Постанова № 40156871, 08.08.2014, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2014 р.м. ХерсонСправа № 821/1936/1415 год. 21 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Дубровної В.А.,

при секретарі: Рябчич А.М.,

за участю представників:

позивача - Кушніра Г.А.,

відповідача - Тітова Ю.В., Верчук Н.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Херсонський суднобудівний завод" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу,

встановив:

Публічне акціонерне товариство "Херсонський суднобудівний завод" (далі - позивач, ПАТ "ХСЗ") звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - відповідач, ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкової вимоги від 23 травня 2014 року №59-25 та рішення від 23 травня 2014 року №392 про опис майна у податкову заставу.

Вказані вимоги позивач обґрунтовує тим, що визначений в оскаржуваній вимозі податковий борг у ПАТ "ХСЗ" відсутній, оскільки суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість, штрафні санкції та пеня згідно акту документальної невиїзної перевірки ПАТ "ХСЗ" від 28.08.2014 р. №0001/3/21-22-22-03-21/0014308500 були своєчасно і в повному обсязі погашені за рахунок наявної в нього переплати з податку на прибуток, що підтверджено листами ДПІ про таке зарахування. Позивач, вказує, що відсутність законних підстав для прийняття оскаржуваної податкової вимоги доводить протиправність рішення про опис майна ПАТ "ХСЗ" у податкову заставу.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідач письмові заперечення суду не надав, проте в судовому засіданні представник відповідача зазначив, що оскаржувані податкова вимога та рішення про опис майна у податкову заставу відповідають вимогам діючого законодавства, оскільки на момент прийняття податкової вимоги ПАТ "ХСЗ" мав несплачені грошові зобов'язання в сумі 629409,38 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 03.12.2013 р. №0000092203, а також суму пені 51180,47 грн., нараховану відповідно до акту документальної невиїзної перевірки ПАТ "ХСЗ" від 28.08.2014 р. №0001/3/21-22-22-03-21/0014308500. При цьому, представник відповідача заперечив щодо погашення ПАТ "ХСЗ" вищевказаних грошових зобов'язань за рахунок переплати з податку на прибуток, оскільки у листах до ДПІ про таке зарахування позивач не вказав бюджетний рахунок одержувача, зазначений у податковому повідомленні-рішенні, що спричинило направлення працівниками ДПІ грошових коштів на інший бюджетний рахунок та як наслідок непогашення спірної суми зобов'язань.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вказані заперечення та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, дослідивши норми законодавства, які регулюють дані правовідносини та їх застосування сторонами, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.05.2014 року позивач отримав від ДПІ у м. Херсоні -

- податкову вимогу від 23 травня 2014 року №59-25, якою повідомлено ПАТ "ХСЗ", що станом на 22.05.2014 р. сума податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 680589,85 грн., в тому числі по податку на додану вартість у сумі 419606,25 грн., за штрафними санкціями в сумі 209803,13 грн., пеня в сумі 51180,47 грн.

- рішення від 23 травня 2014 року №392 про опис майна ПАТ "ХСЗ" у податкову заставу.

Оцінюючи правомірність прийняття оскаржуваних податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу, суд виходить з встановлених в ході розгляду справи фактичних обставин та їх узгодженості з діючими нормами податкового законодавства.

Підстави та порядок прийняття податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу врегульовані положеннями Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. за № 2755-VІ ( далі - ПК України).

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (абз.1 п. 59.3 ст. 59 ПК України).

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (абз.2 п. 59.3 ст. 59 ПК України).

В ході розгляду справи судом встановлено та не заперечувалось представниками сторін, що ДПІ у м. Херсоні за наслідками документальної невиїзної перевірки ПАТ "ХСЗ" щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при переміщенні через митний кордон України товару, оформленого за митною декларацією від 05.07.2012 р. № 508040000/2012/002222 був складений акт перевірки від 28.08.2014 р. №0001/3/21-22-22-03-21/0014308500 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.09.2013 р. за №0000022203 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем ПДВ у розмірі 419606,25 грн. та за штрафними санкціями в сумі 629409,38 грн.

Вказане податкове повідомлення - рішення було предметом адміністративного оскарження і за результатами його оскарження ДПІ було прийнято нове податкове повідомлення-рішення №0000092203 від 03.12.2013 року, яким залишена без змін грошові зобов'язання за платежем ПДВ у розмірі 419606,25 грн. та зменшена сума штрафних санкцій до розміру 209803,13 грн. Крім того, згідно даного акту перевірки та відповідно до пп. 129.1.2. п. 129.1. ст. 129 ПК України ДПІ у м. Херсоні була нарахована пеня в сумі 43068,85 грн., що відображено в додатку до вказаного акту.

