Ухвала суду № 40158058, 11.08.2014, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/18819/13-ц

Провадження № 22-ц/779/1543/2014

Категорія 48

Головуючий у 1 інстанції Ковалюк І. П.

Суддя-доповідач Проскурніцький П.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

Головуючого: Проскурніцького П.І.

Суддів: Бойчука І.В., Ясеновенко Л.В.

за участю секретаря: Гавриляк Є.М.

сторін: позивачки ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 25 березня 2014 року,-

в с т а н о в и л а :

26.11.2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що 31.12.1999 року уклала шлюб із ОСОБА_3 Від шлюбу мають сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. В 2006 році шлюб між сторонами було розірвано. 24.09.2007 року Івано-Франківським міським судом було видано виконавчий лист про стягнення аліментів із відповідача. Заборгованість згідно виконавчого листа від 07.11.2007 року станом на 14.11.2013 року становить 18 100 грн. Сума неустойки за період несплати аліментів становить 248 421 грн.

Просила задовольнити позов і стягнути з ОСОБА_3 заборгованість по сплаті аліментів та суму неустойки за прострочення сплати аліментів в розмірі 266 521 грн.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 25.03.2014 року позов задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 неустойку за прострочення сплати аліментів на утримання дитини в розмірі 23 640 грн., а також утворену заборгованість в розмірі 18 100 грн., всього - 41 740 грн. та судовий збір.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що воно є необгрунтованим.

Зазначила, що судом при дослідженні письмових доказів, а саме - довідки розрахунку, наданої відділом ДВС Івано-Франківського МУЮ, було невірно розтлумачено розрахунок суми пені.

Вказала, що також суд не взяв до уваги заборгованість відповідача за період з червня 2006 року до січня 2011 року, тому невірно вирахував у рішенні розмір неустойки за прострочені аліменти.

Просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким стягнути з відповідача на її користь суму пені за прострочений період в розмірі 248 421 грн. та суму боргу в розмірі 18 100 грн., загальний розмір становить 266 521 грн.

Колегія суддів, вислухавши доповідача, сторони, перевіривши матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що рішенням Івано-Франківського міського суду від 24.09.2007 року вирішено стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 в розмірі по 500 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Згідно довідки-розрахунку відділу ДВС Івано-Франківського МУЮ від 15.03.2014 року, заборгованість по несплаті аліментів станом на 01.03.2013 року становить 20 000 грн. (а.с.39-41).

Сторони рішення у частині визначення заборгованості по аліментах визначеної судом першої інстанції в розмірі 18 тисяч гривень не оспорюють.

Відповідно до ст. 180 СК батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 196 Сімейного кодексу України, при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Згідно положень Сімейного кодексу України аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, тому за змістом ст. 196 Сімейного кодексу України пеня нараховується не на всю суму заборгованості, а її нарахування обмежується лише сумою несплачених аліментів за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів.

Це пов'язано з тим, що відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. У зв'язку з цим сума заборгованості зі сплати аліментів за попередні місяці не додається до наступних, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того, скільки днів прострочено сплату певної суми заборгованості. При цьому, пеня нараховується не з часу фактичного ухилення від утримання і не з часу подання позовної заяви про стягнення аліментів чи з часу набрання рішенням суду про стягнення аліментів законної сили, а з часу невиконання рішення суду.

Аналізуючи встановлені обставини та зібрані у справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що з ОСОБА_3 підлягає стягненню неустойка (пеня) за прострочення сплати аліментів з часу невиконання рішення суду, а саме з 01 листопада 2011 року, оскільки за 2010 рік була переплата в розмірі 3 000 гривень, а заборгованість по аліментах почала виникати з 01 листопада 2011 року. Вказане підтверджено довідкою розрахунком ВДВС Івано-Франківського МУЮ ( а. с. 39,40).

Таким чином, беручи до уваги довідку-розрахунок по стягненню аліментних платежів та виходячи з вимог ст. 196 СК України, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідно до кількості днів прострочення підлягає стягненню з ОСОБА_3 неустойка (пеня) за прострочення сплати аліментів за 2011 рік - 765 грн., за 2012 рік - 16 645 грн., за 2013 рік - 6 230 грн., всього разом - 23 640 грн. Зазначений розмір пені визначений судом першої інстанції виходячи із заборгованості по аліментах та розрахунку пені ( а.с. 9).

Виходячи з вищенаведеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ч.2 ст.303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції були досліджені у встановленому законом порядку. Апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, які б давали підставу для зміни чи скасування судового рішення.

Розглянувши справу в межах позовної заяви та в межах поданої апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 25 березня 2014 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: П.І. Проскурніцький

Судді: І.В. Бойчук

Л.В. Ясеновенко