Рішення № 40161470, 12.08.2014, Лохвицький районний суд Полтавської області

№538/1368/14-ц

Провадження по справі №2/538/433/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2014 року Суддя Лохвицького районного суду Полтавської області Хоменко О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лохвиця Полтавської області справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Автофінанс" про захист прав споживача, визнання договору недійсним та повернення коштів, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до Лохвицького районного суду Полтавської області з позовною заявою прохаючи визнати недійсним договір фінансового лізингу №010261 від 23.06.2014 року укладений між ним та товариством з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Автофінанс", стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізиногова компанія "Автофінанс" на його користь грошову суму комісії за організацію договору фінансового лізингу в розмірі 22000,00 грн.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, але направив заяву в якій просить справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримує.

Відповідач - представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізиногова компанія "Автофінанс" в судове засідання не з`явився по невідомим суду причинам, хоча належним чином був повідомлений.

Дослідивши та давши оцінку доказам по справі суддя прийшов до наступного.

23.06.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Автофінанс" та позивачем був укладений договір фінансового лізингу №010261, відповідно до якого відповідач зобов"язався надавати в лізинг транспортний засіб марки Ssang Yong Korando 2.0 МТ.

Умови договору фінансового лізингу є несправедливими в розумінні ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» і всупереч принципу добросовісності створюють істотний дисбаланс договірних прав і обов»язків як споживача. Зокрема, відповідач не несе відповідальності за якість предмета лізингу, за невиконання умов договору, в той час як весь обсяг відповідальності покладено лише на позивача як споживача. Позивачу, як споживачу встановлені жорсткі обов»язки і водночас відсутні права. Обмежені права на обрання страховика для здійснення страхування предмету лізингу, на одностороннє вирішення питання про дострокову сплату лізингових платежів, покладено здійснення всіх витрат, пов»язаних з укладенням договору.

Доводи про наявність у договорі фінансового лізингу несправедливих умов обгрунтовані наступним:

Частинами 1, 2 , 3 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» передбачено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Несправедливими є, зокрема, умови договору про:

- встановлення жорстких обов»язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця;

- надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв»язку з розірванням або невиконанням ним договору;

- визнання ціни товару на момент його поставки споживачеві або надання продавцю (виконавцю, виробнику) можливості збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладення договору;

- надання продавцю (виконавцю, виробнику) права розірвати договір із споживачем на власний розсуд, якщо споживачеві таке право не надається.

Згідно п.1.4 Договору, лізингодавець не відповідає перед лізингоодержувачем за невиконання будь-якго зобов»язання щодо якості, комплектності, справності предмета лізингу, його заміни, введення в експлуатацію, усунення несправностей протягом гарантійного строку, своєчасного та повного задоволення гарантійних вимог, монтажу тощо. За вищенаведеними зобов»язаннями відповідає продавець.

Проте, в договорі лізингу відсутні будь-які відомості про продавця товару, його найменування та місцезнаходження, куди має звертатися споживач у випадку порушення якості, комплектності та інших умов з продажу товару.

Пунктом 1.6 Договору встановлена можливість зміни лізингодавцем вартості предмета лізингу з моменту укладення договору і до повної сплати авансу лізингоодержувачем. В цьому випадку передбачений обов»язок лізингоодержувача єдиноразово доплатити різницю такої вартості до вже сплаченої суми авансових платежів.

Водночас, споживачу не надано право, в такому випадку, в односторонньому порядку розірвати договір.

Пунктом 2.5 Договору передбачено, що з моменту одержання письмового повідомлення від лізингодавця про розірвання цього договору у зв»язку з невиконанням лізингоодержувачем його умов, експлуатація предмета лізингу не допускається.

Вказані положення є несправедливими, оскільки надають право відповідачу односторонньо вирішувати питання про розірвання договору і наявність порушень споживачем його умов, обмежують право споживача на користування предметом лізингу, ставлячи його в залежність від позиції лізингодавця.

Пунктами 3.4.1, 8.14 Договору передбачено, що споживач має право достроково здійснити сплату всіх лізингових платежів лише після спливу 12 календарних місяців з моменту підписання Акту прийому-передачі предмета лізингу. У п. 8.14 Договору за дострокове виконання споживачем своїх договірних зобов"язань по сплаті лізингових платежів передбачений штраф в розмірі 10% від суми дострокового погашення.