Судом встановлено, що вищевказані грошові зобов'язання ПАТ "ХСЗ" було визнано та прийнято до сплати шляхом звернення до ДПІ з листами щодо погашення вказаних нарахувань за рахунок надмірно сплачених грошових коштів з податку на прибуток в порядку, передбаченому до ст. 43 ПК України, зокрема -

- листом від 20.09.2013 р. за №757-1706 з метою погашення грошових зобов'язань з ПДВ в сумі 419606, 25 грн. (код платежу 14010300);

- листом від 16.12.2013 р. за №757-2106 з метою погашення штрафних санкцій в сумі 209803,13 грн.;

- листом від 22.01.2014 р. за №757-72 з метою погашення пені в сумі 43068,85 грн.

Підпунктом 17.1.10 п.17.1 ст.17 ПК України встановлено, що платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 87.1 статті 87 ПК України встановлено, що "Джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів".

Тобто, положення п. 87.1 ст. 87 ПК України передбачають виконання грошових зобов'язань як за рахунок грошових коштів платника податку, так і за рахунок наявних у платника податків переплат з платежів по податкам.

При цьому, зарахування наявних у платника податків переплат в рахунок сплати податкових зобов'язань з таких самих податків відбувається в автоматичному режимі (без подання заяви), а зарахування переплат в рахунок інших податкових платежів відбувається на підставі подання платником податків відповідної заяви.

Порядок зарахування наявних у платника податків переплат в рахунок інших платежів встановлений у п. 43.1 ст. 43 ПК України, у якому зазначено, що "Помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу".

Відповідно до пп. 43.3 та 43.4 ст. 43 ПК України єдиною та достатньою необхідною дією з боку платника податків для зарахування переплати з певного платежу в погашення грошового зобов'язання з іншого платежу, який є одним з шляхів повернення надміру сплачених сум грошових зобов'язань, є подання платником податків відповідної заяви довільної форми з обов'язковим зазначенням напряму здійснення такого платежу, а саме на погашення грошового зобов'язання з іншого платежу.

Тобто шляхом подання заяви про зарахування переплати в рахунок сплати грошових зобов'язань платник податків реалізує надане йому право визначити джерело сплати грошових зобов'язань, якому кореспондує обов'язок податкового органу здійснити відповідне зарахування.

Подання такої заяви згідно з п. 43.5 ст. 43 ПК України, який містить норму імперативного характеру, зобов'язує податковий орган у законодавчо встановлений строк - не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником заяви - підготувати та передати на виконання органу Державного казначейства України висновок, на підставі якого орган Державного казначейства України здійснює повернення надміру сплачених грошових зобов'язань шляхом, визначеним у відповідній заяві.

Як встановлено судом, листами від 08.02.2014 р. за №1200/10/21-03-20-08-45 та від 19.03.2014 р. за №2835/10/21-03-20-02-45 ДПІ повідомило ПАТ "ХСЗ" про перерахування коштів з податку на прибуток (КБК 11021000, р/р 31116009700002) на податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів (КБК 14010300, р/р 31117031700002), зокрема 26.09.2013 р. у сумі 152601,00 грн. та 27.09.2013 р. у сумі 267005,25 грн., що загалом складає 419606,25 грн. ( основний платіж за ПДВ), а також 30.12.2013 р. у сумі 166000,00 грн. та 14.02.2014 р. у сумі 43803,13 грн., що загалом складає 209803,13 грн. (штрафні санкції).

Крім того, доказом здійснення відповідачем перерахування коштів з одного бюджетного рахунку (податок на прибуток) на бюджетний рахунок (податок на додану вартість) є надані ДПІ у м. Херсоні витяги з облікової картки ПАТ "ХСЗ" вид бюджету 30 (державний бюджет), код платежу 14010300 (податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів) за період з 26.09.2013 р. по 31.05.2014 р., згідно яким станом на 31.05.2014 р. сума переплати за вказаним податком складає 629409,38 грн. (419606,25 + 209803,13). Крім того, актом від 24.02.2014 р. за №9717-20 щодо звірення розрахунків з бюджетом за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р. позитивне значення з ПДВ складає 585606,25 грн., актом від 19.06.2014 р. за №3303-20 щодо звірення розрахунків з бюджетом за період з 01.01.2014 р. по 01.06.2014 р. позитивне значення з ПДВ складає 629409,38 грн., копія яких міститься в матеріалах справи.

Щодо посилання представника відповідача на витяг з облікової картки ПАТ "ХСЗ" за платежем з ПДВ, зроблений начальником відділу погашення заборгованості ГУ Міндоходів у Херсонській області, та яким підтверджується станом на 05.05.2014 р. недоїмка в сумі 629409,38 грн., то суд позбавлений можливості надати йому правову оцінку, як належному доказу, через відсутність будь-які відмінностей у його реквізитах, зокрема відображення у ньому операцій за певним розрахунковим рахунком, у порівняні з витягом з облікової картки ПАТ "ХСЗ" за платежем з ПДВ, який містить переплату за вказаним платежем на суму 629409,38 грн.

