Рішення № 40161934, 18.08.2014, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

справа № 709/1500/14-ц

. РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.08. 2014 рік. смт.Чорнобай

Чорнобаївський районний суд в складі головуючого судді - Калашника С.І.

секретаря судового засідання - Соломка Л.М.

Розглянувши в відкритому судовому засіданні смт. Чорнобай цивільну справу за позовом Кредитної спілки ,,Альянс,, м. Черкаси до ОСОБА_1 ,ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки і виселення та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Кредитної спілки ,,Альянс,, м. Черкаси про визнання недійсним договру іпотеки

ВСТАНОВИВ:

22 травня 2014 року позивач звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки зазначивши ,що відповідач № 1 на підставі укладеного між ним та спілкою 28.03.2008 року кредитного договору № 69-Ч , отримав у позивача кредит в сумі-75000 гр.00 коп. терміном до 28березня 2013 року та зобов"язався щомісячно погашати його рівними частинами ,по -2713гр.98 коп.

В забезпечення взятих відповідачем № 1 на себе умовами договору кредитних зобов"язань, між позивачем та відповідачами ,було укладено договір іпотеки реєстраційний номер № 1779 від 28.03.2008 року згідно змісту якого предметом іпотеки являється трьохкімнатна квартира АДРЕСА_1.Відповідачі надали письмову згоду на укладення даного договору іпотеки ,що підтверджується їх підписами засвідченими приватним нотаріусом Черкаського нотаріалного округу.

Відповідач -№ 1 ,в визначений умовами договору термін ,не виконував взятих на себе зобов"язань ,що привело до утворення заборгованості ,що спонукало позивача звернутись до суду з позовними вимогами про її стягнення в судовому порядку.

Рішенням Чорнобаївського районного суду від 23.05.2011 року з відповідачів стягнуто солідарно заборгованість в розмірі -243566,58 гр.Рішення суду не виконується ,а відповідачами кошти на рахунок позивача не сплачено.

Станом на квітень місяць 2014 року заборгованість відповідачів зросла до 378346,55 гр.тому позивач направив в адресу останніх вимогу про їх виселення з квартири в добровільному порядку .що відповідачі не сплатили наявну заборгованість та не виконали вимогу в частині виселення з житла переданого в іпотеку ,позивач звернувся до суду з вимогою стягнення наявної заборгованості шляхом звернення на предмет іпотеки ,тобто трьохкімнатну квартиру відповідачів з передачею права позивачу на її продаж.Також позивач просить виселити останніх та їх неповнолітніх дітей з наявного житла та стягнути понесені при зверненні до суду судові витрати.

На неодноразові виклики в судове засідання представник позивача не з»явився ,а керівництвом спілки подано письмове клопотання про розгляд справи без участі їх представника та задовольнити позов.

Відповідачі позов не визнали .Відповідач № 2 подав /а.с.-77та 79/зустрічний позов про визнання договору іпотеки недійсним.В судовому засіданні 17.07.2014 року та 29.07.2014 року відповідачі приймали участь та пояснили ,що являються власниками в рівних частинах трьохкімнатної квартири АДРЕСА_1 право власності на яку набули в травні місяці 2005 року.Разом з ними право власності на дане житло набули і їх неповнолітні діти :-ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,які з часу придбання кваритири були зареєстровані в ній та постійно проживали за даною адресою.В березні місяці 2008 року,вони з метою отримання кредиту на розвиток бізнесу та укладення договору іпотеки з позивачем ,виписали з квартири неповнолітніх дітей ,але фактично діти залишились проживати в даній квартирі і ніде не були приписані та постійно проживали з ними.Після отримання кредитних коштів ,вони знову в 2009 році зареєстрували своїх дітей по даній адресі.

Псля отримання відповідачем №1 кредитних коштів вони намагались погашати кредит в розмірах встановлених позивачем ,але була допущена заборгованість яку вони намагались ліквідувати та мають намір погашувати і в подальшому ,але позивач звернувся з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки ,з чим вони непогоджуються оскільки вваджають ,що на укладення договору іпотеки, позивач мав би отримати дозвіл /рішення/ органу місцевого самоврядування ,тобто селищної ради смт.Чорнобай так ,як на час його укладенняч в квартирі проживали їх неповнолітні діти,що й спонукало до подання зустрічного позову та просять витребувати з селищної ради смт.Чорнобай та органу опіки РДА відповідні підтвердження .

