Рішення № 40158960, 11.08.2014, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/4539/14

Провадження № 2/750/1666/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2014 року м.Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:

головуючого - судді Сапона А.В.,

при секретарі - Шиловій Ж.О.,

за участю позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права власності, вселення та відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

12 травня 2014 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про усунення перешкод у здійсненні права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, вселення до цього житла та відшкодування моральної шкоди в сумі 6000 грн.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просив їх задовольнити.

Відповідач та її представник у судовому засіданні заперечили проти позову, мотивуючи його необґрунтованістю.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного.

Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі з 31.10.1993 року. Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 19.04.2001 року шлюб між ними було розірвано.

Під час подружнього життя, 06.11.1996 року, сторонами за договором купівлі-продажу на ім'я ОСОБА_4 була придбана трьохкімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_1

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 13.06.2013 року, яке набрало законної сили, за ОСОБА_1 було визнано право власності на 1/2 частину вищевказаної квартири.

Позивач зареєстрований за вказаною адресою, про що свідчить довідка адресно-довідкового підрозділу УДМС України в Чернігівській області від 16.05.2014 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Проте, судом встановлено, що позивач не може належним чином користуватися нерухомим майном, що перебуває у його власності, через перешкоди з боку відповідача.

03.09.2013 року позивач поштою направив рекомендований лист відповідачу щодо можливості отримання нового ключа від вхідних дверей спірної квартири, відповідач отримала вказаний лист 05.09.2013 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

З висновку про результати перевірки за зверненням ОСОБА_1, підготовленого 31.01.2014 року ДІМ ВДІМ ЧМВ УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_5, вбачається, що ОСОБА_2 самостійно визнала той факт, що вона відмовляється надавати ключі та впускати до квартири ОСОБА_1

Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 пояснили, що 27.06.2014 року о 9.00 год. разом з позивачем приходили до квартири за адресою: АДРЕСА_1, проте, відповідач, яка знаходилась в цій квартирі, відмовилась відкрити вхідні двері та надати ключі від неї позивачу.

Статтею 47 Конституції України гарантовано, що кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

В силу ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами судового захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, припинення дії, яка порушує право.

Судом в повній мірі доведено факт того, що з боку відповідача здійснюються перешкоди для позивача у користуванні ним спірною квартирою.

Беручи до уваги вищевикладене, суд вважає, що право позивача на здійснення прав власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 підлягає захисту у судовому порядку шляхом його вселення у вказане житлове приміщення та зобов'язання відповідача надати позивачу комплект ключів від вхідних дверей.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Суд прийшов до висновку про обґрунтованість та доведеність вимоги позивача щодо стягнення заподіяної йому моральної шкоди, і приходить до висновку про часткове її стягнення в сумі 1000 грн.

Також, суд вважає за необхідне у відповідності до ст. 88 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, до яких належить сума судового збору в розмірі 487,20 грн. (243,60 грн. - за вимогу немайнового характеру та 243,60 грн. - за вимогу про стягнення моральної шкоди).

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 208, 209, 212-215, 292, 294-296 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права власності, вселення та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Усунути перешкоди з боку ОСОБА_2 у здійсненні ОСОБА_1 права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 шляхом його вселення до цієї квартири.

Зобов'язати ОСОБА_2 надати ОСОБА_1 комплект ключей від вхідних дверей квартири АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1000 (одну тисячу) грн. у відшкодування моральної шкоди та 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп. витрат на оплату судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Чернігівської області протягом десяти днів, у порядку, передбаченому ст.ст. 294-296 ЦПК України.

Суддя А.В. Сапон