При цьому, суд не приймає до уваги доводи ДПІ щодо не зазначення позивачем у своїх листах про зарахування грошових коштів конкретного розрахункового рахунку одержувача, оскільки вищеописані норми ПК України не передбачають такої вимоги, а вказують на довільну форму заяви. При цьому, позивачем виконана вимога щодо обов'язкового зазначення напряму здійснення такого платежу, що не заперечувалось представником відповідача в судовому засіданні.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивач своєчасно здійснив сплату грошових зобов'язань з ПДВ в сумі 419606,25 грн. та штрафних санкцій в сумі 209803,13 грн., за рахунок наявної в нього переплати з податку на прибуток чим спростовується висновок податкового органу щодо наявності у позивача податкового боргу за вказаними платежами згідно оскаржуваної податкової вимоги.

Щодо правомірності виникнення у позивача податкового боргу за платежем пеня в сумі 51180,47 грн., згідно оскаржуваної податкової вимоги, то суд виходить з наступного.

Згідно наданого ДПІ розрахунку пені та отриманих в судовому засіданні від представника відповідача пояснень судом встановлено, що пеня в сумі 51180,47 грн. нарахована відповідно до пп. 129.1.2. п. 129.1. ст. 129 ПК України внаслідок визначення позивачу грошового зобов'язання з ПДВ в сумі 419606,25 грн. згідно акту перевірки від 28.08.2014 р. №0001/3/21-22-22-03-21/0014308500, зокрема за період з 05.07.2012 р. по 23.09.2013 р. в сумі 43068,85 грн. та за період з 24.09.2013 р. по 16.12.2013 р., в сумі 8111,62 грн.

Представник позивача в судовому засіданні стверджував, що пеня в сумі 43068,85 грн. була сплачена ПАТ "ХСЗ" за рахунок наявної у нього переплати з податку на прибуток, про що свідчить отриманий ДПІ лист від ПАТ "ХСЗ" від 22.01.2014 р. за №757-72 щодо такої сплати.

Представник відповідача будь-яких пояснень щодо підстав не врахування рішення позивача про спрямування наявної в нього переплати з податку на прибуток в рахунок сплати вказаної суми пені, не надав, при цьому факт наявної у позивача переплати з податку на прибуток не заперечував.

Як вже було встановлено судом, позивачем був наданий до ДПІ лист від 22.01.2014 р. за №757-72, яким було визначено напрям перерахування наявної у нього переплати з податку на прибуток - в рахунок сплати пені 43 068,85 грн. згідно акту перевірки від 28.08.2014 р. №0001/3/21-22-22-03-21/0014308500. Проте, всупереч ст. 43 ПК України відповідач не здійснив вказане зарахування.

З урахуванням приписів ст. 43 ПК України, суд вважає, що з поданням до ДПІ листа від 22.01.2014 р. щодо сплати пені в сумі 43068,85 грн. за рахунок переплати з податку на прибуток позивачем були виконані вимоги законодавства щодо сплати вказаної суми пені.

Щодо правомірності нарахування позивачу пені в сумі 8111,62 грн., то суд вважає її неправомірною, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що підставою для її нарахування є, на думку податкового органу, не сплата позивачем грошового зобов'язання з ПДВ в сумі 419606,25 грн. за період з 24.09.2013 р. по 16.12.2013 р.

Проте, в ході розгляду справи судом встановлено, що грошові зобов'язання з ПДВ в сумі 419606,25 грн. сплачені ПАТ "ХСЗ" своєчасно за рахунок наявної в нього переплати з податку на прибуток, про що свідчать лист ПАТ "ХСЗ" від 20.09.2013 р. за №757-1706.

Відповідно до підпункту 14.1.162. п. 14.1. ст. 14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Таким чином, суд вважає, що відсутність факту не сплати позивачем грошового зобов'язання з ПДВ в сумі 419606,25 грн. за період з 24.09.2013 р. по 16.12.2013 р. позбавляє податковий орган права щодо нарахування пені в сумі 8111,62 грн. та як наслідок обов'язок позивача її сплачувати.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України, податкова вимога надсилається платнику податків лише у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, тобто коли у платника податків виникає податковий борг.

Відповідно до п/п. 14.1.175 ПК України, "податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання".

Згідно з підпунктом 3 п. 89.3 ст. 89 ПК України, рішення керівника органу державної податкової служби про опис майна у податкову заставу пред'являється саме платнику податків, що має податковий борг.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що на момент прийняття оскаржуваної вимоги у позивача відсутні податковий борг з ПДВ в сумі 419606,25 грн., штрафних санкцій у сумі 209803,13 грн., пені в сумі 43068,85 грн. у зв'язку з їх погашенням за рахунок наявної переплати з податку на прибуток, а також податковий борг щодо пені в сумі 8111,62 грн. у зв'язку з необґрунтованим її нарахуванням, що свідчить про неправомірне прийняття відповідачем податкової вимоги та рішення про опис майна.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин по справі та вимог законодавства, не довів правомірність своїх дій, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 94, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 23 травня 2014 року №59-25.

Визнати протиправним та скасувати рішення від 23 травня 2014 року №392 про опис майна у податкову заставу.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Херсонський суднобудівний завод" (ідентифікаційний код 14308500) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 560,28 грн. (п'ятсот шістдесят гривень 28 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 13 серпня 2014 р.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 8