Такі жорсткі умови є несправедливими і порушують права споживача на повне, ефективне і дострокове виконання умов договору.

Згідно п. 5.4 Договору, лізингодавець звільняється від відповідальності стосовно будь-яких претензій, вимог або проваджень проти лізингодавця як власника предмета лізингу щодо будь-якого травмування, смерті, пошкодження або втрати, спричинених навколишньому середовищу, юридичним або фізичним особам або майну, що пов"язано з володінням, експлуатацією, транспортуванням та ін. предмета лізингу.

Але на підставі п. 7.3 Договору, страхування предмета лізингу, здійснюється за рахунок споживача але на користь лізингодавця.

Пунктом 8.15 Договору встановлено, що у разі зміни розміру лізингових платежів, сторони укладають відповідну додаткову угоду до основного договору та підписують акт коригування вартості предмета лізингу. При цьому, передбачено, що у разі відмови споживача від підписання такої додаткової угоди, лізингодавець має право розірвати договір в односторонньому порядку, вимагати повернення предмета лізингу, а вже сплачені споживачем лізингові платежі поверенню не підлягають.

Таким чином, позивачу як споживачу фактично не надається можливість відмовитися від зміни (збільшення) розміру лізингових платежів відповідачем в процесі виконання договору, а за таку відмову встановлена відповідальність у вигляді розірвання договору відповідачем і неповернення вже сплачених платежів.

Розділом 10 Договору " Відповідальність сторін і порядок повернення предмета лізингу" встановлена жорстка відповідальність споживача перед лізингодавцем за невиконання будь-яких умов договору і водночас відсутня така відповідальність лізингодавця перед споживачем. Так, пунктами 10.1-10.12 Договору стосовно лізингоодержувача встановлена відповідальність у вигляді сплати штрафних санкцій, одностороннього розірвання договору лізингодавцем, відшкодуання збитків, поверення предмета лізингу. Споживач позбавлений можливості захистити свої права та інтереси у випадку порушення відповідачем умов договору.

Згідно п. 10.11 Договору, у випадку розірвання даного договору лізингоодержувачем до сплати останнім на рахунок лізингодавця авансового платежу, лізингодавець повертає сплачені кошти за вирахуванням штрафу за дострокове розірвання договору в сумі 20% від сплаченої суми авансових платежів. В такому випадку комісія за організацію даного договору лізингоодержувачу не повертається.

Отже, положення розділу 10 Договору є несправедливим, оскільки встановлюють жорстку відповідальність за порушення умов договору лише споживача, усувають відповідальність, не надають право споживачу вимагати дострокового розірвання договору, передбачають покладення на споживача штрафу за дострокове розірвання договору і надають відповідачу право не повертати суму комісії за організацію договору у випадку дострокового розірвання договору споживачем.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 18 ЗУ "Про захист прав споживачів", якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. У разі, коли зміна положення або визнання його недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача договір може бути визнаним недійсним у цілому.

Згідно ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов"язані з його недійсністю. У разі недійсності провочину кожна із сторін зобов"язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов"язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала від виконання цього правочину.

Згідно до вимог ст. 22 ЗУ "Про захист прав споживачів", споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов"язані з порушенням їх прав.

Враховуючи вище викладене, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 79-89, 209, 212-216, 218, 294 ЦПК України, ст. ст. 203, 215-216, 230 ЦК України суд ,-

Р І Ш И В :

Позовну заяву задовольнити.

Визнати недійсним договір фінансового лізингу №010261 від 23.06.2014 року укладений між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Автофінанс» код ЄДРПОУ 38104479.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Автофінанс» код ЄДРПОУ 38104479, на користь ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_1, грошову суму комісії за організацію договору фінансового лізингу №010261 від 23.06.2014 в розмірі 22000,00 (двадцять дві тисячі) гривень 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Автофінанс» код ЄДРПОУ 38104479 судовий збір в дохід держави в сумі 243, 60 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголо-шення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ О. А. Хоменко

Згідно: голова суду Г.Б. Савинський

ст. секретар Л.Г. Несмирна

Рішення набрало законної сили «_____» _______2014 року

Оригінал рішення знаходиться в Лохвицькому районному суді у справі № __