14.08.2014 року відповідачі в судове засідання не з»явились -подали письмові клопотання продовжути розгляд справи без їх участі ,наполягають на задоволенні зустрічного позову та пояснили ,що не зможуть прибути в судове засідання ,оскільки відповідача № 2 призвали до збройних сил України для участі в бойових діях в Луганській та донецькій області про ,що надали відповідну повістку з районного комісаріату.

Суд ,ознайомившись з матеріалами позову ,дослідивши письмові докази -вважає ,що позов первісний позов не підлягає до задоволення ,а зустрічний позов підлягає до повного задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Змістом ст.11 ЦК України 2003 року визначено цивільні права та обов"язки ,які виникають в осіб ,з дій передбачених актами цивільного законодавства ,а однією з підстав для їх виникнення -являється договір.

Диспозицією ч.1 та 2 ст.509 ЦК України 2003 року обумовлено ,що під зобов.язанням необхідно розуміти право відношення в якому сторона /боржник/ зобов.язаний вчинити на користь іншої сторони /кредитора/певну дію,тобто сплатити гроші чи виконати якусь роботу і т.д.

У відповідності ж до змісту ст.510 ЦК України ,сторонами є боржник та кредитор, які не можуть згідно до ст.525 ЦК України відмовитись від виконання взятого на себе зобов"язання в односторонньому порядку та зобов"язані згідно до вимог ст.526 цього ж кодексу , належним чином виконувати взяті на себе зобов.язання у відповідності до умов договору.

Згідно до ч.1 ст.1054 ЦК України -2003 року, на підставі укладеного сторонами договору- кредитор зобов»язується надати грошові кошти позичальнику,а позичальник зобов»язується в визначені договором строки повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідностіж до ст.33 Закону України ,,Про іпотеку ,, у разі невиконання боржником основного зобов»язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки.

Судом встановлено ,що відповідачі по справі/а.с.15-16/ 30 травня 2005 року,тобто ще до укладення кредитного договору ,на підставі договору купівлі продажу стали власниками трьох кімнатної квартири АДРЕСА_1.Відповідач № 1 ,31 травня 2005 року подарувала відповідачу № 2 належну їй ? частини даної квартири.

У відповідності до довідки селищної Ради смт.Чорнобай № 2483 від 21липня 2014 року

/ ас.24-25 та 80/ відповідачі та їх неповнолітня дитина:-ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , були зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1 20 вересня 2005 року ,а інша неповнолітня дочка:-ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 була зареєстрована за даною адресою 03.02.2006 року.Тобто діти були зареєстровані в придбаній квартирі та набули права власності на неї.

В березні ж місяці 2008 року ,відповідачі по справі ,з метою отримання кредитних коштів в лютому 2008 року ,в порушення прав неповнолітніх дітей , зняли їх з реєстраційного обліку по даній адресі ,після чого відповідач № 1 на підставі укладеного між ним та позивачем кредитного договору № 69-Ч , отримав кредит в сумі-75000 гр.00 коп. терміном до 28 березня 2013 року та зобов"язався щомісячно погашати його рівними частинами ,по -2713гр.98 коп.,а відповідач № 2 передав в забезпечення взятих відповідачем № 1 кредитних зобов»язань в іпотеку придбану квартиру в якій продовжували проживаати без прописки їх неповнолітні діти та які з предмета іпотеки нікуди фактично не вибували ,що підтверджено в судовому засіданні показаннями допитаних 14.08.2014 року в якості свідків сусідів відповідачів гр-н : ОСОБА_6 та ОСОБА_7 /а.с.127-128/ та відповідним актом депутатів селищної ради від 24.06.2014 року/а.с.-81/.

Після отримання грошових коштів ,що неоспорюється відповідачами ,останні в травні місяці 2009 року знову офіційно зареєстрували в квартирі ,що являється предметом іпотеки своїх неповнолітніх дітей,але сплатити взяті на себе кредитні зобов»язання не змогли та допустили заборгованість на суму 243566,58 гр.

Рішенням Чорнобаївського районного суду від 23травня 2011 року дана сума,за позовом позивача, була стягнута на користь останнього ,який вважаючи ,що відповідачі не виконують в добровільному порядку наявне рішення та неповертають кредитні кошти вимушений звернутися в травні місяці 2014 року до суду з позовом ,про стягнення заборгованості шляхом звернення на предмет іпотеки з передачею прав на продаж предмета іпотеки ,що не може бути задоволено з наступних підстав.

