено до податкового кредиту відповідного періоду.

Актом позапланової документальної невиїзної перевірки ДП «ТБС» встановлено наступне, що за серпень та жовтень 2011 року ДП «ТБС» задекларовано податкових зобов'язань по податку на додану вартість

За даними Декларації з податку на прибуток виручка від реалізації товарів (робіт, послуг) за 3 квартал склала 2 228 128.00 грн.

Дані останньої податкової звітності наданої підприємством до ДПІ у Києво- Святошинському районі Київської області свідчать про відсутність у ДП «ТБС» трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності. За даними податкової звітності основні засоби у контрагента відсутні.

За результатами перевірки даних податкової звітності ДП «ТБС» відповідно до автоматизованої інформаційної системи «Податки» та АІС «Бест Звіт» не встановлено наявність у підприємства власних складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, які суб'єкт господарювання міг би використовувати при здійсненні фінансово- господарської діяльності.

Оскільки на ДП «ТБС» відсутні необхідні умови для здійснення будь-якого виду діяльності вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Враховуючи, те що, у ДП «ТБС» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, згідно до ч. 1.5 ст. 203, п. 1.2 ст. 215 ст. 228 ЦК України , зазначена угода має ознаки нікчемності.

В ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, у зв'язку з відсутністю (ненаданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів.

Отже, в результаті перевірки було встановлено що TOB «Главстрой» в порушення вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 розділу 5 «Податок на додану вартість» ПКУ по декларації з ПДВ за серпень 2011 р. безпідставно включено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 270265,00 грн., за жовтень 2011 р. 69079,20 грн. по постачальнику ДП «ТБС», чим занижено сплату податку на додану вартість.

При вирішенні питання суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів вважає правильною таку позицію суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно п.1, та п.5 ст. 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. та не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави та суспільства його моральним засадам.

Згідно п. 198.4. ст. 198 Податкового кодексу України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Згідно п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:а) порядковий номер податкової накладної;б) дата виписування податкової накладної;в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;є) ціна постачання без урахування податку;ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;и) вид цивільно-правового договору;і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно п. 201.4. ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно п. 201.6. ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно п. 201.7. ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п. 1.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Згідно п. 2 цього ж Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість та формуванням податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей формування податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що виходячи з норм діючого податкового законодавства можливо зробити висновок, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість необхідно зясувати рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи про перевезення, зберігання товарів та інше, а тому відсутність достатніх доказів реального вчинення господарських операцій виключає правомірність формування товариством витрат та податкового кредиту за такими операціями, незважаючи на наявність у позивача податкових накладних та інших доказів.

Колегія суддів вважає, що наявність укладеного між учасниками господарських операцій цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама по собі не свідчить про його виконання сторонами, а за відсутності обов'язкових первинних документів не може вважатися безперечним доказом реальності здійснення відповідної господарської операції.

Така позиція узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, яка викладена в ухвалі по справі № К/800/65747/13 від 18 березня 2014 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваної постанови суд першої інстанції дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Главстрой» - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2013 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Главстрой» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 04 квітня 2012 року № 0000892250, -без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Суддя-доповідач: Потапчук В.О.

Судді: Коваль М.П.

Семенюк Г.В