У пункті 44 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року зазначено, що згідно зі статтею 177 СК статтею 17 Закону України від 26 квітня 2001року «Про охорону дитинства» батьки не мають права без дозволу органу опіки та піклування укладати договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або спеціальної реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.

У відповідності до ч. 2 ст. 2 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, (підписаною Україною 21.02.90 року, ратифікована Україною 27.02.91 року, набрала чинності для України 27.09.91 року (далі по тексту - Конвенція), Держави-учасниці вживають всіх необхідних заходів для забезпечення захисту дитини від усіх форм дискримінації.

За ч. 1 ст. З Конвенції в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини,а згідно статті 27 Конвенції Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Відповідно ж до ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства» охорона дитинства - система державних та громадських заходів, спрямованих на забезпечення повноцінного життя, всебічного виховання і розвитку дитини та захисту її прав.у відповідності до ст. 8 даного Закону, кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку,а ст. 18 Закону України ,діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.

Згідно ст. 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей" держава охороняє і захищає права та інтереси дітей при вчиненні правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустимо зменшення або обмеження прав і охоронюваних законом інтересів дітей при вчиненні будь-яких правочинів стосовно жилих приміщень.

Статтею 47 Конституції України встановлено, що кожен має право на житло. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

В даному ж випадку діти відповідачів на час придбання квартири ,яка є предметом іпотеки з 2005 та 2006 року проживали в даній квартирі зі своїми батьками ,були в ній зареєстровані та набули права власності на неї ,а тому для укладення між позивачем та відповідачами договору імотеки необхідно отримання відповідного дозволу від органу опіки та піклування який ні позивачу ,а ні відповідачем не було надано ,що підтверджено відповідними довіками даного органу /а.с.-112 та 121/.

Крім того ,навіть після зняття відповідачами своїх дітей в 2008 року з реєстраційного обліку ,з метою отримання кредиту та в порушення прав неповнолітніх дітей ,останні з переданої в іпотеку квартири ніде не вибували ,а продовжували в ній проживати ,що підтверджено в судовому засіданні належними та допустимими доказами.

Тобто ,при укладанні позивачем з відповідачами договору іпотеки та завіренні його приватним нотаріусом Черкаського нотаріального округу ,останнім не було перевірено наявність проживання в квартирі неповнолітніх членів сім»ї та не отримано відповідного дозволу від органу опіки.

Твердження позивача в своїх запереченнях ,як на підставу для задоволення позову про наявність довідки селещної ради /а.с.-14/ зі змістом ,що в 2008 році за вказаною адресою неповнолітні діти відповідачів не зареєстровані -не може бути підставою для задоволення позовних вимог позивача так ,як даний документ не містить даних про надання дозволу на укладення договору іпотеки ,а сама довідка видавна не кредитній спілці ,,Альянс,,,як зазначає позивач по справі ,а в Чорнобаївську державну нотаріальну контору,а тому неможе бути належним доказом по наявній в провадженні суду цивільній справі.

Понесені позивачем судові витрати не підлягають задоволенню в зв»язку з відмовою в задоволенні позову.

Понесені судові витрати за зустрічним позовом підлягають до повного задоволення.

Керуючись ст.124 Конституції України, пунктом 44 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року України , ст 177 СК України ,ст. 17 Закону України від 26 квітня 2001року «Про охорону дитинства», ч. 2 ст. 2 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, (підписаною Україною 21.02.90 року, ратифікована Україною 27.02.91 року, набрала чинності для України 27.09.91 року,ст.ст.10,11,209 ч.3 ,212-215 ЦПК України ,суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову кредитної спілки ,,Альянс,, відмовити повністю.

Відмовити кредитній спілці,,Альянс,, м.Черкаси в стягненні заборгованості з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , шляхом звернення на трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 з правом продажі останньої ,виселенні мешканців кваритри та в стягненні судових витрат.

Позов ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір іпотеки від 28 березня 2008 року укладений між ОСОБА_2 і кредитної спілки ,,Альянс,,м.Черкаси та стягнути на користь ОСОБА_2 .,ідентифікаційний код НОМЕР_1.жителя АДРЕСА_1 121 гр.80 коп. судового збору.

Копію судового рішення направити сторонам для відома.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду м. Черкаси через районний суд на протязі 10 днів з дня проголошення рішення ,а особою ,що приймала участь у розгляді справи ,але не була присутньою під час його проголошення -на протязі 10 днів з дня отримання судового рішення.

Суддя Чорнобаївського районного суду С. І. Калашник